Валентина Василівна Мизгіна

Валентина Василівна Мизгіна́ (нар. 21 березня 1948, Саки) — український мистецтвознавець, музейна діячка; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1984 року, почесний член Спілки фотохудожників України з 1998 року та Харківського міського клубу колекціонерів.

Мизгіна Валентина Василівна
Народилася	21 березня 1948(1948-03-21) (76 років) Саки, Кримська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	мистецтвознавиця, музейниця
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1974)
Заклад	Харківський художній музей^[1]
Посада	^d
Вчителі	^d ^d і ^d
Членство	Спілка радянських художників України НСФХУ
Нагороди	За багаторічну плідну працю в галузі культури (2003)

Біографія

Народилася 21 березня 1948 року в місті Саках. Упродовж 1967—1974 років навчалась на факультеті теорії та історії мистецтва в Інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Академії мистецтв СРСР у Ленінграді, де її викладачами були зокрема , , , .

З 1970 року працювала у Харківському художньому музеї , з 1976 року — завідувачем відділу, з 1989 року — виконуючою обов'язки директора, з 1990 року його директором. Одночасно упродовж 1993—1996 років була членом Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті міністрів України; у 2009—2012 роках — віце-президентом Українського комітету Міжнародної ради музеїв.

Живе у Харкові, в будику на , № 50, квартира № 39.

Діяльність

Авторка публікацій, теле- та радіо­передач, присвячених проблемам розвитку музейної справи, реституції, творчості майстрів живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва XVIII-ХХ столітть. Уклала альбоми, каталоги:

• «Мойсей Фрадкін» (1981);
• «Будянський фаянс: 110 років» (1997);
• «Наталя Вергун» (1998);
• «Борис Пянида» (2000);
• «Народний художник України Леонід Братченко» (2003);
• «Мистецька скарбниця Харкова» (2004);
• «Харківський художній музей» (2005);
• «Українська муза зарубіжжя» (2007);
• «Шагал и другие» (2007);
• «Я поведу тебя в музей» (2008);
• «Талантлив был необычайно» (2011).

Авторка статей:

• «Художники театру» (Київ, 1984);
• «Скарбгиця Слобожанщини» (Київ, 2000);
• до енциклопедії «Мицтецтво України» (том 1, Київ, 1995): «Будянський фаянсовий завод», «Вакула Раїса Савівна»;
• до Енциклопедії сучасної України: , «Вакула Раїса Савівна», , «Зубар Михайло Іванович», «Жижемський Володимир Михайлович», , «Кломбицька Галина Іванівна», , «Кокель Олексій Опанасович», «Корольков Борис Панкратович», «Корольков В'ячеслав Борисович», , , , , «Любимов Олександр Михайлович», , «Маренков Олексій Васильович», «Мартинець Олександр Васильович», , «Мельгунова Ірина Михайлівна», «Мінюра Євдоким Петрович», , , «Ніколаєв Микола Борисович»;

Організувала виставки українського мистецтва у Познані у 1987 році, Цинциннаті у 1991 році, Гельсінкі, Вільнюсі у 1998 році.

Очолювала і була співавторкою експозиційних та видавничих проєктів, зокрема:

у Харкові

• «Мистецька скарбниця Харкова» (2004);
• «Харківський художній музей. 200 років колекції» (2005);
• «Мистецтво Західної Європи та Сходу XV–ХХ столітть із зібрання Харківського художнього музею» (2009);
• «Художник Евдоким Игнатьевич Волошинов» (2013);

у Києві

• «Харківська пейзажна школа» (2009);
• «Українська доля Дикого Поля» (2013);
• «Творці українського пейзажу» (2015).

Відзнаки

• Творча премія Харківської міської ради (1996);
• Творча премія Харківської обласної державної адміністрації імені Олександра Мосельського (2000);
• Заслужений працівник культури України з 2000 року;
• Почесна відзнака Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2003);
• Стипендія Харківської обласної державної адміністрації в галузі культури і мистецтва імені Гната Хоткевича (2004);
• Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2006);
• Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (12 травня 2009).

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1017854513 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. . Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2022.
3. . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
4. Харківський художній музей. Мизгіна Валентина Василівна. Директор / Україна туристична 2007.
5. Мизгіна Валентина Василівна / Довідник членів Національної спілки художників України, Київ, 2003, сторінка 450.
6. . Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
7. Указ Президента України від 12 травня 2009 року № 305/2009 «Про відзначення державними нагородами України»

Література

• Л. М. Абраменко. Мизгіна Валентина Василівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — .