Країна в'єтів (титульний етнос В'єтнаму) і в'єтнамців (усе населення) називалося в різні епохи різними назвами.
Офіційні назви
Ці назви зустрічаються у документах та дипломатичних угодах.
Зображення | Українська назва | Назви іншими мовами | Час існування | Опис |
---|---|---|---|---|
Ванланг | в'єт. Văn Lang, кит.: 文郎 | 2524–258 до н. е. | Країна в'єтів, що управлялася династією Хонг-банг з столицею в Фонгтяу (в'єт. Phong Châu) | |
- | Аулак | в'єт. Âu Lạc | 257–179 до н. е. | Країна, що виникла після об'єднання королем Ан Зионг-вионгом територій країни Ванланг та інших. Столиця знаходилася в (Cổ Loa). |
Намв'єт | в'єт. Nam Việt | 204–111 до н. е. | Королівство на території північного В'єтнаму і південно-східного Китаю (провінції Ґуандун и Ґуансі). Столиця знаходилася у місті Панью. | |
Вансуан | в'єт. Van Xuân | 544–602 н. е. | Країна заснована династією Рання Лі, яка правила у В'єтнамі у 544—602 роках. Її засновник Лі Бі отримав титул «Південного імператора» (Лі Нам Де) і назвав Вансуан («десять тисяч весен»). Столицею було місто , що було розташоване на місці сучасного Ханоя. | |
Дайков'єт | в'єт. Đại Cồ Việt | 968–1400 н. е. | Країна спочатку називалася Дайков'єт в честь Будди Гуатами — «Великий буддистський В'єт». У 1010 році Лі Тхай То, засновник династії Лі, скоротив назву країни до Дайв'єт і переніс столицю у Ханойську цитадель. | |
в'єт. Đại Ngu | 1400–1407 н. е. | Засновник династії Хо змінив назву країни з Дайв'єт на . | ||
в'єт. Việt Nam Quốc | 1804–1839 н. е. | Країна заснована королем Зя Лонгом з столицею в Хюе. В'єтнамом його називали китайці, тоді як інші країни називали Дайв'єтнам (дослівно «Великий В'єт Південь»). | ||
в'єт. Đại Nam Quốc | 1839–1945 н. е. | Імператор Мінь Манг скоротив назву країни до Дайнам, що дослівно перекладалося як «Великий Південь». З 1885—1945 роки перебувала під протекторатом Франції, поділена на дві території Аннам та Тонкін, тоді як Кохінхіна стала французькою колонією. | ||
Кохінхіна | в'єт. Nam Kỳ фр. Cochinchine | 1864–1949 н. е. | Область Південного В'єтнаму, захоплена Францією і перетворення у окрему французьку колонію. У 1949 об'єдналася з Республікою Південний В'єтнам | |
В'єтнамська імперія | в'єт. Đế quốc англ. Empire of Vietnam | 1945–1945 н. е. | Держава у В'єтнамі, що виникла наприкінці Другої світової війни й існувала з 11 березня по 23 серпня 1945 року. Столицею В'єтнамської імперії було місто Хюе. | |
Демократична Республіка В'єтнам | в'єт. Việt Nam Dân Chủ Cộng Hòa англ. Democratic Republic of Vietnam (North) | 1945–1975 н. е. | Комуністичний з 2 вересня 1945 року до 7 травня 1954 року неофіційно керував великою частиною території В'єтнаму. Після поразки французів під час Битви при Дьєнб'єнфу та Женевського договору у 1954 офіційно управляв територією на північ від 17-ї паралелі. Столицею Північного В'єтнаму було місто Ханой. | |
в'єт. Quốc gia Việt Nam англ. Republic of Vietnam | 1949–1955 рр | Французи не хотіли віддавати південні території колишньої колонії Кохінхіна. Тому у 1949 році за підтримки французів на Півдні В'єтнаму була проголошена держава, формальним правителем якого був імператор Бао Дай. Держава В'єтнам претендувала на всю території В'єтнаму, проте фактично північ контролювався комуністами В'єтмінь. Столицею країни був Сайгон. | ||
Республіка В'єтнам | в'єт. Việt Nam Cộng Hòa англ. Republic of Vietnam | 1955—1975 рр | Країна, що виникла на місці після розділення В'єтнаму за Женевським договором та вигнання імператора. Держава В'єтнам була перетворена на республіку і першим президентом обрано Нго Дінь З'єма. Столицею країни залишився Сайгон. | |
Республіка Південний В'єтнам | в'єт. Cộng Hòa Miền Nam Việt Nam англ. Republic of South Vietnam | 1975—1976 рр | Тимчасове державне утворення, що було сформовано комуністами ще в 1969 році, як альтернативу уряду прозахідної Республіки В'єтнам. Реальну владу вони отримали лише у 1975 році після захоплення усієї території Південного В'єтнаму. | |
Соціалістична Республіка В'єтнам | в'єт. Cộng hòa xã hội chủ nghĩa Việt Nam англ. Socialist Republic of Vietnam | від 1976 р. дотепер | Країна, що утворилася після об'єднання країн Демократична Республіка В'єтнам та Республіка Південний В'єтнам. У 1976 була прийнята нова конституція Соціалістичної Республіки В'єтнам (СРВ), а Сайгон перейменовано на Хошимін. Столицею країни є Ханой. |
Інші державні утворення
Держава в'єтів поглинула території, що належали іншим етносам. Наприклад у народу чами в VII—XVII столітті існувала розвинута держава Чампа. Ця країна зазнала з півночі навали в'єтів (Дайв'єт); близько 1470 року було завойоване головне місто Чампа — Віджайя, а в кінці XVII століття — останнє князівство Чампа, Пандуранга, стало васалом В'єтмионгських імператорів. В 1832 році Дайв'єт поглинув останні території того, що було Чампою.
Джерела
- HISTORY OF VIETNAM: NAMES, THEMES AND A BRIEF SUMMARY [ 3 грудня 2018 у Wayback Machine.] // factsanddetails.com
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krayina v yetiv titulnij etnos V yetnamu i v yetnamciv use naselennya nazivalosya v rizni epohi riznimi nazvami Oficijni nazviCi nazvi zustrichayutsya u dokumentah ta diplomatichnih ugodah Zobrazhennya Ukrayinska nazva Nazvi inshimi movami Chas isnuvannya OpisVanlang v yet Văn Lang kit 文郎 2524 258 do n e Krayina v yetiv sho upravlyalasya dinastiyeyu Hong bang z stoliceyu v Fongtyau v yet Phong Chau Aulak v yet Au Lạc 257 179 do n e Krayina sho vinikla pislya ob yednannya korolem An Ziong viongom teritorij krayini Vanlang ta inshih Stolicya znahodilasya v Cổ Loa Namv yet v yet Nam Việt 204 111 do n e Korolivstvo na teritoriyi pivnichnogo V yetnamu i pivdenno shidnogo Kitayu provinciyi Guandun i Guansi Stolicya znahodilasya u misti Panyu Vansuan v yet Van Xuan 544 602 n e Krayina zasnovana dinastiyeyu Rannya Li yaka pravila u V yetnami u 544 602 rokah Yiyi zasnovnik Li Bi otrimav titul Pivdennogo imperatora Li Nam De i nazvav Vansuan desyat tisyach vesen Stoliceyu bulo misto sho bulo roztashovane na misci suchasnogo Hanoya Dajkov yet v yet Đại Cồ Việt 968 1400 n e Krayina spochatku nazivalasya Dajkov yet v chest Buddi Guatami Velikij buddistskij V yet U 1010 roci Li Thaj To zasnovnik dinastiyi Li skorotiv nazvu krayini do Dajv yet i perenis stolicyu u Hanojsku citadel v yet Đại Ngu 1400 1407 n e Zasnovnik dinastiyi Ho zminiv nazvu krayini z Dajv yet na v yet Việt Nam Quốc 1804 1839 n e Krayina zasnovana korolem Zya Longom z stoliceyu v Hyue V yetnamom jogo nazivali kitajci todi yak inshi krayini nazivali Dajv yetnam doslivno Velikij V yet Pivden v yet Đại Nam Quốc 1839 1945 n e Imperator Min Mang skorotiv nazvu krayini do Dajnam sho doslivno perekladalosya yak Velikij Pivden Z 1885 1945 roki perebuvala pid protektoratom Franciyi podilena na dvi teritoriyi Annam ta Tonkin todi yak Kohinhina stala francuzkoyu koloniyeyu Kohinhina v yet Nam Kỳ fr Cochinchine 1864 1949 n e Oblast Pivdennogo V yetnamu zahoplena Franciyeyu i peretvorennya u okremu francuzku koloniyu U 1949 ob yednalasya z Respublikoyu Pivdennij V yetnamV yetnamska imperiya v yet Đế quốc angl Empire of Vietnam 1945 1945 n e Derzhava u V yetnami sho vinikla naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni j isnuvala z 11 bereznya po 23 serpnya 1945 roku Stoliceyu V yetnamskoyi imperiyi bulo misto Hyue Demokratichna Respublika V yetnam v yet Việt Nam Dan Chủ Cộng Hoa angl Democratic Republic of Vietnam North 1945 1975 n e Komunistichnij z 2 veresnya 1945 roku do 7 travnya 1954 roku neoficijno keruvav velikoyu chastinoyu teritoriyi V yetnamu Pislya porazki francuziv pid chas Bitvi pri Dyenb yenfu ta Zhenevskogo dogovoru u 1954 oficijno upravlyav teritoriyeyu na pivnich vid 17 yi paraleli Stoliceyu Pivnichnogo V yetnamu bulo misto Hanoj v yet Quốc gia Việt Nam angl Republic of Vietnam 1949 1955 rr Francuzi ne hotili viddavati pivdenni teritoriyi kolishnoyi koloniyi Kohinhina Tomu u 1949 roci za pidtrimki francuziv na Pivdni V yetnamu bula progoloshena derzhava formalnim pravitelem yakogo buv imperator Bao Daj Derzhava V yetnam pretenduvala na vsyu teritoriyi V yetnamu prote faktichno pivnich kontrolyuvavsya komunistami V yetmin Stoliceyu krayini buv Sajgon Respublika V yetnam v yet Việt Nam Cộng Hoa angl Republic of Vietnam 1955 1975 rr Krayina sho vinikla na misci pislya rozdilennya V yetnamu za Zhenevskim dogovorom ta vignannya imperatora Derzhava V yetnam bula peretvorena na respubliku i pershim prezidentom obrano Ngo Din Z yema Stoliceyu krayini zalishivsya Sajgon Respublika Pivdennij V yetnam v yet Cộng Hoa Miền Nam Việt Nam angl Republic of South Vietnam 1975 1976 rr Timchasove derzhavne utvorennya sho bulo sformovano komunistami she v 1969 roci yak alternativu uryadu prozahidnoyi Respubliki V yetnam Realnu vladu voni otrimali lishe u 1975 roci pislya zahoplennya usiyeyi teritoriyi Pivdennogo V yetnamu Socialistichna Respublika V yetnam v yet Cộng hoa xa hội chủ nghĩa Việt Nam angl Socialist Republic of Vietnam vid 1976 r doteper Krayina sho utvorilasya pislya ob yednannya krayin Demokratichna Respublika V yetnam ta Respublika Pivdennij V yetnam U 1976 bula prijnyata nova konstituciya Socialistichnoyi Respubliki V yetnam SRV a Sajgon perejmenovano na Hoshimin Stoliceyu krayini ye Hanoj Inshi derzhavni utvorennyaDerzhava v yetiv poglinula teritoriyi sho nalezhali inshim etnosam Napriklad u narodu chami v VII XVII stolitti isnuvala rozvinuta derzhava Champa Cya krayina zaznala z pivnochi navali v yetiv Dajv yet blizko 1470 roku bulo zavojovane golovne misto Champa Vidzhajya a v kinci XVII stolittya ostannye knyazivstvo Champa Panduranga stalo vasalom V yetmiongskih imperatoriv V 1832 roci Dajv yet poglinuv ostanni teritoriyi togo sho bulo Champoyu DzherelaHISTORY OF VIETNAM NAMES THEMES AND A BRIEF SUMMARY 3 grudnya 2018 u Wayback Machine factsanddetails com