Бірюсинськ (рос. Бирюсинск) — містов Росії, в [en] Іркутської області, місто-супутник Тайшета. Утворює Бірюсинське міське поселення. Найзахідніше місто області.
місто Бірюсинськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Іркутська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 25428505 | ||||
Код ЗКТМО: | 25636105001 | ||||
Основні дані | |||||
Площа | 23 км² | ||||
Поштовий індекс | 665050, 665051, 665052 і 665053 | ||||
Телефонний код | +7 39563 | ||||
Географічні координати: | 55°57′00″ пн. ш. 97°49′00″ сх. д. / 55.9500000000277779577118054° пн. ш. 97.8166666666947861585867940° сх. д.Координати: 55°57′00″ пн. ш. 97°49′00″ сх. д. / 55.9500000000277779577118054° пн. ш. 97.8166666666947861585867940° сх. д. | ||||
Мапа | |||||
Бірюсинськ | |||||
| |||||
Бірюсинськ у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в південно-західній частині Бірюсинського плато, на правому березі річки Бірюси (басейн Ангари), за 682 км від Іркутська, 12 км від Тайшета і за 400 км від Красноярська.
Історія
У 1897 році при будівництві Великого Сибірського залізничного шляху був заснований роз'їзд Суєтіха (рос. Суетиха). Згідно однієї з версій, назва "суєтіха" виникла завдяки метушні, що була при будівництві залізничного мосту.
До 1899 навколо роз'їзду сформувалося невелике поселення.
У 1912 році запущено першу пилораму.
У 1929 році був зданий в експлуатацію чотирирамний лісопильний завод.
У 1933 році збудовано клуб ім. Паризької комуни та будівлю залізничного вокзалу.
У 1934 році село Суєтіха перетворено на робоче селище.
1952 року на гідролізному заводі вироблено першу продукцію — етиловий спирт.
11 травня 1967 року робочому селищу Суєтіха надано статус міста районного підпорядкування з перейменуванням на місто Бірюсинськ, від річки Бірюса, що протікає неподалік.
Населення
Згідно з переписом 2010 року населення міста Бірюсинськ становить 8981 осіб. Національний склад: росіяни - 93,9%, українці - 3,0%, татари - 1,6%.
Примітки
- з 1967 року.
- . web.archive.org. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 14 липня 2022.
- Администратор (26 грудня 2018). Бирюсинск. ТАЙШЕТСКАЯ ИСТОРИЯ (ru-RU) . Процитовано 9 серпня 2022.
- . web.archive.org. 11 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 14 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biryusinsk ros Biryusinsk mistov Rosiyi v en Irkutskoyi oblasti misto suputnik Tajsheta Utvoryuye Biryusinske miske poselennya Najzahidnishe misto oblasti misto Biryusinsk Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Irkutska oblast Kod ZKATU 25428505 Kod ZKTMO 25636105001 Osnovni dani Plosha 23 km Poshtovij indeks 665050 665051 665052 i 665053 Telefonnij kod 7 39563 Geografichni koordinati 55 57 00 pn sh 97 49 00 sh d 55 9500000000277779577118054 pn sh 97 8166666666947861585867940 sh d 55 9500000000277779577118054 97 8166666666947861585867940 Koordinati 55 57 00 pn sh 97 49 00 sh d 55 9500000000277779577118054 pn sh 97 8166666666947861585867940 sh d 55 9500000000277779577118054 97 8166666666947861585867940 Mapa Biryusinsk Biryusinsk u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Biryusinskogo plato na pravomu berezi richki Biryusi basejn Angari za 682 km vid Irkutska 12 km vid Tajsheta i za 400 km vid Krasnoyarska IstoriyaU 1897 roci pri budivnictvi Velikogo Sibirskogo zaliznichnogo shlyahu buv zasnovanij roz yizd Suyetiha ros Suetiha Zgidno odniyeyi z versij nazva suyetiha vinikla zavdyaki metushni sho bula pri budivnictvi zaliznichnogo mostu Do 1899 navkolo roz yizdu sformuvalosya nevelike poselennya U 1912 roci zapusheno pershu piloramu U 1929 roci buv zdanij v ekspluataciyu chotiriramnij lisopilnij zavod U 1933 roci zbudovano klub im Parizkoyi komuni ta budivlyu zaliznichnogo vokzalu U 1934 roci selo Suyetiha peretvoreno na roboche selishe 1952 roku na gidroliznomu zavodi virobleno pershu produkciyu etilovij spirt 11 travnya 1967 roku robochomu selishu Suyetiha nadano status mista rajonnogo pidporyadkuvannya z perejmenuvannyam na misto Biryusinsk vid richki Biryusa sho protikaye nepodalik NaselennyaZgidno z perepisom 2010 roku naselennya mista Biryusinsk stanovit 8981 osib Nacionalnij sklad rosiyani 93 9 ukrayinci 3 0 tatari 1 6 Primitkiz 1967 roku web archive org 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 14 lipnya 2022 Administrator 26 grudnya 2018 Biryusinsk TAJShETSKAYa ISTORIYa ru RU Procitovano 9 serpnya 2022 web archive org 11 listopada 2017 Arhiv originalu za 11 listopada 2017 Procitovano 14 lipnya 2022