Валентина Сперантова

Сперантова Валентина Олександрівна (рос. Сперантова Валентина Александровна; 24 лютого 1904(19040224), Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія — 7 січня 1978, Москва, СРСР) — радянська російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1946). Народна артистка РРФСР (1950). Народна артистка СРСР (1970). Лауреат Державної премії РРФСР імені Н.К. Крупської (1974). Нагороджена орденами та медалями.

Сперантова Валентина Олександрівна
рос. Сперантова Валентина Александровна
Народилася	11 (24) лютого 1904 Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія^[1]
Померла	7 січня 1978(1978-01-07) (73 роки) або 6 січня 1978(1978-01-06)^[2] (73 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	акторка, кіноакторка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Заклад	^d і Російський академічний молодіжний театр
Роки діяльності	1925 — 1977
IMDb	nm0818248
Нагороди та премії
^d
Сперантова Валентина Олександрівна у Вікісховищі

Біографічні відомості

У 1925 році закінчила театральний технікум ім. А.В. Луначарського (нині ГІТІС).

З 1925 року — актриса Першого державного педагогічного театру (з 1931 року — Державний Центральний театр юного глядача (Держценттюг / рос. Госцентюз).

У 1942—1944 рр. — актриса фронтового театру рос. ВТО (Всеросійського театрального товариства).

З 1944 року — актриса Центрального дитячого театру (нині Російський академічний молодіжний театр). Сперантова — єдина в історії театру Народна артистка СРСР.

У кіно — з 1953 року (перша роль — бабуся Сіма у фільмі «Альоша Птицин виробляє характер»), зіграла 25 різнохарактерних ролей. Знялася у двох кінострічках українських кіностудій: «Випадок зі слідчої практики» (1968) і «Дід лівого крайнього» (1973).

Близько 50 разів брала участь у телевізійній програмі «На добраніч, малюки!» в образі бабусі Тетянушки.

Створила велику кількість літературних та казкових образів на Всесоюзному радіо (де пропрацювала 40 років), зокрема — травесті в програмі «Пионерская зорька».

Брала участь в озвучуванні мультфільмів на студії «Союзмультфільм».

Деякий час викладала в театральному училищі.

Член КПРС з 1953 року.

Померла 7 січня 1978 року (за іншими джерелами — 6 січня). Похована в Москві на Новодівочому кладовищі.

Театральні роботи

Госцентюз

(російською)

• 1925 — Джо Гарпер («Том Сойер» Н. Векстерн и И. Романовского по М. Твену)
• 1925 — Серёга («Самолёт» Б. Никифорова)
• 1926 — Нинка-Хромушка («Колька Ступин» С. Ауслендера и А. Солодовникова)
• 1927 — Ши Тао («Жёлтая собака» С. Маккавеева)
• 1927 — Ягнёнок, Жена сапожника («Басни» И. Крылова)
• 1928 — Дуняшка («Женитьба» Н. Гоголя)
• 1928 — Немецкий пионер («Так держать» А. Иркутова)
• 1928 — Егорка («Чёрный Яр» А. Афиногенова)
• 1929 — Франька («Так было» А. Бруштейн)
• 1929 — Ахмет («Винтовка № 492116» А. Крона)
• 1930 — Мишка («Пороги» А. Афиногенова)
• 1931 — Франуэль («Чемодан Коауса Хитльснера» В. Курдюмова)
• 1932 — Бьятта («Джордано Бруно» Т. Голицыной)
• 1932 — Липочка («Свои люди — сочтёмся» А. Островского)
• 1932 — Мишка («Ровесники» В. Курдюмова)
• 1934 — Птаха («Клад» Е. Шварца)
• 1935 — Геальмар («Сказки Андерсена» В. Смирновой)
• 1936 — Степок («Бежин Буг» А. Ржешевского)
• 1937 — Дочь мельника («Русалка» А. Пушкина)
• 1938 — Том Кенти («Том Кенти» С. Михалкова по роману М. Твену «Принц и нищий»)
• 1938 — Ёлочка («Совершеннолетие» В. Любимовой)
• 1939 — Машутка («Ломоносов» М. Сизовой)
• 1939 — Лиза («Горе от ума» А. Грибоедова)
• 1940 — Панюшка («Единая боевая» А. Бруштейн)
• 1941 — Ганька («Дом № 5» И. Штока)

Центральний дитячий театр

Режисер-постановник:

• 1977 — «Сомбреро» С. Міхалкова (у співавт. з А.О. Некрасовою)

Театральні ролі (російською):

• 1944 — Лена («Далёкий край» Е. Шварца)
• 1944 — Герда («Снежная королева» Е. Шварца)
• 1945 — Ваня Солнцев («Сын полка» по В. Катаеву)
• 1947 — Шура Бадейкин («Красный галстук» С. Михалкова)
• 1948 — Кей («Снежная королева» Е. Шварца)
• 1949 — Митя («Дубровский» Н. Волкова)
• 1949 — Анна Григорьевна («Её друзья» В. Розова)
• 1951 — Володя Дубинин («Володя Дубинин» В. Гольдфельда (по повести «Улица младшего сына» Л. Кассиля и М. Поляновского)
• 1951 — Княгиня Тугоуховская («Горе от ума» А. Грибоедова)
• 1952 — Коробочка («Мёртвые души» Н. Гоголя)
• 1952 — Кордула, жена скрипача («Волынщик из Страконице» И. Тыла)
• 1953 — Кукушкина («Доходное место» А. Островского)
• 1955 — Чиполлино («Приключения Чиполлино» С. Богомазова и З. Потаповой по Дж. Родари)
• 1956 — Миссис Корни («Оливер Твист» Д. Альмара по Ч. Диккенсу)
• 1957 — Клавдия Васильевна Савина («В поисках радости» В. Розова)
• 1958 — Миссис Гарпер («Том Сойер» Н. Векстерн и И. Романовского по М. Твену)
• 1960 — Ольга Петровна Шилова («Неравный бой» В. Розова)
• 1960 — Мария Александровна Ульянова («Семья» И. Попова)
• 1960 — Тётя Дуся («Бывшие мальчики» Н. Ивантер)
• 1962 — Старушка (Волшебница) («Цветик-семицветик» В. Катаева)
• 1962 — Мария Леонтьевна («Пристань „Кувшинка“» Г. Карпенко)
• 1962 — Мария Ивановна («Перед ужином» В. Розова)
• 1963 — Анфиса Петровна, бабушка Вани («Один страшный день» Ю. Сотника)
• 1963 — Фёкла Ивановна («Женитьба» Н. Гоголя)
• 1964 — Тихоновна («Чудеса в полдень» Г. Мамлина)
• 1965 — Василиса Фёдоровна, завуч («Гусиное перо» С. Лунгина и И. Нусинова)
• 1965 — Старуха Ставен («Дух Фландрии» А. Ладынина)
• 1965 — Мария Александровна Ульянова («Начало пути» П. Вернадского)
• 1965 — Баба («Сказки» С. Маршака)
• 1966 — Старуха («Сказки» А. Пушкина)
• 1967 — Мать Павки («Как закалялась сталь» Г. Печникова по Н. А. Островскому)
• 1967 — Марья, крестьянка («Любовь Яровая» К. Тренёва)
• 1967 — Мать («Карусель» по сказке С. Маршака)
• 1967 — Орлова Мария Андреевна, старая учитеальница («Традиционный сбор» В. Розова)
• 1969 — Бабушка («Девочка и апрель» Т. Ян)
• 1969 — Мария Александровна Ульянова («Удивительный год» по М. Прилежаевой)
• 1971 — Бабушка («Обратный адрес» А. Алексина)
• 1971 — Бабушка («Снежная королева» Е. Шварца)
• 1973 — Бабушка («Звоните и приезжайте» А. Алексина)
• 1974 — Бабушка Вера («Молодая гвардия» А. Алексина)
• 1977 — Директор школы («Последняя четверть» Н. Воронова и А. Горюнова)

Фільмографія

• «Альоша Птицин виробляє характер» (1953, бабуся Сіма)
• «Шумний день» (1960, Клавдія Василівна Савіна; реж. Г. Натансон, А. Ефрос)
• «Любушка» (1961, Адель Максимівна, економка у Бурміна)
• «Останній місяць осені» (1965, мати)
• «Сіра хвороба» (1966, актриса)
• «Два квитки на денний сеанс» (1966, мати Лебедянського)
• «Поряд з вами» (1967, Ніна Іванівна, сусідка Каті по квартирі)
• «Служили два товариші» (1968, епізод (немає в титрах)
• «Випадок зі слідчої практики» (1968, мати Макарцева; Одеська кіностудія)
• «Веселе чарівництво» (1969, Акуліна Іванівна / Баба Яга)
• «Тиха сімейка» (1969, фільм-спектакль; мати Ніколетти)
• «Півгодини на чудеса» (1970, бабуся Ліда)
• «Одруження» (1970, фільм-спектакль; Фекла Іванівна)
• «Дівчинка і квітень» (1970, фільм-спектакль)
• «За кам'яною стіною» (1971, фільм-спектакль)
• «Хороший хлопець» (1971, Дороті Паркер, дружина Дена Паркера)
• «Жив-був у бабусі» (1972, фільм-спектакль; бабуся)
• «За все у відповіді» (1972, Єлизавета Федорівна Орлова, заслужена вчителька республіки; реж. Г. Натансон)
• «Вільна година» (1972, фільм-спектакль; тітка Нюша)
• «Сторінка життя» (1972, фільм-спектакль; Єлизавета Максимівна)
• «Велика перерва» (1972—1973, тітка Глаша, прибиральниця; реж. О. Корєнєв)
• «Дід лівого крайнього» (1973, Юлія Петрівна, давня знайома Трохима; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Лист з юності» (1973, Назариха, Аграфена Миронівна, коваль)
• «Зворотня адреса» (1973, фільм-спектакль; бабуся)
• «Пушкінські казки» (1973, фільм-спектакль; Стара — «Казка про рибалку та рибку»)
• «Казка про рибалку та рибку» (1973, фільм-спектакль)
• «Три дні в Москві» (1974, бабуся; реж. О. Корєнєв)
• «Яка у вас посмішка» (1974, баба Варя, бабуся Сергія)
• «Таке коротке довге життя» (1975, тітка Дуся Ігнатьєва, мати Івана Петровича («Повернення»)
• «Довга, довга справа...» (1976, покупець прального порошку)
• «Довга подорож до моря» (1976, старенька)
• «Єралаш» (1976, «Футбольний м'яч» (8-й випуск); бабуся воротаря (немає в титрах)
• «Фіалка» (1976, фільм-спектакль; нянечка в будинку для людей похилого віку)
• «Доброта» (1977, Параска Василівна, бабуся Юри Щукіна)
• «Коли поряд чоловік» (1977, Олександра Олександрівна)
• «Чотири неспокійні дні в Кудинівці» (1978, фільм-спектакль; Морозиха)

Озвучування мультфільмів

• «Горбоконик» (1947, Іван)
• «Новорічна ніч» (1948, Новий рік (немає в титрах)
• «Тайгова казка» (1951, Дятел)
• «Політ на Місяць» (1953, Сенді Робінсон)
• «Золота антилопа» (1954, хлопчик)
• «Зачарований хлопчик» (1955, Нільс Хольгерсон)
• «Палка рятувалка» (1956, хлопчик Мараш)
• «Пригоди Мурзилки» (1956, Петя, Мурзилка (частина реплік)
• «Знову двійка» (1957, Коля)
• «Казка про мертву царівну та про сімох богатирів» (1951, місяць)
• «Петя і Червона Шапочка» (1958, Петя, Бабуся)
• «Казка про Мальчиша-Кібальчиша» (1958, Мальчиш-Кібальчиш)
• «Таємниця далекого острова» (1958, Петя)
• «Дядя Стьопа — міліціонер» (1964, піонер-оповідач)
• «Пригоди коми та крапки» (1965, Борис Іванов / вчителька Ганна Петрівна)
• «Самий, самий, самий, самий» (1966, юне Левеня)
• «Де я його бачив?» (1966, пожежний) та інші...

Примітки

1. Сперантова Валентина Александровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312

Посилання

• Фільмографія на animator.ru (рос.)