Білобров Іван Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білобров.

Іван Федорович Білобров (нар. 1905(1905), Краматорськ — ?) — український радянський господарський і державний діяч.

Білобров Іван Федорович
Народився	1905 Краматорськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	металург
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди
1931 — закінчив Харківський інститут; 1931 — 1937 — начальник зміни, в.о. начальника прокатного цеху Краматорського машинобудівного заводу; 1937 — 1940 — директор Виксунського металургійного заводу (Горьковська область, РСФСР); 1940 — 1942 — директор Таганрозького металургійного заводу (Ростовська область, РСФСР); червень 1942 — липень 1945 — директор Лисьвенського металургійного заводу (Молотовська область, РСФСР); з 1945 — директор Макіївського металургійного заводу імені С. М. Кірова (Сталінська область, УРСР); 28 січня 1949 — 23 березня 1954 — член ЦК КП(б)У — КПУ; У 50-60-ті роки — заступник начальника Главспецсталі Міністерства чорної металургії СРСР, радник з чорної металургії в Китайській Народній Республіці, працівник відділу чорної металургії Держплану СРСР і Держекономради СРСР; з 1970 року на пенсії. Нагороджений чотирма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», орденом Вітчизняної війни I ступеня, медалями. Заслужений металург СРСР. Література Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918 — 1991), Київ, Генеза, 2005 И дольше века льётся сталь / Под ред. Н. И. Фартушного. — Ростов-на-Дону: Принт-Сервис, 2006—288 с. И. Ф. Белобров // Вальцовка. — 1997. — 17 янв. дек. — с. 2.