Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ваграм Папазян (вірм. Վահրամ Փափազեան, тур. Vahram Papazyan; 12 вересня 1892, Константинополь, Османська імперія — 6 березня 1986, Емерсон, Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки) — вірменський легкоатлет. Неодноразовий переможець Вірменських Олімпійських (Панвірменських) ігор, учасник Позачергових літніх Олімпійських ігор 1906 і Літніх Олімпійських ігор 1912. Папазян та інший учасник Стокгольмських Ігор, (Мкртич Мкрян), — перші етнічні вірмени, які взяли участь в Олімпійських іграх, вони ж, поряд з етнічним греком Алеко Моуллосом, — єдині в історії цих змагань представники Османської імперії.
вірм. Վահրամ Փափազեան
СШАКонстантинополь, Османська імперія
Емерсон, США
Османська імперія США Османська імперія
Ваграм Папазян у ВікісховищіЖиттєпис
Син власника кіоску друкованої продукції, Ваграм Папазян з дитинства працював рознощиком газет і добувачем інформації, з раннього ранку до пізнього вечора курсуючи між Баб-и Алі, місцеперебуванням великого візира, і Бебеком, рідним для нього історичним районом османської столиці, що в Бешикташі, повідомляючи батькові свіжі новини. Залучившись, в тому числі і таким чином, до бігових дисциплін, Папазян потім вступив до Коледжу Роберта, американського навчального закладу в європейській частині Константинополя, альма-матері практично всієї вірменської спортивної еліти довоєнного часу.
1906 року Папазян вирушив до Афін, де взяв участь у невизнаних МОК Олімпійських іграх, ставши, у віці 13 років, наймолодшим їх учасником. Свій найкращий результат Папазян показав у бігу на 800 метрів, посівши 5-те місце; у бігу на 1500 метрів до фінішу не дійшов.
«Артавазд»
Першими відгукуючись на заклик сприяти розвитку та просуванню фізичної культури, спрямований вірменській громаді Константинополя в лютому 1911 року , засновником і головним редактором першого ж в Османської імперії спортивного журналу «Мармнамарз», Ваграм Папазян і його однодумці організовують гімнастичне товариство «Артавазд». У листі на адресу редакції, який підписав Папазян, йшлося про те, що дорога в клуб відкрита будь-якому вірменському юнакові, який вніс у його фонд до п'яти курушів, та висловлювалася надія, що починання засновників «Артавазда» буде широко підтримане молоддю Константинополя і прилеглих селищ. Штаб-квартира «Артавазда», через заборону на заняття спортом в Османській імперії, хоч вона і стала формальною після молодотурецької революції 1908 року, була облаштована на віддаленому від міста мармуровоморському острові Гуру Чешма. Тоді ж Папазян у статті «Голос молодих», опублікованій на сторінках другого номера «Мармнамарза», підтримав ідею Крисяна про об'єднання вірменських гімнастичних спільнот Османської імперії під егідою загальновірменської спортивної організації, пізніше втіленої, вже без загиблого Крисяна, в . Обрушуючись в рамках зазначеної статті на сучасну йому молодь, «яка вбиває час у нездоровій обстановці, за картами й нардами», 19-річний Папазян закликав до спорту як засобу досягнення єдності вірменської спільноти Османської імперії.
Того ж, 1911, року Ваграм Папазян узяв участь в історичній нараді представників двох десятків спортивних організацій Константинополя і Східної Фракії, що відбувся в редакції «Мармнамарза» і підсумком якого стало рішення про заснування Панвірменських ігор, першого великого спортивного змагання в Османській імперії. На перших же Панвірменських іграх, що пройшли на початку травня 1911-го, Ваграм Папазян з великою перевагою здобув перемоги в обох бігових дисциплінах, на 800 м та 1500 м. Повторивши успіх на наступних Панвірменських іграх, які завершилися за лічені дні до відкриття Олімпійських ігор у Стокгольмі, Папазян вирушив на перші і останні у своєму житті офіційні змагання.
На Олімпіаді 1912
Папазян і Мкртич Мкрян, які обидва успішно виступили на Панвірменських іграх 1911 року, завчасно приступили до збору коштів для участі в Іграх V Олімпіади в Стокгольмі. Попри те, що вірменські спортсмени представляли Османську імперію і, зокрема, вирушали на змагання у складі офіційної делегації під керівництвом засновника [tr], держава не взяла жодної участі в організації та фінансуванні їх поїздки. Усіма питаннями займалися «Артавазд» і редакція «Мармнамарза». Більшу частину суми Папазян зміг добути через свій клуб, який організував, за ініціативи Ваграма, серію благодійних театральних виступів у грецькому театрі Арнавуткея. Сам Папазян брав участь у цих виставах, зокрема, як актор. Ініціатива Папазяна та її успішне втілення надихнули Шаварша Крисяна написати одну з найбільш відомих своїх статей, що називалася «Ще одне зусилля — і все у ваших руках!», яку вірменська спільнота зустріла з натхненням.
Існують різні версії того, що сталося з Ваграмом Папазяном під час забігу на дистанції 1500 метрів. За даними Міністерства молоді та спорту Туреччини, за 20-25 метрів до фінішу Папазян, який лідирував з великим відривом, відчув запаморочення і, втративши свідомість, впав. Ця версія є найбільш поширеною, однак, за словами онука Ваграма Папазяна, не відповідає дійсності. У книзі спогадів Папазян-онук посилається безпосередньо на свого діда, який нібито не раз розповідав йому про те, що тоді сталося на біговій доріжці. Ця версія виглядає таким чином. Спортсмен, який дійсно біг першим, з великим відривом випереджаючи найближчого переслідувача, за два десятки метрів до фінішу свідомо зупинився, мотивуючи це раптовою думкою, що на честь його перемоги буде піднято османський, а не вірменський прапор. При цьому, вірменомовна стамбульська газета наводить лист за авторством Ваграма Папазяна, який він написав під час проживання в Бейруті. Саме завдяки цьому листу стала широко відомою історія навколо османського прапора, який за рішенням шведських організаторів Олімпійських ігор не був розвішаний по Стокгольму поряд з прапорами інших країн-учасниць, але потім, у вигляді відповідного протесту з боку Папазяна і Мкряна, все-таки піднятий. Згідно з листом, через ситуацію з прапором Ваграм Папазян і Мкртич Мкрян конфліктували з головою османської делегації Тарджаном, який усунувся від проблеми і якого вірменські спортсмени звинувачували у відсутності патріотизму, і неодноразово відвідували посольство Османської імперії, вимагаючи вжити заходів. Питання про те, чи доводить бейрутський лист Папазяна протилежне тому, що озвучив його онук, ставлення легкоатлета до прапора Османської імперії, залишається відкритим.
Після 1912 року
1913 року Папазян закінчив Коледж Роберта, через рік — був призваний в армію. Коли по всій країні почалися арешти вірменської інтелігенції, Папазян брав участь в обороні Галліполі як зв'язківець османської армії. після переходу Східної Фракії та Константинополя під контроль військ Антанти Папазян повернувся до цивільного життя та брав участь у реалізації проектів, які задумав загиблий в 1915 році Крисян, в першу чергу — . До 1923 року Папазян переселився в контрольований французами Великий Ліван, в Бейрут, де працював тренером. Згодом Ваграм Папазян не раз змінював країну проживання. В його біографії знайшлося місце і для Сирії, і для Канади, і для Таїланду. Після Південно-Східної Азії Папазян повернувся в Північну Америку і осів у Сполучених Штатах, де до виходу на пенсію працював електриком.
Цікаві факти
- У номері за 10 листопада 1965 року редакція видання «Айастані фізкультурник», розповідаючи про Папазяна, помилково приписала йому акторські досягнення його однофамільця, відомого радянського лицедія Ваграма Папазяна. Ймовірно, на плутанину серед іншого спрацювало й те, що, по-перше, обидва Папазяни — уродженці Константинополя, і, по-друге, що актор Папазян у молодості захоплювався спортом, тоді як спортсмен Папазян, навпаки, — займався акторством.
Примітки
- Айк Демоян.
- Гурген Саркисян.
- Olimpiyat Stadyumlarında İlk Türk Bayrakları. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 3 грудня 2010.
- AIM: Armenian International Magazine (Glendale, CA: AIM)
- Vahram S. Papazian: ran in 1912 Olympics.
Посилання
- Вірменський спорт у Османській імперії. (Інтерв'ю з Айком Демояном)(рос.)
- Профіль на сайті Sports-reference.com [Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vagram Papazyan virm Վահրամ Փափազեան tur Vahram Papazyan 12 veresnya 1892 Konstantinopol Osmanska imperiya 6 bereznya 1986 Emerson Nyu Dzhersi Spolucheni Shtati Ameriki virmenskij legkoatlet Neodnorazovij peremozhec Virmenskih Olimpijskih Panvirmenskih igor uchasnik Pozachergovih litnih Olimpijskih igor 1906 i Litnih Olimpijskih igor 1912 Papazyan ta inshij uchasnik Stokgolmskih Igor Migir Migiryan Mkrtich Mkryan pershi etnichni virmeni yaki vzyali uchast v Olimpijskih igrah voni zh poryad z etnichnim grekom Aleko Moullosom yedini v istoriyi cih zmagan predstavniki Osmanskoyi imperiyi Vagram Papazyan virm Վահրամ ՓափազեանZagalna informaciyaNacionalnistVirmenGromadyanstvo SShANarodzhennya12 veresnya 1892 1892 09 12 Konstantinopol Osmanska imperiyaSmert6 bereznya 1986 1986 03 06 Emerson SShAPohovannyaRod AjlendZrist173 smAlma materRobert kolledzhdSportKrayina Osmanska imperiya SShAVid sportuLegka atletikaDisciplinaBig na seredni distanciyiKlubArtavazdNac zbirna Osmanska imperiya Vagram Papazyan u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Papazyan Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Artavazd 1 2 Na Olimpiadi 1912 1 3 Pislya 1912 roku 2 Cikavi fakti 3 Primitki 4 Posilannya 5 Div takozhZhittyepisred Sin vlasnika kiosku drukovanoyi produkciyi Vagram Papazyan z ditinstva pracyuvav roznoshikom gazet i dobuvachem informaciyi z rannogo ranku do piznogo vechora kursuyuchi mizh Bab i Ali misceperebuvannyam velikogo vizira i Bebekom ridnim dlya nogo istorichnim rajonom osmanskoyi stolici sho v Beshiktashi povidomlyayuchi batkovi svizhi novini Zaluchivshis v tomu chisli i takim chinom do bigovih disciplin Papazyan potim vstupiv do Koledzhu Roberta amerikanskogo navchalnogo zakladu v yevropejskij chastini Konstantinopolya alma materi praktichno vsiyeyi virmenskoyi sportivnoyi eliti dovoyennogo chasu 1906 roku Papazyan virushiv do Afin de vzyav uchast u neviznanih MOK Olimpijskih igrah stavshi u vici 13 rokiv najmolodshim yih uchasnikom Svij najkrashij rezultat Papazyan pokazav u bigu na 800 metriv posivshi 5 te misce u bigu na 1500 metriv do finishu ne dijshov Artavazd red Pershimi vidgukuyuchis na zaklik spriyati rozvitku ta prosuvannyu fizichnoyi kulturi spryamovanij virmenskij gromadi Konstantinopolya v lyutomu 1911 roku Shavarshem Krisyanom zasnovnikom i golovnim redaktorom pershogo zh v Osmanskoyi imperiyi sportivnogo zhurnalu Marmnamarz Vagram Papazyan i jogo odnodumci organizovuyut gimnastichne tovaristvo Artavazd U listi na adresu redakciyi yakij pidpisav Papazyan jshlosya pro te sho doroga v klub vidkrita bud yakomu virmenskomu yunakovi yakij vnis u jogo fond do p yati kurushiv ta vislovlyuvalasya nadiya sho pochinannya zasnovnikiv Artavazda bude shiroko pidtrimane moloddyu Konstantinopolya i prileglih selish Shtab kvartira Artavazda cherez zaboronu na zanyattya sportom v Osmanskij imperiyi hoch vona i stala formalnoyu pislya molodotureckoyi revolyuciyi 1908 roku bula oblashtovana na viddalenomu vid mista marmurovomorskomu ostrovi Guru Cheshma Todi zh Papazyan u statti Golos molodih opublikovanij na storinkah drugogo nomera Marmnamarza pidtrimav ideyu Krisyana pro ob yednannya virmenskih gimnastichnih spilnot Osmanskoyi imperiyi pid egidoyu zagalnovirmenskoyi sportivnoyi organizaciyi piznishe vtilenoyi vzhe bez zagiblogo Krisyana v Omenetmeni Obrushuyuchis v ramkah zaznachenoyi statti na suchasnu jomu molod yaka vbivaye chas u nezdorovij obstanovci za kartami j nardami 19 richnij Papazyan zaklikav do sportu yak zasobu dosyagnennya yednosti virmenskoyi spilnoti Osmanskoyi imperiyi Togo zh 1911 roku Vagram Papazyan uzyav uchast v istorichnij naradi predstavnikiv dvoh desyatkiv sportivnih organizacij Konstantinopolya i Shidnoyi Frakiyi sho vidbuvsya v redakciyi Marmnamarza i pidsumkom yakogo stalo rishennya pro zasnuvannya Panvirmenskih igor pershogo velikogo sportivnogo zmagannya v Osmanskij imperiyi Na pershih zhe Panvirmenskih igrah sho projshli na pochatku travnya 1911 go Vagram Papazyan z velikoyu perevagoyu zdobuv peremogi v oboh bigovih disciplinah na 800 m ta 1500 m Povtorivshi uspih na nastupnih Panvirmenskih igrah yaki zavershilisya za licheni dni do vidkrittya Olimpijskih igor u Stokgolmi Papazyan virushiv na pershi i ostanni u svoyemu zhitti oficijni zmagannya Na Olimpiadi 1912red Papazyan i Mkrtich Mkryan yaki obidva uspishno vistupili na Panvirmenskih igrah 1911 roku zavchasno pristupili do zboru koshtiv dlya uchasti v Igrah V Olimpiadi v Stokgolmi Popri te sho virmenski sportsmeni predstavlyali Osmansku imperiyu i zokrema virushali na zmagannya u skladi oficijnoyi delegaciyi pid kerivnictvom zasnovnika Olimpijskogo komitetu Turechchini Selima Tardzhana tr derzhava ne vzyala zhodnoyi uchasti v organizaciyi ta finansuvanni yih poyizdki 1 Usima pitannyami zajmalisya Artavazd i redakciya Marmnamarza Bilshu chastinu sumi Papazyan zmig dobuti cherez svij klub yakij organizuvav za iniciativi Vagrama seriyu blagodijnih teatralnih vistupiv u greckomu teatri Arnavutkeya 2 Sam Papazyan brav uchast u cih vistavah zokrema yak aktor Iniciativa Papazyana ta yiyi uspishne vtilennya nadihnuli Shavarsha Krisyana napisati odnu z najbilsh vidomih svoyih statej sho nazivalasya She odne zusillya i vse u vashih rukah yaku virmenska spilnota zustrila z nathnennyam Isnuyut rizni versiyi togo sho stalosya z Vagramom Papazyanom pid chas zabigu na distanciyi 1500 metriv Za danimi Ministerstva molodi ta sportu Turechchini za 20 25 metriv do finishu Papazyan yakij lidiruvav z velikim vidrivom vidchuv zapamorochennya i vtrativshi svidomist vpav 3 Cya versiya ye najbilsh poshirenoyu odnak za slovami onuka Vagrama Papazyana ne vidpovidaye dijsnosti U knizi spogadiv Papazyan onuk posilayetsya bezposeredno na svogo dida yakij nibito ne raz rozpovidav jomu pro te sho todi stalosya na bigovij dorizhci Cya versiya viglyadaye takim chinom Sportsmen yakij dijsno big pershim z velikim vidrivom viperedzhayuchi najblizhchogo peresliduvacha za dva desyatki metriv do finishu svidomo zupinivsya motivuyuchi ce raptovoyu dumkoyu sho na chest jogo peremogi bude pidnyato osmanskij a ne virmenskij prapor 4 Pri comu virmenomovna stambulska gazeta Agos navodit list za avtorstvom Vagrama Papazyana yakij vin napisav pid chas prozhivannya v Bejruti Same zavdyaki comu listu stala shiroko vidomoyu istoriya navkolo osmanskogo prapora yakij za rishennyam shvedskih organizatoriv Olimpijskih igor ne buv rozvishanij po Stokgolmu poryad z praporami inshih krayin uchasnic ale potim u viglyadi vidpovidnogo protestu z boku Papazyana i Mkryana vse taki pidnyatij Zgidno z listom cherez situaciyu z praporom Vagram Papazyan i Mkrtich Mkryan konfliktuvali z golovoyu osmanskoyi delegaciyi Tardzhanom yakij usunuvsya vid problemi i yakogo virmenski sportsmeni zvinuvachuvali u vidsutnosti patriotizmu i neodnorazovo vidviduvali posolstvo Osmanskoyi imperiyi vimagayuchi vzhiti zahodiv Pitannya pro te chi dovodit bejrutskij list Papazyana protilezhne tomu sho ozvuchiv jogo onuk stavlennya legkoatleta do prapora Osmanskoyi imperiyi zalishayetsya vidkritim Pislya 1912 rokured 1913 roku Papazyan zakinchiv Koledzh Roberta cherez rik buv prizvanij v armiyu Koli po vsij krayini pochalisya areshti virmenskoyi inteligenciyi Papazyan brav uchast v oboroni Gallipoli yak zv yazkivec osmanskoyi armiyi pislya perehodu Shidnoyi Frakiyi ta Konstantinopolya pid kontrol vijsk Antanti Papazyan povernuvsya do civilnogo zhittya ta brav uchast u realizaciyi proektiv yaki zadumav zagiblij v 1915 roci Krisyan v pershu chergu Omenetmena Do 1923 roku Papazyan pereselivsya v kontrolovanij francuzami Velikij Livan v Bejrut de pracyuvav trenerom Zgodom Vagram Papazyan ne raz zminyuvav krayinu prozhivannya V jogo biografiyi znajshlosya misce i dlya Siriyi i dlya Kanadi i dlya Tayilandu Pislya Pivdenno Shidnoyi Aziyi Papazyan povernuvsya v Pivnichnu Ameriku i osiv u Spoluchenih Shtatah de do vihodu na pensiyu pracyuvav elektrikom 5 Cikavi faktired U nomeri za 10 listopada 1965 roku redakciya vidannya Ajastani fizkulturnik rozpovidayuchi pro Papazyana pomilkovo pripisala jomu aktorski dosyagnennya jogo odnofamilcya vidomogo radyanskogo licediya Vagrama Papazyana Jmovirno na plutaninu sered inshogo spracyuvalo j te sho po pershe obidva Papazyani urodzhenci Konstantinopolya i po druge sho aktor Papazyan u molodosti zahoplyuvavsya sportom todi yak sportsmen Papazyan navpaki zajmavsya aktorstvom Primitkired Ajk Demoyan Gurgen Sarkisyan Olimpiyat Stadyumlarinda Ilk Turk Bayraklari Arhiv originalu za 3 grudnya 2010 Procitovano 3 grudnya 2010 AIM Armenian International Magazine Glendale CA AIM Vahram S Papazian ran in 1912 Olympics Posilannyared Virmenskij sport u Osmanskij imperiyi Interv yu z Ajkom Demoyanom ros Profil na sajti Sports reference com Arhivovano 23 veresnya 2013 u Wayback Machine angl Div takozhred Shavarsh Krisyan Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vagram Papazyan amp oldid 34503336