Ваало (1560—1855) — держава на Заході Африки, що утворилася внаслідок занепаду імперії Волоф. Тривалий час боролася проти північних сусідів — берберських і арабських племен. На початку XIX ст. потрапила у залежність до французької Сенегальської компанії. 1855 року приєднано до колонії Сенегал.
Wâlo держава Ваало | ||||
| ||||
Держава Ваало з сусідами | ||||
Столиця | Каоне | |||
Мови | волоф | |||
Релігії | іслам африканські традиційні релігії | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1560 | |||
- Ліквідовано | 1855 | |||
Сьогодні є частиною | Сенегал Мавританія | |||
|
Історія
Ймовірно протодержава Ваало утворилася невдовзі після занепаду Текрур у 1287 році. Згодом опинилася під зверхністю імперії Малі. 1350 року увійшла до складу імперії Волоф. Відтоді тут стала панувати династія Мбодж, що змінила старовинний рід Брак. Згодом брак став значити титул правителя Ваало. На початку 1440-х років встановлюються торгівельні відносини з португальцями, що сприяло посиленню самостійності та наповненості скарбниці.
У 1549 році з початком розпаду імперії Волоф місцеві правителі також намагалися здобути незалежність. Це вдалося до 1560 року. 1600 року, зазнавши поразки, Ваало мусило визнати зверхність імперії Фута Торо.
1638 року надано право французам заснувати форт на острові Бокос. 1659 року його перенесено на о. Ндар та перейменовано на Сен-Луїс. 1673 року починаються конфлікти з імаматом зуайя. після поразки й загибелі брака Фара Кумба Мбоджі, його наступник — Єрім Коде визнав зверхність імамату. Але 1675 році останній за підтримки французів повалив залежність.
З 1676 року починаються війни проти імперії Фута Торо. 1715 року внаслідок ослаблення Фута Торо брак Єрім Мбан'їк зумів скинути ярмо цієї імперії. За цим переніс столицю до Ндйані. 1733 року столицю знову перенесено — тепер до Ндеру. Водночас браки усіляко перешкоджали втручанню французьких губернаторів Сен-Луїсу та торгівців у справи Ваало. З 1748 року брак Нд'як Арам Бакар активно втручається у справи держави Кайор, користуючись тамтешньою боротьбою за трон.
1766 року починається боротьба за трон між гілками правлячої династії — Теед'єк і Діус, що тривала до 1786 року і суттєво послабила державу. Цим скористався емірат Трарза на півночі, війська якого регулярно стали вдиратися на територію Ваало. 1820 року напад Трарзи був особливо спустошливим. 1833 року для припинення нападів укладено шлюб між , спадкоємицею Ваало і Мухаммадом аль-Хабібом еміром Трарзи.
Водночас у 1825 році почалася боротьба за трон, що тривала до 1840 року. Також посилився французький тиск на Ваало. З 1846 року почалися постійні конфлікти з французькими колоністами в Сен-Луїсі. Зрештою 1855 року французькі загони захопили територію держави, поваливши брака Мьо Мбоді. 1859 року лінгере (королева) в битві біля Ніубулду зазнала нищівної поразки. В результаті Ваало остаточно приєднали до Колонії Сенегал.
Територія і населення
Розташовувалося в нижній течії та дельті річки Сенегал та навколо озера Г'єр. В часи піднесення на півдні сягала сучасного міста Кеур-Момар-Сарр (Сенегал). В межі держави також входили сучасні департаменти Кер-Масен, Ркіз, Росо мавританської області Трарза.
Столицею було місто Ндіурбел. У XVIII ст. перенесено до Ндйані (неподалік сучасного Ришар-Толя), а потім — південніше — до Ндеру.
Основу становили народи волоф і маври, також значну частку являли тукулери, сонінке та фульбе.
Устрій
На чолі стояв володар (брак). Значний вплив мала лінгере (королева), що часто походила з конкуруючої династії. В результаті зберігався своєрідний паритет в пануванні державою. Влада брака обмежувала радою і впливовими аристократами і шляхтичами, наймогутнішими серед яких були роди Діав, Гайє, Ваде, Ндіайе, Ндіук, Діоп.
За патрилінійною групою зберігалася династія Мбодж. Але першість надавали материнській лінії. Спочатку її представляв маврський рід Логар, згодом її змінив фуланський рід Теед'єку. Останній повалив серерський рід Діус.
Брака з правлячої династії обирала рада (себ-ак-баор), що складалася з 3 великих виборщиків: діогомая, («господаря води»), діавудіна («господаря землі»), кангаме (намісника головної провінції), а також очільників провінцій і маало (державного скарбника).
Ваало поділялося на провінції: Рікет, Маанга, Гаммало, Марваял, Тунгеен, Нджав, Н'ювар та Налеву. Всі вони керуються різними династіями та різними представниками аристократії
Браки Ваало
- Нд'ак Кумба Нан Санго (1547—1556)
- Нд'ак Ко Ндяй Мбан'їк (1556—1565)
- Мбані Натаго (1565—1574)
- Ма Модже Ндіак (1574—1583)
- Єрім Мбанік (1583—1592)
- Єрім Коде (1592—1601)
- Фара Тако (1601—1610)
- Фара Пенда Тег Рел (1610—1619)
- Т'яка Дааро Хот (1619—1628)
- Натаго Фара Д'як (1628—1637)
- Натаго Єрім (1637—1646)
- Фара Пенда Д'єнг (1646—1655)
- Тані Фара Ндяк (1654—1665)
- Фара Кумба Діусс (1665—1673)
- Єрім Коде (1673—1676)
- Фаракой Дьоп (1676—1679)
- Фара Пенда Ланган Дайям (1679—1683)
- Фара Ко Ндаама (1683)
- Фара Айса Набев (1683—1684)
- Натаго Харі Дааро (1684—1685)
- Бер Т'яака (1685—1716)
- Єрім Мбан'їк Арам Бакар (1716—1732)
- Нд'як Арам Бакар (1732—1757)
- Натаго Арам (1757—1767)
- Єрім Ндате Мбубу (1767—1768)
- Мьо Мбоді Кумба Кхебі (1768)
- Єрім Мбан'їк Анта Діоп (1768—1770)
- Єрім Коде Фара Буне (1770—1771)
- Нд'як Хурі (1771—1782)
- Мабодже Кумба (1775—1776)
- Фара Пенда Тег Релла (1782—1795)
- Нд'як Кумба Хурі Яй (1795—1805)
- Сайодо Ясін Мбодже (1805—1810)
- Кулі Мбааба (1810—1816)
- Амар Фатім Мборсо (1816—1825)
- Єрім Мбан'їк Тег Релла (1825—1827)
- Фара Пенда Адам Саль (1827—1830), вперше
- Кхерфі Ксарі Дааро (1830—1832), вперше
- Фара Пенда Адам Саль (1832—1833), вдруге
- Кхерфі Ксарі Дааро (1833—1835), вдруге
- Фара Пенда Адам Саль (1835—1840), втретє
- Мьо Мбоді Малік (1840—1855)
Економіка
Основу становили землеробство, рибальство і торгівля. В значній кількості вирощувалися індиго, просо, бавовна, баштанові, цукрова тростина, гуміарабік. Вигідне розташування уздовж гирла річки Сенегал та атлантичного узбережжя сприяло розвиненому вилову риби та її переробці. З появою в середині XV ст. португальців, а згодом французів спричинило піднесення торгівлі.
Джерела
- Boubacar Barry, Le Royaume du Wâlo du traité de Ngio en 1819 à la conquête en 1855, Dakar, université de Dakar, 1968, 172 p.
- Boubacar Barry, " Le règne de la linger Ndate Yalla et la conquête du Waalo par Faidherbe en 1855 ", dans Le royaume du Waalo. Le Sénégal avant la conquête, Karthala, Paris, 1985, p. 275—281
- Mbenda Ndiaye Cissé, Recherches sur la place de la femme au Walo et au Cayor, Dakar, université Cheikh Anta Diop, 1992, 40 p.
- El Hadj Amadou Seye, Walo Brack (2003), Dakar, Édition Maguilen.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vaalo 1560 1855 derzhava na Zahodi Afriki sho utvorilasya vnaslidok zanepadu imperiyi Volof Trivalij chas borolasya proti pivnichnih susidiv berberskih i arabskih plemen Na pochatku XIX st potrapila u zalezhnist do francuzkoyi Senegalskoyi kompaniyi 1855 roku priyednano do koloniyi Senegal Walo derzhava Vaalo1560 1855Vaalo istorichni kordoni na kartiDerzhava Vaalo z susidamiStolicya KaoneMovi volofReligiyi islam afrikanski tradicijni religiyiForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1560 Likvidovano 1855Sogodni ye chastinoyu Senegal MavritaniyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VaaloIstoriyaJmovirno protoderzhava Vaalo utvorilasya nevdovzi pislya zanepadu Tekrur u 1287 roci Zgodom opinilasya pid zverhnistyu imperiyi Mali 1350 roku uvijshla do skladu imperiyi Volof Vidtodi tut stala panuvati dinastiya Mbodzh sho zminila starovinnij rid Brak Zgodom brak stav znachiti titul pravitelya Vaalo Na pochatku 1440 h rokiv vstanovlyuyutsya torgivelni vidnosini z portugalcyami sho spriyalo posilennyu samostijnosti ta napovnenosti skarbnici U 1549 roci z pochatkom rozpadu imperiyi Volof miscevi praviteli takozh namagalisya zdobuti nezalezhnist Ce vdalosya do 1560 roku 1600 roku zaznavshi porazki Vaalo musilo viznati zverhnist imperiyi Futa Toro 1638 roku nadano pravo francuzam zasnuvati fort na ostrovi Bokos 1659 roku jogo pereneseno na o Ndar ta perejmenovano na Sen Luyis 1673 roku pochinayutsya konflikti z imamatom zuajya pislya porazki j zagibeli braka Fara Kumba Mbodzhi jogo nastupnik Yerim Kode viznav zverhnist imamatu Ale 1675 roci ostannij za pidtrimki francuziv povaliv zalezhnist Z 1676 roku pochinayutsya vijni proti imperiyi Futa Toro 1715 roku vnaslidok oslablennya Futa Toro brak Yerim Mban yik zumiv skinuti yarmo ciyeyi imperiyi Za cim perenis stolicyu do Ndjani 1733 roku stolicyu znovu pereneseno teper do Nderu Vodnochas braki usilyako pereshkodzhali vtruchannyu francuzkih gubernatoriv Sen Luyisu ta torgivciv u spravi Vaalo Z 1748 roku brak Nd yak Aram Bakar aktivno vtruchayetsya u spravi derzhavi Kajor koristuyuchis tamteshnoyu borotboyu za tron 1766 roku pochinayetsya borotba za tron mizh gilkami pravlyachoyi dinastiyi Teed yek i Dius sho trivala do 1786 roku i suttyevo poslabila derzhavu Cim skoristavsya emirat Trarza na pivnochi vijska yakogo regulyarno stali vdiratisya na teritoriyu Vaalo 1820 roku napad Trarzi buv osoblivo spustoshlivim 1833 roku dlya pripinennya napadiv ukladeno shlyub mizh spadkoyemiceyu Vaalo i Muhammadom al Habibom emirom Trarzi Vodnochas u 1825 roci pochalasya borotba za tron sho trivala do 1840 roku Takozh posilivsya francuzkij tisk na Vaalo Z 1846 roku pochalisya postijni konflikti z francuzkimi kolonistami v Sen Luyisi Zreshtoyu 1855 roku francuzki zagoni zahopili teritoriyu derzhavi povalivshi braka Mo Mbodi 1859 roku lingere koroleva v bitvi bilya Niubuldu zaznala nishivnoyi porazki V rezultati Vaalo ostatochno priyednali do Koloniyi Senegal Teritoriya i naselennyaRoztashovuvalosya v nizhnij techiyi ta delti richki Senegal ta navkolo ozera G yer V chasi pidnesennya na pivdni syagala suchasnogo mista Keur Momar Sarr Senegal V mezhi derzhavi takozh vhodili suchasni departamenti Ker Masen Rkiz Roso mavritanskoyi oblasti Trarza Stoliceyu bulo misto Ndiurbel U XVIII st pereneseno do Ndjani nepodalik suchasnogo Rishar Tolya a potim pivdennishe do Nderu Osnovu stanovili narodi volof i mavri takozh znachnu chastku yavlyali tukuleri soninke ta fulbe UstrijNa choli stoyav volodar brak Znachnij vpliv mala lingere koroleva sho chasto pohodila z konkuruyuchoyi dinastiyi V rezultati zberigavsya svoyeridnij paritet v panuvanni derzhavoyu Vlada braka obmezhuvala radoyu i vplivovimi aristokratami i shlyahtichami najmogutnishimi sered yakih buli rodi Diav Gajye Vade Ndiaje Ndiuk Diop Za patrilinijnoyu grupoyu zberigalasya dinastiya Mbodzh Ale pershist nadavali materinskij liniyi Spochatku yiyi predstavlyav mavrskij rid Logar zgodom yiyi zminiv fulanskij rid Teed yeku Ostannij povaliv sererskij rid Dius Braka z pravlyachoyi dinastiyi obirala rada seb ak baor sho skladalasya z 3 velikih viborshikiv diogomaya gospodarya vodi diavudina gospodarya zemli kangame namisnika golovnoyi provinciyi a takozh ochilnikiv provincij i maalo derzhavnogo skarbnika Vaalo podilyalosya na provinciyi Riket Maanga Gammalo Marvayal Tungeen Ndzhav N yuvar ta Nalevu Vsi voni keruyutsya riznimi dinastiyami ta riznimi predstavnikami aristokratiyi Braki Vaalo Nd ak Kumba Nan Sango 1547 1556 Nd ak Ko Ndyaj Mban yik 1556 1565 Mbani Natago 1565 1574 Ma Modzhe Ndiak 1574 1583 Yerim Mbanik 1583 1592 Yerim Kode 1592 1601 Fara Tako 1601 1610 Fara Penda Teg Rel 1610 1619 T yaka Daaro Hot 1619 1628 Natago Fara D yak 1628 1637 Natago Yerim 1637 1646 Fara Penda D yeng 1646 1655 Tani Fara Ndyak 1654 1665 Fara Kumba Diuss 1665 1673 Yerim Kode 1673 1676 Farakoj Dop 1676 1679 Fara Penda Langan Dajyam 1679 1683 Fara Ko Ndaama 1683 Fara Ajsa Nabev 1683 1684 Natago Hari Daaro 1684 1685 Ber T yaaka 1685 1716 Yerim Mban yik Aram Bakar 1716 1732 Nd yak Aram Bakar 1732 1757 Natago Aram 1757 1767 Yerim Ndate Mbubu 1767 1768 Mo Mbodi Kumba Khebi 1768 Yerim Mban yik Anta Diop 1768 1770 Yerim Kode Fara Bune 1770 1771 Nd yak Huri 1771 1782 Mabodzhe Kumba 1775 1776 Fara Penda Teg Rella 1782 1795 Nd yak Kumba Huri Yaj 1795 1805 Sajodo Yasin Mbodzhe 1805 1810 Kuli Mbaaba 1810 1816 Amar Fatim Mborso 1816 1825 Yerim Mban yik Teg Rella 1825 1827 Fara Penda Adam Sal 1827 1830 vpershe Kherfi Ksari Daaro 1830 1832 vpershe Fara Penda Adam Sal 1832 1833 vdruge Kherfi Ksari Daaro 1833 1835 vdruge Fara Penda Adam Sal 1835 1840 vtretye Mo Mbodi Malik 1840 1855 EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo ribalstvo i torgivlya V znachnij kilkosti viroshuvalisya indigo proso bavovna bashtanovi cukrova trostina gumiarabik Vigidne roztashuvannya uzdovzh girla richki Senegal ta atlantichnogo uzberezhzhya spriyalo rozvinenomu vilovu ribi ta yiyi pererobci Z poyavoyu v seredini XV st portugalciv a zgodom francuziv sprichinilo pidnesennya torgivli DzherelaBoubacar Barry Le Royaume du Walo du traite de Ngio en 1819 a la conquete en 1855 Dakar universite de Dakar 1968 172 p Boubacar Barry Le regne de la linger Ndate Yalla et la conquete du Waalo par Faidherbe en 1855 dans Le royaume du Waalo Le Senegal avant la conquete Karthala Paris 1985 p 275 281 Mbenda Ndiaye Cisse Recherches sur la place de la femme au Walo et au Cayor Dakar universite Cheikh Anta Diop 1992 40 p El Hadj Amadou Seye Walo Brack 2003 Dakar Edition Maguilen