Кайор або Кадіор (1549—1886) — держава на Заході Африки, що утворилася внаслідок занепаду імперії Волоф. Тривалий час боролася за гегемонії в регіоні. З часом вступила у боротьбу з еміратом Трарза, а потім французькими колонізаторами. 1886 року внаслідок поразки приєднано до Франції.
Djolof Кайор | ||||
| ||||
Кайор (позначено зеленим) | ||||
Столиця | Мбул | |||
Мови | волоф | |||
Релігії | іслам африканські традиційні релігії | |||
Форма правління | монархія | |||
Детіє Фу Ндіогу Фалл | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 1549 | |||
- Ліквідовано | 1886 | |||
Сьогодні є частиною | Сенегал | |||
|
Історія
Спочатку існувала як протодержава, що утворилося внаслідок об'єднання груп сільських громад. Місцеві мешканці називали її Адйор (Адіор). Можливо назва походить від волофського словосполучення «гай (ай)-і-дйор», що перекладається як ті, що піску.
1360 року увійшла до складу імперії Волоф. Втім тут залишилася при владі місцева династія. З XV ст. встановлюються торгівельні контакти з королівством Португалія.
З часом ламане (правителі) Кайору дедалі більше невдоволені зверхністю буурба (імператорів) Волоф. Зрештою 1549 року Кайор відкрито виступає проти центральної влади. У битві біля Данкі кайорські війська здобули перемогу. Ламане Кайору Детіє Фу Ндіогу Фалл приймає титул дамель (той, що звільнився). Невдовзі підпорядковує собі державу Баол, що також відкололася від імперії Волоф.
1686 року від ослабленої держави відпала область Баол. Також відновилися військові дії з державою Волоф, правителі якої намагалися відновити колишню імперію. 1697 року до влади приходить представник гілки Гедж Лат Сукабе Нгоне.
У 2-ій половині XVIII століття починаються запеклі війни з еміратом Трарза, які тривали до початку XIX ст. Загалом вдалося відбити усі наступи.
У 1794 році проти Кайора виступив Абдул-Кадір Кане, імам Фута Торо, якого підтримали мусульмани провінції Ндіамбур. Проте військо Кайору завдало нищівної поразки ворогові, внаслідок чого Фута Торо вже більше не намагалася воювати з Кайором.
1812 року внаслідок жорстокої політики дамелів Кайору повстав народу лебу на Зеленому мису, де утворив самостійну державу на кшталт республіки.
1857 році французи зуміли створити факторію Дакар на зеленому мисі, до початку 1860-х років підкоривши Республіки лебу. Цим було створено загрозу для Кайору. Водночас посилилася загроза з боку берберів на чолі із марабутами. Лише 1865 року останнім було завдано нищівної поразки.
1868 року починається війна з Францією, в якій Кайор зазнав поразки й мусив визнати владу французів. Проте вже 1871 року було відновлено незалежність. 1879 року внаслідок нової війни Кайор вдруге зазнав поразки від Франції. 1881 року Кайором разом з сусідами було утворено антифранцузьку коаліцію. Але вже 1886 року військо Кайору було переможено, Франція встановила над ним протекторат. Того ж року Самба Лаобе Фалла, дамеля Кайору, було повалено, а територію держави приєднано до Французької Західної Африки.
Територія і населення
Охоплювала територію сучасного західного Сенегалу. Простягався на 200 км з південного заходу на північний схід і включав кілька областей: Гандіол і Дьямбур на півночі, Гет — на сході й Дьяндер — на південному заході, з півострівом Зеленого Мису.
Тут мешкали народи волоф, серер, фульбе, мандінка, лебу, араби і бербери.
Устрій
Являв собою виборну монархію з числа представників династії Фалл (складалася з гілок Мадіор і Гуедж). Його обирала група виборщиків з представників вищої знаті у кількості 7 осіб. Жінка не мала права ставати дамелем. разом з тим при обранні дамеля перевагу отримував представник за жіночою лінією.
Смерть дамеля трималася в таємниці щонайменше 8 днів. Цей час витрачається на поховання померлого якомога таємніше. Бо якби гілка династії, яка більше не царює, могла отримати кістку від померлого, і головним чином лопатку, вона мала б можливість відновитися на троні.
Монарху допомагала рада знаті на чолі із д'єврін мбулом. Один раз на рік дамель робив виступ перед радою. На чолі адміністрації стояв бер-джак (на кшталт прем'р-міінстра). Дамелю в утриманні порядку допомагали тідо, частина з яких виконувала роль гвардії, інші поліцейські функції. Ламани (місцеві правителі) повинні були особисто 1 раз на рік прибувати до столиці з податками або даниною.
Нижче правлячої династії розташовувалися гармі (знать). Потім йшлаи ґіри (шляхта). Потім йшли простолюдини, що поділялися на касти, значною з яких були торгівлі і селяни (бадоло). Нижчі усіх стояли раби.
Військо
Існувала регулярна, професійна армія. Вояки Кайору відзначалися надзвичайною жорстокістю підчас й після битви.
Економіка
Основу становили землеробство, рибальство і посередницька торгівля. Значний було вилов річної та океанічної риби, а також добування піску. Торгівля особлива набула ваги завдяки зв'язкам з колоністами з Франції та Португалії — на острові Ґоре і Сен-Луї та Рюфіск (на Зеленому мисі) відповідно. Ці торгівельні факторії платили мита в державну скарбницю.
Джерела
- Bernard de la Masselière, Les dynamismes socio-politiques et économiques dans la transformation des paysages agraires du Kayor central et septentrional, Paris, EHESS, 1979, 15+328 p. + 23 tableaux h.t. Vol. 2 : cartographie : 29 planches. (Thèse de 3e cycle)
- Cheikh Diagne, L'Islam et les coutumes au Cayor, Université de Dakar, 1985, 106 p. (Mémoire de Maîtrise)
- Mamadou Diouf, Le Kajoor au XIXe siècle: pouvoir ceddo et conquête coloniale, Karthala, Paris, 1990, 327 p. () (texte remanié d'une thèse de 3e cycle, Université Paris I, 1980)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajor abo Kadior 1549 1886 derzhava na Zahodi Afriki sho utvorilasya vnaslidok zanepadu imperiyi Volof Trivalij chas borolasya za gegemoniyi v regioni Z chasom vstupila u borotbu z emiratom Trarza a potim francuzkimi kolonizatorami 1886 roku vnaslidok porazki priyednano do Franciyi Djolof Kajor1549 1886Kajor istorichni kordoni na kartiKajor poznacheno zelenim Stolicya MbulMovi volofReligiyi islam afrikanski tradicijni religiyiForma pravlinnya monarhiyaDetiye Fu Ndiogu FallIstoriya Zasnovano 1549 Likvidovano 1886Sogodni ye chastinoyu SenegalVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KajorIstoriyaSpochatku isnuvala yak protoderzhava sho utvorilosya vnaslidok ob yednannya grup silskih gromad Miscevi meshkanci nazivali yiyi Adjor Adior Mozhlivo nazva pohodit vid volofskogo slovospoluchennya gaj aj i djor sho perekladayetsya yak ti sho pisku 1360 roku uvijshla do skladu imperiyi Volof Vtim tut zalishilasya pri vladi misceva dinastiya Z XV st vstanovlyuyutsya torgivelni kontakti z korolivstvom Portugaliya Z chasom lamane praviteli Kajoru dedali bilshe nevdovoleni zverhnistyu buurba imperatoriv Volof Zreshtoyu 1549 roku Kajor vidkrito vistupaye proti centralnoyi vladi U bitvi bilya Danki kajorski vijska zdobuli peremogu Lamane Kajoru Detiye Fu Ndiogu Fall prijmaye titul damel toj sho zvilnivsya Nevdovzi pidporyadkovuye sobi derzhavu Baol sho takozh vidkololasya vid imperiyi Volof 1686 roku vid oslablenoyi derzhavi vidpala oblast Baol Takozh vidnovilisya vijskovi diyi z derzhavoyu Volof praviteli yakoyi namagalisya vidnoviti kolishnyu imperiyu 1697 roku do vladi prihodit predstavnik gilki Gedzh Lat Sukabe Ngone U 2 ij polovini XVIII stolittya pochinayutsya zapekli vijni z emiratom Trarza yaki trivali do pochatku XIX st Zagalom vdalosya vidbiti usi nastupi U 1794 roci proti Kajora vistupiv Abdul Kadir Kane imam Futa Toro yakogo pidtrimali musulmani provinciyi Ndiambur Prote vijsko Kajoru zavdalo nishivnoyi porazki vorogovi vnaslidok chogo Futa Toro vzhe bilshe ne namagalasya voyuvati z Kajorom 1812 roku vnaslidok zhorstokoyi politiki dameliv Kajoru povstav narodu lebu na Zelenomu misu de utvoriv samostijnu derzhavu na kshtalt respubliki 1857 roci francuzi zumili stvoriti faktoriyu Dakar na zelenomu misi do pochatku 1860 h rokiv pidkorivshi Respubliki lebu Cim bulo stvoreno zagrozu dlya Kajoru Vodnochas posililasya zagroza z boku berberiv na choli iz marabutami Lishe 1865 roku ostannim bulo zavdano nishivnoyi porazki 1868 roku pochinayetsya vijna z Franciyeyu v yakij Kajor zaznav porazki j musiv viznati vladu francuziv Prote vzhe 1871 roku bulo vidnovleno nezalezhnist 1879 roku vnaslidok novoyi vijni Kajor vdruge zaznav porazki vid Franciyi 1881 roku Kajorom razom z susidami bulo utvoreno antifrancuzku koaliciyu Ale vzhe 1886 roku vijsko Kajoru bulo peremozheno Franciya vstanovila nad nim protektorat Togo zh roku Samba Laobe Falla damelya Kajoru bulo povaleno a teritoriyu derzhavi priyednano do Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki Teritoriya i naselennyaOhoplyuvala teritoriyu suchasnogo zahidnogo Senegalu Prostyagavsya na 200 km z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid i vklyuchav kilka oblastej Gandiol i Dyambur na pivnochi Get na shodi j Dyander na pivdennomu zahodi z pivostrivom Zelenogo Misu Tut meshkali narodi volof serer fulbe mandinka lebu arabi i berberi UstrijYavlyav soboyu vibornu monarhiyu z chisla predstavnikiv dinastiyi Fall skladalasya z gilok Madior i Guedzh Jogo obirala grupa viborshikiv z predstavnikiv vishoyi znati u kilkosti 7 osib Zhinka ne mala prava stavati damelem razom z tim pri obranni damelya perevagu otrimuvav predstavnik za zhinochoyu liniyeyu Smert damelya trimalasya v tayemnici shonajmenshe 8 dniv Cej chas vitrachayetsya na pohovannya pomerlogo yakomoga tayemnishe Bo yakbi gilka dinastiyi yaka bilshe ne caryuye mogla otrimati kistku vid pomerlogo i golovnim chinom lopatku vona mala b mozhlivist vidnovitisya na troni Monarhu dopomagala rada znati na choli iz d yevrin mbulom Odin raz na rik damel robiv vistup pered radoyu Na choli administraciyi stoyav ber dzhak na kshtalt prem r miinstra Damelyu v utrimanni poryadku dopomagali tido chastina z yakih vikonuvala rol gvardiyi inshi policejski funkciyi Lamani miscevi praviteli povinni buli osobisto 1 raz na rik pribuvati do stolici z podatkami abo daninoyu Nizhche pravlyachoyi dinastiyi roztashovuvalisya garmi znat Potim jshlai giri shlyahta Potim jshli prostolyudini sho podilyalisya na kasti znachnoyu z yakih buli torgivli i selyani badolo Nizhchi usih stoyali rabi VijskoIsnuvala regulyarna profesijna armiya Voyaki Kajoru vidznachalisya nadzvichajnoyu zhorstokistyu pidchas j pislya bitvi EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo ribalstvo i poserednicka torgivlya Znachnij bulo vilov richnoyi ta okeanichnoyi ribi a takozh dobuvannya pisku Torgivlya osobliva nabula vagi zavdyaki zv yazkam z kolonistami z Franciyi ta Portugaliyi na ostrovi Gore i Sen Luyi ta Ryufisk na Zelenomu misi vidpovidno Ci torgivelni faktoriyi platili mita v derzhavnu skarbnicyu DzherelaBernard de la Masseliere Les dynamismes socio politiques et economiques dans la transformation des paysages agraires du Kayor central et septentrional Paris EHESS 1979 15 328 p 23 tableaux h t Vol 2 cartographie 29 planches These de 3e cycle Cheikh Diagne L Islam et les coutumes au Cayor Universite de Dakar 1985 106 p Memoire de Maitrise Mamadou Diouf Le Kajoor au XIXe siecle pouvoir ceddo et conquete coloniale Karthala Paris 1990 327 p ISBN 2 86537 216 2 texte remanie d une these de 3e cycle Universite Paris I 1980