Біловодська волость історична адміністративно територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центр

Біловодська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Біловодськ.

Біловодська волость
Центр	Біловодськ
Площа	43 457 (1885)
Населення	15 206 осіб (1885)
Густота	32 осіб / км²
Попередники
Наступники	Біловодський район

Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 4 сільських громад. Населення — 15 206 осіб (7538 чоловічої статі та 7668 — жіночої), 1752 дворових господарства.

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	25975	14510
Приватної власності	28	—
Казенної власності	align=17253	2602
Іншої власності	201	—
Загалом	43457	17112

Основні поселення волості станом на 1885:

Біловодськ — колишня державна слобода при річці Новий Деркул за 50 верст від повітового міста, 11 673 особи, 1465 дворових господарств, 3 православні церкви, 3 школи, лазарет, лікарня, поштова станція, 10 постоялих дворів, 51 лавка, 15 шкіряних заводів, 94 вітряних млини, 2 свічкових заводи, базари, 4 ярмарки на рік. За 7 верст — православна церква, каплиця, 2 школи, казенний кінський розплідник. За 7 верст — цегельний завод.
Очкурів — колишній державний хутір при річці Новий Деркул, 596 осіб, 69 дворових господарств.
Семикозівка — колишній державний хутір при річці Обиток, 1008 осіб, 125 дворових господарств, православна церква.
Царівський — колишній державний хутір при річці Деркул, 782 особи, 93 дворових господарства.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік:

слобода Біловодськ — 16238 мешканців;
хутір Семикозівка — 1697 мешканців;
село Копані — 1262 мешканці;
село Царівський — 1032 мешканці.

Старшиною волості був Іван Якович Шуліка, волосним писарем — Андрій Гаврилович Ковтун, головою волосного суду — Юхим Григорович Лубенець.

Джерела

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)

Примітки

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)