Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білоруський народний танець розвивався протягом історії становлення білоруського народу та його культури. Маючи певну спільність із російськими та українськими народними танцями, він відрізняється формацією та оригінальністю. Історичні умови розвитку білоруського народу, постійна боротьба за збереження його національних особливостей призвели до того, що в білоруському фольклорі загалом і в танці зокрема збереглися античні, архаїчні риси, що робить вивчення білоруської хореографії важливої для розуміння джерел білоруської культури.
Історія
З давніх-давен культурне життя білорусів було тісно пов’язане зі святами календарного року, і танці не стали винятком. Всі свята та народні обряди білорусів супроводжувались іграми, колядками та танцями. Спочатку танець був тісно пов'язаний в одному синкретичному цілому з піснею, музикою, елементами драматичної акторської гри, але поступово став самостійним видом мистецтва.
Найдавнішими вважаються мисливські та військові танці, а також ті, що зображають процеси праці.
Білоруське танцювальне мистецтво почало розвиватися в XIV — XVI століттях, коли білоруська нація почала своє формування. Подальший розвиток він отримав під час розпаду та розпаду феодалізму та виникнення капіталістичних відносин, приблизно до кінця XVIII століття — часу формування білоруської нації. З середини XIX століття в білоруському хореографічному мистецтві починається новий процес — асиміляція традиційного фольклору з танцювальними формами кадрилі і польки, що прийшли з Західної Європи.
Слід зазначити, що, наперекір впливу сусідніх культур, білоруський народний танець є оригінальним та унікальним видом танцювального мистецтва. Ігнат Маньковський, описуючи церемонію одруження селян Вітебської губернії, писав:
 | Білоруські народні танці зовсім не подібні до польських і мало нагадують російські рухи. Їх рухи вельми дивовижні... |  |
У танці як у виді мистецтва виникло відчуття краси життя, емоцій, темпераменту та характеру народу. Особливістю білоруського танцю є динамічність та життєрадісність, емоційність та колективний характер вистави.
Спочатку танцювальне мистецтво білорусів формувалося серед селян і не визнавалось серед вищих верств населення. Потім через батлейку, де поряд із побутовими сценами містяться фрагменти танцю. А в кріпацьких театрах XVIII — перший половини XIX століття (Гродненський театр Тизенгауза, театр Радзівіллів у Несвіжі, Слонімський театр Огінського, Шкловський театр імені Зорича), де танцювальний балет, який опосередковано впливав на народну хореографію, танець вийшов з бутовою плоскістю в мальовничій площині і почав набувати популярності серед мас.
На цей момент народне танцювальне мистецтво частіше розвивається професійними та аматорськими хореографами в танцювальних колективах, найвідомішими з яких є , ансамбль «Харошкі», «Лявоніха».
Класифікація
Традиційно білоруські танці поділяються на три групи: ілюстративні, ігрові та орнаментальні.
- в ілюстративних танцях («Метелиця», «Горобець», «Коза», «Ленок», «Товкачики») найважливішу роль відіграє драматичне мистецтво солістів, танці, які багаті на жести, міміку;
- в ігрових танцях («Джигун», «Мегера», «Ріпка», «Панночка», «Ланцюг») танцюристи ловлять одне одного, виконують якісь завдання, партнери часто міняються тощо;
- в орнаментальних танцях («Крижачок», «Коло», «Траян», «Крутуха») основою хореографічної композиції є певна геометрична фігура, яку часто можна визначити з назви пісні.
Через те, що танець може мати регіональні варіації, часто важко визначити, до якої з груп входить конкретний танець, а іноді він містить елементи всіх трьох типів.
Музичний супровід
Інструментальний супровід танцю часто має ту саму настроєво-інтонаційну основу, що і хорова пісня, оскільки це своєрідний переклад вокальної мелодії на мову інструментів, що супроводжують танець.
Білоруська народна танцювальна музика має барвисту мелодію, але вона досить проста. З музичних інструментів використовували дуду, скрипку, цимбали, бубон, пізніше гармоніку, віолончель. У Білорусі відомі і давньоруські гуслі.
Дуда користувалася особливою популярністю в народі, що знайшло відображення в тексті хору:
Ой, без дуды, без дуды,
Ходзяць ножкі не туды,
А як дудку пачуюць,
Самі ногі танцуюсь
укр. Ой, без дуди, без дуди,
Ходять ножки не туди,
А як дудку почують,
Самі ноги затанцюють.
Часто танці виникали як музичний супровід певних пісень чи ігор. Їх назви могли збігатися з назвами таких пісень. Процес мав протилежний ефект, тому хори в різних куточках Білорусі називали «Скакушки», «Плясушки», «Плясухи» тощо. Прикладами танців, пов'язаних з текстами певної пісні, є «Лявониха», «Товкачики», «Шастак» та інші.
Вивчення танцю
Білоруські танці згадуються у великій кількості етнографічної та фольклорної літератури, але часто ці джерела дають мало хореографічної інформації, а іноді існує лише назва танцю, тому важливо збирати етнографічну інформацію про народні танці, поки інформацію не було втрачено безповоротно.
У культурі
Про народні танці, як неодмінну частину культури та життя білорусів, багато разів згадувалося в білоруській літературі з XIX століття у: Янки Купали, Вінцента Дунін-Марцінкевича, , в анонімній поемі «Тарас на Парнасі» герої не тільки самі танцюють, а й говорять про танці.
Дмитро Бядуля зазначав, що багата декоративність білоруського танцю надається багатством кольорів та технік білоруського народного костюма.
Інші танці
Відомо понад 100 білоруських народних танців, серед яких «Лявониха», «Крижачок», «Юрочка», «Метелиця», «Коло», «Голубець», «Бульба», «Товкачики», «Трясуха» та інші.
Примітки
- Вянок беларускіх танцаў.- Мн.: Беларусь, 1994. — 88 с.
- Этнаграфія Беларусі: Энцыклапедыя / Рэд.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1989.
- Алексютович Л. К. Белорусские народные танцы, хороводы, игры. Под ред. М. Я. Гринблата. Мн., «Вышейш. школа», 1978. 528 с. с ил.
- Портрет нации[недоступне посилання з грудня 2021] (рос.)
- Ассимиляция хореографии[недоступне посилання з грудня 2021] (рос.)
- Как царь Игната женил [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Алексютович Л. Белорусские народные танцы, хороводы, игры. — Мн., 1978, с. 5.
- Алексютович Л.К. Белорусские народные танцы, хороводы, игры. — Мн., 1978, с. 26.
- Белорусские народные танцы [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Структура музыки [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Песні народных свят і абрадаў, с. 49
- З. Бядуля. Яр, Драматычныя элементы ў жыцці і творчасці нашых продкаў. — «Узвышша», 1927, № 1, с. 151
Література
- Алексютович Л.К. Белорусские народные танцы, хороводы, игры / Под ред. М. Я. Гринблат. — Мн. : Вышэйшая школа, 1978. — 528 с. — 5000 прим.
- Гребенщиков, С. Сценические белорусские танцы / С. Гребенщиков. — Минск, 1974.
- Гребенщиков, С. М. Белорусская народно-сценическая хореография / С. М. Гребенщиков. — Минск : Наука и техника, 1976. — 233 с. : ил.: нот.
- Гребенщиков, С. Белорусские танцы / С. Гребенщиков. — Минск, 1978.
- Никифоровский, Н. Я. Очерки Витебской Белоруссии. 2. Дударь и Музы́ка. — «Этнографическое обозрение» , 1892, № 2-3, с. 197.
- Смольский, Б. С. Белорусский музыкальный театр / Б. С. Смольский. — Минск, 1963.
- Чуркін, М. Беларускія народныя песні і танцы / М. Чуркін. — Мінск, 1949.
- <i id="mwAfY">Чурко, Ю.</i> Белорусский хореографический фольклор / Ю. Чурко. — Минск, 1990.
- <i id="mwAfk">Чурко, Ю. М.</i> Вянок беларускіх танцаў / Ю. М. Чурко. — Мінск : Беларусь, 1994. — 88 с.
- <i id="mwAf4">Чурко, Ю.</i> Белорусский народный танец. Историко-теоретический очерк / Ю. Чурко. — Минск, 1972.
- <i id="mwAgE">Чурко, Ю. М.</i> Народны танец / Ю. М. Чурко // Этнаграфія беларусаў: Энцыкл. — Мінск : БелСЭ, 1989. — С. 352—354.
Посилання
- Белорусские народные танцы [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лявониха и метелица — истоки белорусского танца [Архівовано 31 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- DVD-Энцыклапедыя Традыцыйных Танцаў Беларусі [Архівовано 17 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Biloruskij narodnij tanec rozvivavsya protyagom istoriyi stanovlennya biloruskogo narodu ta jogo kulturi Mayuchi pevnu spilnist iz rosijskimi ta ukrayinskimi narodnimi tancyami vin vidriznyayetsya formaciyeyu ta originalnistyu Istorichni umovi rozvitku biloruskogo narodu postijna borotba za zberezhennya jogo nacionalnih osoblivostej prizveli do togo sho v biloruskomu folklori zagalom i v tanci zokrema zbereglisya antichni arhayichni risi 1 2 sho robit vivchennya biloruskoyi horeografiyi vazhlivoyi dlya rozuminnya dzherel biloruskoyi kulturi Krizhachok na poshtovij marci Bilorusi Lyavoniha na poshtovij marci Bilorusi Zmist 1 Istoriya 2 Klasifikaciya 3 Muzichnij suprovid 4 Vivchennya tancyu 5 U kulturi 6 Inshi tanci 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriyared Z davnih daven kulturne zhittya bilorusiv bulo tisno pov yazane zi svyatami kalendarnogo roku i tanci ne stali vinyatkom Vsi svyata ta narodni obryadi bilorusiv suprovodzhuvalis igrami kolyadkami ta tancyami 3 Spochatku tanec buv tisno pov yazanij v odnomu sinkretichnomu cilomu z pisneyu muzikoyu elementami dramatichnoyi aktorskoyi gri ale postupovo stav samostijnim vidom mistectva 2 Najdavnishimi vvazhayutsya mislivski ta vijskovi tanci a takozh ti sho zobrazhayut procesi praci 2 Biloruske tancyuvalne mistectvo pochalo rozvivatisya v XIV XVI stolittyah koli biloruska naciya pochala svoye formuvannya 3 Podalshij rozvitok vin otrimav pid chas rozpadu ta rozpadu feodalizmu ta viniknennya kapitalistichnih vidnosin priblizno do kincya XVIII stolittya chasu formuvannya biloruskoyi naciyi 4 Z seredini XIX stolittya v biloruskomu horeografichnomu mistectvi pochinayetsya novij proces asimilyaciya tradicijnogo folkloru z tancyuvalnimi formami kadrili i polki sho prijshli z Zahidnoyi Yevropi 5 Slid zaznachiti sho naperekir vplivu susidnih kultur biloruskij narodnij tanec ye originalnim ta unikalnim vidom tancyuvalnogo mistectva Ignat Mankovskij opisuyuchi ceremoniyu odruzhennya selyan Vitebskoyi guberniyi pisav 6 nbsp Biloruski narodni tanci zovsim ne podibni do polskih i malo nagaduyut rosijski ruhi Yih ruhi velmi divovizhni nbsp U tanci yak u vidi mistectva viniklo vidchuttya krasi zhittya emocij temperamentu ta harakteru narodu 7 Osoblivistyu biloruskogo tancyu ye dinamichnist ta zhittyeradisnist emocijnist ta kolektivnij harakter vistavi 8 Spochatku tancyuvalne mistectvo bilorusiv formuvalosya sered selyan i ne viznavalos sered vishih verstv naselennya 9 Potim cherez batlejku de poryad iz pobutovimi scenami mistyatsya fragmenti tancyu A v kripackih teatrah XVIII pershij polovini XIX stolittya Grodnenskij teatr Tizengauza teatr Radzivilliv u Nesvizhi Slonimskij teatr Oginskogo Shklovskij teatr imeni Zoricha de tancyuvalnij balet yakij oposeredkovano vplivav na narodnu horeografiyu tanec vijshov z butovoyu ploskistyu v malovnichij ploshini i pochav nabuvati populyarnosti sered mas 3 Na cej moment narodne tancyuvalne mistectvo chastishe rozvivayetsya profesijnimi ta amatorskimi horeografami v tancyuvalnih kolektivah najvidomishimi z yakih ye Derzhavnij ansambl tancyu Respubliki Bilorus ansambl Haroshki Lyavoniha Klasifikaciyared Tradicijno biloruski tanci podilyayutsya na tri grupi ilyustrativni igrovi ta ornamentalni 1 v ilyustrativnih tancyah Metelicya Gorobec Koza Lenok Tovkachiki najvazhlivishu rol vidigraye dramatichne mistectvo solistiv tanci yaki bagati na zhesti mimiku 1 v igrovih tancyah Dzhigun Megera Ripka Pannochka Lancyug tancyuristi lovlyat odne odnogo vikonuyut yakis zavdannya partneri chasto minyayutsya tosho 1 v ornamentalnih tancyah Krizhachok Kolo Trayan Krutuha osnovoyu horeografichnoyi kompoziciyi ye pevna geometrichna figura yaku chasto mozhna viznachiti z nazvi pisni 1 Cherez te sho tanec mozhe mati regionalni variaciyi chasto vazhko viznachiti do yakoyi z grup vhodit konkretnij tanec a inodi vin mistit elementi vsih troh tipiv 1 Muzichnij suprovidred nbsp Poshtova marka SRSR nbsp Poshtova marka Bilorusi Instrumentalnij suprovid tancyu chasto maye tu samu nastroyevo intonacijnu osnovu sho i horova pisnya oskilki ce svoyeridnij pereklad vokalnoyi melodiyi na movu instrumentiv sho suprovodzhuyut tanec Biloruska narodna tancyuvalna muzika maye barvistu melodiyu ale vona dosit prosta Z muzichnih instrumentiv vikoristovuvali dudu skripku cimbali bubon piznishe garmoniku violonchel U Bilorusi vidomi i davnoruski gusli 3 10 Duda koristuvalasya osoblivoyu populyarnistyu v narodi sho znajshlo vidobrazhennya v teksti horu 11 Oj bez dudy bez dudy Hodzyac nozhki ne tudy A yak dudku pachuyuc Sami nogi tancuyus ukr Oj bez dudi bez dudi Hodyat nozhki ne tudi A yak dudku pochuyut Sami nogi zatancyuyut Chasto tanci vinikali yak muzichnij suprovid pevnih pisen chi igor Yih nazvi mogli zbigatisya z nazvami takih pisen Proces mav protilezhnij efekt tomu hori v riznih kutochkah Bilorusi nazivali Skakushki Plyasushki Plyasuhi tosho Prikladami tanciv pov yazanih z tekstami pevnoyi pisni ye Lyavoniha Tovkachiki Shastak ta inshi 3 Vivchennya tancyured Biloruski tanci zgaduyutsya u velikij kilkosti etnografichnoyi ta folklornoyi literaturi ale chasto ci dzherela dayut malo horeografichnoyi informaciyi a inodi isnuye lishe nazva tancyu tomu vazhlivo zbirati etnografichnu informaciyu pro narodni tanci poki informaciyu ne bulo vtracheno bezpovorotno U kulturired Pro narodni tanci yak neodminnu chastinu kulturi ta zhittya bilorusiv bagato raziv zgaduvalosya v biloruskij literaturi z XIX stolittya u Yanki Kupali Vincenta Dunin Marcinkevicha Oleksandra Pshelka v anonimnij poemi Taras na Parnasi geroyi ne tilki sami tancyuyut a j govoryat pro tanci 3 Dmitro Byadulya zaznachav sho bagata dekorativnist biloruskogo tancyu nadayetsya bagatstvom koloriv ta tehnik biloruskogo narodnogo kostyuma 12 Inshi tancired Vidomo ponad 100 biloruskih narodnih tanciv sered yakih Lyavoniha Krizhachok Yurochka Metelicya Kolo Golubec Bulba Tovkachiki Tryasuha ta inshi Primitkired a b v g d e Churko Yu M Vyanok belaruskih tancay Mn Belarus 1994 88 s ISBN 5 33801097 8 a b v Etnagrafiya Belarusi Encyklapedyya Red I P Shamyakin gal red i insh Mn BelSE 1989 a b v g d e Aleksyutovich L K Belorusskie narodnye tancy horovody igry Pod red M Ya Grinblata Mn Vyshejsh shkola 1978 528 s s il Portret nacii nedostupne posilannya z grudnya 2021 ros Assimilyaciya horeografii nedostupne posilannya z grudnya 2021 ros Kak car Ignata zhenil Arhivovano 2 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Aleksyutovich L Belorusskie narodnye tancy horovody igry Mn 1978 s 5 Aleksyutovich L K Belorusskie narodnye tancy horovody igry Mn 1978 s 26 Belorusskie narodnye tancy Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Struktura muzyki Arhivovano 29 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Pesni narodnyh svyat i abraday s 49 Z Byadulya Yar Dramatychnyya elementy y zhycci i tvorchasci nashyh prodkay Uzvyshsha 1927 1 s 151Literaturared Aleksyutovich L K Belorusskie narodnye tancy horovody igry Pod red M Ya Grinblat Mn Vyshejshaya shkola 1978 528 s 5000 prim Grebenshikov S Scenicheskie belorusskie tancy S Grebenshikov Minsk 1974 Grebenshikov S M Belorusskaya narodno scenicheskaya horeografiya S M Grebenshikov Minsk Nauka i tehnika 1976 233 s il not Grebenshikov S Belorusskie tancy S Grebenshikov Minsk 1978 Nikiforovskij N Ya Ocherki Vitebskoj Belorussii 2 Dudar i Muzy ka Etnograficheskoe obozrenie 1892 2 3 s 197 Smolskij B S Belorusskij muzykalnyj teatr B S Smolskij Minsk 1963 Churkin M Belaruskiya narodnyya pesni i tancy M Churkin Minsk 1949 lt i id mwAfY gt Churko Yu lt i gt Belorusskij horeograficheskij folklor Yu Churko Minsk 1990 lt i id mwAfk gt Churko Yu M lt i gt Vyanok belaruskih tancay Yu M Churko Minsk Belarus 1994 88 s ISBN 5 33801097 8 lt i id mwAf4 gt Churko Yu lt i gt Belorusskij narodnyj tanec Istoriko teoreticheskij ocherk Yu Churko Minsk 1972 lt i id mwAgE gt Churko Yu M lt i gt Narodny tanec Yu M Churko Etnagrafiya belarusay Encykl Minsk BelSE 1989 S 352 354 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Biloruskij narodnij tanec Belorusskie narodnye tancy Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Lyavoniha i metelica istoki belorusskogo tanca Arhivovano 31 sichnya 2012 u Wayback Machine ros DVD Encyklapedyya Tradycyjnyh Tancay Belarusi Arhivovano 17 sichnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Biloruskij narodnij tanec