Бі́ла — село в Україні, в Ямпільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 890 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Гальжбіївська сільська рада.
село Біла | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Громада | Ямпільська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05080110030028491 |
Основні дані | |
Засноване | 1500 (524 роки) |
Перша згадка | 1500 |
Населення | 890 осіб |
Площа | 2,966 км² |
Густота населення | 300,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24505 |
Телефонний код | +380 4336 |
Катойконіми | білянський, біляни, білян, білянка |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°15′06″ пн. ш. 28°13′16″ сх. д. / 48.25167° пн. ш. 28.22111° сх. д.Координати: 48°15′06″ пн. ш. 28°13′16″ сх. д. / 48.25167° пн. ш. 28.22111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 68 м |
Водойми | р. Мурафа |
Відстань до обласного центру | 143 км |
Відстань до районного центру | 45 км |
Найближча залізнична станція | Ямпіль |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2 |
Карта | |
Біла | |
Біла | |
Мапа | |
Біла у Вікісховищі |
Географія
Село Біла розташуване у південно-західній частині Вінницької області, за 143 км від обласного центру, 45 км від айонного центру та 8,5 км від адміністративного центру міської громади. Село має вигідне географічне положення. Селом тече річка Мурафа, на лівому березі якої розташоване село Гальжбіївка. Місцеві жителі умовно поділяють село на ряд частин: Долина, Гора, Підлісся, Кут та Магала. Біла входить до складу Гальжбіївської сільської ради та утворюють разом з Ульянівкою та Оксанівкою сільську раду. За адміністратианим поділом XVI століття село перебувало у складі Летичівського повіту, за адміністративним поділом XIX століття перебувало у складі Ямпільського повіту, за адміністративним поділом XX століття — у складі Ямпільського району Вінницької області.
Історія
Назва Бі́ла походить з ознаки географічного розташування, на сході села там де його коліном огинає річка Мурафа, по лівобережжю річки, підноситься крейдяна височина яку називають Білою горою. Височина досить велика, тому майже миттєво потрапляє до поля зору майже з будь-якої точки.Вважається, що саме ця ознака і полягла в основу назви села Біла. Базуючись на дуже скупих історичних даних вважається, що поселення існувало наприкінці XVI — початку XVII століття. На противагу сусідньому селу Гальжбіївка, яке було панським, село Біла було казенним, тобто державним. Під час визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетських поневолювачів села Біла стояла на шляху спустошливих походів польської шляхти на чолі з Потоцьким і Калиновським. Незважаючи на те, що село не було залежне від пана жилось селянам дуже важко.
Зі встановленням радянської влади ситуація змінилась не суттєво,люди як жили бідно,так і живуть. На території громади був створений колгосп імені Леніна із колишніх потужностей якого до нашого часу дійшли лише руїни. У селі 1793 року було засновано Храм Успіння, будівництво якої завершилося лише у 1861 році. В архівних джерел зазначається, що будівля була кам'яною із дзвіницею. З встановленням радянської влади, церкву було зруйновано (політика більшовизму відкидала існування Бога та забороняла релігію, церкви перетворювали в склади, клуби та інші господарські приміщення). Лише після здобуття незалежності Україною, громада власними силами та коштами відновила зруйновану святиню. Також у селі був побудований млин, власник якого був Гулін — німець за походженням, спалив його при встановлені вищезгаданої радянської влади. Млин відновили і запустили, на теперішній час (станом на 2017 рік) місцеві перемелюють у ньому своє збіжжя.
Але слід зважати на те,що ця інформація ще не є уточненою і коріння історії села можуть сягнути значно глибше.
Ямпільське повстання (1921)
Та далеко не всім нашим землякам подобались більшовицькі ідеї комунізму і тоталітаризму. Серед жителів були активні учасники Ямпільського повстання проти більшовицької влади, що відбулося 1921 року. У часи СРСР деякі відомості про це повстання публікувалися, але звісно, що його називали контрреволюційним і намагалися применшити масштаби, викривляли соціальний склад учасників. Але все-таки люди взялися за рушниці, сокири, вила, лопати і виступили проти жорстокого гноблення. Більшовики визнавали, що за національним складом повстанці були виключно українцями, а за соціальним — «мелкие кулаки, середняки и несознательные бедняки». «Контрреволюційний рух» охопив населені пункти Грушку, Садки, Коси, Вила, Букатинку, Мервинці, Бушу, Іванків, Микільське, Бабчинці, Суботівку, Яругу, Михайлівку, Білу, Гальжбіївку, Петрушівку, Миронівку, Пороги, Добрянку, Дзигів Брід, Велику Кісницю, Цекинівку, Вольфанівку, Тростянець Ямпільського повіту, а також Шендерівку, Людвиківку, Садківці та інші. Повстанці вибили більшовиків з містечка Яруги та села Тростянець, де загін отамана Лозана (три тисячі чоловік, з яких лише половина мала вогнепальну зброю) розігнав місцеві органи совєтської влади, роззброївши майже сто червоноармійців. Однак і після цього козацька кавалерія (близько 500 осіб) здебільшого не мала сідел та зброї. Повстанці ліквідували ярузького волосного воєнкома Манаєва (родом з Царицинської губернії), слідчого особливого відділу «Румкордону» Богданова та кулеметника карного батальйону Терентія Урсола, уродженця села Гальжбіївка. В успішному наступі козацтва була й заслуга підпрапорщика Федора Антоновича Ганькевича (04.02.1888 р. н.). Ще до вибуху народного гніву він організував у своєму селі Тростянець та у Дзигівці підпільні осередки. Під час самого повстання він служив старшиною більшовицького караульного батальйону в Ямполі. З лютого під Гальжбіївкою, де його взвод мав битися з селянами з Гальжбіївки, Білої та Флемінди (загальна чисельність близько 1500 осіб), Ганькевич поширив серед своїх підлеглих паніку, що призвело до їхньої втечі в Ямпіль. Селяни кинулася за ними. Під впливом невдач більшовики взялися за евакуацію своїх установ із Могиліва-Подільського та підготовку для оборони міста. Більшовики стверджували, що у самому Ямполі повстанці перебували з 5 по 9 лютого 1921 року. За цей час вони видали низку наказів — про вільний обіг усіх грошей (за винятком совєтських), свободу торгівлі, відозви із закликом до повстання проти комуни, сформували і свою адміністрацію… Все ж сили були не рівні. 7 лютого у наступ проти повстанців перейшли 66-й, 208-й, 209-й і 210-й полки. У придушенні виступу взяла участь 35-та бригада 12-ї дивізії. Червоні кинули у бій і загони міліціонерів Могилівського повіту (загальна чисельність — 130 осіб). Незважаючи на перевагу більшовиків у силі вогню, селяни хоробро оборонялися. Червоні визнавали, що «в некоторых случаях замечается особый героизм, как, например, контрнаступление, драка до последнего патрона». А 10 лютого повстання було жорстоко придушене, «ватажки повстання знищені», «вбито понад 300 бандитів». Серед загиблих виявився і 37-річний священик села Петрашівка Олексій Іполитович Коцюбинський. Сумний список жертв з Петрашівки склали Трохим Степанович Сугак (40 років), Никанор Пилипович Грабовський (24 роки), Сергій Омелянович Тьорла (25 років) та інші. Відомі й деякі імена загиблих ямпільчан. Це 33-річний Григорій Пилипович Гірник (загинув 03.02.1921), вісімнадцятирічний Максим Миколайович Гаєвський (вбитий 11 лютого 1921 року), семирічний хлопчик Микола Васильович Онисько. Зазнали відчутних втрат і окупанти. Загинуло троє комуністичних активістів, п’ять червоноармійців карного батальйону, близько тридцяти червоноармійців 104-го полку, десять пропало безвісти. Це далеко не повний перелік. Розлючені шаленим опором, москалі повністю спалили село Оленівку Могилівського повіту. Злочин скоїв 66-й полк 24-ї дивізії. На інші села ворог наклав контрибуцію. Лише в селі Бабчинці мусили сплатити близько 10 тисяч пудів хліба, 15 голів великої рогатої худоби тощо. На Петрашівку накладено стягнення у тисячу пудів зерна та 12 голів великої рогатої худоби, а на село Біла — 500 пудів хліба і 3 голови худоби. Усе зібране продовольство, за винятком зерна з Ямполя, яке передавалось у розпорядження комнезаму, надходило у продоргани до Росії. Почалися дикі розправи. Станом на 15 лютого було заарештовано близько 500 осіб, чимало з яких страчено. Засудженим ставилося у вину те, що вони «зі зброєю в руках брали участь у наступі проти червоноармійців».
Павло Наньєв про Голодомор
Павло Наніїв народився у 1922 році в селі Біла на Ямпільщині. Родина була небагата, батьки — звичайні селяни. Коли почався Голодомор, Павлу було лише десять. Все, що відбувалося в селі, він бачив на власні очі. Запам'ятовував і дитиною писав про це оповідання. У «Голоді» він писав лише про те, що сам бачив. Бачив, як на березі Дністра ламали лозу і плели з неї труни, бо не було дощок. Бачив, як одного разу хлопчики йшли по вулиці, знайшли людський череп і грали ним у футбол. Бачив, як на тій стороні Дністра, де була Румунія, сушили кукурудзу, а по подвір’ю ходили табуни гусей, качок, худоба.
У перші дні війни 19-річний Павло Наньєв пішов добровольцем на фронт — кулеметником на передову. А після війни його, 22-річного, заарештував НКВС і звинуватив у причетності до ОУН. Однією з причин арешту якраз і була недописана книга «Голодомор» — він писав її у вільний час, а рукопис був ненадійно схований. Хтось із товаришів його знайшов. Письменника ув'язнюють та відправляють по етапу в табори. Перший табір був біля міста Байконур у Казахстані. Після того був табір особливого призначення у Сибіру. Після семи років ув'язнення його перевели у Краснодарський край — працювати на лісоповалі за тисячу кілометрів від залізниці. Звільнили Наніїва лише після смерті Сталіна. Військова прокуратура переглянула справу та визнала його невинним. Ця помилка коштувала 12 років життя в нелюдських умовах. Спогади про Голодомор не давали йому спокою, через деякий час письменник розпочав роботу над повістю. Це була автобіографічна «Лозинова труна» — повість про свою родину під час колективізації та Голодомору 1932—1933 років. Книга була надрукована, як і роман «Тричі продана». Її продавали з-під поли, таємно, через спекулянтів. Попри те, що ім'я Павла Наньєїва не знали, його книжка розлетілася першим стотисячним тиражем, а потім тричі перевидавалася. Таємно, бо за радянських часів це робити було непросто. КДБ вів нагляд, а з квартири зник рукопис нового роману — коли нікого не було, додому навідувалися «товариші в штатському».
У Незалежній Україні
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», Гальжбіївська сільська рада об'єднана з Ямпільською міською громадою.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ямпільського району, село увійшло до складу Могилів-Подільського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 989 осіб, з яких 429 чоловіків та 560 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 882 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,43 % |
молдовська | 0,90 % |
російська | 0,22 % |
білоруська | 0,11 % |
інші | 0,34 % |
Особистості
- Ананьєв Микола Петрович (1898, Біле (?), Ямпільський повіт, Подільська губернія — 22 листопада 1921, Базар, Народицький район, Житомирська область) — вояк Армії УНР, учасник Другого Зимового походу, розстріляний більшовиками під Базаром 22 листопада 1921 року.
- — автор повісті «Лозинова труна» — про свою родину під час колективізації та Голодомору 1932—1933 років
- Перепелиця Олександр Юрійович (1989—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Уманець Микола Васильович (1925—1986) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань, член ЦК КПУ у 1971—1986 роках, член Ревізійної комісії ЦК КПРС у 1981—1986 роках.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
- В. О. Горпинич. Назви жителів в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 124
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
Джерела
- Biala 2), wś rzondowa, pow. jampolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 171. (пол.) — S. 171 (пол.)
- Ямпільське повстання 1921 року, газета «Незборима Нація» [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- За що письменник з села Біла 12 років відсидів у таборах, газета «Дирижабль» [недоступне посилання з серпня 2019]
Література
- Гальжбі́ївка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 735 (Біла)
Посилання
- Погода в селі Біла. [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Село Біла. uamaps.com. [ 19 червня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bila Bi la selo v Ukrayini v Yampilskij miskij gromadi Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 890 osib Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Galzhbiyivska silska rada selo BilaKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Mogiliv Podilskij rajonGromada Yampilska miska gromadaKod KATOTTG UA05080110030028491Osnovni daniZasnovane 1500 524 roki Persha zgadka 1500Naselennya 890 osibPlosha 2 966 km Gustota naselennya 300 07 osib km Poshtovij indeks 24505Telefonnij kod 380 4336Katojkonimi bilyanskij bilyani bilyan bilyankaGeografichni daniGeografichni koordinati 48 15 06 pn sh 28 13 16 sh d 48 25167 pn sh 28 22111 sh d 48 25167 28 22111 Koordinati 48 15 06 pn sh 28 13 16 sh d 48 25167 pn sh 28 22111 sh d 48 25167 28 22111Serednya visota nad rivnem morya 68 mVodojmi r MurafaVidstan do oblasnogo centru 143 kmVidstan do rajonnogo centru 45 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya YampilVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 kmMisceva vladaAdresa radi 24500 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n m Yampil vul Zamkova 94 2KartaBilaBilaMapa Bila u VikishovishiGeografiyaSelo Bila roztashuvane u pivdenno zahidnij chastini Vinnickoyi oblasti za 143 km vid oblasnogo centru 45 km vid ajonnogo centru ta 8 5 km vid administrativnogo centru miskoyi gromadi Selo maye vigidne geografichne polozhennya Selom teche richka Murafa na livomu berezi yakoyi roztashovane selo Galzhbiyivka Miscevi zhiteli umovno podilyayut selo na ryad chastin Dolina Gora Pidlissya Kut ta Magala Bila vhodit do skladu Galzhbiyivskoyi silskoyi radi ta utvoryuyut razom z Ulyanivkoyu ta Oksanivkoyu silsku radu Za administratianim podilom XVI stolittya selo perebuvalo u skladi Letichivskogo povitu za administrativnim podilom XIX stolittya perebuvalo u skladi Yampilskogo povitu za administrativnim podilom XX stolittya u skladi Yampilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti IstoriyaNazva Bi la pohodit z oznaki geografichnogo roztashuvannya na shodi sela tam de jogo kolinom oginaye richka Murafa po livoberezhzhyu richki pidnositsya krejdyana visochina yaku nazivayut Biloyu goroyu Visochina dosit velika tomu majzhe mittyevo potraplyaye do polya zoru majzhe z bud yakoyi tochki Vvazhayetsya sho same cya oznaka i polyagla v osnovu nazvi sela Bila Bazuyuchis na duzhe skupih istorichnih danih vvazhayetsya sho poselennya isnuvalo naprikinci XVI pochatku XVII stolittya Na protivagu susidnomu selu Galzhbiyivka yake bulo panskim selo Bila bulo kazennim tobto derzhavnim Pid chas vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu proti polsko shlyahetskih ponevolyuvachiv sela Bila stoyala na shlyahu spustoshlivih pohodiv polskoyi shlyahti na choli z Potockim i Kalinovskim Nezvazhayuchi na te sho selo ne bulo zalezhne vid pana zhilos selyanam duzhe vazhko Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi situaciya zminilas ne suttyevo lyudi yak zhili bidno tak i zhivut Na teritoriyi gromadi buv stvorenij kolgosp imeni Lenina iz kolishnih potuzhnostej yakogo do nashogo chasu dijshli lishe ruyini U seli 1793 roku bulo zasnovano Hram Uspinnya budivnictvo yakoyi zavershilosya lishe u 1861 roci V arhivnih dzherel zaznachayetsya sho budivlya bula kam yanoyu iz dzviniceyu Z vstanovlennyam radyanskoyi vladi cerkvu bulo zrujnovano politika bilshovizmu vidkidala isnuvannya Boga ta zaboronyala religiyu cerkvi peretvoryuvali v skladi klubi ta inshi gospodarski primishennya Lishe pislya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayinoyu gromada vlasnimi silami ta koshtami vidnovila zrujnovanu svyatinyu Takozh u seli buv pobudovanij mlin vlasnik yakogo buv Gulin nimec za pohodzhennyam spaliv jogo pri vstanovleni vishezgadanoyi radyanskoyi vladi Mlin vidnovili i zapustili na teperishnij chas stanom na 2017 rik miscevi peremelyuyut u nomu svoye zbizhzhya Ale slid zvazhati na te sho cya informaciya she ne ye utochnenoyu i korinnya istoriyi sela mozhut syagnuti znachno glibshe Yampilske povstannya 1921 Ta daleko ne vsim nashim zemlyakam podobalis bilshovicki ideyi komunizmu i totalitarizmu Sered zhiteliv buli aktivni uchasniki Yampilskogo povstannya proti bilshovickoyi vladi sho vidbulosya 1921 roku U chasi SRSR deyaki vidomosti pro ce povstannya publikuvalisya ale zvisno sho jogo nazivali kontrrevolyucijnim i namagalisya primenshiti masshtabi vikrivlyali socialnij sklad uchasnikiv Ale vse taki lyudi vzyalisya za rushnici sokiri vila lopati i vistupili proti zhorstokogo gnoblennya Bilshoviki viznavali sho za nacionalnim skladom povstanci buli viklyuchno ukrayincyami a za socialnim melkie kulaki serednyaki i nesoznatelnye bednyaki Kontrrevolyucijnij ruh ohopiv naseleni punkti Grushku Sadki Kosi Vila Bukatinku Mervinci Bushu Ivankiv Mikilske Babchinci Subotivku Yarugu Mihajlivku Bilu Galzhbiyivku Petrushivku Mironivku Porogi Dobryanku Dzigiv Brid Veliku Kisnicyu Cekinivku Volfanivku Trostyanec Yampilskogo povitu a takozh Shenderivku Lyudvikivku Sadkivci ta inshi Povstanci vibili bilshovikiv z mistechka Yarugi ta sela Trostyanec de zagin otamana Lozana tri tisyachi cholovik z yakih lishe polovina mala vognepalnu zbroyu rozignav miscevi organi sovyetskoyi vladi rozzbroyivshi majzhe sto chervonoarmijciv Odnak i pislya cogo kozacka kavaleriya blizko 500 osib zdebilshogo ne mala sidel ta zbroyi Povstanci likviduvali yaruzkogo volosnogo voyenkoma Manayeva rodom z Caricinskoyi guberniyi slidchogo osoblivogo viddilu Rumkordonu Bogdanova ta kulemetnika karnogo bataljonu Terentiya Ursola urodzhencya sela Galzhbiyivka V uspishnomu nastupi kozactva bula j zasluga pidpraporshika Fedora Antonovicha Gankevicha 04 02 1888 r n She do vibuhu narodnogo gnivu vin organizuvav u svoyemu seli Trostyanec ta u Dzigivci pidpilni oseredki Pid chas samogo povstannya vin sluzhiv starshinoyu bilshovickogo karaulnogo bataljonu v Yampoli Z lyutogo pid Galzhbiyivkoyu de jogo vzvod mav bitisya z selyanami z Galzhbiyivki Biloyi ta Flemindi zagalna chiselnist blizko 1500 osib Gankevich poshiriv sered svoyih pidleglih paniku sho prizvelo do yihnoyi vtechi v Yampil Selyani kinulasya za nimi Pid vplivom nevdach bilshoviki vzyalisya za evakuaciyu svoyih ustanov iz Mogiliva Podilskogo ta pidgotovku dlya oboroni mista Bilshoviki stverdzhuvali sho u samomu Yampoli povstanci perebuvali z 5 po 9 lyutogo 1921 roku Za cej chas voni vidali nizku nakaziv pro vilnij obig usih groshej za vinyatkom sovyetskih svobodu torgivli vidozvi iz zaklikom do povstannya proti komuni sformuvali i svoyu administraciyu Vse zh sili buli ne rivni 7 lyutogo u nastup proti povstanciv perejshli 66 j 208 j 209 j i 210 j polki U pridushenni vistupu vzyala uchast 35 ta brigada 12 yi diviziyi Chervoni kinuli u bij i zagoni milicioneriv Mogilivskogo povitu zagalna chiselnist 130 osib Nezvazhayuchi na perevagu bilshovikiv u sili vognyu selyani horobro oboronyalisya Chervoni viznavali sho v nekotoryh sluchayah zamechaetsya osobyj geroizm kak naprimer kontrnastuplenie draka do poslednego patrona A 10 lyutogo povstannya bulo zhorstoko pridushene vatazhki povstannya znisheni vbito ponad 300 banditiv Sered zagiblih viyavivsya i 37 richnij svyashenik sela Petrashivka Oleksij Ipolitovich Kocyubinskij Sumnij spisok zhertv z Petrashivki sklali Trohim Stepanovich Sugak 40 rokiv Nikanor Pilipovich Grabovskij 24 roki Sergij Omelyanovich Torla 25 rokiv ta inshi Vidomi j deyaki imena zagiblih yampilchan Ce 33 richnij Grigorij Pilipovich Girnik zaginuv 03 02 1921 visimnadcyatirichnij Maksim Mikolajovich Gayevskij vbitij 11 lyutogo 1921 roku semirichnij hlopchik Mikola Vasilovich Onisko Zaznali vidchutnih vtrat i okupanti Zaginulo troye komunistichnih aktivistiv p yat chervonoarmijciv karnogo bataljonu blizko tridcyati chervonoarmijciv 104 go polku desyat propalo bezvisti Ce daleko ne povnij perelik Rozlyucheni shalenim oporom moskali povnistyu spalili selo Olenivku Mogilivskogo povitu Zlochin skoyiv 66 j polk 24 yi diviziyi Na inshi sela vorog naklav kontribuciyu Lishe v seli Babchinci musili splatiti blizko 10 tisyach pudiv hliba 15 goliv velikoyi rogatoyi hudobi tosho Na Petrashivku nakladeno styagnennya u tisyachu pudiv zerna ta 12 goliv velikoyi rogatoyi hudobi a na selo Bila 500 pudiv hliba i 3 golovi hudobi Use zibrane prodovolstvo za vinyatkom zerna z Yampolya yake peredavalos u rozporyadzhennya komnezamu nadhodilo u prodorgani do Rosiyi Pochalisya diki rozpravi Stanom na 15 lyutogo bulo zaareshtovano blizko 500 osib chimalo z yakih stracheno Zasudzhenim stavilosya u vinu te sho voni zi zbroyeyu v rukah brali uchast u nastupi proti chervonoarmijciv Pavlo Nanyev pro GolodomorPavlo Naniyiv narodivsya u 1922 roci v seli Bila na Yampilshini Rodina bula nebagata batki zvichajni selyani Koli pochavsya Golodomor Pavlu bulo lishe desyat Vse sho vidbuvalosya v seli vin bachiv na vlasni ochi Zapam yatovuvav i ditinoyu pisav pro ce opovidannya U Golodi vin pisav lishe pro te sho sam bachiv Bachiv yak na berezi Dnistra lamali lozu i pleli z neyi truni bo ne bulo doshok Bachiv yak odnogo razu hlopchiki jshli po vulici znajshli lyudskij cherep i grali nim u futbol Bachiv yak na tij storoni Dnistra de bula Rumuniya sushili kukurudzu a po podvir yu hodili tabuni gusej kachok hudoba U pershi dni vijni 19 richnij Pavlo Nanyev pishov dobrovolcem na front kulemetnikom na peredovu A pislya vijni jogo 22 richnogo zaareshtuvav NKVS i zvinuvativ u prichetnosti do OUN Odniyeyu z prichin areshtu yakraz i bula nedopisana kniga Golodomor vin pisav yiyi u vilnij chas a rukopis buv nenadijno shovanij Htos iz tovarishiv jogo znajshov Pismennika uv yaznyuyut ta vidpravlyayut po etapu v tabori Pershij tabir buv bilya mista Bajkonur u Kazahstani Pislya togo buv tabir osoblivogo priznachennya u Sibiru Pislya semi rokiv uv yaznennya jogo pereveli u Krasnodarskij kraj pracyuvati na lisopovali za tisyachu kilometriv vid zaliznici Zvilnili Naniyiva lishe pislya smerti Stalina Vijskova prokuratura pereglyanula spravu ta viznala jogo nevinnim Cya pomilka koshtuvala 12 rokiv zhittya v nelyudskih umovah Spogadi pro Golodomor ne davali jomu spokoyu cherez deyakij chas pismennik rozpochav robotu nad povistyu Ce bula avtobiografichna Lozinova truna povist pro svoyu rodinu pid chas kolektivizaciyi ta Golodomoru 1932 1933 rokiv Kniga bula nadrukovana yak i roman Trichi prodana Yiyi prodavali z pid poli tayemno cherez spekulyantiv Popri te sho im ya Pavla Nanyeyiva ne znali jogo knizhka rozletilasya pershim stotisyachnim tirazhem a potim trichi perevidavalasya Tayemno bo za radyanskih chasiv ce robiti bulo neprosto KDB viv naglyad a z kvartiri znik rukopis novogo romanu koli nikogo ne bulo dodomu naviduvalisya tovarishi v shtatskomu U Nezalezhnij Ukrayini 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti Galzhbiyivska silska rada ob yednana z Yampilskoyu miskoyu gromadoyu 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Yampilskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Mogiliv Podilskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 989 osib z yakih 429 cholovikiv ta 560 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 882 osobi MovaRozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 43 moldovska 0 90 rosijska 0 22 biloruska 0 11 inshi 0 34 OsobistostiAnanyev Mikola Petrovich 1898 Bile Yampilskij povit Podilska guberniya 22 listopada 1921 Bazar Narodickij rajon Zhitomirska oblast voyak Armiyi UNR uchasnik Drugogo Zimovogo pohodu rozstrilyanij bilshovikami pid Bazarom 22 listopada 1921 roku avtor povisti Lozinova truna pro svoyu rodinu pid chas kolektivizaciyi ta Golodomoru 1932 1933 rokiv Perepelicya Oleksandr Yurijovich 1989 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Umanec Mikola Vasilovich 1925 1986 ukrayinskij radyanskij i kompartijnij diyach deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 10 go sklikan chlen CK KPU u 1971 1986 rokah chlen Revizijnoyi komisiyi CK KPRS u 1981 1986 rokah Primitki Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 13 chervnya 2019 V O Gorpinich Nazvi zhiteliv v ukrayinskij movi K Golovne vidavnictvo vidavnichogo ob yednannya Visha shkola 1979 stor 124 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 DzherelaBiala 2 ws rzondowa pow jampolski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 171 pol S 171 pol Yampilske povstannya 1921 roku gazeta Nezborima Naciya 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Za sho pismennik z sela Bila 12 rokiv vidsidiv u taborah gazeta Dirizhabl nedostupne posilannya z serpnya 2019 LiteraturaGalzhbi yivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788 s S 735 Bila PosilannyaPogoda v seli Bila 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Selo Bila uamaps com 19 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi