Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білки́ (Білка) — село в Україні, у Корнинській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 373 особи (2001). У 1923—2017 років — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Білки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Корнинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040230020095479 |
| Облікова картка | с. Білки с. Білки (до 2017 р.) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1546 |
| Населення | 373 (2001) |
| Площа | 2,543 км² |
| Густота населення | 146,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13517 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′38″ пн. ш. 29°34′04″ сх. д. / 50.06056° пн. ш. 29.56778° сх. д.Координати: 50°03′38″ пн. ш. 29°34′04″ сх. д. / 50.06056° пн. ш. 29.56778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 172 м |
| Водойми | р. Ірпінь |
| Найближча залізнична станція | Корнин |
| Відстань до залізничної станції | 5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Соборна, 19, смт Корнин, Попільнянський р-н, Житомирська обл., 13514 |
| Карта | |
  Білки | |
 Білки | |
| Мапа | |
| | |
Розташування
Розташоване за 21 км від колишнього районного центру — смт Попільні, за 5 км від залізничної станції Корнин, на правому березі річки Ірпінь.
Населення
Станом на 1885 рік в селі мешкало 938 осіб, налічувалось 137 дворових господарств, у 1900 році — 1 416 осіб, з них: 714 чоловіків та 702 жінки, дворів — 265, або 1 295 мешканців та 260 дворів.
Станом на 1972 рік, кількість населення становила 735 осіб, дворів — 301.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 556 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 373 особи.
Історія
Відоме з XIV століття. Історична дата утворення — 1546 рік. Давнє село, про котре згадується в грамоті від 1454 року київського князя Олександра (Олелька) Володимировича, що підтвердив надану батьком власність, разом з іншими селами, Михайлові Половцю. Великий вал із дзвіницею та величезна могила за селом, котру називають Розкопана, очевидно, споруджені в сиву давнину. Отримало назву від білих пісків, що знаходилися в центрі села, розміщувалося напроти Корнина, через річку Ірпінь, на струмках Білка та Мохначка, при впадінні їх до Ірпеня. Західна околиця села називалася Раківкою. У 1445 році Олелько Володимирович надав Білки у власність бояринові Олехні Сохновичу. Згодом належало Проскурам-Сущинським. В 1628 році Теодор Проскура-Сущинський заплатив податку з шести димів. 1704 року корнинські володіння, до котрих належали й Білки, повернулися до Проскур, що втратили панування над ним під час Хмельниччини — з 1686 до 1704 років маєтком володів знаменитий Палій. Після Проскури, селом, до 1836 року, володів Березовський, а після нього — кілька поміщиків одночасно.
У 1784 році в селі побудовано дерев'яну церкву Успіння Божої Матері, 5-го класу, на місці колишньої, що була збудована перед 1746 роком. При ній була школа. У 1834 році дах церкви було повністю перероблено, а в 1845 році збудовано нову дзвіницю. Церква була знаменитою в навколишніх селах через чудотворний образ Божої Матері. До церковної парафії належало сільце Личі, що лежало на відстані 2 верст за Ірпенем, яке можна вважати за передмістя Корнина.
В середині 19 століття — село Корнинської волості Сквирського повіту, поліційне управління — у Паволочі, залізнична станція — Кожанка; разом з Раківкою, налічувало 902 православних та 22 католики. Селом володіли поміщики Комарницький, Березовський, Складовський, ще 36 десятин землі належало церкві.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Корнинської волості Сквирського повіту Київської губернії. В селі — православна парафія, школа, 2 гостиних двори, 3 водяних млини.
В кінці 19 століття — власницьке село Корнинської волості Сквирського повіту Київської губернії. Відстань до центру повіту, м. Сквира — 50 верст, до волосного центру, містечка Корнин, де була найближча поштова земська станція — 3 версти, до найближчої залізничної станції (Попільня) — 16 верст, до найближчої поштово-телеграфної станції, в Ходоркові — 16 верст, до поштової земської станції, в Ходоркові — 3 версти. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім цього, селяни підробляли в Києві. Землі — 2 125 десятин: селянам належало 1 714 дес., 37 дес. — церкві та 374 дес. — поміщикам. Перебувало у власности М. Я. Сетгофера, господарював поміщик особисто, використовував трипільну сівозміну. В селі були православна церква, школа грамоти, 2 водяні млини, 2 кузні, державна винна лавка. За іншими даними, селянам належало 794 десятини, Шарнельовим — 602 дес., Сетгоферові — 556 дес. та Тимофійовичові — 81 десятина.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Білківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Корнинського району Білоцерківської округи; адміністративний центр сільської ради. 5 лютого 1931 року, в складі сільської ради, увійшло до Попільнянського району, 17 лютого 1935 року — до складу відновленого Корнинського району Київської області.
У 1926 році засновані два ТСОЗи «Нива» і «Серп», які згодом об'єднано в колгосп «Плугатар».
238 селян воювали на фронтах Німецько-радянської війни, з них 124 особи загинуло, 36 відзначено орденами і медалями. У 1968 році на їх честь встановлено пам'ятники, в тому числі Герою Радянського Союзу А. М. Птіцину, який тут загинув.
В радянські часи на території села знаходилась центральна садиба колгоспу «40-річчя Жовтня», за яким було закріплено 1618,1 га угідь, в тому числі 1 352,9 га ріллі та 28,6 га саду. Напрям господарства — зерново-тваринницький, серед технічних культур переважав цукровий буряк.
В селі були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, медпункт, сезонні дитячі ясла, магазин, будинок побуту.
Уродженцями села є доктор сільськогосподарських наук Д. Я. Василенко, лауреат Державної премії К. О. Литвинчук, кандидат військових наук, полковник В. І. Бойко, Герой Соціалістичної Праці М. І. Сарана.
27 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Корнинського району, село, в складі сільської ради, включене до Попільнянського району Житомирської області.
2 червня 2017 року увійшло до складу Корнинської селищної територіальної громади Попільнянського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Левитський Григорій Андрійович (1878—1942) — український ботанік, генетик, цитолог, каріолог. Професор, доктор біологічних наук, член-кореспондент АН СРСР.
- Матвійчук Петро Павлович (нар. 1949 р.) — український радянський діяч, депутат Верховної ради УРСР 11-го скликання.
- Яремчук Григорій Филимонович (1915—1982) — український радянський діяч, 2-й секретар Київського міськкому КПУ, голова Київського промислового облвиконкому, депутат Верховної ради УРСР 6-го скликання, заступник голови Верховної ради УРСР у 1963—64 роках.
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Білки, Попільнянський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 12 лютого 2022.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 171. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1335-1336. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2022.
- Białki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 124. (пол.)
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 13 лютого 2022.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
- (російська) . Л. Похилевич. К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 228-230. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 12 лютого 2022.
- Białki (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 187. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 203, 538, 557. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 30 січня 2022.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 12 лютого 2022.
Посилання
- Погода в селі Білки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilki Bilka selo v Ukrayini u Korninskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 373 osobi 2001 U 1923 2017 rokiv administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo Bilki Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Korninska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040230020095479 Oblikova kartka s Bilki s Bilki do 2017 r Osnovni dani Zasnovane 1546 Naselennya 373 2001 Plosha 2 543 km Gustota naselennya 146 68 osib km Poshtovij indeks 13517 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 03 38 pn sh 29 34 04 sh d 50 06056 pn sh 29 56778 sh d 50 06056 29 56778 Koordinati 50 03 38 pn sh 29 34 04 sh d 50 06056 pn sh 29 56778 sh d 50 06056 29 56778 Serednya visota nad rivnem morya 172 m Vodojmi r Irpin Najblizhcha zaliznichna stanciya Kornin Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi vul Soborna 19 smt Kornin Popilnyanskij r n Zhitomirska obl 13514 Karta Bilki Bilki Mapa Bilki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bilki RoztashuvannyaRoztashovane za 21 km vid kolishnogo rajonnogo centru smt Popilni za 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kornin na pravomu berezi richki Irpin NaselennyaStanom na 1885 rik v seli meshkalo 938 osib nalichuvalos 137 dvorovih gospodarstv u 1900 roci 1 416 osib z nih 714 cholovikiv ta 702 zhinki dvoriv 265 abo 1 295 meshkanciv ta 260 dvoriv Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 735 osib dvoriv 301 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 556 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 373 osobi IstoriyaVidome z XIV stolittya Istorichna data utvorennya 1546 rik Davnye selo pro kotre zgaduyetsya v gramoti vid 1454 roku kiyivskogo knyazya Oleksandra Olelka Volodimirovicha sho pidtverdiv nadanu batkom vlasnist razom z inshimi selami Mihajlovi Polovcyu Velikij val iz dzviniceyu ta velichezna mogila za selom kotru nazivayut Rozkopana ochevidno sporudzheni v sivu davninu Otrimalo nazvu vid bilih piskiv sho znahodilisya v centri sela rozmishuvalosya naproti Kornina cherez richku Irpin na strumkah Bilka ta Mohnachka pri vpadinni yih do Irpenya Zahidna okolicya sela nazivalasya Rakivkoyu U 1445 roci Olelko Volodimirovich nadav Bilki u vlasnist boyarinovi Olehni Sohnovichu Zgodom nalezhalo Proskuram Sushinskim V 1628 roci Teodor Proskura Sushinskij zaplativ podatku z shesti dimiv 1704 roku korninski volodinnya do kotrih nalezhali j Bilki povernulisya do Proskur sho vtratili panuvannya nad nim pid chas Hmelnichchini z 1686 do 1704 rokiv mayetkom volodiv znamenitij Palij Pislya Proskuri selom do 1836 roku volodiv Berezovskij a pislya nogo kilka pomishikiv odnochasno U 1784 roci v seli pobudovano derev yanu cerkvu Uspinnya Bozhoyi Materi 5 go klasu na misci kolishnoyi sho bula zbudovana pered 1746 rokom Pri nij bula shkola U 1834 roci dah cerkvi bulo povnistyu pererobleno a v 1845 roci zbudovano novu dzvinicyu Cerkva bula znamenitoyu v navkolishnih selah cherez chudotvornij obraz Bozhoyi Materi Do cerkovnoyi parafiyi nalezhalo silce Lichi sho lezhalo na vidstani 2 verst za Irpenem yake mozhna vvazhati za peredmistya Kornina V seredini 19 stolittya selo Korninskoyi volosti Skvirskogo povitu policijne upravlinnya u Pavolochi zaliznichna stanciya Kozhanka razom z Rakivkoyu nalichuvalo 902 pravoslavnih ta 22 katoliki Selom volodili pomishiki Komarnickij Berezovskij Skladovskij she 36 desyatin zemli nalezhalo cerkvi Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Korninskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi V seli pravoslavna parafiya shkola 2 gostinih dvori 3 vodyanih mlini V kinci 19 stolittya vlasnicke selo Korninskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do centru povitu m Skvira 50 verst do volosnogo centru mistechka Kornin de bula najblizhcha poshtova zemska stanciya 3 versti do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Popilnya 16 verst do najblizhchoyi poshtovo telegrafnoyi stanciyi v Hodorkovi 16 verst do poshtovoyi zemskoyi stanciyi v Hodorkovi 3 versti Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo krim cogo selyani pidroblyali v Kiyevi Zemli 2 125 desyatin selyanam nalezhalo 1 714 des 37 des cerkvi ta 374 des pomishikam Perebuvalo u vlasnosti M Ya Setgofera gospodaryuvav pomishik osobisto vikoristovuvav tripilnu sivozminu V seli buli pravoslavna cerkva shkola gramoti 2 vodyani mlini 2 kuzni derzhavna vinna lavka Za inshimi danimi selyanam nalezhalo 794 desyatini Sharnelovim 602 des Setgoferovi 556 des ta Timofijovichovi 81 desyatina U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Bilkivskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Korninskogo rajonu Bilocerkivskoyi okrugi administrativnij centr silskoyi radi 5 lyutogo 1931 roku v skladi silskoyi radi uvijshlo do Popilnyanskogo rajonu 17 lyutogo 1935 roku do skladu vidnovlenogo Korninskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti U 1926 roci zasnovani dva TSOZi Niva i Serp yaki zgodom ob yednano v kolgosp Plugatar 238 selyan voyuvali na frontah Nimecko radyanskoyi vijni z nih 124 osobi zaginulo 36 vidznacheno ordenami i medalyami U 1968 roci na yih chest vstanovleno pam yatniki v tomu chisli Geroyu Radyanskogo Soyuzu A M Pticinu yakij tut zaginuv V radyanski chasi na teritoriyi sela znahodilas centralna sadiba kolgospu 40 richchya Zhovtnya za yakim bulo zakripleno 1618 1 ga ugid v tomu chisli 1 352 9 ga rilli ta 28 6 ga sadu Napryam gospodarstva zernovo tvarinnickij sered tehnichnih kultur perevazhav cukrovij buryak V seli buli vosmirichna shkola budinok kulturi biblioteka medpunkt sezonni dityachi yasla magazin budinok pobutu Urodzhencyami sela ye doktor silskogospodarskih nauk D Ya Vasilenko laureat Derzhavnoyi premiyi K O Litvinchuk kandidat vijskovih nauk polkovnik V I Bojko Geroj Socialistichnoyi Praci M I Sarana 27 listopada 1957 roku vnaslidok likvidaciyi Korninskogo rajonu selo v skladi silskoyi radi vklyuchene do Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 2 chervnya 2017 roku uvijshlo do skladu Korninskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiLevitskij Grigorij Andrijovich 1878 1942 ukrayinskij botanik genetik citolog kariolog Profesor doktor biologichnih nauk chlen korespondent AN SRSR Matvijchuk Petro Pavlovich nar 1949 r ukrayinskij radyanskij diyach deputat Verhovnoyi radi URSR 11 go sklikannya Yaremchuk Grigorij Filimonovich 1915 1982 ukrayinskij radyanskij diyach 2 j sekretar Kiyivskogo miskkomu KPU golova Kiyivskogo promislovogo oblvikonkomu deputat Verhovnoyi radi URSR 6 go sklikannya zastupnik golovi Verhovnoyi radi URSR u 1963 64 rokah Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Bilki Popilnyanskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 12 lyutogo 2022 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 171 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1335 1336 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2022 Bialki 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 124 pol pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 13 lyutogo 2022 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 12 lyutogo 2022 rosijska L Pohilevich K Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 228 230 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 12 lyutogo 2022 Bialki 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 187 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Upor R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 203 538 557 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 30 sichnya 2022 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 12 lyutogo 2022 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 12 lyutogo 2022 PosilannyaPogoda v seli Bilki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi