Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білокомірцева злочинність від англ White collar crime сукупність злочинів які вирізняються ознакою приналежності злочинц

Білокомірцева злочинність

Білокомірцева злочинність

Білокомірцева злочинність (від англ. White-collar crime) — сукупність злочинів, які вирізняються ознакою приналежності злочинця до числа осіб, які виступають у ролі представників держави, бізнесу, посадових осіб і чиновників. Вперше цей термін був вжитий кримінологом Едвіном Сатерлендом.

До даного типу злочинів відносять шахрайство у сфері економіки, корупцію, промислове шпигунство, ухилення від сплати податків, помилкові банкрутства, крадіжку заробітної плати, хабарництво, торгівлю інсайдерською інформацією, трудовий рекет, розтрату, кіберзлочини, порушення авторських прав, відмивання грошей, крадіжку персональних даних і підробку документів. Едвін Сатерленд у 1939 році заявив, що серед усіх видів злочинів цей, можливо, завдає найбільший економічний збиток сучасному суспільству.

У сучасній кримінології поняття «білокомірцева злочинність» перетинається з термінами «службові злочини» та «корпоративна злочинність».

Питання визначення

Сучасна кримінологія зазвичай вважає за краще класифікувати вид злочину і тему :

  • За типом правопорушення, наприклад, злочини проти власності, фінансові злочини і інші корпоративні злочини, такі як порушення законів про охорону довкілля, здоров'я, безпеки. Деякі злочини можливі тільки завдяки ідентифікації злочинця, наприклад, транснаціональне відмивання грошей вимагає участі старших менеджерів, працюючих у банках. Проте ФБР дотримується вузького підходу, визначаючи злочини «білих комірців» як «незаконні дії, які характеризуються обманом, прихованням або порушенням довіри і які не залежать від застосування або загрози застосування фізичної сили або насильства». Хоча істинні масштаби і вартість злочинів «білих комірців» невідомі, ФБР і Асоціація сертифікованих фахівців з боротьби з шахрайством оцінюють щорічні витрати США в $300-$660 млрд.
  • За типом злочинця, наприклад, по соціальному класу або високому соціально-економічному статусу, зайняттю довірчих посад або професії, або академічної кваліфікації, досліджуючи мотиви злочинної поведінки, наприклад, жадність або страх втратити обличчя, якщо економічні проблеми стануть явними. Шовер і Райт вказують на істотну нейтральність злочину в тому вигляді, в якому воно закріплене в законі. Воно майже неминуче описує поведінку абстрактно, а не з урахуванням характеру осіб, що його здійснюють. Таким чином, єдине, чим один злочин відрізняється від іншого — це походження і характеристики осіб, що його вчинили.
  • По організаційній культурі, а не по правопорушникові або злочину, що перетинається з організованою злочинністю. Аппельбаум і Чамблисс пропонують двояке визначення:
    • Професійна злочинність, коли злочини скоюються для просування особистих інтересів, наприклад, шляхом завищення цін або обману клієнтів професіоналами.
    • Організаційна або корпоративна злочинність, коли керівники корпорацій здійснюють злочинні дії в інтересах своєї компанії шляхом завищення цін або цінової змови, неправдивої реклами тощо.

Ознаки білокомірцевої злочинності

У пубілкації в наведено 6 ознак білокомірцевої злочинності:

1. Фінансова та економічна спрямованість злочинів (шахрайство та фальсифікація фінансової інформації, злочинна передача зацікавленим особам інсайдерської корпоративної інформації, маніпуляцйії з гедж-фондами, зловживання через неправомірну участь у конфіскації майна, масове шахрайство з іпотеками, шахрайство з великими сумами закупівель і послуг в охороні здоров'я, масове викрадення особистих даних та інтелектуальної власності, кіберзлочинність, відмивання грошей, зловживання корпоративною безпекою, інвестиційні шахрайства, шахрайства на ринку цінних паперів, маніпуляції на фондових біржах, фальшиве банкрутство фінансових установ, ухилення від податків, конвертаційні центри, антимонопольні порушення та інші);

2. Незастосування насильства під час скоєнняф злочинів, оскільки «білі комірці» вчиняють свої фінансово-економічні зловживання нібито в рамках законної діяльності, при чому наслідки з'ясовуються у віддаленій перспективі, іноді після тривалого часу непомітної, нібито респектабельної діяльності;

3. Злочинна група або окрема особа переважно працює під прикриттям респектабельного соціального статусу і до пори до часу має високу довіру суспільства; злочинці мають доступ до управлінських повноваженнь та влади; завдаки своїм злочинам, а часто і перед їх вчиненням мають високі доходи та матеріальне становище; часто мають доступ до ЗМІ та піару; відомі у громадських, політичних та економічних сферах; до пори ніяк не пов'язані з суто кримінальними колами чи не мають очевидних зв'язків з криміналом;

4. Антисоціальна спрямованість злочинів через підрив авторитету, поваги та довіри до важливих структур суспільства, зокрема залучаючи громадські кошти, пожертви, кошти фондів, зібрані від численних осіб, у шахрайські інвестиційні проєкти, фейкові благодійні акції, які важко навіть запідозрити. Тому це є небезпечним і економічно, і для суспільної довіри до інститутів суспільства, та призводить до розчарувань, криз і дезорганізації;

5. Малопомітний, і через те довгоривалий характер зловживань. Як правило, на початковому етапі ознаки обману або злочину неочевидні, добре приховані та продумані і справжні наслідки проявляються лише з часом, коли злочинний план уже давно здійснений. І навіть якщо злочин виявлено та припинено, його фінансові наслідки вже «розчинились» та компенсувати їх уже неможливо або важко, а також злочинцями збудована система нівелювання юридщичних наслідків;

6. При значних масштабах «білокомірцевої» злочинності відбувається перерозподіл ресурсів і влади в суспільстві, що сприяє тіньовій економіці та злочинності в цілому. Фінансові зловживання, шахрайства в загальнодержавних та міжнародних масштабах, створення схем ухилення від сплати податків та виведення отриманих злочинним шляхом коштів в офшорні зони, корупція серед державного керівництва погіршують криміногенну ситуацію та економічні процеси в державах, у яких вони процвітають.

Загалом, можна дійти висновку, що білокомірцева злочинність – це діяльність осіб та груп, які займають високе соціальне становище, користуються повагою і високим статусом, значно впливають на економічні та політичні справи на національному і глобальному рівні, і завдяки цьому статусу, намірено і систематично провадять антисоціальну діяльність, збільшуючи особисті та групові ресурси до неймовірних розмірів, а також використовуючи свій професійний і суспільний авторитет, державні, громадські або приватні позиції як інструмент вчинення злочину.

Взаємозв'язок з іншими видами злочинів

Злочинність «синіх комірців»

Види вчинених злочинів залежать від того, що доступно потенційному злочинцю. Так, у тих, хто працює у відносно некваліфікованому середовищі, менше можливостей для вчинення злочинів, чим у тих, хто працює в умовах, коли відбуваються великі фінансові операції. Злочини «синіх комірців», як правило, очевидніші і тому привертають активнішу увагу поліції, наприклад, вандалізм або крадіжка з магазину. На відміну від них, злочинці «білих комірців» можуть поєднувати законну і злочинну поведінку, тим самим роблячи себе менш очевидним при скоєнні злочину. Тому в злочинах « синіх комірців» частіше використовується фізична сила, тоді як у корпоративному світі ідентифікація жертви менш очевидна, а питання звітності ускладнюється культурою комерційної таємниці для захисту акціонерної вартості. За оцінками, значна частина злочинів «білих комірців» залишається непоміченою, а якщо і виявляється, то про неї не повідомляється.

Корпоративна злочинність

Корпоративна злочинність приносить користь корпорації (компанії або іншому типу комерційної організації), а не окремим особам. Проте вона може бути результатом рішень високопоставлених осіб в корпорації. Корпорації, на відміну від приватних осіб, не розглядаються в кримінальних судах, тобто термін «злочин» до них непридатний. Судові розгляди зазвичай проходять в цивільних судах або установах, в юрисдикцію яких входять конкретні види правопорушень, наприклад, Комісія з цінних паперів і бірж США, яка розглядає справи про порушення законів про фінансовий ринок і інвестиції.

Державно-корпоративна злочинність

Переговори про угоди між державою і корпорацією проводяться на відносно високому рівні з обох боків, це майже виключно «ситуація білих комірців», яка відкриває можливості для злочинів. Хоча правоохоронні органи стверджують, що злочини, що здійснюються «білими комірцями», є пріоритетними, факти свідчать про те, що вони як і раніше залишаються низькопріоритетними.

Коли вище керівництво корпорації бере участь в злочинній діяльності з використанням компанії, це іноді називають шахрайством у сфері контролю.

Організована транснаціональна злочинність

Організована транснаціональна злочинність — це організована злочинна діяльність, яка відбувається за межами національних юрисдикцій, і з розвитком транспортних і інформаційних технологій співробітники правоохоронних органів і політики повинні реагувати на цю форму злочинності в глобальному масштабі. Деякі приклади включають торгівлю людьми, відмивання грошей, контрабанду наркотиків, незаконну торгівлю зброєю, тероризм і кіберзлочинність. Хоча точно виміряти транснаціональну злочинність неможливо, «Проект тисячоліття», міжнародний аналітичний центр, зібрав статистику по декількох аспектах транснаціональної злочинності в 2009 році:

  • Світова незаконна торгівля в розмірі майже $780 млрд.
  • Контрафакт і піратство — від $300 млрд до $1 трлн.
  • Глобальна торгівля наркотиками — $321 млрд.

Трудова злочинність

Люди можуть скоювати злочини під час роботи або безробіття. Дві найбільш поширені форми — це крадіжка і шахрайство. Крадіжка може бути різної міри, від олівця до меблів і автомобіля. Інсайдерська торгівля, торгівля акціями людиною, що має доступ до публічно недоступної інформації, є одним з видів шахрайства.

Злочини, пов'язані з національними інтересами

Злочини, пов'язані з національними інтересами, в основному складаються з державної зради. У сучасному світі існує безліч держав, які розділяють злочини на декілька законів. «Злочини, пов'язані із спонуканням до іноземної агресії», — це злочини, пов'язані з таємним спілкуванням з іноземцями з метою викликати іноземну агресію або загрозу. «Злочини, пов'язані з іноземною агресією», — зрада, що полягає в позитивній співпраці з іноземним агресором, незалежно від того, яка країна є внутрішньою або зовнішньою. «Злочини, пов'язані з переворотом», — внутрішня зрада. Залежно від країни до них додається злочинна змова. Як приклад можна привести Джо Лоу, мега-злодія і зрадника, який вкрав мільярди в американській валюті з малазійського урядового фонду і зараз переховується як злочинець.

Демографічні дані

Значний відсоток злочинців з числа «білих комірців» — це забезпечені роботою європейські чоловіки середнього віку, які зазвичай скоюють свій перший злочин в період з кінця тридцяти до середини сорока років і, судячи з усього, належать до середнього класу. Більшість з них мають вищу освіту, одружені і мають помірні або сильні зв'язки з суспільством, сім'єю і релігійними організаціями. У «білокмірцевих» злочинців звичайно є кримінальна історія, що включає порушення, які охоплюють увесь спектр протизаконності, але багато хто з них не зловживає поганими вчинками. Недавнє дослідження п'ятифакторної моделі особових рис показало, що «білі комірці», як правило, більше невротичні, менш поступливі і сумлінні, чим їх колеги, не пов'язані з криміналом.

Покарання

В США вироки за злочини, здійснені «білими комірцями», можуть включати поєднання ув'язнення, штрафів, реституції, громадських робіт, відшкодування збитку, або інших альтернативних покарань. Ці покарання стали суворішими після скандалу з Джеффрі Скіллінгом і компанією Enron, коли Конгрес США ухвалив Закон Сарбейнса-Окслі 2002 роки і підписав його президент Джордж Буш, визначивши нові злочини і посиливши покарання за такі злочини, як поштове і електронне шахрайство. Іноді покарання за ці злочини буває важко визначити через те, що переконати суд в тому, що злочинець скоїв злочин, досить складно. У інших країнах, наприклад, в Китаї, злочинцям з числа «білих комірців» при обтяжливих обставинах може бути винесена Смертна кара, проте в деяких країнах максимальне покарання складає 10-25 років позбавлення волі. Деякі країни, наприклад Канада, вважають стосунки між сторонами істотним чинником при виголошенні вироку, коли йдеться про порушення довіри. Питання про нерівність вироків по злочинах «білих комірців» продовжують обговорюватися.

У США найтриваліші терміни ув'язнення за злочини «білих комірців» отримали наступні особи:

Теорії

З точки зору злочинця, найлегше в злочин «білих комірців» залучити тих, хто має певну міру уразливості або має символічну або емоційну цінність для злочинця. Прикладами таких людей можуть бути члени сім'ї, клієнти і близькі друзі, які залучені в особисті або ділові стосунки із злочинцем. Більшість злочинних операцій здійснюються за допомогою ряду різних конкретних прийомів. В цьому випадку техніка — це певний спосіб виконання поставленого завдання. При скоєнні злочину, будь то крадіжка в магазині або податкове шахрайство, завжди легше успішно впоратися із завданням, використовуючи досвідчену техніку. Магазинні злодії, які уміють красти на очах у усіх, набагато успішніше за тих, хто не знає, як красти. Разюча відмінність між магазинним злодієм і людиною, що скоює злочин «білого комірця», полягає в тому, що деякі аспекти цих злочинів не є фізичними, а складаються з таких дій, як розмову телефоном, листування і введення даних.

Часто ці злочинці використовують «теорію гри в провину» — теорію, в якій організація або бізнес і його члени використовують певні стратегії, щоб стратегічно перекласти провину на інших або заперечувати неправомірні дії. Ця теорія особливо часто використовується відносно організацій і вказує на те, що злочинці часто не беруть на себе провину за свої дії. Багато членів організацій намагаються зняти з себе відповідальність, коли справи йдуть погано.

Журнал Forbes висуває чотири теорії того, що примушує злочинця скоювати злочини «білих комірців». Перша полягає в тому, що існують погано продумані стимули для роботи злочинця. Більшість фінансових фахівців отримують певний вид компенсації або винагороди за короткостроковий масовий прибуток. Якщо компанія стимулює співробітника допомогти скоїти злочин, наприклад, допомогти в схемі Понци, багато співробітників візьмуть в цьому участь, щоб отримати винагороду або компенсацію. Часто така компенсація видається у вигляді грошового «бонуса» на додаток до зарплати. Виконуючи завдання для отримання винагороди, багато співробітників вважають, що вони не несуть відповідальності за злочин, оскільки не віддавали наказу. Виникає «теорія гри в провину», оскільки ті, кого просять вчинити незаконні дії, відчувають, що можуть покласти провину на своїх начальників, а не на себе. Друга теорія полягає в тому, що керівництво компанії дуже спокійно відноситься до дотримання етичних норм. Якщо неетичні дії вже стали звичайним явищем у бізнесі, співробітники сприйматимуть це як «зелене світло» для проведення неетичних і незаконних ділових дій, спрямованих на розвиток бізнесу. Ця ідея також пов'язана з третьою теорією, згідно з якою більшість біржових трейдерів вважають неетичну практику нешкідливою. Багато хто вважає злочини «білих комірців» злочинами без жертв, що не завжди вірно. Оскільки багато хто з цих біржових трейдерів не бачить жертв своїх злочинів, здається, що вони нікому не завдають шкоди. Остання теорія полягає в тому, що багато фірм ставлять перед собою нереальні, великі цілі. Вони проповідують ідею, що співробітники повинні «робити все, що вимагається».

Примітки

  1. Sutherland, Edwin H. Is «White Collar Crime» Crime? // [en]. — 1945. — Issue 10. — P. 132—139.
  2. Сатерленд Э. Х. Являются ли преступления людей в белых воротничках преступлениями? // Социология преступности. Современные буржуазные теории: Сборник статей = The sociology of crime and delinquency: Перевод с англ. / Под ред.: Никифоров Б. С.; Пер.: Никифоров А. С., Яковлев А. М.; Вступ. ст.: Кудрявцев В. Н., Никифоров Б. С. — М.: Прогресс, 1966. — 368 c. — С. 45-59.
  3. Мельничук, Т. (2014). . Юридичний вісник. № 4. с. 185—190. ISSN 1561-4999. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  4. Sutherland, Edwin H. White Collar Crime / Foreword by Donald R. Cressey. — Westport, Conn.: Greenwood Press, 1983. — 272 p.
  5. Юридична енциклопедія / ред. Ю. С. Шемшученко [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998—2004 . — .
  6. Friedrichs, David O. (25 червня 2009). (англ.). Cengage Learning. ISBN . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  7. Klenowski, Paul M.; Dodson, Kimberly D. (1 травня 2016). . The Oxford Handbook of White-Collar Crime (англ.). doi:10.1093/oxfordhb/9780199925513.001.0001/oxfordhb-9780199925513-e-6. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  8. Shover, Neal; Wright, John Paul (2001). Crimes of privilege : readings in white-collar crime. New York, NY: Oxford University Press. ISBN . OCLC 43590101.
  9. Chambliss, William J. (1996). Sociology : a brief introduction. New York: Longman. ISBN . OCLC 35249537.
  10. Мігдаль О. White-Collar Crime: останні тенденції.//Юридична Газета online, №24 (574), 13 червня 2017.
  11. Clarke, R. V. G. (1997). Situational crime prevention : successful case studies (вид. Second edition). Guilderland, N.Y. ISBN . OCLC 36877499.
  12. Blue-collar, white-collar: crimes and mistakes. Offenders on Offending. Willan. 11 січня 2013. с. 227—250. ISBN .
  13. Goldberg, On Behalf of Darryl A. (11 грудня 2017). . Darryl A. Goldberg (амер.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
  14. Salinger, Lawrence M.; Sage Publications (2005). . Thousand Oaks, Calif.: Sage Publications. ISBN . OCLC 162127077. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 20 грудня 2021.
  15. White-Collar Crime Enforcement. Encyclopedia of Law Enforcement. SAGE Publications, Inc. Процитовано 20 грудня 2021.
  16. Brian Payne Discusses White-Collar Crime. 2017. doi:10.4135/9781526400635. Процитовано 20 грудня 2021.
  17. O'Grady, William (2011). (вид. 2nd ed). Don Mills, Ont.: Oxford University Press. ISBN . OCLC 687882921. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 20 грудня 2021.
  18. . South China Morning Post (англ.). 2 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
  19. Van Slyke, Shanna; Benson, Michael L.; Cullen, Francis T. (2016). The Oxford handbook of white-collar crime (вид. First edition). New York, NY. ISBN . OCLC 919041805.
  20. DiMarino, Frank J.; Roberson, Cliff (21 травня 2013). Opportunity Structure of White-Collar Crime. An Introduction to Corporate and White-Collar Crime. Routledge. с. 61—102. ISBN .
  21. Hagan, John; Parker, Patricia (1985-06). White-Collar Crime and Punishment: The Class Structure and Legal Sanctioning of Securities Violations. American Sociological Review. Т. 50, № 3. с. 302. doi:10.2307/2095541. ISSN 0003-1224. Процитовано 23 грудня 2021.
  22. . Law.com (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  23. Moyer, Liz. . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  24. . Routledge & CRC Press (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  25. Roulet, Thomas J.; Pichler, Rasmus (1 жовтня 2020). Blame Game Theory: Scapegoating, Whistleblowing and Discursive Struggles following Accusations of Organizational Misconduct. Organization Theory (англ.). Т. 1, № 4. с. 2631787720975192. doi:10.1177/2631787720975192. ISSN 2631-7877. Процитовано 23 грудня 2021.
  26. Gottschalk, Petter (2 січня 2019). Organizational convenience for white-collar crime: opportunity expansion by offender behavior. Criminal Justice Studies. Т. 32, № 1. с. 50—60. doi:10.1080/1478601X.2018.1534104. ISSN 1478-601X. Процитовано 23 грудня 2021.
  27. Khan, Roomy. . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bilokomirceva zlochinnist vid angl White collar crime sukupnist zlochiniv yaki viriznyayutsya oznakoyu prinalezhnosti zlochincya do chisla osib yaki vistupayut u roli predstavnikiv derzhavi biznesu posadovih osib i chinovnikiv Vpershe cej termin buv vzhitij kriminologom Edvinom Saterlendom Do danogo tipu zlochiniv vidnosyat shahrajstvo u sferi ekonomiki korupciyu promislove shpigunstvo uhilennya vid splati podatkiv pomilkovi bankrutstva kradizhku zarobitnoyi plati habarnictvo torgivlyu insajderskoyu informaciyeyu trudovij reket roztratu kiberzlochini porushennya avtorskih prav vidmivannya groshej kradizhku personalnih danih i pidrobku dokumentiv Edvin Saterlend u 1939 roci zayaviv sho sered usih vidiv zlochiniv cej mozhlivo zavdaye najbilshij ekonomichnij zbitok suchasnomu suspilstvu U suchasnij kriminologiyi ponyattya bilokomirceva zlochinnist peretinayetsya z terminami sluzhbovi zlochini ta korporativna zlochinnist Pitannya viznachennyaSuchasna kriminologiya zazvichaj vvazhaye za krashe klasifikuvati vid zlochinu i temu Za tipom pravoporushennya napriklad zlochini proti vlasnosti finansovi zlochini i inshi korporativni zlochini taki yak porushennya zakoniv pro ohoronu dovkillya zdorov ya bezpeki Deyaki zlochini mozhlivi tilki zavdyaki identifikaciyi zlochincya napriklad transnacionalne vidmivannya groshej vimagaye uchasti starshih menedzheriv pracyuyuchih u bankah Prote FBR dotrimuyetsya vuzkogo pidhodu viznachayuchi zlochini bilih komirciv yak nezakonni diyi yaki harakterizuyutsya obmanom prihovannyam abo porushennyam doviri i yaki ne zalezhat vid zastosuvannya abo zagrozi zastosuvannya fizichnoyi sili abo nasilstva Hocha istinni masshtabi i vartist zlochiniv bilih komirciv nevidomi FBR i Asociaciya sertifikovanih fahivciv z borotbi z shahrajstvom ocinyuyut shorichni vitrati SShA v 300 660 mlrd Za tipom zlochincya napriklad po socialnomu klasu abo visokomu socialno ekonomichnomu statusu zajnyattyu dovirchih posad abo profesiyi abo akademichnoyi kvalifikaciyi doslidzhuyuchi motivi zlochinnoyi povedinki napriklad zhadnist abo strah vtratiti oblichchya yaksho ekonomichni problemi stanut yavnimi Shover i Rajt vkazuyut na istotnu nejtralnist zlochinu v tomu viglyadi v yakomu vono zakriplene v zakoni Vono majzhe neminuche opisuye povedinku abstraktno a ne z urahuvannyam harakteru osib sho jogo zdijsnyuyut Takim chinom yedine chim odin zlochin vidriznyayetsya vid inshogo ce pohodzhennya i harakteristiki osib sho jogo vchinili Po organizacijnij kulturi a ne po pravoporushnikovi abo zlochinu sho peretinayetsya z organizovanoyu zlochinnistyu Appelbaum i Chambliss proponuyut dvoyake viznachennya Profesijna zlochinnist koli zlochini skoyuyutsya dlya prosuvannya osobistih interesiv napriklad shlyahom zavishennya cin abo obmanu kliyentiv profesionalami Organizacijna abo korporativna zlochinnist koli kerivniki korporacij zdijsnyuyut zlochinni diyi v interesah svoyeyi kompaniyi shlyahom zavishennya cin abo cinovoyi zmovi nepravdivoyi reklami tosho Oznaki bilokomircevoyi zlochinnostiU pubilkaciyi v navedeno 6 oznak bilokomircevoyi zlochinnosti 1 Finansova ta ekonomichna spryamovanist zlochiniv shahrajstvo ta falsifikaciya finansovoyi informaciyi zlochinna peredacha zacikavlenim osobam insajderskoyi korporativnoyi informaciyi manipulyacjiyi z gedzh fondami zlovzhivannya cherez nepravomirnu uchast u konfiskaciyi majna masove shahrajstvo z ipotekami shahrajstvo z velikimi sumami zakupivel i poslug v ohoroni zdorov ya masove vikradennya osobistih danih ta intelektualnoyi vlasnosti kiberzlochinnist vidmivannya groshej zlovzhivannya korporativnoyu bezpekoyu investicijni shahrajstva shahrajstva na rinku cinnih paperiv manipulyaciyi na fondovih birzhah falshive bankrutstvo finansovih ustanov uhilennya vid podatkiv konvertacijni centri antimonopolni porushennya ta inshi 2 Nezastosuvannya nasilstva pid chas skoyennyaf zlochiniv oskilki bili komirci vchinyayut svoyi finansovo ekonomichni zlovzhivannya nibito v ramkah zakonnoyi diyalnosti pri chomu naslidki z yasovuyutsya u viddalenij perspektivi inodi pislya trivalogo chasu nepomitnoyi nibito respektabelnoyi diyalnosti 3 Zlochinna grupa abo okrema osoba perevazhno pracyuye pid prikrittyam respektabelnogo socialnogo statusu i do pori do chasu maye visoku doviru suspilstva zlochinci mayut dostup do upravlinskih povnovazhenn ta vladi zavdaki svoyim zlochinam a chasto i pered yih vchinennyam mayut visoki dohodi ta materialne stanovishe chasto mayut dostup do ZMI ta piaru vidomi u gromadskih politichnih ta ekonomichnih sferah do pori niyak ne pov yazani z suto kriminalnimi kolami chi ne mayut ochevidnih zv yazkiv z kriminalom 4 Antisocialna spryamovanist zlochiniv cherez pidriv avtoritetu povagi ta doviri do vazhlivih struktur suspilstva zokrema zaluchayuchi gromadski koshti pozhertvi koshti fondiv zibrani vid chislennih osib u shahrajski investicijni proyekti fejkovi blagodijni akciyi yaki vazhko navit zapidozriti Tomu ce ye nebezpechnim i ekonomichno i dlya suspilnoyi doviri do institutiv suspilstva ta prizvodit do rozcharuvan kriz i dezorganizaciyi 5 Malopomitnij i cherez te dovgorivalij harakter zlovzhivan Yak pravilo na pochatkovomu etapi oznaki obmanu abo zlochinu neochevidni dobre prihovani ta produmani i spravzhni naslidki proyavlyayutsya lishe z chasom koli zlochinnij plan uzhe davno zdijsnenij I navit yaksho zlochin viyavleno ta pripineno jogo finansovi naslidki vzhe rozchinilis ta kompensuvati yih uzhe nemozhlivo abo vazhko a takozh zlochincyami zbudovana sistema nivelyuvannya yuridshichnih naslidkiv 6 Pri znachnih masshtabah bilokomircevoyi zlochinnosti vidbuvayetsya pererozpodil resursiv i vladi v suspilstvi sho spriyaye tinovij ekonomici ta zlochinnosti v cilomu Finansovi zlovzhivannya shahrajstva v zagalnoderzhavnih ta mizhnarodnih masshtabah stvorennya shem uhilennya vid splati podatkiv ta vivedennya otrimanih zlochinnim shlyahom koshtiv v ofshorni zoni korupciya sered derzhavnogo kerivnictva pogirshuyut kriminogennu situaciyu ta ekonomichni procesi v derzhavah u yakih voni procvitayut Zagalom mozhna dijti visnovku sho bilokomirceva zlochinnist ce diyalnist osib ta grup yaki zajmayut visoke socialne stanovishe koristuyutsya povagoyu i visokim statusom znachno vplivayut na ekonomichni ta politichni spravi na nacionalnomu i globalnomu rivni i zavdyaki comu statusu namireno i sistematichno provadyat antisocialnu diyalnist zbilshuyuchi osobisti ta grupovi resursi do nejmovirnih rozmiriv a takozh vikoristovuyuchi svij profesijnij i suspilnij avtoritet derzhavni gromadski abo privatni poziciyi yak instrument vchinennya zlochinu Vzayemozv yazok z inshimi vidami zlochinivZlochinnist sinih komirciv Vidi vchinenih zlochiniv zalezhat vid togo sho dostupno potencijnomu zlochincyu Tak u tih hto pracyuye u vidnosno nekvalifikovanomu seredovishi menshe mozhlivostej dlya vchinennya zlochiniv chim u tih hto pracyuye v umovah koli vidbuvayutsya veliki finansovi operaciyi Zlochini sinih komirciv yak pravilo ochevidnishi i tomu privertayut aktivnishu uvagu policiyi napriklad vandalizm abo kradizhka z magazinu Na vidminu vid nih zlochinci bilih komirciv mozhut poyednuvati zakonnu i zlochinnu povedinku tim samim roblyachi sebe mensh ochevidnim pri skoyenni zlochinu Tomu v zlochinah sinih komirciv chastishe vikoristovuyetsya fizichna sila todi yak u korporativnomu sviti identifikaciya zhertvi mensh ochevidna a pitannya zvitnosti uskladnyuyetsya kulturoyu komercijnoyi tayemnici dlya zahistu akcionernoyi vartosti Za ocinkami znachna chastina zlochiniv bilih komirciv zalishayetsya nepomichenoyu a yaksho i viyavlyayetsya to pro neyi ne povidomlyayetsya Korporativna zlochinnist Korporativna zlochinnist prinosit korist korporaciyi kompaniyi abo inshomu tipu komercijnoyi organizaciyi a ne okremim osobam Prote vona mozhe buti rezultatom rishen visokopostavlenih osib v korporaciyi Korporaciyi na vidminu vid privatnih osib ne rozglyadayutsya v kriminalnih sudah tobto termin zlochin do nih nepridatnij Sudovi rozglyadi zazvichaj prohodyat v civilnih sudah abo ustanovah v yurisdikciyu yakih vhodyat konkretni vidi pravoporushen napriklad Komisiya z cinnih paperiv i birzh SShA yaka rozglyadaye spravi pro porushennya zakoniv pro finansovij rinok i investiciyi Derzhavno korporativna zlochinnist Peregovori pro ugodi mizh derzhavoyu i korporaciyeyu provodyatsya na vidnosno visokomu rivni z oboh bokiv ce majzhe viklyuchno situaciya bilih komirciv yaka vidkrivaye mozhlivosti dlya zlochiniv Hocha pravoohoronni organi stverdzhuyut sho zlochini sho zdijsnyuyutsya bilimi komircyami ye prioritetnimi fakti svidchat pro te sho voni yak i ranishe zalishayutsya nizkoprioritetnimi Koli vishe kerivnictvo korporaciyi bere uchast v zlochinnij diyalnosti z vikoristannyam kompaniyi ce inodi nazivayut shahrajstvom u sferi kontrolyu Organizovana transnacionalna zlochinnist Organizovana transnacionalna zlochinnist ce organizovana zlochinna diyalnist yaka vidbuvayetsya za mezhami nacionalnih yurisdikcij i z rozvitkom transportnih i informacijnih tehnologij spivrobitniki pravoohoronnih organiv i politiki povinni reaguvati na cyu formu zlochinnosti v globalnomu masshtabi Deyaki prikladi vklyuchayut torgivlyu lyudmi vidmivannya groshej kontrabandu narkotikiv nezakonnu torgivlyu zbroyeyu terorizm i kiberzlochinnist Hocha tochno vimiryati transnacionalnu zlochinnist nemozhlivo Proekt tisyacholittya mizhnarodnij analitichnij centr zibrav statistiku po dekilkoh aspektah transnacionalnoyi zlochinnosti v 2009 roci Svitova nezakonna torgivlya v rozmiri majzhe 780 mlrd Kontrafakt i piratstvo vid 300 mlrd do 1 trln Globalna torgivlya narkotikami 321 mlrd Trudova zlochinnist Lyudi mozhut skoyuvati zlochini pid chas roboti abo bezrobittya Dvi najbilsh poshireni formi ce kradizhka i shahrajstvo Kradizhka mozhe buti riznoyi miri vid olivcya do mebliv i avtomobilya Insajderska torgivlya torgivlya akciyami lyudinoyu sho maye dostup do publichno nedostupnoyi informaciyi ye odnim z vidiv shahrajstva Zlochini pov yazani z nacionalnimi interesami Zlochini pov yazani z nacionalnimi interesami v osnovnomu skladayutsya z derzhavnoyi zradi U suchasnomu sviti isnuye bezlich derzhav yaki rozdilyayut zlochini na dekilka zakoniv Zlochini pov yazani iz sponukannyam do inozemnoyi agresiyi ce zlochini pov yazani z tayemnim spilkuvannyam z inozemcyami z metoyu viklikati inozemnu agresiyu abo zagrozu Zlochini pov yazani z inozemnoyu agresiyeyu zrada sho polyagaye v pozitivnij spivpraci z inozemnim agresorom nezalezhno vid togo yaka krayina ye vnutrishnoyu abo zovnishnoyu Zlochini pov yazani z perevorotom vnutrishnya zrada Zalezhno vid krayini do nih dodayetsya zlochinna zmova Yak priklad mozhna privesti Dzho Lou mega zlodiya i zradnika yakij vkrav milyardi v amerikanskij valyuti z malazijskogo uryadovogo fondu i zaraz perehovuyetsya yak zlochinec Demografichni daniZnachnij vidsotok zlochinciv z chisla bilih komirciv ce zabezpecheni robotoyu yevropejski choloviki serednogo viku yaki zazvichaj skoyuyut svij pershij zlochin v period z kincya tridcyati do seredini soroka rokiv i sudyachi z usogo nalezhat do serednogo klasu Bilshist z nih mayut vishu osvitu odruzheni i mayut pomirni abo silni zv yazki z suspilstvom sim yeyu i religijnimi organizaciyami U bilokmircevih zlochinciv zvichajno ye kriminalna istoriya sho vklyuchaye porushennya yaki ohoplyuyut uves spektr protizakonnosti ale bagato hto z nih ne zlovzhivaye poganimi vchinkami Nedavnye doslidzhennya p yatifaktornoyi modeli osobovih ris pokazalo sho bili komirci yak pravilo bilshe nevrotichni mensh postuplivi i sumlinni chim yih kolegi ne pov yazani z kriminalom PokarannyaV SShA viroki za zlochini zdijsneni bilimi komircyami mozhut vklyuchati poyednannya uv yaznennya shtrafiv restituciyi gromadskih robit vidshkoduvannya zbitku abo inshih alternativnih pokaran Ci pokarannya stali suvorishimi pislya skandalu z Dzheffri Skillingom i kompaniyeyu Enron koli Kongres SShA uhvaliv Zakon Sarbejnsa Oksli 2002 roki i pidpisav jogo prezident Dzhordzh Bush viznachivshi novi zlochini i posilivshi pokarannya za taki zlochini yak poshtove i elektronne shahrajstvo Inodi pokarannya za ci zlochini buvaye vazhko viznachiti cherez te sho perekonati sud v tomu sho zlochinec skoyiv zlochin dosit skladno U inshih krayinah napriklad v Kitayi zlochincyam z chisla bilih komirciv pri obtyazhlivih obstavinah mozhe buti vinesena Smertna kara prote v deyakih krayinah maksimalne pokarannya skladaye 10 25 rokiv pozbavlennya voli Deyaki krayini napriklad Kanada vvazhayut stosunki mizh storonami istotnim chinnikom pri vigoloshenni viroku koli jdetsya pro porushennya doviri Pitannya pro nerivnist virokiv po zlochinah bilih komirciv prodovzhuyut obgovoryuvatisya U SShA najtrivalishi termini uv yaznennya za zlochini bilih komirciv otrimali nastupni osobi Sholam Vajs 845 rokiv za reket shahrajstvo i vidmivannya groshej u zv yazku z krahom National Heritage Life Insurance Company Norman Shmidt i Charlz Lyuis 330 rokiv i 30 rokiv vidpovidno za shemu visokodohodnih investicij Bernard Mejdoff 150 rokiv za shahrajsku shemu na 65 mlrd Frederik Brandau 55 rokiv za Finansovu piramidu na 117 mln Eduardo Masferrer 30 rokiv za buhgalterske shahrajstvo Chalana Makfarland 30 rokiv za shemu ipotechnogo shahrajstva Lens Poulsen 30 rokiv za shahrajstvo na 2 9 mlrd TeoriyiZ tochki zoru zlochincya najlegshe v zlochin bilih komirciv zaluchiti tih hto maye pevnu miru urazlivosti abo maye simvolichnu abo emocijnu cinnist dlya zlochincya Prikladami takih lyudej mozhut buti chleni sim yi kliyenti i blizki druzi yaki zalucheni v osobisti abo dilovi stosunki iz zlochincem Bilshist zlochinnih operacij zdijsnyuyutsya za dopomogoyu ryadu riznih konkretnih prijomiv V comu vipadku tehnika ce pevnij sposib vikonannya postavlenogo zavdannya Pri skoyenni zlochinu bud to kradizhka v magazini abo podatkove shahrajstvo zavzhdi legshe uspishno vporatisya iz zavdannyam vikoristovuyuchi dosvidchenu tehniku Magazinni zlodiyi yaki umiyut krasti na ochah u usih nabagato uspishnishe za tih hto ne znaye yak krasti Razyucha vidminnist mizh magazinnim zlodiyem i lyudinoyu sho skoyuye zlochin bilogo komircya polyagaye v tomu sho deyaki aspekti cih zlochiniv ne ye fizichnimi a skladayutsya z takih dij yak rozmovu telefonom listuvannya i vvedennya danih Chasto ci zlochinci vikoristovuyut teoriyu gri v provinu teoriyu v yakij organizaciya abo biznes i jogo chleni vikoristovuyut pevni strategiyi shob strategichno pereklasti provinu na inshih abo zaperechuvati nepravomirni diyi Cya teoriya osoblivo chasto vikoristovuyetsya vidnosno organizacij i vkazuye na te sho zlochinci chasto ne berut na sebe provinu za svoyi diyi Bagato chleniv organizacij namagayutsya znyati z sebe vidpovidalnist koli spravi jdut pogano Zhurnal Forbes visuvaye chotiri teoriyi togo sho primushuye zlochincya skoyuvati zlochini bilih komirciv Persha polyagaye v tomu sho isnuyut pogano produmani stimuli dlya roboti zlochincya Bilshist finansovih fahivciv otrimuyut pevnij vid kompensaciyi abo vinagorodi za korotkostrokovij masovij pributok Yaksho kompaniya stimulyuye spivrobitnika dopomogti skoyiti zlochin napriklad dopomogti v shemi Ponci bagato spivrobitnikiv vizmut v comu uchast shob otrimati vinagorodu abo kompensaciyu Chasto taka kompensaciya vidayetsya u viglyadi groshovogo bonusa na dodatok do zarplati Vikonuyuchi zavdannya dlya otrimannya vinagorodi bagato spivrobitnikiv vvazhayut sho voni ne nesut vidpovidalnosti za zlochin oskilki ne viddavali nakazu Vinikaye teoriya gri v provinu oskilki ti kogo prosyat vchiniti nezakonni diyi vidchuvayut sho mozhut poklasti provinu na svoyih nachalnikiv a ne na sebe Druga teoriya polyagaye v tomu sho kerivnictvo kompaniyi duzhe spokijno vidnositsya do dotrimannya etichnih norm Yaksho neetichni diyi vzhe stali zvichajnim yavishem u biznesi spivrobitniki sprijmatimut ce yak zelene svitlo dlya provedennya neetichnih i nezakonnih dilovih dij spryamovanih na rozvitok biznesu Cya ideya takozh pov yazana z tretoyu teoriyeyu zgidno z yakoyu bilshist birzhovih trejderiv vvazhayut neetichnu praktiku neshkidlivoyu Bagato hto vvazhaye zlochini bilih komirciv zlochinami bez zhertv sho ne zavzhdi virno Oskilki bagato hto z cih birzhovih trejderiv ne bachit zhertv svoyih zlochiniv zdayetsya sho voni nikomu ne zavdayut shkodi Ostannya teoriya polyagaye v tomu sho bagato firm stavlyat pered soboyu nerealni veliki cili Voni propoviduyut ideyu sho spivrobitniki povinni robiti vse sho vimagayetsya PrimitkiSutherland Edwin H Is White Collar Crime Crime en 1945 Issue 10 P 132 139 Saterlend E H Yavlyayutsya li prestupleniya lyudej v belyh vorotnichkah prestupleniyami Sociologiya prestupnosti Sovremennye burzhuaznye teorii Sbornik statej The sociology of crime and delinquency Perevod s angl Pod red Nikiforov B S Per Nikiforov A S Yakovlev A M Vstup st Kudryavcev V N Nikiforov B S M Progress 1966 368 c S 45 59 Melnichuk T 2014 Yuridichnij visnik 4 s 185 190 ISSN 1561 4999 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Sutherland Edwin H White Collar Crime Foreword by Donald R Cressey Westport Conn Greenwood Press 1983 272 p Yuridichna enciklopediya red Yu S Shemshuchenko ta in NAN Ukrayini In t derzhavi i prava im V M Koreckogo K Vid vo Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 7492 00 1 Friedrichs David O 25 chervnya 2009 angl Cengage Learning ISBN 978 0 495 60082 4 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Klenowski Paul M Dodson Kimberly D 1 travnya 2016 The Oxford Handbook of White Collar Crime angl doi 10 1093 oxfordhb 9780199925513 001 0001 oxfordhb 9780199925513 e 6 Arhiv originalu za 27 bereznya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Shover Neal Wright John Paul 2001 Crimes of privilege readings in white collar crime New York NY Oxford University Press ISBN 0 19 513621 7 OCLC 43590101 Chambliss William J 1996 Sociology a brief introduction New York Longman ISBN 0 673 98279 3 OCLC 35249537 Migdal O White Collar Crime ostanni tendenciyi Yuridichna Gazeta online 24 574 13 chervnya 2017 Clarke R V G 1997 Situational crime prevention successful case studies vid Second edition Guilderland N Y ISBN 0 911577 38 6 OCLC 36877499 Blue collar white collar crimes and mistakes Offenders on Offending Willan 11 sichnya 2013 s 227 250 ISBN 978 1 84392 778 5 Goldberg On Behalf of Darryl A 11 grudnya 2017 Darryl A Goldberg amer Arhiv originalu za 20 grudnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2021 Salinger Lawrence M Sage Publications 2005 Thousand Oaks Calif Sage Publications ISBN 978 1 4522 6514 8 OCLC 162127077 Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2021 White Collar Crime Enforcement Encyclopedia of Law Enforcement SAGE Publications Inc Procitovano 20 grudnya 2021 Brian Payne Discusses White Collar Crime 2017 doi 10 4135 9781526400635 Procitovano 20 grudnya 2021 O Grady William 2011 vid 2nd ed Don Mills Ont Oxford University Press ISBN 978 0 19 543378 4 OCLC 687882921 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 20 grudnya 2021 South China Morning Post angl 2 listopada 2018 Arhiv originalu za 20 grudnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2021 Van Slyke Shanna Benson Michael L Cullen Francis T 2016 The Oxford handbook of white collar crime vid First edition New York NY ISBN 978 0 19 992551 3 OCLC 919041805 DiMarino Frank J Roberson Cliff 21 travnya 2013 Opportunity Structure of White Collar Crime An Introduction to Corporate and White Collar Crime Routledge s 61 102 ISBN 978 0 429 25582 3 Hagan John Parker Patricia 1985 06 White Collar Crime and Punishment The Class Structure and Legal Sanctioning of Securities Violations American Sociological Review T 50 3 s 302 doi 10 2307 2095541 ISSN 0003 1224 Procitovano 23 grudnya 2021 Law com angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Moyer Liz Forbes angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Routledge amp CRC Press angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Roulet Thomas J Pichler Rasmus 1 zhovtnya 2020 Blame Game Theory Scapegoating Whistleblowing and Discursive Struggles following Accusations of Organizational Misconduct Organization Theory angl T 1 4 s 2631787720975192 doi 10 1177 2631787720975192 ISSN 2631 7877 Procitovano 23 grudnya 2021 Gottschalk Petter 2 sichnya 2019 Organizational convenience for white collar crime opportunity expansion by offender behavior Criminal Justice Studies T 32 1 s 50 60 doi 10 1080 1478601X 2018 1534104 ISSN 1478 601X Procitovano 23 grudnya 2021 Khan Roomy Forbes angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Dzherela

Дата публікації:
Топ