Біолі́т (грец. βιος — життя, грец. λιθος — камінь; рос. биолит, англ. biogenic rock, biolithe, нім. Biolith) — гірська порода, що складається з різних органічних залишків.
Загальні відомості | ||||
---|---|---|---|---|
Мінеральний склад | (перелік основних мінералів, що утворюють породу) | |||
Ідентифікація | ||||
Різновиди |
| |||
Густина | (в г/куб.см) г/см³ | |||
| ||||
Біоліти поділяють на
- горючі (каустобіоліти) — буре та кам'яне вугілля, торф та ін.
- негорючі (акаустобіоліти)— крейда, вапняк, діатоміт тощо.
Загальний опис
Біолі́ти — гірські породи і мінерали, що утворилися з решток організмів, напр. вапняки (молюскові, форамініферові, коралові тощо), крем'янисті породи (діатоміти, спонгіоліти, радіолярити), викопне вугілля, торф, а також, на думку ряду дослідників, нафта і фосфорити. Вміст скелетних та ін. решток організмів в Б. становить 50—100 % їхньої маси. Рад. геолог Я. В. Самойлов відносив до Б. також целестин, опоки, деякі осадочні залізні та мідні руди тощо, однак навіть при можливій участі організмів в утворенні цих порід і мінералів основна їхня маса (понад 50 %) — неорганогенного походження, а тому сучасні геологи не вважають їх за біоліти. Б. і взагалі роль організмів в утворенні гірських порід і мінералів вивчає біогеохімія.
Формування
Органогенні гірські породи (біоліти) формуються за рахунок скупчень твердих скелетних решток різних організмів та перетворених рослинних залишків. Їх можна поділити на такі групи:
1)карбонатні породи, що складаються з мінеральних решток різних коралів, плечоногих, гольчастошкірих молюсків, водоростей – вапняки, крейда, доломітизовані вапняки, ракушняки та ін.;
2)кременисті осадки, що утворилися зі скупчень радіолярій, діатомових водоростей, крем’янистих губок – діатоміт, трепел, опока, яшми та ін.;
3)фосфатні породи, які сформовані рештками хребетних тварин та раковинами деяких плечоногих;
4)горючі породи, утворені в основному вуглецем у вільному стані й у формі складних органічних сполук із домішками різних кількостей азоту, водню, кисню і деяких мінеральних речовин. Серед горючих виділяють породи вугільного ряду – торф, буре і кам’яне вугілля, сапропель, горючі сланці та породи бітумного ряду – нафта, озокерит, асфальт, природні горючі гази.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bioli t grec bios zhittya grec li8os kamin ros biolit angl biogenic rock biolithe nim Biolith girska poroda sho skladayetsya z riznih organichnih zalishkiv BiolitZagalni vidomostiMineralnij sklad perelik osnovnih mineraliv sho utvoryuyut porodu IdentifikaciyaRiznovidigoryuchi negoryuchiGustina v g kub sm g sm Bioliti podilyayut na goryuchi kaustobioliti bure ta kam yane vugillya torf ta in negoryuchi akaustobioliti krejda vapnyak diatomit tosho Zagalnij opisBioli ti girski porodi i minerali sho utvorilisya z reshtok organizmiv napr vapnyaki molyuskovi foraminiferovi koralovi tosho krem yanisti porodi diatomiti spongioliti radiolyariti vikopne vugillya torf a takozh na dumku ryadu doslidnikiv nafta i fosforiti Vmist skeletnih ta in reshtok organizmiv v B stanovit 50 100 yihnoyi masi Rad geolog Ya V Samojlov vidnosiv do B takozh celestin opoki deyaki osadochni zalizni ta midni rudi tosho odnak navit pri mozhlivij uchasti organizmiv v utvorenni cih porid i mineraliv osnovna yihnya masa ponad 50 neorganogennogo pohodzhennya a tomu suchasni geologi ne vvazhayut yih za bioliti B i vzagali rol organizmiv v utvorenni girskih porid i mineraliv vivchaye biogeohimiya FormuvannyaOrganogenni girski porodi bioliti formuyutsya za rahunok skupchen tverdih skeletnih reshtok riznih organizmiv ta peretvorenih roslinnih zalishkiv Yih mozhna podiliti na taki grupi 1 karbonatni porodi sho skladayutsya z mineralnih reshtok riznih koraliv plechonogih golchastoshkirih molyuskiv vodorostej vapnyaki krejda dolomitizovani vapnyaki rakushnyaki ta in 2 kremenisti osadki sho utvorilisya zi skupchen radiolyarij diatomovih vodorostej krem yanistih gubok diatomit trepel opoka yashmi ta in 3 fosfatni porodi yaki sformovani reshtkami hrebetnih tvarin ta rakovinami deyakih plechonogih 4 goryuchi porodi utvoreni v osnovnomu vuglecem u vilnomu stani j u formi skladnih organichnih spoluk iz domishkami riznih kilkostej azotu vodnyu kisnyu i deyakih mineralnih rechovin Sered goryuchih vidilyayut porodi vugilnogo ryadu torf bure i kam yane vugillya sapropel goryuchi slanci ta porodi bitumnogo ryadu nafta ozokerit asfalt prirodni goryuchi gazi LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Inzhenerna geologiya z osnovami geotehniki pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Kolektiv avtoriv V G Suyarko V M Velichko O V Gavrilyuk V V Suhov O V Nizhnik V S Bileckij A V Matvyeyev O A Ulickij O V Chuyenko za zag red prof V G Suyarka Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2019 278 s