Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вадим Михайлович Богомолець (22 жовтня 1878, Санкт-Петербург — 19 квітня 1936, Париж) — генерал-хорунжий Української Держави, військово-морський юрист, військовий аташе УНР у Румунії. Автор першого українського закону про флот.
| Вадим Михайлович Богомолець | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| генерал-хорунжий | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 22 жовтня 1878 Санкт-Петербург,  Російська імперія | |||||
| Смерть | 19 квітня 1936 (57 років) Париж, Французька республіка | |||||
| Alma Mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |  УНР | |||||
| Рід військ |  ВМС УНР | |||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
 Богомолець Вадим Михайлович у Вікісховищі | ||||||
Двоюрідний брат академіка Олександра Олександровича Богомольця. Рідний брат Наталії Богомолець-Лазурської.
Ранні роки, освіта
Народився 22 жовтня 1878 року в Петербурзі в родині акцизного чиновника, дійсного статського радника Михайла Михайловича Богомольця і його дружини, Юлії Ісаківни Мироненко. Пізніше Михайло Михайлович із сім'єю переїхав до Кишинева.
Після закінчення Кишинівської гімназії Вадим Богомолець вступив на юридичний факультет Харківського університету.
Кар'єра
По закінченні курсу навчання Богомольця було залишено на викладацьку роботу — читати студентам римське право. Однак через деякий час він вирішив зайнятися юридичною практикою.
Його першим місцем роботи став Полтавський окружний суд. У 1904 році, не бачачи, очевидно, перспектив для службового зростання в Полтаві (станом на цей рік він залишався «молодшим кандидатом на судові посади»), Вадим Богомолець переїжджає до Севастополя. Там він робить кар'єру в судових органах Чорноморського флоту: від слідчого — до помічника прокурора Севастопольського військово-морського суду, яким він залишався до 1917 року.
Дослужився до штатського рангу надвірного радника, начальника Головної військово-морської судової управи Чорноморського флоту. Був нагороджений орденами св. Станіслава II ст. та св. Анни II ст.
Влітку 1912 року Вадим Богомолець перебував у плаванні на крейсері «Кагул» (раніше називався «Очаків» — той самий, на якому підняв повстання лейтенант Шмідт).
У червні 1914 року отримав звання підполковника.
Часи УНР, Гетьманату і Директорії
З утворенням Української Народної Республіки підполковник Вадим Богомолець присвятив себе створенню українського бойового флоту. Його вибір був не дивним. Ще до революційних подій 1917 року Вадим Богомолець, людина в побуті російськомовна, був одним з членів українського конспіративного гуртка «Кобзар» у Севастополі.
За Центральної Ради Вадим Богомолець увійшов в Українську чорноморську громаду Севастополя, створену навесні 1917 року. Там він відповідав за агітаційно-пропагандистську роботу. Оскільки Вадим Богомолець мав певний викладацький досвід, то взявся читати солдатам і матросам українізовуваних частин історію України.
Вадим Богомолець увійшов також до Українського генерального військового комітету, на базі якого потім формуватиметься українське оборонне відомство. Як юрисконсульт, брав участь у створенні Українського військово-морського міністерства — Генерального секретарства морських справ.
Разом з ним у Секретарстві працювали директор канцелярії підполковник Володимир Савченко-Більський і завідувач відділом контролю лейтенант Михайло Білинський. У такому складі Генеральне секретарство розробило «Тимчасовий закон про флот Української Народної Республіки», а також прапор військового флоту УНР.
Оскільки Вадим Богомолець єдиний з трьох мав юридичну освіту, фактично він був його основним розробником цього закону.
«Тимчасовий закон про флот Української Народної Республіки», затверджений Центральною Радою, оголошував весь військовий і торговий флот на Чорному морі «флотом УНР». І хоча, подібно до знаменитого «акту злуки» УНР і ЗУНР, він мав здебільшого декларативний характер, проте його значення полягає в легітимізації самого факту появи українського флоту.
Даний закон потім визначав основи військово-морської політики Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
На початку 1990-х років, коли Україна і Росія ділили Чорноморський флот СРСР, Київ спирався на «Тимчасовий закон про флот Української Народної Республіки» як на історичний і юридичний прецедент.
За Гетьманату — Головний військово-морський прокурор, очолював Головне військово-морське управління при морському міністерстві у Києві. Отримав з рук гетьмана звання генерал-хорунжого. Очолював військово-морський суд Української Держави. Після повалення гетьмана Павла Скоропадського — військово-морський аташе УНР в Румунії в 1919 р.
На еміграції
У 1922 році після поразки УНР Вадим Богомолець емігрував до Туреччини, де приєднався до організації «Комітет спасіння України».
Організація займалася розповсюдженням у Туреччині інформації про Україну і видавничою діяльністю. До лютого 1922 року Комітет очолював інженер-полковник , а після його смерті цю посаду посів генерал-хорунжий Вадим Богомолець. З квітня 1922 року Комітет встиг випустити шість номерів журналу «Вільна Україна» французькою мовою.
Помер Вадим Михайлович Богомолець 19 квітня 1936 року. Похований на кладовищі в містечку Візен-Шалетт-сюр-Луан під Парижем.
Родина
Вадим Михайлович Богомолець був двоюрідним братом академіка Олександра Олександровича Богомольця.
Кузени Богомольці були одружені з рідними сестрами: Вадим — з Софією Георгіївною Тихоцькою (1878–1947), Олександр — з її молодшою сестрою Ольгою (1891–1956).
Між сім'ями Вадима і Олександра Богомольців існувала міцна і щира дружба.
Чи підтримували обидві сім'ї спілкування між собою після 1917 року, невідомо. На той момент Вадим Богомолець служив у Севастополі, а Олександр Богомолець завідував кафедрою загальної патології медичного факультету Саратовського університету.
Молодша сестра Вадима Богомольця — Наталя Михайлівна Богомолець-Лазурська (1880–1958) грала в на одній сцені з Марією Заньковецькою, була її найкращою подругою. Заміж вийшла за філолога і літературознавця , члена одеської «Просвіти».
Після смерті Марії Заньковецької Наталя Михайлівна написала книгу спогадів про неї.
У подружжя Вадима і Софії Богомольців була єдина донька Ніна (1911 — ?). Її подальша доля невідома.
Читайте також
Джерела
- «Адрес-календарь и справочная книжка Полтавской губернии на 1904 год». — Полтава. 1904.
- Дашкевич Я. «Турецько-українські взаємовідносини в першій половині ХХ ст.»/«Україна. Наука і культура». Вип. 35, 2009 р. — С. 67.
- Кот С., Кучерук О. «Національний пантеон». — «Зовнішні справи», 2007 р. — № 9.
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. «Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали»/ Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, Харків. «Видавництво Сага», 2007. — 244 с.
- Мамчак М. «Україна: шлях до моря. Історія українського флоту» [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- - С. 173, 175 Савченко Г. «Український рух у гарнізонах російської армії Кримського півострова» [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт «Боевые корабли мира» [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Посилання
- Юрій Рудницький. Небезпечні родичі академіка Олександра Богомольця. Історична правда. 05.08.2011 [ 18 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- МАРТИРОЛОГ офіцерів та урядовців Українського Державного флоту (1917–1921 рр.). Мирослав Мамчак [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogomolec Vadim Mihajlovich Bogomolec 22 zhovtnya 1878 Sankt Peterburg 19 kvitnya 1936 Parizh general horunzhij Ukrayinskoyi Derzhavi vijskovo morskij yurist vijskovij atashe UNR u Rumuniyi Avtor pershogo ukrayinskogo zakonu pro flot Vadim Mihajlovich Bogomolecgeneral horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya22 zhovtnya 1878 1878 10 22 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert19 kvitnya 1936 1936 04 19 57 rokiv Parizh Francuzka respublikaAlma MaterHNU im V N KarazinaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskVMS UNRNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Bogomolec Vadim Mihajlovich u Vikishovishi Dvoyuridnij brat akademika Oleksandra Oleksandrovicha Bogomolcya Ridnij brat Nataliyi Bogomolec Lazurskoyi Ranni roki osvitaNarodivsya 22 zhovtnya 1878 roku v Peterburzi v rodini akciznogo chinovnika dijsnogo statskogo radnika Mihajla Mihajlovicha Bogomolcya i jogo druzhini Yuliyi Isakivni Mironenko Piznishe Mihajlo Mihajlovich iz sim yeyu pereyihav do Kishineva Pislya zakinchennya Kishinivskoyi gimnaziyi Vadim Bogomolec vstupiv na yuridichnij fakultet Harkivskogo universitetu Kar yeraKrejser Ochakiv Kagul na yakomu sluzhiv ulitku 1912 r Vadim Bogomolec Po zakinchenni kursu navchannya Bogomolcya bulo zalisheno na vikladacku robotu chitati studentam rimske pravo Odnak cherez deyakij chas vin virishiv zajnyatisya yuridichnoyu praktikoyu Jogo pershim miscem roboti stav Poltavskij okruzhnij sud U 1904 roci ne bachachi ochevidno perspektiv dlya sluzhbovogo zrostannya v Poltavi stanom na cej rik vin zalishavsya molodshim kandidatom na sudovi posadi Vadim Bogomolec pereyizhdzhaye do Sevastopolya Tam vin robit kar yeru v sudovih organah Chornomorskogo flotu vid slidchogo do pomichnika prokurora Sevastopolskogo vijskovo morskogo sudu yakim vin zalishavsya do 1917 roku Dosluzhivsya do shtatskogo rangu nadvirnogo radnika nachalnika Golovnoyi vijskovo morskoyi sudovoyi upravi Chornomorskogo flotu Buv nagorodzhenij ordenami sv Stanislava II st ta sv Anni II st Vlitku 1912 roku Vadim Bogomolec perebuvav u plavanni na krejseri Kagul ranishe nazivavsya Ochakiv toj samij na yakomu pidnyav povstannya lejtenant Shmidt U chervni 1914 roku otrimav zvannya pidpolkovnika Chasi UNR Getmanatu i DirektoriyiVadim Bogomolec Serpen 1914 r Sevastopol Z utvorennyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki pidpolkovnik Vadim Bogomolec prisvyativ sebe stvorennyu ukrayinskogo bojovogo flotu Jogo vibir buv ne divnim She do revolyucijnih podij 1917 roku Vadim Bogomolec lyudina v pobuti rosijskomovna buv odnim z chleniv ukrayinskogo konspirativnogo gurtka Kobzar u Sevastopoli Za Centralnoyi Radi Vadim Bogomolec uvijshov v Ukrayinsku chornomorsku gromadu Sevastopolya stvorenu navesni 1917 roku Tam vin vidpovidav za agitacijno propagandistsku robotu Oskilki Vadim Bogomolec mav pevnij vikladackij dosvid to vzyavsya chitati soldatam i matrosam ukrayinizovuvanih chastin istoriyu Ukrayini Vadim Bogomolec uvijshov takozh do Ukrayinskogo generalnogo vijskovogo komitetu na bazi yakogo potim formuvatimetsya ukrayinske oboronne vidomstvo Yak yuriskonsult brav uchast u stvorenni Ukrayinskogo vijskovo morskogo ministerstva Generalnogo sekretarstva morskih sprav Razom z nim u Sekretarstvi pracyuvali direktor kancelyariyi pidpolkovnik Volodimir Savchenko Bilskij i zaviduvach viddilom kontrolyu lejtenant Mihajlo Bilinskij U takomu skladi Generalne sekretarstvo rozrobilo Timchasovij zakon pro flot Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a takozh prapor vijskovogo flotu UNR Oskilki Vadim Bogomolec yedinij z troh mav yuridichnu osvitu faktichno vin buv jogo osnovnim rozrobnikom cogo zakonu Timchasovij zakon pro flot Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki zatverdzhenij Centralnoyu Radoyu ogoloshuvav ves vijskovij i torgovij flot na Chornomu mori flotom UNR I hocha podibno do znamenitogo aktu zluki UNR i ZUNR vin mav zdebilshogo deklarativnij harakter prote jogo znachennya polyagaye v legitimizaciyi samogo faktu poyavi ukrayinskogo flotu Danij zakon potim viznachav osnovi vijskovo morskoyi politiki Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo Na pochatku 1990 h rokiv koli Ukrayina i Rosiya dilili Chornomorskij flot SRSR Kiyiv spiravsya na Timchasovij zakon pro flot Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki yak na istorichnij i yuridichnij precedent Za Getmanatu Golovnij vijskovo morskij prokuror ocholyuvav Golovne vijskovo morske upravlinnya pri morskomu ministerstvi u Kiyevi Otrimav z ruk getmana zvannya general horunzhogo Ocholyuvav vijskovo morskij sud Ukrayinskoyi Derzhavi Pislya povalennya getmana Pavla Skoropadskogo vijskovo morskij atashe UNR v Rumuniyi v 1919 r Na emigraciyiVadim Bogomolec Odin z ostannih znimkiv U 1922 roci pislya porazki UNR Vadim Bogomolec emigruvav do Turechchini de priyednavsya do organizaciyi Komitet spasinnya Ukrayini Organizaciya zajmalasya rozpovsyudzhennyam u Turechchini informaciyi pro Ukrayinu i vidavnichoyu diyalnistyu Do lyutogo 1922 roku Komitet ocholyuvav inzhener polkovnik a pislya jogo smerti cyu posadu posiv general horunzhij Vadim Bogomolec Z kvitnya 1922 roku Komitet vstig vipustiti shist nomeriv zhurnalu Vilna Ukrayina francuzkoyu movoyu Pomer Vadim Mihajlovich Bogomolec 19 kvitnya 1936 roku Pohovanij na kladovishi v mistechku Vizen Shalett syur Luan pid Parizhem RodinaNa stilcyah O Bogomolec zliva z sinom Olegom V Bogomolec z donkoyu Ninoyu Verhnij ryad persha pravoruch S Bogomolec poruch z neyu yiyi sestra Olga Bl 1913 r Vadim Mihajlovich Bogomolec buv dvoyuridnim bratom akademika Oleksandra Oleksandrovicha Bogomolcya Kuzeni Bogomolci buli odruzheni z ridnimi sestrami Vadim z Sofiyeyu Georgiyivnoyu Tihockoyu 1878 1947 Oleksandr z yiyi molodshoyu sestroyu Olgoyu 1891 1956 Mizh sim yami Vadima i Oleksandra Bogomolciv isnuvala micna i shira druzhba Chi pidtrimuvali obidvi sim yi spilkuvannya mizh soboyu pislya 1917 roku nevidomo Na toj moment Vadim Bogomolec sluzhiv u Sevastopoli a Oleksandr Bogomolec zaviduvav kafedroyu zagalnoyi patologiyi medichnogo fakultetu Saratovskogo universitetu Molodsha sestra Vadima Bogomolcya Natalya Mihajlivna Bogomolec Lazurska 1880 1958 grala v na odnij sceni z Mariyeyu Zankoveckoyu bula yiyi najkrashoyu podrugoyu Zamizh vijshla za filologa i literaturoznavcya chlena odeskoyi Prosviti Pislya smerti Mariyi Zankoveckoyi Natalya Mihajlivna napisala knigu spogadiv pro neyi U podruzhzhya Vadima i Sofiyi Bogomolciv bula yedina donka Nina 1911 Yiyi podalsha dolya nevidoma Chitajte takozhBogomolci Bogomolec Oleg Oleksandrovich Bogomolec Sofiya Mikolayivna Mikola Fedorovich Bogomolec Pjotr Tadeush Bogomolec Volodimir Beklemishev Tihocki Sergij Georgijovich Tihockij Olga Georgiyivna TihockaDzherela Adres kalendar i spravochnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1904 god Poltava 1904 Dashkevich Ya Turecko ukrayinski vzayemovidnosini v pershij polovini HH st Ukrayina Nauka i kultura Vip 35 2009 r S 67 Kot S Kucheruk O Nacionalnij panteon Zovnishni spravi 2007 r 9 Litvin M R Naumenko K Ye Zbrojni sili Ukrayini pershoyi polovini XX st Generali i admirali Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv Harkiv Vidavnictvo Saga 2007 244 s Mamchak M Ukrayina shlyah do morya Istoriya ukrayinskogo flotu 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine S 173 175 Savchenko G Ukrayinskij ruh u garnizonah rosijskoyi armiyi Krimskogo pivostrova 9 lipnya 2015 u Wayback Machine Sajt Boevye korabli mira 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaYurij Rudnickij Nebezpechni rodichi akademika Oleksandra Bogomolcya Istorichna pravda 05 08 2011 18 lyutogo 2012 u Wayback Machine MARTIROLOG oficeriv ta uryadovciv Ukrayinskogo Derzhavnogo flotu 1917 1921 rr Miroslav Mamchak 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine