Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В'єтські, або в'єт-мионзькі, мови — група австроазійських мов.
| В'єтські мови в'єт-мионзькі | |
|---|---|
| Поширені: | Південно-Східна Азія |
| Класифікація: | Австроазійські мови В'єтські мови |
| Групи: | північна (в'єт-мионзька) північно-західна (куой) західна південно-східна |
| Кількість носіїв: | понад 75 млн |
Поширені в основному у В'єтнамі, на сході Лаосу а також в Камбоджі, Таїланді та Китаї (Гуансі).
Поділяються на 5 підгруп:
- в'єтнамська мова
- (на півночі В'єтнаму), нгуон
- підгрупа тьит з діалектами шать (сек), май, рук, арем, маленґ (пакатан), бо та іншими (на заході в'єтнамської провінції Тхиатхьєн-Хюе, колишня Біньчітхьєн)
- підгрупа куой — мови тхо, понґ, гунґ та інші (на заході в'єтнамської провінції Нгеан)
- західно-чионґшонські мови — тхавинґ, аго, катьямпонґхук (на сході лаоської провінції Болікхамсай, колишня Кхаммуан)
В'єт-мионзькі мови, за винятком в'єтнамської і мионзької, знаходяться на межі вимирання. Чисельність мовців в'єтнамською мовою — понад 60 млн осіб, мионзькою мовою — 900 тис. осіб, мовою тьит — 2,5 тис. осіб; чисельність мовців іншими мовами невідома.
За даними , прото-в'єт-мионзька мова виділилася понад 4 тис. років тому, поділ її на гілки в'єт-мионг і понг-тьит відбувся 1500—2000 років тому. Відділення мионзької від в'єтнамської датується 8—10 ст.
За типологією, усі в'єтські мови — аналітичні. Фонологічним системам властиві складові тони, тенденція до моносилабізму (односкладових слів). В архаїчних мовах (групи 3-5) зустрічаються дисилабічні (двоскладові) слова структури CVCVC (приголосний-голосний-приголосний-голосний-прголосний), у яких тон першого складу — фіксований, а голосний другого складу — або нейтральний, або гармонійний до голосного першого складу. Набір приголосних, якими можуть закінчуватися слова, більший за той, який мають в'єтнамська та мионзька мови, а кількість тонів — менша. З історичним розвитком другі склади відпадали або ж об'єднувалися з першим складом, набір кінцевих приголосних зменшувався; натомість розвивалися специфічні тони у словах, які втратили другий склад.
З морфологічної точки зору, в'єтські мови характеризуються відсутністю словозміни та аналітизмом. Знаменні слова діляться на дві надкатегорії: імена (іменники та числівники) і предикативи (дієслова та прикметники). Службові слова (такі як видо-часові показники, показники множинності та статі) мають свої паралелі серед знаменних слів. При сполученні іменника з числівником, прикметником, займенником обов'язково вживається . Окрім синтаксичних службових слів (прийменники, сполучники), існує значна кількість супрасинтаксичних службових слів (фразові частки, показники актуального членування). Основним способом утворення нових слів є сполучення коренів: поширена повна та часткова . В'єтнамська мова має словотворчі суфікси китайського походження.
Порядок слів у простому реченні SVO (підмет-присудок-додаток), а означення наслідує означуване слово. Окрім складносурядних та складнопідрядних речень виділяються так звані ускладнені речення, в яких додаток першого дієслова є водночас підметом другого.
У давній лексиці присутня значна частка тайських та китайських запозичень.
Усі в'єтські мови, окрім в'єтнамської, безписемні. В'єтнамська писемність (ієрогліфічна писемність «тьи-ном») виникла у 14 ст. на основі китайської писемності. З 1910 введена писемність «куок-нги» на латинській основі, створена місіонерами в 17 ст.). Є ряд творів народного епосу мовою мионґ, записаних за допомогою в'єтнамської графіки «куок-нги».
Опис та дослідження цих мов почався у XIX столітті. Майже всі вчені (А. Масперо, М. Е. та М. А. Баркери, Л. К. Томпсон) користувалися даними лише в'єтнамської та мионзької мов, оскільки даних про інші мови не мали. Тільки М. Ферлю використовував у своїх працях дані мови тхавунґ. З кінця 70-х років XX століття в'єт-мионзькі мови активно вивчаються у В'єтнамі.
Література
- Соколовская Н. К. Материалы к сравнительно-этимологическому словарю вьетмыонгских языков. — В сб.: Исследования по фонологии и грамматике восточных языков, М., 1978 (рос.)
- Соколовская Н. К., Нгуен Ван Тай. Язык мыонг (Лингвистический очерк). — В кн.: Материалы советско-вьетнамской лингвистической экспедиции 1979 г. Язык мыонг. М., 1987 (рос.)
Джерела
- ВЬЕТ-МЫОНГСКИЕ ЯЗЫКИ [ 18 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Соколовская Н. К. Вьетмыонгские языки [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- В'єт-мионзькі мови на сайті Ethnologue: Viet-Muong [ 10 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- В'єтські мови на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Vietic [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- В'єт-мионзькі мови на сайті WALS Online: Genus Viet-Muong [ 10 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yetski abo v yet mionzki movi grupa avstroazijskih mov V yetski movi v yet mionzkiPoshireni Pivdenno Shidna AziyaKlasifikaciya Avstroazijski movi V yetski moviGrupi pivnichna v yet mionzka pivnichno zahidna kuoj zahidna pivdenno shidnaKilkist nosiyiv ponad 75 mln Poshireni v osnovnomu u V yetnami na shodi Laosu a takozh v Kambodzhi Tayilandi ta Kitayi Guansi Podilyayutsya na 5 pidgrup v yetnamska mova na pivnochi V yetnamu nguon pidgrupa tit z dialektami shat sek maj ruk arem maleng pakatan bo ta inshimi na zahodi v yetnamskoyi provinciyi Thiathyen Hyue kolishnya Binchithyen pidgrupa kuoj movi tho pong gung ta inshi na zahodi v yetnamskoyi provinciyi Ngean zahidno chiongshonski movi thaving ago katyamponghuk na shodi laoskoyi provinciyi Bolikhamsaj kolishnya Khammuan V yet mionzki movi za vinyatkom v yetnamskoyi i mionzkoyi znahodyatsya na mezhi vimirannya Chiselnist movciv v yetnamskoyu movoyu ponad 60 mln osib mionzkoyu movoyu 900 tis osib movoyu tit 2 5 tis osib chiselnist movciv inshimi movami nevidoma Za danimi proto v yet mionzka mova vidililasya ponad 4 tis rokiv tomu podil yiyi na gilki v yet miong i pong tit vidbuvsya 1500 2000 rokiv tomu Viddilennya mionzkoyi vid v yetnamskoyi datuyetsya 8 10 st Za tipologiyeyu usi v yetski movi analitichni Fonologichnim sistemam vlastivi skladovi toni tendenciya do monosilabizmu odnoskladovih sliv V arhayichnih movah grupi 3 5 zustrichayutsya disilabichni dvoskladovi slova strukturi CVCVC prigolosnij golosnij prigolosnij golosnij prgolosnij u yakih ton pershogo skladu fiksovanij a golosnij drugogo skladu abo nejtralnij abo garmonijnij do golosnogo pershogo skladu Nabir prigolosnih yakimi mozhut zakinchuvatisya slova bilshij za toj yakij mayut v yetnamska ta mionzka movi a kilkist toniv mensha Z istorichnim rozvitkom drugi skladi vidpadali abo zh ob yednuvalisya z pershim skladom nabir kincevih prigolosnih zmenshuvavsya natomist rozvivalisya specifichni toni u slovah yaki vtratili drugij sklad Z morfologichnoyi tochki zoru v yetski movi harakterizuyutsya vidsutnistyu slovozmini ta analitizmom Znamenni slova dilyatsya na dvi nadkategoriyi imena imenniki ta chislivniki i predikativi diyeslova ta prikmetniki Sluzhbovi slova taki yak vido chasovi pokazniki pokazniki mnozhinnosti ta stati mayut svoyi paraleli sered znamennih sliv Pri spoluchenni imennika z chislivnikom prikmetnikom zajmennikom obov yazkovo vzhivayetsya Okrim sintaksichnih sluzhbovih sliv prijmenniki spoluchniki isnuye znachna kilkist suprasintaksichnih sluzhbovih sliv frazovi chastki pokazniki aktualnogo chlenuvannya Osnovnim sposobom utvorennya novih sliv ye spoluchennya koreniv poshirena povna ta chastkova V yetnamska mova maye slovotvorchi sufiksi kitajskogo pohodzhennya Poryadok sliv u prostomu rechenni SVO pidmet prisudok dodatok a oznachennya nasliduye oznachuvane slovo Okrim skladnosuryadnih ta skladnopidryadnih rechen vidilyayutsya tak zvani uskladneni rechennya v yakih dodatok pershogo diyeslova ye vodnochas pidmetom drugogo U davnij leksici prisutnya znachna chastka tajskih ta kitajskih zapozichen Usi v yetski movi okrim v yetnamskoyi bezpisemni V yetnamska pisemnist iyeroglifichna pisemnist ti nom vinikla u 14 st na osnovi kitajskoyi pisemnosti Z 1910 vvedena pisemnist kuok ngi na latinskij osnovi stvorena misionerami v 17 st Ye ryad tvoriv narodnogo eposu movoyu miong zapisanih za dopomogoyu v yetnamskoyi grafiki kuok ngi Opis ta doslidzhennya cih mov pochavsya u XIX stolitti Majzhe vsi vcheni A Maspero M E ta M A Barkeri L K Tompson koristuvalisya danimi lishe v yetnamskoyi ta mionzkoyi mov oskilki danih pro inshi movi ne mali Tilki M Ferlyu vikoristovuvav u svoyih pracyah dani movi thavung Z kincya 70 h rokiv XX stolittya v yet mionzki movi aktivno vivchayutsya u V yetnami LiteraturaSokolovskaya N K Materialy k sravnitelno etimologicheskomu slovaryu vetmyongskih yazykov V sb Issledovaniya po fonologii i grammatike vostochnyh yazykov M 1978 ros Sokolovskaya N K Nguen Van Taj Yazyk myong Lingvisticheskij ocherk V kn Materialy sovetsko vetnamskoj lingvisticheskoj ekspedicii 1979 g Yazyk myong M 1987 ros DzherelaVET MYONGSKIE YaZYKI 18 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Sokolovskaya N K Vetmyongskie yazyki 29 grudnya 2016 u Wayback Machine ros V yet mionzki movi na sajti Ethnologue Viet Muong 10 grudnya 2017 u Wayback Machine angl V yetski movi na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Vietic 13 listopada 2017 u Wayback Machine angl V yet mionzki movi na sajti WALS Online Genus Viet Muong 10 grudnya 2017 u Wayback Machine angl