Білінійне відображення — це відображення декартового добутку V × W в X
- B : V × W → X, (V,W,X — векторні простори над одним і тим самим полем F)
що володіє властивістю лінійності за кожним зі своїх аргументів.
- Тобто для кожного w з W відображення
- v → B(v, w) є лінійним відображенням з V в X.
- І для кожного v з V відображення
- w → B(v, w) є лінійним відображенням з W в X.
- це лінійне відображення від до . Іншими словами, коли ми тримаємо перший запис білінійного відображення фіксованим, дозволяючи другому запису змінюватися, результат є лінійним оператором і аналогічно, коли ми тримаємо другий запис фіксованим. У випадку Таке відображення задовольняє наступним властивостям.
- .
- Відображення є добавкою в обох компонентах: якщо і , тоді
and . Якщо V = W, і ми маємо B(v, w) = B(w, v) для всіх v, w in V, то ми говоримо , що B є симетричним . Якщо X - базове поле F , то відображення називають білінійною формою, яка добре вивчена (див., Наприклад, скалярний добуток, внутрішній добуток і квадратична форма).
Модулі
Роботи визначення без будь - яких змін , якщо замість векторних просторів над полем F , ми використовуємо модулі над комутативним кільцем R. Він узагальнює n-ари функції, де власний термін є мультилінійним. Для некомутативних кілець R і S, лівого R -модуля M і правого S -модуля N білінійне відображення - це відображення B : M × N → T з T (R, S) - бімодуля , і для якої будь-який n в N , m ↦ B(m, n) - R - модульний гомоморфізм, і для будь-якого m в M , n ↦ B(m, n) - модульний гомоморфізм. Це задовольняє
- B(r ⋅ m, n) = r ⋅ B(m, n)
- B(m, n ⋅ s) = B(m, n) ⋅ s
для всіх m в M , n в N , r в R і s в S , а також B, який є адитивним у кожному аргументі.
Властивості
Приклади
- Множення матриць є білінійним відображенням M(m,n) × M(n,p) → M(m,p).
- Для векторного простору V над полем F, білінійна форма в V — це білінійне відображення V × V → F.
- Векторний добуток в R3 є білінійним відображенням R3 × R3 → R3.
Див. також
Джерела
- Гельфанд И. М. Лекции по линейной алгебре. — 5-е. — Москва : Наука, 1998. — 320 с. — .(рос.)
- Мальцев А. И. Основы линейной алгебры. — 3-е изд. — Новосибирск : Наука, 1970. — 400 с.(рос.)
Це незавершена стаття з математики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilinijne vidobrazhennya ce vidobrazhennya dekartovogo dobutku V W v X B V W X V W X vektorni prostori nad odnim i tim samim polem F sho volodiye vlastivistyu linijnosti za kozhnim zi svoyih argumentiv Tobto dlya kozhnogo w z W vidobrazhennya v B v w ye linijnim vidobrazhennyam z V v X I dlya kozhnogo v z V vidobrazhennya w B v w ye linijnim vidobrazhennyam z W v X ce linijne vidobrazhennya vid W displaystyle W do X displaystyle X Inshimi slovami koli mi trimayemo pershij zapis bilinijnogo vidobrazhennya fiksovanim dozvolyayuchi drugomu zapisu zminyuvatisya rezultat ye linijnim operatorom i analogichno koli mi trimayemo drugij zapis fiksovanim U vipadku Take vidobrazhennya B displaystyle B zadovolnyaye nastupnim vlastivostyam l F B l v w B v l w l B v w displaystyle forall lambda in mathbb F quad B lambda v w B v lambda w lambda B v w Vidobrazhennya B displaystyle B ye dobavkoyu v oboh komponentah yaksho v 1 v 2 V displaystyle v 1 v 2 in V i w 1 w 2 W displaystyle w 1 w 2 in W todi B v 1 v 2 w B v 1 w B v 2 w displaystyle B v 1 v 2 w B v 1 w B v 2 w and B v w 1 w 2 B v w 1 B v w 2 displaystyle B v w 1 w 2 B v w 1 B v w 2 Yaksho V W i mi mayemo B v w B w v dlya vsih v w in V to mi govorimo sho B ye simetrichnim Yaksho X bazove pole F to vidobrazhennya nazivayut bilinijnoyu formoyu yaka dobre vivchena div Napriklad skalyarnij dobutok vnutrishnij dobutok i kvadratichna forma ModuliRoboti viznachennya bez bud yakih zmin yaksho zamist vektornih prostoriv nad polem F mi vikoristovuyemo moduli nad komutativnim kilcem R Vin uzagalnyuye n ari funkciyi de vlasnij termin ye multilinijnim Dlya nekomutativnih kilec R i S livogo R modulya M i pravogo S modulya N bilinijne vidobrazhennya ce vidobrazhennya B M N T z T R S bimodulya i dlya yakoyi bud yakij n v N m B m n R modulnij gomomorfizm i dlya bud yakogo m v M n B m n modulnij gomomorfizm Ce zadovolnyaye B r m n r B m n B m n s B m n s dlya vsih m v M n v N r v R i s v S a takozh B yakij ye aditivnim u kozhnomu argumenti VlastivostiB x y 0 x 0 y 0 displaystyle B x y 0 iff x 0 y 0 PrikladiMnozhennya matric ye bilinijnim vidobrazhennyam M m n M n p M m p Dlya vektornogo prostoru V nad polem F bilinijna forma v V ce bilinijne vidobrazhennya V V F Vektornij dobutok v R3 ye bilinijnim vidobrazhennyam R3 R3 R3 Div takozhBilinijna formaDzherelaGelfand I M Lekcii po linejnoj algebre 5 e Moskva Nauka 1998 320 s ISBN 5791300158 ros Malcev A I Osnovy linejnoj algebry 3 e izd Novosibirsk Nauka 1970 400 s ros Ce nezavershena stattya z matematiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi