Ця стаття не містить .(3 січня 2020) |
Вазґен Саргісовіч Сіслян (20 жовтня 1956, Бейрут, Ліван) — член Вірменської секретної армії звільнення Вірменії (АСАЛА), що здійснив Захоплення турецького консульства в Парижі, в результаті якого 2 людини були поранені, після чого один з них помер і 56 осіб були захоплені в заручники, але потім відпущені.
Вазґен Сіслян | |
---|---|
вірм. Վազգեն Սիսլյան | |
Народився | 20 жовтня 1956 (68 років) Бейрут, Ліван |
Країна | Ліван Вірменія |
Членство | АСАЛА |
Нагороди | |
Біографія
Народився 20 жовтня 1956 року в передмісті Бейрута, район Бурдж Хамуд. Відвідував школу до 12 років, після чого через хворобу осліп на три місяці і протягом півтора років нічим не міг займатися. У 1986 році закінчив Паризький університет Сорбонна за фахом мовознавство. У Лівані Взген працював механіком, а з 1979 по 1981 брав участь в бойовій діяльності. Вазґен Сіслян вільно розмовляє англійською, французькою, арабською, турецькою мовою. Під час Ліванської війни юний Сіслян разом із загоном самооборони захищав вірменські квартали.
За кілька місяців до захоплення заручників у турецькому консульстві Вазґен Сіслян та його соратники у Бейруті заявили про себе, відправивши публікацію до редакції газети «Armenian Magazine». 24 вересня 1981 року в віці 25 років він очолив групу бійців організації «АСАЛА» (Акоп Джулфаян, Геворк Гюзелян, Арам Басмаджян) з метою захоплення турецького консульства в Парижі. В ході акції було важко поранено консула Кай Інал і двох бійців; захоплено 56 заручників, які утримувалися в будівлі консульства протягом 16 годин. Так само Вазґен Сіслян і Акоп Джулфаян були важко поранені, проте були переведені в лікарню «Готель Дьо», де Вазґен знаходився 5-6 днів у несвідомому стані, його підключили до апарату штучного дихання, а після він прийшов до тями. Після публікації своїх вимог в ЗМІ, бійці добровільно здалися французькій владі. Проте їх умови звільнити «вірменських, турецьких і курдських політичних в'язнів у Туреччині» задоволені не були. Далі, рішенням суду, який проходив в Парижі, Вазген Сіслян і члени його групи були засуджені до 6 років позбавлення волі суворого режиму в тюрмі «Френ», потім в «Флорі Мерожес», в подальшому, бійці вдалися до 15-денної голодовки, з яких 8 — без води, щоб нагадати владі про обіцянку. Їх визнали політв'язнями. Трьох бійців було звільнено 6 серпня 1986 року і поїхали до Лівану, один з них — Арам Басмаджян — покінчив життя самогубством у в'язниці (похований на кладовищі Пер-Лашез, Париж).
Через деякий час Вазґен Сіслян переїхав до Вірменії, де брав участь в Арцахскій визвольній війні 1988—1994 рр. Так само Вазґен Сіслян на початку квітня 2016 року, зібрав загін і захищав невизнану Нагірно-Карабахську Республіку, під час загострення конфлікту з Азербайджаном.
Вазґен Сіслян є учасником громадської організації «Ухт Арарат» («Обітниця Арарату»), що об'єднує колишніх політичних в'язнів з числа бійців «АСАЛА». Вазґен Сіслян з Акопом Джулфаяном спілкуються мало не кожен день, працюють в одній компанії, Вазґен — інженер-електрик, Акоп — в керівній ланці. Примітно, що сьогодні номер єреванської квартири Сісляна дублює той, який значився на «об'єкті» — N 170 по Осман авеню. Як він сам каже, збіг це далеко не випадковий, і адреса з цифрами, що запам'яталися на все життя, обраний на честь того знаменного дня.
Нагороди
Нагороджений медаллю МО РА «Вазґен Саркісян».
Сім'я
Після того як Вазґен Сіслян переїхав до Вірменії, він одружився з коханою дівчиною.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 3 sichnya 2020 Vazgen Sargisovich Sislyan 20 zhovtnya 1956 Bejrut Livan chlen Virmenskoyi sekretnoyi armiyi zvilnennya Virmeniyi ASALA sho zdijsniv Zahoplennya tureckogo konsulstva v Parizhi v rezultati yakogo 2 lyudini buli poraneni pislya chogo odin z nih pomer i 56 osib buli zahopleni v zaruchniki ale potim vidpusheni Vazgen Sislyanvirm Վազգեն Սիսլյան Narodivsya20 zhovtnya 1956 1956 10 20 68 rokiv Bejrut Livan Krayina Livan Virmeniya ChlenstvoASALA NagorodiBiografiyared Narodivsya 20 zhovtnya 1956 roku v peredmisti Bejruta rajon Burdzh Hamud Vidviduvav shkolu do 12 rokiv pislya chogo cherez hvorobu oslip na tri misyaci i protyagom pivtora rokiv nichim ne mig zajmatisya U 1986 roci zakinchiv Parizkij universitet Sorbonna za fahom movoznavstvo U Livani Vzgen pracyuvav mehanikom a z 1979 po 1981 brav uchast v bojovij diyalnosti Vazgen Sislyan vilno rozmovlyaye anglijskoyu francuzkoyu arabskoyu tureckoyu movoyu Pid chas Livanskoyi vijni yunij Sislyan razom iz zagonom samooboroni zahishav virmenski kvartali Za kilka misyaciv do zahoplennya zaruchnikiv u tureckomu konsulstvi Vazgen Sislyan ta jogo soratniki u Bejruti zayavili pro sebe vidpravivshi publikaciyu do redakciyi gazeti Armenian Magazine 24 veresnya 1981 roku v vici 25 rokiv vin ocholiv grupu bijciv organizaciyi ASALA Akop Dzhulfayan Gevork Gyuzelyan Aram Basmadzhyan z metoyu zahoplennya tureckogo konsulstva v Parizhi V hodi akciyi bulo vazhko poraneno konsula Kaj Inal i dvoh bijciv zahopleno 56 zaruchnikiv yaki utrimuvalisya v budivli konsulstva protyagom 16 godin Tak samo Vazgen Sislyan i Akop Dzhulfayan buli vazhko poraneni prote buli perevedeni v likarnyu Gotel Do de Vazgen znahodivsya 5 6 dniv u nesvidomomu stani jogo pidklyuchili do aparatu shtuchnogo dihannya a pislya vin prijshov do tyami Pislya publikaciyi svoyih vimog v ZMI bijci dobrovilno zdalisya francuzkij vladi Prote yih umovi zvilniti virmenskih tureckih i kurdskih politichnih v yazniv u Turechchini zadovoleni ne buli Dali rishennyam sudu yakij prohodiv v Parizhi Vazgen Sislyan i chleni jogo grupi buli zasudzheni do 6 rokiv pozbavlennya voli suvorogo rezhimu v tyurmi Fren potim v Flori Merozhes v podalshomu bijci vdalisya do 15 dennoyi golodovki z yakih 8 bez vodi shob nagadati vladi pro obicyanku Yih viznali politv yaznyami Troh bijciv bulo zvilneno 6 serpnya 1986 roku i poyihali do Livanu odin z nih Aram Basmadzhyan pokinchiv zhittya samogubstvom u v yaznici pohovanij na kladovishi Per Lashez Parizh Cherez deyakij chas Vazgen Sislyan pereyihav do Virmeniyi de brav uchast v Arcahskij vizvolnij vijni 1988 1994 rr Tak samo Vazgen Sislyan na pochatku kvitnya 2016 roku zibrav zagin i zahishav neviznanu Nagirno Karabahsku Respubliku pid chas zagostrennya konfliktu z Azerbajdzhanom Vazgen Sislyan ye uchasnikom gromadskoyi organizaciyi Uht Ararat Obitnicya Araratu sho ob yednuye kolishnih politichnih v yazniv z chisla bijciv ASALA Vazgen Sislyan z Akopom Dzhulfayanom spilkuyutsya malo ne kozhen den pracyuyut v odnij kompaniyi Vazgen inzhener elektrik Akop v kerivnij lanci Primitno sho sogodni nomer yerevanskoyi kvartiri Sislyana dublyuye toj yakij znachivsya na ob yekti N 170 po Osman avenyu Yak vin sam kazhe zbig ce daleko ne vipadkovij i adresa z ciframi sho zapam yatalisya na vse zhittya obranij na chest togo znamennogo dnya Nagorodired Nagorodzhenij medallyu MO RA Vazgen Sarkisyan Sim yared Pislya togo yak Vazgen Sislyan pereyihav do Virmeniyi vin odruzhivsya z kohanoyu divchinoyu Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org wiki Vazgen Sislyan