Вазарамо

Вазара́мо (зарамо, кізарамо, дзаламо, зарма, зараму, сарамо, м'ягатва) — народ групи банту у Східній Африці.

Вазарамо суах. Wazaramo
Люди вазарамо (1906)
Кількість	понад 600 тис. осіб
Ареал	Танзанія
Близькі до:	(лугуру), сагара, суахілі, народи банту
Мова	(кізарамо), також суахілі
Релігія	мусульмани-суніти; християни (частково)

Територія проживання, чисельність, мова і релігія

Люди вазарамо живуть у Танзанії — пониззя річок (Руфіджі), , (Вамі) та околиці міст Дар-ес-Саламу та (Морогоро).

Вазарамо нараховують понад 600 тис. осіб; разом з близькими етнічно групами (лугуру) і сагара чисельність може сягати 1 млн осіб.

Вазарамо здавна відчувають вплив суахілі.

Розмовляють мовою кізарамо, також поширена мова суахілі.

Вазарамо — мусульмани-суніти та частково християни (Біблію перекладено частково в 1967 році).

Етнічна історія

У сучасні райони проживання зарамо мігрували, як вважають спеціалісти, близько 200 років тому, оскільки були витіснені з півдня , а з півночі — камба.

В результаті зарамо-землероби осіли в долинах з дуже родючими землями.

У XIX столітті вазарамо увійшли в конфлікт із Занзібарським султанатом, наслідком сутичок з суахілі султанату була вимога вазарамо брати мито з усіх торгових караванів, що минали повз їх землі.

Попри відсутність централізованої влади вазарамо у 1874 році змогли організувати військо з 5000 чоловік з метою примусити занзибарського султана і надалі платити мито.

Традиційні господарство, соціальна організація і культура

Основні традиційні заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (просо, рис, сорго, кукурудза, солодкий маніок, (кассава), бобові, банани, кокосова пальма, сезам), садівництво та риболовство (на узбережжі Індійського океану); лісові промисли (бортництво). Скотарство майже нерозвинуте (подекуди кози, вівці й птиця).

Вазарамо активно інкорпоруються у сучасне суспільство — працюють на плантаціях кави, сизалю, бавовнику, на промислових підприємствах у містах тощо. Активно асимілюються. Лише старі люди розмовляють кізарамо — мовою зарамо.

Традиційна організація влади — племена і матрилінійні роди.

Верховним божеством міфології зарамо є Мулунгу (Mulungu) — бог дощу.

Примітки

1. Південна Африка [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Етнополітична карта світу 21 століття: навчальний посібник / Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р., Турчак Р. — Тернопіль: Мандрівець, 2000. — С. 177

Джерела і література

• Вазарамо // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• Вазарамо // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Зарамо») (рос.)
• Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
• (англ.)
• Центр африканських досліджень Університету Пенсильванії — етнічні групи Танзанії [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)