В'ячеслав Ахунов

В'ячесла́в Рома́нович Ахуно́в (нар. 2 липня 1948(19480702), м. Ош, Киргизька РСР, СРСР)— узбецький і киргизький художник, засновник сучасного мистецтва в Узбекистані, представник незалежної арт-сцени, що зв'язала між собою дві епохи нонконформістського мистецтва— радянську і пострадянську. В кінці 1970-х років сформулював свій напрямок у творчості як «соціалістичний модернізм».

Ахунов В'ячеслав Романович
Народження	1948^[1]^[2]^[…] або 2 липня 1948(1948-07-02) (76 років) Ош, Киргизька РСР, СРСР^[1]^[1]
Країна	Киргизька РСР  Узбекистан  Росія^[3]
Діяльність	митець, письменник, філософ, video artist, художник інсталяцій, художник, художник-постановник
Роботи в колекції	^d, ^d^[4] і ^d
Ахунов В'ячеслав Романович у Вікісховищі

З 2011 року В'ячеслав Ахунов є невиїзним зі своєї країни— влада Узбекистану позбавили художника можливості виїжджати за кордон для участі у виставках з формулюванням «недоцільно».

З кінця 90-х художник бере участь у найбільших виставках:

• 55, 52, 51 Венеційська Бієнале (2013, 2007, 2005);
• Сінгапурська бієнале сучасного мистецтва (2013, 2006);
• documenta13 (2012);

Перша Київська Бієналє Сучасного мистецтва «Арсеналє», 2012;

• «Атлас», Museo Nacional Centro de Arte Reina Sofia, Мадрид, Іспанія— ZKM
• Museum fur Neue Kunst, Карлсуруе, Німеччина— Sammlung Faickenberg, Гамбург, Німеччина (2011—2010), «остальгія» New Museum of Contemporary Art, Нью-Йорк, США (2011);
• 11-я міжнародна бієнале сучасного мистецтва в Стамбул (2009)
• «Сліди сакрального», Центр Помпіду, Париж, Франція;
• Будинок художника, Мюнхен, Німеччина (2008)

Громадянська позиція

2014 року В’ячеслав підтримав українську Революцію гідності. За його участі створювався візуальний проєкт «Слава Героям Майдану», спільно з художником Олегом Харчем , який демонструвався безпосередньо під час подій і підтримував борців за незалежність та свободу..

Перший тимчасовий пам'ятний знак загиблим героям був встановлений у Києві на вулиці Грушевського 25-26 січня 2014, автори О. Харч і В. Ахунов

Роботи знаходяться в збірках:

• Musée d'Art Moderne Grand-Duc Jean (Musée d'Art Moderne Grand-Duc Jean (MUDAM) — Visit Luxembourg); Люксембург
• Museum of Contemporary Art Antwerp (M HKA), Антверпен, Бельгія
• Museum of Fine Arts, Гент, Бельгія
• Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія
• Державний Музей мистецтва імені Ігоря Віталійовича Савицького, Нукус, республіка Каракалпакстан
• Дирекція виставок Міністерства культури Республіки Узбекистан
• Національний Музей мистецтв Узбекистану. Ташкент, Узбекистан
• Самаркандський обласний краєзнавчий музей, Самарканд, Узбекистан
• Міська художня галерея, Ургенч, Узбекистан
• Дирекція виставок Міністерства культури СРСР
• Дирекція виставок Спілки художників СРСР
• Дирекція виставок Спілки художників Республіки Узбекистан
• Колекція Enea Righi, Італія

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1017732191 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. https://www.nytimes.com/2008/03/23/nyregion/nyregionspecial2/23artsnj.html?searchResultPosition=1
3. https://rkd.nl/nl/explore/artists/466964
4. https://www.bbc.com/uzbek/lotin-38186169
5. . Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
6. В. Єрофєєва. Протестне мистецтво, ч.2. Аriadna.media. 19.10.2021

Посилання

• Вячеслав Ахунов [ 25 березня 2018 у Wayback Machine.]