Біофармакологія

Біофармакологія — розділ фармакології, який вивчає фізіологічні ефекти, вироблені речовинами біологічного і біотехнологічного походження.

Існувало три причини для виділення такої групи з'єднань у спеціальний розділ фармакології:

• подібна група речовин володіла високомолекулярних будовою;
• вони вимагали найвищого рівня наукових розробок і застосування високотехнологічного обладнання для отримання;
• лікарські речовини біологічного і біотехнологічного походження вимагали особливого підходу до їх суспільного та правового визнання.

Біофармакологія та біофармація

Помилково змішувати поняття біофармакології з близьким за звучанням традиційним розділом академічної фармакології — . Остання є областю дослідження, більш спорідненої фармакокінетики, і не має безпосереднього відношення до лікарських засобів біологічного і біотехнологічного походження.

Історія і походження біофармакології

Великою подією в історії біофармакології був 1923 рік, коли співробітники університету Торонто (Канада), такі як Фредерік Бантинг та Дж. Дж. Р. Маклеод отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за практичне отримання інсуліна. Важливим етапом подальшого розвитку біофармакологіческіх знань стали успіхи в промисловому отриманні пеніциліна. Безпосередній вплив на виникнення цієї науки надали:

• Успіхи молекулярної біології, генетики та органічної хімії високомолекулярних сполук;
• Виникнення технологій промислового культивування живих систем in vitro;
• Виникнення технологій очищення і фракціонування промислово отриманої біомаси;
• Ділові інтереси промисловців та інвесторів на біржі NASDAQ до застосування біологічних технологій для виробництва нових лікарських засобів.

Фактично, біофармакології — це плід конвергенції двох традиційних наук — біотехнології, а саме, тієї її гілки, яку називають «червоною», медичної біотехнологією, і фармакології, що раніше цікавилася лише низькомолекулярними хімічними речовинами, в результаті взаємного інтересу.

Загальні відомості

Об'єктом біофармакологічних досліджень є вивчення біофармацевтичних препаратів,^[] планування їх отримання, організація виробництва. Біофармакологічні лікарські засоби і засоби для профілактики захворювань отримують з використанням живих біологічних систем, тканин організмів і їх похідних, з використанням засобів біотехнології, тобто лікарські речовини біологічного і біотехнологічного походження.

Відомі в даний час біофармакологічні речовини є вихідними для отримання біофармацевтичних препаратів — лікарських засобів у складі семи з чотирнадцяти розділів Анатомо-терапевтично-хімічної класифікації, в тому числі для лікування гематологічних, ендокринних, онкологічних захворювань, захворювань сечостатевої, кістково-м'язової систем, і протимікробних препаратів. Серед них фактори крові, тромболітичні агенти, гормони, гемопоетичні фактори росту, інтерферони, , вакцини, моноклональні антитіла, фактори некрозу пухлини, терапевтичні ферменти.

Посилання

• Debbie Strickland (2007). (PDF). Biotechnology Industry Organization (BIO). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 17 грудня 2007.
• Timothy B. Coan; Ron Ellis (1 червня 2001). (PDF). Consumer Project on Technology. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2020. Процитовано 17 грудня 2007.
• . National Psoriasis Foundation. 1 листопада 2006. Архів оригіналу за 1 січня 2006. Процитовано 17 грудня 2007.