Зоровий нейропротез[] також відомий як біонічне око — це дослідний зоровий пристрій, призначений для відновлення спроможності бачити тим, хто потерпає від повної або часткової сліпоти.
Зоровий нейропротез | |
Зоровий нейропротез у Вікісховищі |
Було розроблено багато пристроїв із застосуванням технологій кохлеарних імплантатів і нейропротезування. Ідеї використання електричного струму (наприклад, електростимуляція сітківки) для відновлення зору сягають XVII століття. Їх обговорювали Бенджамін Франклін, Тіберіус Кавалло і Шарль Лерой.
Біологічні міркування
Можливість дати сліпій людині мати зір за допомогою біонічного ока, залежить від обставин, за яких виникла втрата зору. Протез сітківки є найбільш поширеним зоровим протезом. Для цього протеза найкраще підходять пацієнти з втратою зору через дегенерації фоторецепторів. Шанси на успіх збільшуються, якщо зоровий нерв пацієнта був розвинений до появи сліпоти. Люди з вродженою сліпотою, можуть не мати повністю розвиненого зорового нерва. Хоча нейропластичність дозволяє нерву розвиватися після установки імплантату.
Технологічні міркування
Зорове протезування розробляється як потенційно цінна допомога для людей з деградацією зору. Argus II, розроблений спільно з Університетом Південної Каліфорнії (USC) і вироблений Second Sight Medical Products Inc., в даний час є єдиним подібним пристроєм, який отримав маркетингове схвалення (знак CE в 2011 році). Більшість інших проєктів перебувають у стадії розробляння.
Поточні проєкти
Марк Хумаюн, Юджин Дежуан, Говард Д. Філліпс, Вентай Хмелю і Роберт і були першими винахідниками активного зорового протезу. Вони довели працездатність їх концепції під час досліджень з пацієнтами у Університеті Джона Хопкинса. Наприкінці 1990-х Грінберг разом з підприємцем з виробництва медичного обладнання заснував компанію Second Sight. Їх імплантат першого покоління мав 16 електродів і використовувався у Університеті Південний Каліфорнії у період з 2002 по 2004 рік.2007 року, компанія почала іспит його 60-електродного імплантату другого покоління, котрий отримав назву Argus II. В іспитах брало участь 30 людей з 4 країн. Навесні 2011 року, на основі результатів клінічного дослідження, котрі були оприлюднені 2012 року, Argus II був схвалений для комерційного використання у Європі, і Second Sight запустив продукт у виробництво. У США Argus II був сертифікований 14 лютого 2013 року. Національний інститут ока, Міністерство енергетики і Національний науковий фонд підтримали розробку Second Sight.
Зоровий нейропротез на основі мікросистем (MIVP)
Клодом Вераарт з Університету Лувена розробив протез, котрий являє собою електрод із спіральною манжетою навколо зорового нерву у задній частини ока. За задумом стимулятор повинен отримувати відеосигнали від зовнішньої камери, які перетворюються на електричні сигнали і напряму збуджувати зоровий нерв.
Імплантований мініатюрний телескоп
Імплантований мініатюрний телескоп, хоча він і не є активним протезом, виступає у ролі одного з видів очних імплантатів, котрі можуть використовуватися у лікуванні макулодистрофії на її останніх стадіях. Пристрій такого типу імплантується у око, збільшуючи (приблизно утричі) розмір зображення, що проєктується на сітківку.
Прикладом є телескоп, створений VisionCare Ophthalmic Technologies. Він розміром з горошину та імплантується поза райдужкою ока. Зображення проєктується на здорові ділянки центральної сітківки, за межами дегенерованої макули і збільшується, щоби зменшити вплив сліпої плями на зір. Ступінь збільшення у 2,2 або 2,7 рази дозволяє побачити або розрізнити предмет, що цікавить, тоді як друге око використовується для периферійного зору. Око, яке має імплантат, у якості побічного ефекту буде мати обмежений периферійний зір. Пацієнтам, котрі використовують пристрій, все ж можуть знадобитись окуляри для прийнятного зору. Перед операцією пацієнти повинні спершу випробувати ручний телескоп, щоби дізнатися, чи покращить він зір у їх випадку. Одним з основних недоліків є те, він не може бути використаний для осіб, котрі перенесли операцію з видалення катаракти. А також, щоб встановити телескоп потрібно зробити великий розріз у рогівці.
Проєкт MPDA Alpha IMS
1995 року, в Університетській очній клініці Тюбінгена, почалася розробка субретинальних протезів сітківки. Під сітківку клали чіп з мікрофотодіодами, котрий сприймав світло і перетворював на електричні сигнали, що стимулювати гангліонарні клітини на зразок природного процесу у фоторецепторах непошкодженої сітківки. Природні фоторецептори значно дієвіше фотодіодів і видиме світло не достатньо потужне, щоби стимулювати MPDA. Тож для підвищення рівня стимуляції використовується зовнішнє джерело живлення. Перші досліди на морських свинках і кроликах були розпочаті 2000 року, і тільки 2009 року імплантати були вживлені 11 пацієнтам у межах клінічного пілотного дослідження. Перші підсумки давали надію — більшість пацієнтів змогли відрізнити день від ночі, декотрі навіть могли розпізнавати предмети — чашку, ложку, стежити за переміщенням великих предметів. Перші імплантації у Великій Британії відбулись у березні 2012 року та були проведені Робертом МакЛареном в Оксфордському університеті і Тімом Джексоном у Королівській лікарні Лондона. На 2017 рік Alpha IMS, виробництва Retina Implant AG Germany мала 1500 електродів, розмір 3×3 мм, завтовшки 70 мікрон. Після установки під сітківку це дозволяє майже всім пацієнтам отримати деякий ступінь відновлення світловідчуття.
MIT Retinal Implan
Джозеф Ріццо і Джон Уайетт з Массачусетса почали досліджувати можливість створення протеза сітківки 1989 року, і провели випробування стимуляції на сліпих добровольцях у період між 1998 і 2000 роками. Відтоді вони розробили субретинальний стимулятор, набір електродів, який розміщений під сітківкою і приймає сигнали зображення від камери, встановленої на пару окулярів. Мікросхема стимулятора декодує інформацію зображення котра передається камерою, і відповідно стимулює гангліозні клітини сітківки. Протез другого покоління збирає дані і передає їх імплантату через радіочастотні поля з котушки передавачів, встановлених на окулярах. Вторинна котушка приймача зашита навколо райдужки.
Штучна кремнієва сітківка (ASR)
Брати Алан Чоу та Вінсент Чоу розробили мікрочип, що містить 3500 фотодіодів, котрі виявляють світло і перетворюють його на електричні імпульси. Вони стимулюють здорові гангліозні клітини сітківки. ASR не вимагає зовнішніх пристроїв. Мікрочип ASR — це кремнієвий чіп діаметром 2 мм (та ж концепція, що й у комп'ютерних чипах), 25 мікрон товщиною, що містить 5000 мікроскопічних сонячних елементів під назвою «мікрофотодіод», кожен з яких має свій власний спонукальний електрод.
Фотоелектричні протези сітківки (PRIMA)
Даніель Паланкер і його група у Стенфордському університеті розробили фотоелектричну систему, вона ж і є «біонічне око». Система охоплює субретинальний фотодіод та інфрачервону проєкційну систему зображення, встановлену на відеоокуляри. Інформація з відеокамери обробляється у кишеньковому комп'ютері та відображається в імпульсному інфрачервоному (850—915 нм) відеозображенні. ІЧ-зображення проєктується на сітківку крізь природну оптику ока й активує фотодіоди у субретинальному імплантаті, котрі перетворюють світло на імпульсний біфазний електричний струм у кожному пікселі. Електричний струм, що проникає крізь тканину між активним і зворотнім електродами у кожнім пікселі, збуджує прилеглі внутрішні нейрони сітківки, першочергово біполярні клітини, котрі передають спонукальні відповіді клітинам ганглію сітківки. Ця технологія комерціалізується компанією Pixium Vision і станом на 2018 рік, проходить клінічні іспити.
Bionic Vision
Австралійська команда на чолі з професором Энтоні Беркіттом розробляє два протези сітківки. Пристрій Wide-View поєднує нові технології з матеріалами, котрі були успішно використані в інших клінічних імплантатах. Цей підхід передбачає мікрочип з 98 збуджувальними електродами і скерований на підвищення рухливості пацієнтів, щоби допомогти їм безпечно переміщатися у власному середовищі. Цей імплантат буде поміщений у супрахоріоідальний простір. Перші тести пацієнтів з цим пристроєм розпочаті 2013 року.
Консорціум Bionic Vision Australia розробляє пристрій High-Acuity, який містить низку нових технологій для об'єднання мікрочипа та імплантату з 1024 електродами. Пристрій покликаний поліпшити зір, щоби допомогти з такими завданнями, як розпізнавання осіб і читання великим шрифтом. Біонічна зорова система містить камеру, котра передає радіосигнали мікрочипу, розташованому у задній частині ока. Ці сигнали перетворюються на електричні імпульси, які стимулюють клітини у сітківці та зоровий нерв. Потім вони передаються у зорові зони кори мозку і перетворюються на зображення, котре бачить пацієнт.
Австралійська дослідницька рада присудила Bionic Vision Australia грант у розмірі 42 мільйонів доларів США у грудні 2009 року, і консорціум був офіційно запущений у березні 2010 року.
Dobelle Eye
Dobelle Eye за можливостями подібний до пристрою MIT Retinal Implan, за винятком того, що чіп-стимулятор перебуває у зоровій корі, а не на сітківці. Перші враження від імплантату були непогані. Ще у стадії розвитку, після смерті Добеля, було вирішено перетворити цей проєкт з комерційного на проєкт, що фінансуватиметься державою.
Інтракортикальний зоровий протез
Лабораторія нейронних протезів з Іллінойського технологічного інституту у Чикаго, розробляє зоровий нейропротез, використовуючи внутрішньокоркові електроди. Подібно до системи Добеля, застосування внутрішньокоркових елиектродів дозволяє значно збільшити просторову роздільність у сигналах стимуляції. Окрім того, розробляється система безпровідникової телеметрії для усунення потреби у транскраніальних (внутрішньочерепних) проводах. Електроди, покриті шаром активованої плівки оксиду іридію (AIROF), будуть імплантовані у зоровій корі, розташованій у потиличній частині мозку. Зовнішній блок буде захоплювати картинку, опрацьовувати її та виробляти настанови, котрі відтак будуть передаватися в імплантовані модулі по телеметричному лінку. Схема декодує інструкції та стимулює електроди, водночас збуджуючи зорову кору. Група розробляє датчики зовнішньої системи захоплення та обробки зображень для супроводження спеціалізованих імплантованих модулів, вбудованих у систему. На даний час проводять дослідження на тваринах і психофізичні дослідження людини для перевірки доцільності імплантації добровольцям.
Див. також
Література
- Nowik, Kamil; Langwińska-Wośko, Ewa; Skopiński, Piotr; Nowik, Katarzyna E.; Szaflik, Jacek P. (1 серпня 2020). Bionic eye review – An update. Journal of Clinical Neuroscience 78. с.8–19. doi:10.1016/j.jocn.2020.05.041.
- Ong, Jong Min; da Cruz, Lyndon (2012-01). The bionic eye: a review: The bionic eye. Clinical & Experimental Ophthalmology (англ.) 40 (1). с.6–17. doi:10.1111/j.1442-9071.2011.02590.x.
- Merabet, Lotfi B. (1 січня 2011). У Green, Andrea; Chapman, C. Elaine; Kalaska, John F. та ін. Chapter 1 - Building the bionic eye: an emerging reality and opportunity. Progress in Brain Research (англ.) 192. Elsevier. с.3–15. PMC PMC3326660. PMID 21763515. doi:10.1016/b978-0-444-53355-5.00001-4.
Примітки
- Merabet, Lotfi B. (1 січня 2011). Green, Andrea; Chapman, C. Elaine; Kalaska, John F.; Lepore, Franco (ред.). Chapter 1 - Building the bionic eye: an emerging reality and opportunity. Progress in Brain Research (англ.). Т. 192. Elsevier. с. 3—15. doi:10.1016/b978-0-444-53355-5.00001-4. PMC 3326660. PMID 21763515.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Ong, Jong Min; da Cruz, Lyndon (2012). The bionic eye: a review. Clinical & Experimental Ophthalmology. Т. 40, № 1. с. 6—17. doi:10.1111/j.1442-9071.2011.02590.x. ISSN 1442-9071. PMID 21575116. Процитовано 6 квітня 2023.
- Nowik, Kamil; Langwińska-Wośko, Ewa; Skopiński, Piotr; Nowik, Katarzyna E.; Szaflik, Jacek P. (2020-08). Bionic eye review - An update. Journal of Clinical Neuroscience: Official Journal of the Neurosurgical Society of Australasia. Т. 78. с. 8—19. doi:10.1016/j.jocn.2020.05.041. ISSN 1532-2653. PMID 32571603. Процитовано 6 квітня 2023.
- (PDF). 1 грудня 1999. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2014. Процитовано 6 квітня 2020.
- Sakas, Damianos E.; Simpson, Brian; Krames, Elliot S. (27 травня 2007). (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- Sekirnjak, Chris; Hottowy, Pawel; Sher, Alexander; Dabrowski, Wladyslaw; Litke, Alan M.; Chichilnisky, E. J. (23 квітня 2008). . Journal of Neuroscience (англ.). Т. 28, № 17. с. 4446—4456. doi:10.1523/JNEUROSCI.5138-07.2008. ISSN 0270-6474. PMID 18434523. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- Provis, Jan M.; Driel, Diana Van; Billson, Frank A.; Russell, Peter (1985). . Journal of Comparative Neurology (англ.). Т. 238, № 1. с. 92—100. doi:10.1002/cne.902380108. ISSN 1096-9861. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- Shop and Discover over 51,000 Books and Journals — Elsevier
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- A prospective multicenter clinical trial to evaluate the safety and effectiveness of the implantable miniature telescope — American Journal of Ophthalmology
- Visual prosthetic device for bilateral end-stage macular degeneration: Expert Review of Medical Devices: Vol 2, No 6
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2022. Процитовано 6 квітня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- Detection, eye–hand coordination and virtual mobility performance in simulated vision for a cortical visual prosthesis device
Посилання
- Чи здатне біонічне око перевершити людський орган зору? 11.06.2020
- У Британії вперше імплантували біонічне око 22 липня 2015
- Виробник біонічних очей Argus розорився – пацієнти залишились сам на сам і можуть втратити зір джерело (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zorovij nejroprotez dzherelo takozh vidomij yak bionichne oko ce doslidnij zorovij pristrij priznachenij dlya vidnovlennya spromozhnosti bachiti tim hto poterpaye vid povnoyi abo chastkovoyi slipoti Zorovij nejroprotez Zorovij nejroprotez u Vikishovishi Bulo rozrobleno bagato pristroyiv iz zastosuvannyam tehnologij kohlearnih implantativ i nejroprotezuvannya Ideyi vikoristannya elektrichnogo strumu napriklad elektrostimulyaciya sitkivki dlya vidnovlennya zoru syagayut XVII stolittya Yih obgovoryuvali Bendzhamin Franklin Tiberius Kavallo i Sharl Leroj Biologichni mirkuvannyaMozhlivist dati slipij lyudini mati zir za dopomogoyu bionichnogo oka zalezhit vid obstavin za yakih vinikla vtrata zoru Protez sitkivki ye najbilsh poshirenim zorovim protezom Dlya cogo proteza najkrashe pidhodyat paciyenti z vtratoyu zoru cherez degeneraciyi fotoreceptoriv Shansi na uspih zbilshuyutsya yaksho zorovij nerv paciyenta buv rozvinenij do poyavi slipoti Lyudi z vrodzhenoyu slipotoyu mozhut ne mati povnistyu rozvinenogo zorovogo nerva Hocha nejroplastichnist dozvolyaye nervu rozvivatisya pislya ustanovki implantatu Tehnologichni mirkuvannyaZorove protezuvannya rozroblyayetsya yak potencijno cinna dopomoga dlya lyudej z degradaciyeyu zoru Argus II rozroblenij spilno z Universitetom Pivdennoyi Kaliforniyi USC i viroblenij Second Sight Medical Products Inc v danij chas ye yedinim podibnim pristroyem yakij otrimav marketingove shvalennya znak CE v 2011 roci Bilshist inshih proyektiv perebuvayut u stadiyi rozroblyannya Potochni proyektiMark Humayun Yudzhin Dezhuan Govard D Fillips Ventaj Hmelyu i Robert i buli pershimi vinahidnikami aktivnogo zorovogo protezu Voni doveli pracezdatnist yih koncepciyi pid chas doslidzhen z paciyentami u Universiteti Dzhona Hopkinsa Naprikinci 1990 h Grinberg razom z pidpriyemcem z virobnictva medichnogo obladnannya zasnuvav kompaniyu Second Sight Yih implantat pershogo pokolinnya mav 16 elektrodiv i vikoristovuvavsya u Universiteti Pivdennij Kaliforniyi u period z 2002 po 2004 rik 2007 roku kompaniya pochala ispit jogo 60 elektrodnogo implantatu drugogo pokolinnya kotrij otrimav nazvu Argus II V ispitah bralo uchast 30 lyudej z 4 krayin Navesni 2011 roku na osnovi rezultativ klinichnogo doslidzhennya kotri buli oprilyudneni 2012 roku Argus II buv shvalenij dlya komercijnogo vikoristannya u Yevropi i Second Sight zapustiv produkt u virobnictvo U SShA Argus II buv sertifikovanij 14 lyutogo 2013 roku Nacionalnij institut oka Ministerstvo energetiki i Nacionalnij naukovij fond pidtrimali rozrobku Second Sight Zorovij nejroprotez na osnovi mikrosistem MIVP Klodom Veraart z Universitetu Luvena rozrobiv protez kotrij yavlyaye soboyu elektrod iz spiralnoyu manzhetoyu navkolo zorovogo nervu u zadnij chastini oka Za zadumom stimulyator povinen otrimuvati videosignali vid zovnishnoyi kameri yaki peretvoryuyutsya na elektrichni signali i napryamu zbudzhuvati zorovij nerv Implantovanij miniatyurnij teleskop Implantovanij miniatyurnij teleskop hocha vin i ne ye aktivnim protezom vistupaye u roli odnogo z vidiv ochnih implantativ kotri mozhut vikoristovuvatisya u likuvanni makulodistrofiyi na yiyi ostannih stadiyah Pristrij takogo tipu implantuyetsya u oko zbilshuyuchi priblizno utrichi rozmir zobrazhennya sho proyektuyetsya na sitkivku Prikladom ye teleskop stvorenij VisionCare Ophthalmic Technologies Vin rozmirom z goroshinu ta implantuyetsya poza rajduzhkoyu oka Zobrazhennya proyektuyetsya na zdorovi dilyanki centralnoyi sitkivki za mezhami degenerovanoyi makuli i zbilshuyetsya shobi zmenshiti vpliv slipoyi plyami na zir Stupin zbilshennya u 2 2 abo 2 7 razi dozvolyaye pobachiti abo rozrizniti predmet sho cikavit todi yak druge oko vikoristovuyetsya dlya periferijnogo zoru Oko yake maye implantat u yakosti pobichnogo efektu bude mati obmezhenij periferijnij zir Paciyentam kotri vikoristovuyut pristrij vse zh mozhut znadobitis okulyari dlya prijnyatnogo zoru Pered operaciyeyu paciyenti povinni spershu viprobuvati ruchnij teleskop shobi diznatisya chi pokrashit vin zir u yih vipadku Odnim z osnovnih nedolikiv ye te vin ne mozhe buti vikoristanij dlya osib kotri perenesli operaciyu z vidalennya katarakti A takozh shob vstanoviti teleskop potribno zrobiti velikij rozriz u rogivci Proyekt MPDA Alpha IMS 1995 roku v Universitetskij ochnij klinici Tyubingena pochalasya rozrobka subretinalnih proteziv sitkivki Pid sitkivku klali chip z mikrofotodiodami kotrij sprijmav svitlo i peretvoryuvav na elektrichni signali sho stimulyuvati ganglionarni klitini na zrazok prirodnogo procesu u fotoreceptorah neposhkodzhenoyi sitkivki Prirodni fotoreceptori znachno diyevishe fotodiodiv i vidime svitlo ne dostatno potuzhne shobi stimulyuvati MPDA Tozh dlya pidvishennya rivnya stimulyaciyi vikoristovuyetsya zovnishnye dzherelo zhivlennya Pershi doslidi na morskih svinkah i krolikah buli rozpochati 2000 roku i tilki 2009 roku implantati buli vzhivleni 11 paciyentam u mezhah klinichnogo pilotnogo doslidzhennya Pershi pidsumki davali nadiyu bilshist paciyentiv zmogli vidrizniti den vid nochi dekotri navit mogli rozpiznavati predmeti chashku lozhku stezhiti za peremishennyam velikih predmetiv Pershi implantaciyi u Velikij Britaniyi vidbulis u berezni 2012 roku ta buli provedeni Robertom MakLarenom v Oksfordskomu universiteti i Timom Dzheksonom u Korolivskij likarni Londona Na 2017 rik Alpha IMS virobnictva Retina Implant AG Germany mala 1500 elektrodiv rozmir 3 3 mm zavtovshki 70 mikron Pislya ustanovki pid sitkivku ce dozvolyaye majzhe vsim paciyentam otrimati deyakij stupin vidnovlennya svitlovidchuttya MIT Retinal Implan Dzhozef Ricco i Dzhon Uajett z Massachusetsa pochali doslidzhuvati mozhlivist stvorennya proteza sitkivki 1989 roku i proveli viprobuvannya stimulyaciyi na slipih dobrovolcyah u period mizh 1998 i 2000 rokami Vidtodi voni rozrobili subretinalnij stimulyator nabir elektrodiv yakij rozmishenij pid sitkivkoyu i prijmaye signali zobrazhennya vid kameri vstanovlenoyi na paru okulyariv Mikroshema stimulyatora dekoduye informaciyu zobrazhennya kotra peredayetsya kameroyu i vidpovidno stimulyuye gangliozni klitini sitkivki Protez drugogo pokolinnya zbiraye dani i peredaye yih implantatu cherez radiochastotni polya z kotushki peredavachiv vstanovlenih na okulyarah Vtorinna kotushka prijmacha zashita navkolo rajduzhki Shtuchna kremniyeva sitkivka ASR Brati Alan Chou ta Vinsent Chou rozrobili mikrochip sho mistit 3500 fotodiodiv kotri viyavlyayut svitlo i peretvoryuyut jogo na elektrichni impulsi Voni stimulyuyut zdorovi gangliozni klitini sitkivki ASR ne vimagaye zovnishnih pristroyiv Mikrochip ASR ce kremniyevij chip diametrom 2 mm ta zh koncepciya sho j u komp yuternih chipah 25 mikron tovshinoyu sho mistit 5000 mikroskopichnih sonyachnih elementiv pid nazvoyu mikrofotodiod kozhen z yakih maye svij vlasnij sponukalnij elektrod Fotoelektrichni protezi sitkivki PRIMA Daniel Palanker i jogo grupa u Stenfordskomu universiteti rozrobili fotoelektrichnu sistemu vona zh i ye bionichne oko Sistema ohoplyuye subretinalnij fotodiod ta infrachervonu proyekcijnu sistemu zobrazhennya vstanovlenu na videookulyari Informaciya z videokameri obroblyayetsya u kishenkovomu komp yuteri ta vidobrazhayetsya v impulsnomu infrachervonomu 850 915 nm videozobrazhenni ICh zobrazhennya proyektuyetsya na sitkivku kriz prirodnu optiku oka j aktivuye fotodiodi u subretinalnomu implantati kotri peretvoryuyut svitlo na impulsnij bifaznij elektrichnij strum u kozhnomu pikseli Elektrichnij strum sho pronikaye kriz tkaninu mizh aktivnim i zvorotnim elektrodami u kozhnim pikseli zbudzhuye prilegli vnutrishni nejroni sitkivki pershochergovo bipolyarni klitini kotri peredayut sponukalni vidpovidi klitinam gangliyu sitkivki Cya tehnologiya komercializuyetsya kompaniyeyu Pixium Vision i stanom na 2018 rik prohodit klinichni ispiti Bionic Vision Avstralijska komanda na choli z profesorom Entoni Berkittom rozroblyaye dva protezi sitkivki Pristrij Wide View poyednuye novi tehnologiyi z materialami kotri buli uspishno vikoristani v inshih klinichnih implantatah Cej pidhid peredbachaye mikrochip z 98 zbudzhuvalnimi elektrodami i skerovanij na pidvishennya ruhlivosti paciyentiv shobi dopomogti yim bezpechno peremishatisya u vlasnomu seredovishi Cej implantat bude pomishenij u suprahorioidalnij prostir Pershi testi paciyentiv z cim pristroyem rozpochati 2013 roku Konsorcium Bionic Vision Australia rozroblyaye pristrij High Acuity yakij mistit nizku novih tehnologij dlya ob yednannya mikrochipa ta implantatu z 1024 elektrodami Pristrij poklikanij polipshiti zir shobi dopomogti z takimi zavdannyami yak rozpiznavannya osib i chitannya velikim shriftom Bionichna zorova sistema mistit kameru kotra peredaye radiosignali mikrochipu roztashovanomu u zadnij chastini oka Ci signali peretvoryuyutsya na elektrichni impulsi yaki stimulyuyut klitini u sitkivci ta zorovij nerv Potim voni peredayutsya u zorovi zoni kori mozku i peretvoryuyutsya na zobrazhennya kotre bachit paciyent Avstralijska doslidnicka rada prisudila Bionic Vision Australia grant u rozmiri 42 miljoniv dolariv SShA u grudni 2009 roku i konsorcium buv oficijno zapushenij u berezni 2010 roku Dobelle Eye Dobelle Eye za mozhlivostyami podibnij do pristroyu MIT Retinal Implan za vinyatkom togo sho chip stimulyator perebuvaye u zorovij kori a ne na sitkivci Pershi vrazhennya vid implantatu buli nepogani She u stadiyi rozvitku pislya smerti Dobelya bulo virisheno peretvoriti cej proyekt z komercijnogo na proyekt sho finansuvatimetsya derzhavoyu Intrakortikalnij zorovij protez Laboratoriya nejronnih proteziv z Illinojskogo tehnologichnogo institutu u Chikago rozroblyaye zorovij nejroprotez vikoristovuyuchi vnutrishnokorkovi elektrodi Podibno do sistemi Dobelya zastosuvannya vnutrishnokorkovih eliektrodiv dozvolyaye znachno zbilshiti prostorovu rozdilnist u signalah stimulyaciyi Okrim togo rozroblyayetsya sistema bezprovidnikovoyi telemetriyi dlya usunennya potrebi u transkranialnih vnutrishnocherepnih provodah Elektrodi pokriti sharom aktivovanoyi plivki oksidu iridiyu AIROF budut implantovani u zorovij kori roztashovanij u potilichnij chastini mozku Zovnishnij blok bude zahoplyuvati kartinku opracovuvati yiyi ta viroblyati nastanovi kotri vidtak budut peredavatisya v implantovani moduli po telemetrichnomu linku Shema dekoduye instrukciyi ta stimulyuye elektrodi vodnochas zbudzhuyuchi zorovu koru Grupa rozroblyaye datchiki zovnishnoyi sistemi zahoplennya ta obrobki zobrazhen dlya suprovodzhennya specializovanih implantovanih moduliv vbudovanih u sistemu Na danij chas provodyat doslidzhennya na tvarinah i psihofizichni doslidzhennya lyudini dlya perevirki docilnosti implantaciyi dobrovolcyam Div takozhBionichni kontaktni linzi Protez Lyudske oko Zir Oftalmologiya NejroinzheneriyaLiteraturaNowik Kamil Langwinska Wosko Ewa Skopinski Piotr Nowik Katarzyna E Szaflik Jacek P 1 serpnya 2020 Bionic eye review An update Journal of Clinical Neuroscience 78 s 8 19 doi 10 1016 j jocn 2020 05 041 Ong Jong Min da Cruz Lyndon 2012 01 The bionic eye a review The bionic eye Clinical amp Experimental Ophthalmology angl 40 1 s 6 17 doi 10 1111 j 1442 9071 2011 02590 x Merabet Lotfi B 1 sichnya 2011 U Green Andrea Chapman C Elaine Kalaska John F ta in Chapter 1 Building the bionic eye an emerging reality and opportunity Progress in Brain Research angl 192 Elsevier s 3 15 PMC PMC3326660 PMID 21763515 doi 10 1016 b978 0 444 53355 5 00001 4 PrimitkiMerabet Lotfi B 1 sichnya 2011 Green Andrea Chapman C Elaine Kalaska John F Lepore Franco red Chapter 1 Building the bionic eye an emerging reality and opportunity Progress in Brain Research angl T 192 Elsevier s 3 15 doi 10 1016 b978 0 444 53355 5 00001 4 PMC 3326660 PMID 21763515 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Ong Jong Min da Cruz Lyndon 2012 The bionic eye a review Clinical amp Experimental Ophthalmology T 40 1 s 6 17 doi 10 1111 j 1442 9071 2011 02590 x ISSN 1442 9071 PMID 21575116 Procitovano 6 kvitnya 2023 Nowik Kamil Langwinska Wosko Ewa Skopinski Piotr Nowik Katarzyna E Szaflik Jacek P 2020 08 Bionic eye review An update Journal of Clinical Neuroscience Official Journal of the Neurosurgical Society of Australasia T 78 s 8 19 doi 10 1016 j jocn 2020 05 041 ISSN 1532 2653 PMID 32571603 Procitovano 6 kvitnya 2023 PDF 1 grudnya 1999 Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2020 Sakas Damianos E Simpson Brian Krames Elliot S 27 travnya 2007 angl Springer Science amp Business Media ISBN 978 3 211 33079 1 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Sekirnjak Chris Hottowy Pawel Sher Alexander Dabrowski Wladyslaw Litke Alan M Chichilnisky E J 23 kvitnya 2008 Journal of Neuroscience angl T 28 17 s 4446 4456 doi 10 1523 JNEUROSCI 5138 07 2008 ISSN 0270 6474 PMID 18434523 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2020 Provis Jan M Driel Diana Van Billson Frank A Russell Peter 1985 Journal of Comparative Neurology angl T 238 1 s 92 100 doi 10 1002 cne 902380108 ISSN 1096 9861 Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 18 bereznya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 22 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Shop and Discover over 51 000 Books and Journals Elsevier Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 A prospective multicenter clinical trial to evaluate the safety and effectiveness of the implantable miniature telescope American Journal of Ophthalmology Visual prosthetic device for bilateral end stage macular degeneration Expert Review of Medical Devices Vol 2 No 6 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 24 veresnya 2013 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 25 travnya 2022 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2022 Procitovano 6 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 15 bereznya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Detection eye hand coordination and virtual mobility performance in simulated vision for a cortical visual prosthesis devicePosilannyaChi zdatne bionichne oko perevershiti lyudskij organ zoru 11 06 2020 U Britaniyi vpershe implantuvali bionichne oko 22 lipnya 2015 Virobnik bionichnih ochej Argus rozorivsya paciyenti zalishilis sam na sam i mozhut vtratiti zir dzherelo angl