Вагіз Хідіатулін

Вагіз Назірович Хідіятуллін (рос. Вагиз Назирович Хидиятуллин, тат. Wağiz Nazir uğlı Hidiətullin, Вагыйзь Назир улы Һидиятуллин, нар. 3 березня 1959, Губаха) — колишній радянський та російський футболіст татарського походження, що грав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1977), Заслужений майстер спорту СРСР (1980).

Вагіз Хідіятуллін
Особисті дані
Повне ім'я	Вагіз Назірович Хідіятуллін
Народження	3 березня 1959(1959-03-03) (65 років)
	Губаха, СРСР
Зріст	182 см
Вага	76 кг
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1976–1980 «Спартак» (Москва) 118 (14) 1981–1983 ЦСКА (Москва) 35 (2) 1984–1985 СКА «Карпати» 9 (0) 1986–1988 «Спартак» (Москва) 57 (8) 1988–1990 «Тулуза» 58 (1) 1990–1993 «Монтобан» ? (?) 1993–1994 «Лабеж» ? (?) 1994 «Динамо» (Москва) 15 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1978–1990 СРСР 58 (6)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Насамперед відомий виступами за клуб «Спартак» (Москва), з яким двічі ставав чемпіоном СРСР, а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1976 року виступами за «Спартак» (Москва), в якій провів чотири сезони, взявши участь у 118 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі московського «Спартака», був основним гравцем захисту команди. За цей час виборов титул чемпіона СРСР.

На початку 1981 року був забраний в армію і став виступати за ЦСКА (Москва). 1982 року Вагіз зазнав серйозної травми, після лікування якої був відправлений в львівські СКА «Карпати».

1986 року Хідіятуллін повернувся в «Спартак» (Москва), з яким в наступному сезоні виграв ще один титул чемпіона СРСР.

Після вдалого виступу на Євро-1988, Вагіза помітили закордоном і футболіст підписав контракт з французькою «Тулузою», де провів два роки, але у 1990 покинув клуб на правах вільного агента, після чого виступав за нижчолігові французькі клуби «Монтобан» та «Лабеж».

1994 року Хідіятуллін повернувся в Москву, підписавши контракт з «Динамо», проте через хронічні травми незабаром був змушений завершити професійну кар'єру.

Виступи за збірну

Хідіятуллін виступав у складі молодіжної збірної СРСР, яка в 1976 стала чемпіоном Європи, а в 1977 — чемпіоном світу серед однолітків.

6 вересня 1978 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної СРСР в товариській грі зі збірною Ірану, в якій відразу забив єдиний в матчі гол.

1980 року виступав у складі збірної СРСР на домашньому олімпійському футбольному турнірі, на якому здобув бронзові нагороди.

В подальшому в складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, чемпіонату Європи 1988 року у ФРН, де разом з командою здобув «срібло», та чемпіонату світу 1990 року в Італії.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 58 матчів, забивши 6 голів.

Титули і досягнення

• Чемпіон Європи (U-18): 1976
• Чемпіон світу (U-20): 1977
• Бронзовий олімпійський призер: 1980
• Віце-чемпіон Європи: 1988
• Чемпіон СРСР (2):

«Спартак» (Москва): 1979, 1987

• Володар Кубка Росії (1):

«Динамо» (Москва): 1994

Посилання

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)