Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бійня в Радзілуві, Погром у Радзілуві — знищення єврейської громади містечка Радзілув його польськими мешканцями 7 листопада 1941 року. Більшість жертв були спалені живцем у покинутій стодолі Мітковського.
Передумови
В період міжвоєнної Польщі район Ломжинського повіту, що прилягав до кордону із німцеькою Східною Пруссією, став ареалом значного поширення націоналістичних організацій, котрі здобули великий вплив на населення. Крім того неоднозначну позицію щодо євреїв займала римо-католицька церква. Вже у 1933 році відбулась перша спроба єврейського погрому, яка тоді була зупинена польською поліцією; друга спроба погрому сталась у 1935 році. Періодично відбувались акції насильства проти євреїв та саботажу їх крамниць. Тодішній місцевий радзілувський ксьондз Юзеф Хороманьскій особисто контролював пікети виставлені націоналістичними активістами коло єврейських магазинів, з метою недопущення туди покупців, крім того, у школі, той самий ксьондз застерігав дітей у школі від покупок товарів у єврейських магазинах, оскільки, за його словами, євреї місять хліб ногами і плюють у нього. Ці події сприяли зростанню ізоляції єврейської общини та росту у її представників комплексу жертви. Після початку Другої світової війни та поділу Польщі, згідно пакту Молотова — Ріббентропа між Німеччиною та Радянським Союзом, Радзілув став прикордонним містом по радянській стороні радянсько-німецького кордону. В цей час частина націоналістично налаштованих мешканців містечка сформувала підпільні загони опору новій владі, а частина стала співробітничати із нею. За два роки радянської влади і так високий рівень антисемітизму ще більше зріс, оскільки значна частина польських мешканців включно із місцевим католицьким священиком вважали євреїв прихильниками та активістами більшовизму та комуністичної влади. Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року, прикордонний Радзілув був в перший же день взятий під контроль Вермахтом, підрозділи якого 23 червня, за допомогою польських антирадянських підпільників, ліквідували рештки Червоної Армії, які ще залишились у околиці. Згідно свідчень М. Фінкельштейна, польське населення спорудило тріумфальну арку із портретом Гітлера та написом: “Нехай живе німецька армія, котра звільнила нас від проклятого жидо-комунізму”, а 26 червня, група німецьких солдат заїхала у село та роздала зброю місцевим жителям для розправи над комуністами і євреями. В той же день, місцевий швець Антоній Космачевский та деякий Скрандский, живцем відпилили голову 17-ти річній членкині Комсомолу Фрумі Дорогой, тіло якої втопили у болоті.
Перебіг подій
Після німецького нападу на СРСР та швидкого просування Вермахту на Схід, нова окупаційна влада сформувалась не відразу. Фактично її роль стала відігравати самоорганізована група польських націоналістично орієнтованих мешканців зі 9-ти осіб, передовсім тих, хто активно протистояв радянській владі. У перші дні окупації, німці не лише роздавали зброю, але також демонстрували ставлення своєї влади до євреїв. Так наприклад, вони наказали їм винести із синагоги релігійні книги, кинути у річку та топтати. Потім вони запрягли євреїв до воза та змушували бігати галопом, б’ючи нагайками. Такі показові приниження, остаточно переконали мешканців Радзілува у безправному становищі євреїв.
Наростання насильства
Протягом наступних днів відбувались постійні акти насильства польського населення над євреями, які часто закінчувались убивствами. Паралельно було розграбовано радянський склад зброї та горілчаний завод у Случі, неподалік. Хайя Фінкельштейн звернулась до місцевого ксьондза Олександра Долєґовского, як найбільш впливової особи у містечку, з проханням закликати поляків припинити насильство, однак отримала відмову. Ксьондз Олександр підтвердив звинувачення всіх євреїв “від малого до 60-ти річного” у комунізмі та “відсутності інтересу їх захищати”.
В неділю 6 липня до Радзілува стали приходити мешканці містечка Вонсошу якому попередньої ночі (з 5 на 6 те), відбулась бійня, в результаті якої було вбито майже все єврейське населення, що складало кілька сотень осіб. Приблизно в цей час із захоплених німцями радянських тюрем було випущено групу польських чоловіків, яких комуністична влада готувала до депортації у Сибір. Їх жінки і діти на той час вже були депортовані. Їхня поява, ще більше посилила антиєврейські настрої. В понеділок 7 липня коло 15:00 до Радзілува приїхала невелика група гестапівців (3-5 осіб), які провели розмову із місцевими польськими представниками, щодо подальших дій стосовно євреїв. Німці віддали наказ скликати їх на ринкову площу для розчистки бруківки від бур’янів. Крім того, полякам роздали кілька рушниць. Свідчення розходяться, щодо ролі цієї групи гестапівців. Польські свідки переважно вказують лише на німців, як організаторів погрому, в той час як єврейські свідки говорять про їх спільну діяльність із представниками самоорганізованої польської адміністрації. В будь-якому випадку, з огляду на передісторію, можна твердити, що обидві сторони мали сильні антиєврейські настрої.
Спалення євреїв у стодолі
Мешканців єврейської національності стали зганяти на площу. Із свідчень Станіслава Ромотовського та Хелени З., можна зробити висновок, що, принаймні, частина євреїв не замислювались над можливістю масового вбивства. Зокрема, Хелена З, свідчила, що її єврейська сусідка просила подивитись за їхніми речами, вже коли у гурті інших євреїв ішла на площу. В той час, для спалення було обрано покинуту стодолу, власник якої, кілька років перед тим, виїхав до Аргентини. Відповідно до свідчень Хаї Ґодлін із Щучина, цю стодолу обрали просто тому, що вона була найбільша за розміром. Після того, як євреї зібрались на площі, їх оточили місцеві поляки та стали бити так що деяких із них втрачали свідомість, а деякі вмирали; ще дорогою на площу, ударом палицею, був убитий єврейський хлопчик, який ішов з мамою та меншим братом. Побиття зупинилось на короткий час, коли поляки наказали євреям співати пісню “Москва моя”, після чого побиття продовжились із ще більшою інтенсивністю. За свідченням Фінкельштейна, німці роздали зброю та виїхали лише у цей момент. Озброєні таким чином поляки погнали євреїв, вулицею Пєньктною, до стодоли на окраїні міста.
Стодола, мала кам’яні стіни і дерев’яні двері, які були забиті та підперті дерев’яними брусами, щоб не дозволити нікому вийти із неї. 16-річний Юзеф Клімашевскій (справжнє прізвище Екстович) облив стодолу та її дах керосином, після чого підпалив. Із стодоли змогли вирватись мужчина та дівчина — обидвоє були застрелені. Вже у палаючий будинок людей змушували заходити під страхом розстрілу через дах. Так само кидали туди дітей. Один із активних учасників погрому Леон Космачевський особисто вкинув у вогонь 10-денного сина Берека Вассерштайна, якого його мати просила не вбивати, з огляду на його вік, а після того, за допомогою багнета увіпхнув і її саму.
Знищення залишків єрвейського населення
В силу різних причин, не всі мешканці єврейської національності пішли на площу та, відповідно, загинули у стодолі. Якась частина, дізнавшись про події, які щойно відбулись, стала переховуватись у різних місцях. Протягом наступних трьох днів (приблизно до 10 липня), були убиті залишки радзідувських євреїв. Трупи вже убитих, котрі лежали на вулиці, за ініціативи місцевого фельдшера, залили газонним вапном, для упередження поширення епідемій. Основним місцем масових убивств стали так звані “льодівні” — глибокі ями для зберігання продуктів, із льодом на дні, яких, з огляду на велику глибину ніколи не танув. Перед скиданням у “льодівню” жертв вибивали із пістолета, але інколи вкидали живими та засипали землею. Відомий випадок коли один із польський міліціонерів заради економії набоїв поставив уряд 10 єврейських дітей та вистелив крайньому в голову, так щоб однією кулею прострелити голови усіх; всіх десятеро і тих до яких дійшла і тих до яких не дійшла куля скинули у яму та закопали Із усього єврейського населення Радзілува що складало коло 800 осіб вижила лише сім’я Фінкельштейнів (котра перед тим прийняла католицизм), а також Моше Песах Дороґой із сином Аківою, однак вже після вигнання німців Червоною Армією, двоє останніх були забиті сокирами місцевими селянами, як невигідні свідки бійні 1941 року.
Дослідження та оцінка
Наприкінці 1940-х років, в умовах соціалістичної Польщі було проведено ряд судових процесів проти учасників убивств представників радянської влади, а також єврейського населення, котрі відбувались після вступу на цю територію німецьких військ 22 червня 1941 року. Однак, практично всі головні виконавці погрому були визнані не винуватими в силу “браку доказів” та лжесвідчень однієї із хрещених єврейок, котра змушена була їх робити під загрозою вбивства. Згодом, у 1960-х роках, свідки стали стверджувати, що виконавцями погрому були німці. У 1964 році в Німеччині, було проведено розслідування щодо гестапівського офіцера Хермана Шапера (Hermann Schaper), який підозрювався в організації та участі у бійні. Це підтвердили двоє свідків Хая Фінкельштейн та Іцхак Фелер. Проте справа проти Шапера була закрита і відкрита знову у 1974 році. В результаті Шапер був засуджений до 8 років ув’язнення, однак був, дочасно звільнений через стан здоров’я. Дослідження Польського інституту національної пам’яті щодо бійні у Радзілуві, також було скасовано.
Посилання
- Уривок про спалення євреїв у Радзілуві із книги Анни Біконт “Ми з Єдвабного”, 2004 р. (український переклад)
- Віртуальний меморіал євреїв містечка Радзілув (англ.)
Див. також
Зауваги
- Прізвище власника стайні подано згідно свідчень М. Фінкельштейна
- Згідно свідчень Берека Вассерштайна це були брати Антоній та Леон Космачевскі
- Згідно свідчень Берека Вассерштайна їй було 18 років
- Згідно свідчень Берека Вассерштайна її ім’я було Шима
- Згідно свідчень Ханни З., польки із Радзілува, ненависть до цієї дівчини пов’язана із тим, що вона не лише була членкинею Комсомолу, але також “кидала камінням у Розп’яття і проклинала”
- Фінкельштейн подає цифру 1200 осіб
- свідчення Хелени З.
- згідно свідчень Фінкельштейна
- із свідчень Берека Вассерштайна на суді над Феліксом Ґолдлєвским
Примітки
- Daniela Wołos (2016) Polacy mordowali nie tylko w Jedwabnem. Trzy pogromy, których powinniśmy się wstydzić, Wąsosz Відвідано:12.11.2017
- Debata "Podlasie 1941: Pogromy. Leczenie polskiej pamięci " (2016) 12:16 - 12:44, Відвідано: 14.11.2017
- Bikont А (2001) They Had Vodka, Weapons and Hate, A Pogrom, or a Revolution Gazeta Wyborcza June 16/17 Відвідано: 14.11.2017
- Там же
- M. Bojanowski, Cities of Death
- Finklshteyn Menakhem (1945) The Pogroms in Radzshilov (Radzilow) Document from the Regional Historical Commission in Byalistok, - р. 229
- Finklshteyn Menakhem (1945) The Pogroms in Radzshilov (Radzilow) Document from the Regional Historical Commission in Byalistok, - р. 230
- Żakowski Jacek (2000) Historyk Tomasz Szarota o zbrodni w Jedwabnem Gazeta wyborcza
- Soika-Golding Ch. (1945) How the Jews of Shtutsin (Szczuczyn) Struggled and Suffered Відвідано: 17.11.2017
- Finklshteyn Menakhem (1945) The Pogroms in Radzshilov (Radzilow) Document from the Regional Historical Commission in Byalistok, - р. 231
- Tryczyk (2015) «Łopatą, sztachetą, kijem» Newsweek Polska[недоступне посилання з липня 2019] Відвідано: 10.11.2017
- Bikont А (2001) They Had Vodka, Weapons and Hate, We Had to Defend Them Gazeta Wyborcza June 16/17 Відвідано: 14.11.2017
- Bikont А. "We From Jedwabne" - A Radzilow Excerpt Відвідано: 16.11.2017
- Відвідано 16.11.2017
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bijnya v Radziluvi Pogrom u Radziluvi znishennya yevrejskoyi gromadi mistechka Radziluv jogo polskimi meshkancyami 7 listopada 1941 roku Bilshist zhertv buli spaleni zhivcem u pokinutij stodoli Mitkovskogo PeredumoviV period mizhvoyennoyi Polshi rajon Lomzhinskogo povitu sho prilyagav do kordonu iz nimcekoyu Shidnoyu Prussiyeyu stav arealom znachnogo poshirennya nacionalistichnih organizacij kotri zdobuli velikij vpliv na naselennya Krim togo neodnoznachnu poziciyu shodo yevreyiv zajmala rimo katolicka cerkva Vzhe u 1933 roci vidbulas persha sproba yevrejskogo pogromu yaka todi bula zupinena polskoyu policiyeyu druga sproba pogromu stalas u 1935 roci Periodichno vidbuvalis akciyi nasilstva proti yevreyiv ta sabotazhu yih kramnic Todishnij miscevij radziluvskij ksondz Yuzef Horomanskij osobisto kontrolyuvav piketi vistavleni nacionalistichnimi aktivistami kolo yevrejskih magaziniv z metoyu nedopushennya tudi pokupciv krim togo u shkoli toj samij ksondz zasterigav ditej u shkoli vid pokupok tovariv u yevrejskih magazinah oskilki za jogo slovami yevreyi misyat hlib nogami i plyuyut u nogo Ci podiyi spriyali zrostannyu izolyaciyi yevrejskoyi obshini ta rostu u yiyi predstavnikiv kompleksu zhertvi Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta podilu Polshi zgidno paktu Molotova Ribbentropa mizh Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom Radziluv stav prikordonnim mistom po radyanskij storoni radyansko nimeckogo kordonu V cej chas chastina nacionalistichno nalashtovanih meshkanciv mistechka sformuvala pidpilni zagoni oporu novij vladi a chastina stala spivrobitnichati iz neyu Za dva roki radyanskoyi vladi i tak visokij riven antisemitizmu she bilshe zris oskilki znachna chastina polskih meshkanciv vklyuchno iz miscevim katolickim svyashenikom vvazhali yevreyiv prihilnikami ta aktivistami bilshovizmu ta komunistichnoyi vladi Pislya napadu Nimechchini na SRSR 22 chervnya 1941 roku prikordonnij Radziluv buv v pershij zhe den vzyatij pid kontrol Vermahtom pidrozdili yakogo 23 chervnya za dopomogoyu polskih antiradyanskih pidpilnikiv likviduvali reshtki Chervonoyi Armiyi yaki she zalishilis u okolici Zgidno svidchen M Finkelshtejna polske naselennya sporudilo triumfalnu arku iz portretom Gitlera ta napisom Nehaj zhive nimecka armiya kotra zvilnila nas vid proklyatogo zhido komunizmu a 26 chervnya grupa nimeckih soldat zayihala u selo ta rozdala zbroyu miscevim zhitelyam dlya rozpravi nad komunistami i yevreyami V toj zhe den miscevij shvec Antonij Kosmachevskij ta deyakij Skrandskij zhivcem vidpilili golovu 17 ti richnij chlenkini Komsomolu Frumi Dorogoj tilo yakoyi vtopili u boloti Perebig podijPislya nimeckogo napadu na SRSR ta shvidkogo prosuvannya Vermahtu na Shid nova okupacijna vlada sformuvalas ne vidrazu Faktichno yiyi rol stala vidigravati samoorganizovana grupa polskih nacionalistichno oriyentovanih meshkanciv zi 9 ti osib peredovsim tih hto aktivno protistoyav radyanskij vladi U pershi dni okupaciyi nimci ne lishe rozdavali zbroyu ale takozh demonstruvali stavlennya svoyeyi vladi do yevreyiv Tak napriklad voni nakazali yim vinesti iz sinagogi religijni knigi kinuti u richku ta toptati Potim voni zapryagli yevreyiv do voza ta zmushuvali bigati galopom b yuchi nagajkami Taki pokazovi prinizhennya ostatochno perekonali meshkanciv Radziluva u bezpravnomu stanovishi yevreyiv Narostannya nasilstva Protyagom nastupnih dniv vidbuvalis postijni akti nasilstva polskogo naselennya nad yevreyami yaki chasto zakinchuvalis ubivstvami Paralelno bulo rozgrabovano radyanskij sklad zbroyi ta gorilchanij zavod u Sluchi nepodalik Hajya Finkelshtejn zvernulas do miscevogo ksondza Oleksandra Dolyegovskogo yak najbilsh vplivovoyi osobi u mistechku z prohannyam zaklikati polyakiv pripiniti nasilstvo odnak otrimala vidmovu Ksondz Oleksandr pidtverdiv zvinuvachennya vsih yevreyiv vid malogo do 60 ti richnogo u komunizmi ta vidsutnosti interesu yih zahishati V nedilyu 6 lipnya do Radziluva stali prihoditi meshkanci mistechka Vonsoshu yakomu poperednoyi nochi z 5 na 6 te vidbulas bijnya v rezultati yakoyi bulo vbito majzhe vse yevrejske naselennya sho skladalo kilka soten osib Priblizno v cej chas iz zahoplenih nimcyami radyanskih tyurem bulo vipusheno grupu polskih cholovikiv yakih komunistichna vlada gotuvala do deportaciyi u Sibir Yih zhinki i diti na toj chas vzhe buli deportovani Yihnya poyava she bilshe posilila antiyevrejski nastroyi V ponedilok 7 lipnya kolo 15 00 do Radziluva priyihala nevelika grupa gestapivciv 3 5 osib yaki proveli rozmovu iz miscevimi polskimi predstavnikami shodo podalshih dij stosovno yevreyiv Nimci viddali nakaz sklikati yih na rinkovu ploshu dlya rozchistki brukivki vid bur yaniv Krim togo polyakam rozdali kilka rushnic Svidchennya rozhodyatsya shodo roli ciyeyi grupi gestapivciv Polski svidki perevazhno vkazuyut lishe na nimciv yak organizatoriv pogromu v toj chas yak yevrejski svidki govoryat pro yih spilnu diyalnist iz predstavnikami samoorganizovanoyi polskoyi administraciyi V bud yakomu vipadku z oglyadu na peredistoriyu mozhna tverditi sho obidvi storoni mali silni antiyevrejski nastroyi Spalennya yevreyiv u stodoli Meshkanciv yevrejskoyi nacionalnosti stali zganyati na ploshu Iz svidchen Stanislava Romotovskogo ta Heleni Z mozhna zrobiti visnovok sho prinajmni chastina yevreyiv ne zamislyuvalis nad mozhlivistyu masovogo vbivstva Zokrema Helena Z svidchila sho yiyi yevrejska susidka prosila podivitis za yihnimi rechami vzhe koli u gurti inshih yevreyiv ishla na ploshu V toj chas dlya spalennya bulo obrano pokinutu stodolu vlasnik yakoyi kilka rokiv pered tim viyihav do Argentini Vidpovidno do svidchen Hayi Godlin iz Shuchina cyu stodolu obrali prosto tomu sho vona bula najbilsha za rozmirom Pislya togo yak yevreyi zibralis na ploshi yih otochili miscevi polyaki ta stali biti tak sho deyakih iz nih vtrachali svidomist a deyaki vmirali she dorogoyu na ploshu udarom paliceyu buv ubitij yevrejskij hlopchik yakij ishov z mamoyu ta menshim bratom Pobittya zupinilos na korotkij chas koli polyaki nakazali yevreyam spivati pisnyu Moskva moya pislya chogo pobittya prodovzhilis iz she bilshoyu intensivnistyu Za svidchennyam Finkelshtejna nimci rozdali zbroyu ta viyihali lishe u cej moment Ozbroyeni takim chinom polyaki pognali yevreyiv vuliceyu Pyenktnoyu do stodoli na okrayini mista Stodola mala kam yani stini i derev yani dveri yaki buli zabiti ta pidperti derev yanimi brusami shob ne dozvoliti nikomu vijti iz neyi 16 richnij Yuzef Klimashevskij spravzhnye prizvishe Ekstovich obliv stodolu ta yiyi dah kerosinom pislya chogo pidpaliv Iz stodoli zmogli virvatis muzhchina ta divchina obidvoye buli zastreleni Vzhe u palayuchij budinok lyudej zmushuvali zahoditi pid strahom rozstrilu cherez dah Tak samo kidali tudi ditej Odin iz aktivnih uchasnikiv pogromu Leon Kosmachevskij osobisto vkinuv u vogon 10 dennogo sina Bereka Vassershtajna yakogo jogo mati prosila ne vbivati z oglyadu na jogo vik a pislya togo za dopomogoyu bagneta uviphnuv i yiyi samu Znishennya zalishkiv yervejskogo naselennya V silu riznih prichin ne vsi meshkanci yevrejskoyi nacionalnosti pishli na ploshu ta vidpovidno zaginuli u stodoli Yakas chastina diznavshis pro podiyi yaki shojno vidbulis stala perehovuvatis u riznih miscyah Protyagom nastupnih troh dniv priblizno do 10 lipnya buli ubiti zalishki radziduvskih yevreyiv Trupi vzhe ubitih kotri lezhali na vulici za iniciativi miscevogo feldshera zalili gazonnim vapnom dlya uperedzhennya poshirennya epidemij Osnovnim miscem masovih ubivstv stali tak zvani lodivni gliboki yami dlya zberigannya produktiv iz lodom na dni yakih z oglyadu na veliku glibinu nikoli ne tanuv Pered skidannyam u lodivnyu zhertv vibivali iz pistoleta ale inkoli vkidali zhivimi ta zasipali zemleyu Vidomij vipadok koli odin iz polskij milicioneriv zaradi ekonomiyi naboyiv postaviv uryad 10 yevrejskih ditej ta visteliv krajnomu v golovu tak shob odniyeyu kuleyu prostreliti golovi usih vsih desyatero i tih do yakih dijshla i tih do yakih ne dijshla kulya skinuli u yamu ta zakopali Iz usogo yevrejskogo naselennya Radziluva sho skladalo kolo 800 osib vizhila lishe sim ya Finkelshtejniv kotra pered tim prijnyala katolicizm a takozh Moshe Pesah Dorogoj iz sinom Akivoyu odnak vzhe pislya vignannya nimciv Chervonoyu Armiyeyu dvoye ostannih buli zabiti sokirami miscevimi selyanami yak nevigidni svidki bijni 1941 roku Doslidzhennya ta ocinkaNaprikinci 1940 h rokiv v umovah socialistichnoyi Polshi bulo provedeno ryad sudovih procesiv proti uchasnikiv ubivstv predstavnikiv radyanskoyi vladi a takozh yevrejskogo naselennya kotri vidbuvalis pislya vstupu na cyu teritoriyu nimeckih vijsk 22 chervnya 1941 roku Odnak praktichno vsi golovni vikonavci pogromu buli viznani ne vinuvatimi v silu braku dokaziv ta lzhesvidchen odniyeyi iz hreshenih yevrejok kotra zmushena bula yih robiti pid zagrozoyu vbivstva Zgodom u 1960 h rokah svidki stali stverdzhuvati sho vikonavcyami pogromu buli nimci U 1964 roci v Nimechchini bulo provedeno rozsliduvannya shodo gestapivskogo oficera Hermana Shapera Hermann Schaper yakij pidozryuvavsya v organizaciyi ta uchasti u bijni Ce pidtverdili dvoye svidkiv Haya Finkelshtejn ta Ichak Feler Prote sprava proti Shapera bula zakrita i vidkrita znovu u 1974 roci V rezultati Shaper buv zasudzhenij do 8 rokiv uv yaznennya odnak buv dochasno zvilnenij cherez stan zdorov ya Doslidzhennya Polskogo institutu nacionalnoyi pam yati shodo bijni u Radziluvi takozh bulo skasovano PosilannyaUrivok pro spalennya yevreyiv u Radziluvi iz knigi Anni Bikont Mi z Yedvabnogo 2004 r ukrayinskij pereklad Virtualnij memorial yevreyiv mistechka Radziluv angl Div takozhGolokost Bijnya u Shuchini Bijnya u Vonsoshi Pogrom u YedvabnomuZauvagiPrizvishe vlasnika stajni podano zgidno svidchen M Finkelshtejna Zgidno svidchen Bereka Vassershtajna ce buli brati Antonij ta Leon Kosmachevski Zgidno svidchen Bereka Vassershtajna yij bulo 18 rokiv Zgidno svidchen Bereka Vassershtajna yiyi im ya bulo Shima Zgidno svidchen Hanni Z polki iz Radziluva nenavist do ciyeyi divchini pov yazana iz tim sho vona ne lishe bula chlenkineyu Komsomolu ale takozh kidala kaminnyam u Rozp yattya i proklinala Finkelshtejn podaye cifru 1200 osib svidchennya Heleni Z zgidno svidchen Finkelshtejna iz svidchen Bereka Vassershtajna na sudi nad Feliksom GoldlyevskimPrimitkiDaniela Wolos 2016 Polacy mordowali nie tylko w Jedwabnem Trzy pogromy ktorych powinnismy sie wstydzic Wasosz Vidvidano 12 11 2017 Debata Podlasie 1941 Pogromy Leczenie polskiej pamieci 2016 12 16 12 44 Vidvidano 14 11 2017 Bikont A 2001 They Had Vodka Weapons and Hate A Pogrom or a Revolution Gazeta Wyborcza June 16 17 Vidvidano 14 11 2017 Tam zhe M Bojanowski Cities of Death Finklshteyn Menakhem 1945 The Pogroms in Radzshilov Radzilow Document from the Regional Historical Commission in Byalistok r 229 Finklshteyn Menakhem 1945 The Pogroms in Radzshilov Radzilow Document from the Regional Historical Commission in Byalistok r 230 Zakowski Jacek 2000 Historyk Tomasz Szarota o zbrodni w Jedwabnem Gazeta wyborcza Soika Golding Ch 1945 How the Jews of Shtutsin Szczuczyn Struggled and Suffered Vidvidano 17 11 2017 Finklshteyn Menakhem 1945 The Pogroms in Radzshilov Radzilow Document from the Regional Historical Commission in Byalistok r 231 Tryczyk 2015 Lopata sztacheta kijem Newsweek Polska nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vidvidano 10 11 2017 Bikont A 2001 They Had Vodka Weapons and Hate We Had to Defend Them Gazeta Wyborcza June 16 17 Vidvidano 14 11 2017 Bikont A We From Jedwabne A Radzilow Excerpt Vidvidano 16 11 2017 Vidvidano 16 11 2017