Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валенти́н Арсе́нтійович Згу́рський (нар. 9 лютого 1927, Бірзула, Молдавська АСРР, Українська СРР, СРСР, нині Одеської області — 24 жовтня 2014, Київ) — український радянський партійний і державний діяч, науковець-економіст, голова виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів у 1979–1990 роках. Член ЦК КПУ в 1981–1990 роках. Герой Соціалістичної Праці (1981). Доктор економічних наук (1979), професор (1983). Академік (1993). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.
| Валентин Арсентійович Згурський | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 листопада 1979 — 17 січня 1990 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | Володимир Гусєв | |||||||||||||||||||||||||||||
| Спадкоємець: | Микола Лаврухін | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження: | 9 лютого 1927 Бірзула, Молдавська АСРР, Українська СРР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть: | 24 жовтня 2014 (87 років) Київ, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання: | Байкове кладовище | |||||||||||||||||||||||||||||
| Країна: |  СРСР →  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта: | Київський політехнічний інститут | |||||||||||||||||||||||||||||
| Ступінь: | доктор економічних наук[d] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Партія: | КПРС | |||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф: |  | |||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Народився в м. Бірзулі, Молдавська АСРР, Українська СРР, СРСР (нині Подільськ, Одеська область, Україна). Закінчив Київський залізничний технікум, Київський політехнічний інститут (1954). За фахом — інженер-електрик.
Під час Другої світової війни працював з 1941 року робітником радгоспу, з 1942 року — робітником дистанції Казанської залізниці, у 1943–1944 роках — робітник оперативної військово-відновлювальної групи на фронті. З 1944 року — електромеханік, старший електромеханік, інженер зв'язку дистанції Вінницької і Південно-Західної залізниць.
1946 року вступив у ВКП(б).
З 1954 року — інженер, старший інженер, головний енергетик, головний механік, заступник головного інженера, головний інженер, директор Київського заводу «Радіоприлад»
У 1973–1979 роках — генеральний директор .
У 1979–1990 роках — голова Київського міськвиконкому, а також голова Ради керівників столиць союзних республік, Москви та Ленінграду. За часів його керівництва Києвом були забудовані Оболонь і Вигурівщина-Троєщина.
Від 1986 року — член оперативної комісії уряду України з ліквідації аварії на ЧАЕС, голова оперативної групи з ліквідації наслідків аварії у Києві.
Депутат Верховної Ради СРСР (1979–1989).
Доктор економічних наук, професор. Академік (1993). Автор 13 винаходів, 5 монографій і понад 100 друкованих праць.
Мав трьох синів-військових, один з яких, Андрій, загинув у 2003 році в автокатастрофі.
В останні роки хворів, пережив два інсульти. Помер 24 жовтня 2014 року від інфаркту. Похований в одній могилі з дружиною Вірою Семенівною та сином Андрієм на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка № 52).
Відзнаки та нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (1981).
- Ордени Леніна (1981, 1986), Жовтневої Революції (1976), Вітчизняної війни II ступеня (1985), Трудового Червоного Прапора (1966, 1971), «За заслуги» ІІІ ступеня, Богдана Хмельницького III ступеня, «За мужність»; медалі.
- почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (6.02.1987)
- Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Почесний радист СРСР.
- Почесний залізничник СРСР.
- Заслужений працівник промисловості України.
Посилання
- Кальницький М. Б. // Вечірній Київ. — 2014. — 30 жовтня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
- // Офіційний інтернет-портал Київської міської державної адміністрації. — 2014. — 25 жовтня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
- Валентин Згурський: Правду про чорнобильську аварію в перші дні знали всього три людини: Горбачов, Рижков і я. Інтерв'ю 2013 року. Частини I-III [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Гордон. — 2016. — 27 жовтня (рос.).
Джерела
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000
- Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? [ 14 червня 2015 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К.: Довіра, 2008. — С. 154 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]–197. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — .
- Згурський Валентин Арсентійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zgurskij Valenti n Arse ntijovich Zgu rskij nar 9 lyutogo 1927 19270209 Birzula Moldavska ASRR Ukrayinska SRR SRSR nini Odeskoyi oblasti 24 zhovtnya 2014 Kiyiv ukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach naukovec ekonomist golova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi narodnih deputativ u 1979 1990 rokah Chlen CK KPU v 1981 1990 rokah Geroj Socialistichnoyi Praci 1981 Doktor ekonomichnih nauk 1979 profesor 1983 Akademik 1993 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 10 11 go sklikan Valentin Arsentijovich ZgurskijValentin Arsentijovich Zgurskij Golova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi narodnih deputativ 1 listopada 1979 17 sichnya 1990 Poperednik Volodimir Gusyev Spadkoyemec Mikola Lavruhin Narodzhennya 9 lyutogo 1927 1927 02 09 Birzula Moldavska ASRR Ukrayinska SRR SRSRSmert 24 zhovtnya 2014 2014 10 24 87 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaOsvita Kiyivskij politehnichnij institutStupin doktor ekonomichnih nauk d Partiya KPRS Avtograf Nagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Za zaslugi III stupenya Orden Za muzhnist III stupenyaYuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Yuvilejna medal 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal 65 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Veteran praci Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v m Birzuli Moldavska ASRR Ukrayinska SRR SRSR nini Podilsk Odeska oblast Ukrayina Zakinchiv Kiyivskij zaliznichnij tehnikum Kiyivskij politehnichnij institut 1954 Za fahom inzhener elektrik Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pracyuvav z 1941 roku robitnikom radgospu z 1942 roku robitnikom distanciyi Kazanskoyi zaliznici u 1943 1944 rokah robitnik operativnoyi vijskovo vidnovlyuvalnoyi grupi na fronti Z 1944 roku elektromehanik starshij elektromehanik inzhener zv yazku distanciyi Vinnickoyi i Pivdenno Zahidnoyi zaliznic 1946 roku vstupiv u VKP b Z 1954 roku inzhener starshij inzhener golovnij energetik golovnij mehanik zastupnik golovnogo inzhenera golovnij inzhener direktor Kiyivskogo zavodu Radioprilad U 1973 1979 rokah generalnij direktor Mogila Valentina Zgurskogo ta jogo rodini Bajkove kladovishe U 1979 1990 rokah golova Kiyivskogo miskvikonkomu a takozh golova Radi kerivnikiv stolic soyuznih respublik Moskvi ta Leningradu Za chasiv jogo kerivnictva Kiyevom buli zabudovani Obolon i Vigurivshina Troyeshina Vid 1986 roku chlen operativnoyi komisiyi uryadu Ukrayini z likvidaciyi avariyi na ChAES golova operativnoyi grupi z likvidaciyi naslidkiv avariyi u Kiyevi Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1979 1989 Doktor ekonomichnih nauk profesor Akademik 1993 Avtor 13 vinahodiv 5 monografij i ponad 100 drukovanih prac Mav troh siniv vijskovih odin z yakih Andrij zaginuv u 2003 roci v avtokatastrofi V ostanni roki hvoriv perezhiv dva insulti Pomer 24 zhovtnya 2014 roku vid infarktu Pohovanij v odnij mogili z druzhinoyu Viroyu Semenivnoyu ta sinom Andriyem na centralnij aleyi Bajkovogo kladovisha dilyanka 52 Vidznaki ta nagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 1981 Ordeni Lenina 1981 1986 Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1976 Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1985 Trudovogo Chervonogo Prapora 1966 1971 Za zaslugi III stupenya Bogdana Hmelnickogo III stupenya Za muzhnist medali pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 6 02 1987 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Pochesnij radist SRSR Pochesnij zaliznichnik SRSR Zasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini PosilannyaKalnickij M B Vechirnij Kiyiv 2014 30 zhovtnya Arhivovano z pershodzherela 30 kvitnya 2015 Oficijnij internet portal Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 2014 25 zhovtnya Arhivovano z pershodzherela 30 kvitnya 2015 Valentin Zgurskij Pravdu pro chornobilsku avariyu v pershi dni znali vsogo tri lyudini Gorbachov Rizhkov i ya Interv yu 2013 roku Chastini I III 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine Gordon 2016 27 zhovtnya ros DzherelaKiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 Kosovska Lana Vershiti dolyu stolici kiyanam ne dano chi ne dayut 14 chervnya 2015 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya Ukrayina 2003 29 1 serpnya Arhivovano z pershodzherela 30 kvitnya 2015 Salij I M Oblichchya stolici v dolyah yiyi kerivnikiv 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ivan Salij red V Kovalinskij K Dovira 2008 S 154 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 197 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ISBN 978 966 507 226 3 Zgurskij Valentin Arsentijovich Sajt Geroi strany ros