Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бійня у Щучині Погром у Щучині Різанина у Щучині масове вбивство єврейської громади містечка Щучина його польським насел

Бійня у Щучині

Бійня у Щучині

Бійня у Щучині, Погром у Щучині, Різанина у Щучині — масове вбивство єврейської громади містечка Щучина його польським населенням у перші тижні німецької окупації, влітку 1941 року.

Антисемітські настрої та погром 1939 року

До початку Другої світової війни Щучин розташовувався на самому кордоні між Польщею та Німеччиною. На початку вересня 1939 року до містечка зайшли німецькі підрозділи, а незабаром, 300 єврейських чоловіків були вивезені до Німеччини. Тоді ж почався перший погром єврейського населення, який був стриманий новою німецькою владою. В цей час було зруйновано синагогу та єврейську школу. Згодом, містечко було передане під контроль Радянського Союзу, відповідно до пакту Молотова Ріббентропа.

Початок та перебіг різанини

image
Ринкова площа Щучина - одне із головних місць де у 1941 році відбувались події погрому. (Фото 1916р.)

Німецькі війська увійшли в розташований на самому кордоні Щучин у перший же день нападу на Радянський Союз — 22 червня 1941 року (за іншими даними безпосередньоу у Щучин німці зайшли 24 числа) . Проте, бойові підрозділи вермахту швидко рухались на Схід і впродовж наступних кількох тижнів, влада у містечку належала самоорганізованим польським структурам, переважно із членів націоналістичних організацій. У Щучині на чолі такої управи стояв місцевий вчитель, котрий був звільнений німцями із радянської в'язниці, де його готували до відправки у Сибір. З цього ж часу, почались убивства спочатку осіб, котрі співробітничали із радянською владою, а потім громадян міста за ознакою національності. Вже 25 червня, вночі, чотири групи поляків у чотирьох різних дільницях містечка почали здійснювати вбивства. Вони відбувлись у домах жертв, куди вбивці приходили самі, хоча, згодом, убивства євреїв відбувались удень в публічних місцях, в тому числі і у неділю коли польські мешканці повертались із костелу. З часом інтенсивність вбивств зростала, деяких жертв вели на місцеву бійню для тварин та забивали поклавши голови на пеньки для відрубування голів худобі. Близько 24 червня польські активісти відібрали 100 єврейських чоловіків та вивівши їх на площу убили. за допомогою сокир, палиць та лопат. Троє єврейських жінок, звернулись по допомогу до місцевого священика, просячи його використати свій авторитет для стримання вбивств, однак отримали відмову. Приблизно у цей час до містечка заїхало 20 німецьких військових і до них була відправлена делегація євреїв із проханням про допомогу. Після отримання деяких подарунків німецькі солдати погодились допомогти і це на певний час призупинили бійню. Не дивлячись на тимчасове припинення убивств, євреї зазнавали систематичних та показових принижень. У серпні, польська поліція, за допомогою німців зігнала євреїв на площу, розмістивши частини людей у коморах. Територія де вони знаходились була оточена колючим дротом та влаштовано ґетто. Наступного дня старші люди були відібрані, відведені на цвинтар та убиті, так само були убиті ті яких знайшли схованими у різних місцях. Згодом жінок із гетто відправляли на роботу у різні селянські господарства. Кілька десятків із них були убиті польськими селянами коло села Бзура. Під час нальотів на ґетто поляками вбито за повідомленням одного із свідків коло 300 осіб. Ґетто було ліквідовано 2 листопада 1942 року. Його мешканці були перевезені до табору Боґуш, коло Граєво.

Див. також

Зауваги

  1. Згодом вони були відпущені, але до Щучина вдалось повернутись лише 30 із них
  2. Згідно свідчення Баше Кацпера
  3. Відповідно до свідчень Хайї Ґолдінг

Примітки

  1. Dr. Mirosław Tryczyk (2016) Nie tylko Jedwabne… «Miasta śmierci» na Podlasiu. "Polacy stopniowo uczyli się zabijać Dziennik Відвідано: 19.11.2017
  2. Tryczyk (2015) «Łopatą, sztachetą, kijem» Newsweek Polska[недоступне посилання з липня 2019] Відвідано: 10.11.2017
  3. Там же Відвідано: 10.11.2017
  4. Soika-Golding Chaye (1945) How the Jews of Shtutsin (Szczuczyn) Struggled and Suffered Chaye, Golding Letters Відвідано: 19.11.2017
  5. Domanowska A. (2012) Murder of Jewish Women in Bzury. Polish IPN Opens An Investigation Відвідано: 19.11.2017
  6. Katzper Bashe (1946) Death of the Jews of Szczuczyn, Document of the Jewish Voyevodisher Historical Commission Bialystok Відвідано: 20.11.2017

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bijnya u Shuchini Pogrom u Shuchini Rizanina u Shuchini masove vbivstvo yevrejskoyi gromadi mistechka Shuchina jogo polskim naselennyam u pershi tizhni nimeckoyi okupaciyi vlitku 1941 roku Antisemitski nastroyi ta pogrom 1939 rokuDo pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Shuchin roztashovuvavsya na samomu kordoni mizh Polsheyu ta Nimechchinoyu Na pochatku veresnya 1939 roku do mistechka zajshli nimecki pidrozdili a nezabarom 300 yevrejskih cholovikiv buli vivezeni do Nimechchini Todi zh pochavsya pershij pogrom yevrejskogo naselennya yakij buv strimanij novoyu nimeckoyu vladoyu V cej chas bulo zrujnovano sinagogu ta yevrejsku shkolu Zgodom mistechko bulo peredane pid kontrol Radyanskogo Soyuzu vidpovidno do paktu Molotova Ribbentropa Pochatok ta perebig rizaniniRinkova plosha Shuchina odne iz golovnih misc de u 1941 roci vidbuvalis podiyi pogromu Foto 1916r Nimecki vijska uvijshli v roztashovanij na samomu kordoni Shuchin u pershij zhe den napadu na Radyanskij Soyuz 22 chervnya 1941 roku za inshimi danimi bezposerednou u Shuchin nimci zajshli 24 chisla Prote bojovi pidrozdili vermahtu shvidko ruhalis na Shid i vprodovzh nastupnih kilkoh tizhniv vlada u mistechku nalezhala samoorganizovanim polskim strukturam perevazhno iz chleniv nacionalistichnih organizacij U Shuchini na choli takoyi upravi stoyav miscevij vchitel kotrij buv zvilnenij nimcyami iz radyanskoyi v yaznici de jogo gotuvali do vidpravki u Sibir Z cogo zh chasu pochalis ubivstva spochatku osib kotri spivrobitnichali iz radyanskoyu vladoyu a potim gromadyan mista za oznakoyu nacionalnosti Vzhe 25 chervnya vnochi chotiri grupi polyakiv u chotiroh riznih dilnicyah mistechka pochali zdijsnyuvati vbivstva Voni vidbuvlis u domah zhertv kudi vbivci prihodili sami hocha zgodom ubivstva yevreyiv vidbuvalis uden v publichnih miscyah v tomu chisli i u nedilyu koli polski meshkanci povertalis iz kostelu Z chasom intensivnist vbivstv zrostala deyakih zhertv veli na miscevu bijnyu dlya tvarin ta zabivali poklavshi golovi na penki dlya vidrubuvannya goliv hudobi Blizko 24 chervnya polski aktivisti vidibrali 100 yevrejskih cholovikiv ta vivivshi yih na ploshu ubili za dopomogoyu sokir palic ta lopat Troye yevrejskih zhinok zvernulis po dopomogu do miscevogo svyashenika prosyachi jogo vikoristati svij avtoritet dlya strimannya vbivstv odnak otrimali vidmovu Priblizno u cej chas do mistechka zayihalo 20 nimeckih vijskovih i do nih bula vidpravlena delegaciya yevreyiv iz prohannyam pro dopomogu Pislya otrimannya deyakih podarunkiv nimecki soldati pogodilis dopomogti i ce na pevnij chas prizupinili bijnyu Ne divlyachis na timchasove pripinennya ubivstv yevreyi zaznavali sistematichnih ta pokazovih prinizhen U serpni polska policiya za dopomogoyu nimciv zignala yevreyiv na ploshu rozmistivshi chastini lyudej u komorah Teritoriya de voni znahodilis bula otochena kolyuchim drotom ta vlashtovano getto Nastupnogo dnya starshi lyudi buli vidibrani vidvedeni na cvintar ta ubiti tak samo buli ubiti ti yakih znajshli shovanimi u riznih miscyah Zgodom zhinok iz getto vidpravlyali na robotu u rizni selyanski gospodarstva Kilka desyatkiv iz nih buli ubiti polskimi selyanami kolo sela Bzura Pid chas nalotiv na getto polyakami vbito za povidomlennyam odnogo iz svidkiv kolo 300 osib Getto bulo likvidovano 2 listopada 1942 roku Jogo meshkanci buli perevezeni do taboru Bogush kolo Grayevo Div takozhGolokost Bijnya u Vonsoshi Bijnya v Radziluvi Pogrom u YedvabnomuZauvagiZgodom voni buli vidpusheni ale do Shuchina vdalos povernutis lishe 30 iz nih Zgidno svidchennya Bashe Kacpera Vidpovidno do svidchen Hajyi GoldingPrimitkiDr Miroslaw Tryczyk 2016 Nie tylko Jedwabne Miasta smierci na Podlasiu Polacy stopniowo uczyli sie zabijac Dziennik Vidvidano 19 11 2017 Tryczyk 2015 Lopata sztacheta kijem Newsweek Polska nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vidvidano 10 11 2017 Tam zhe Vidvidano 10 11 2017 Soika Golding Chaye 1945 How the Jews of Shtutsin Szczuczyn Struggled and Suffered Chaye Golding Letters Vidvidano 19 11 2017 Domanowska A 2012 Murder of Jewish Women in Bzury Polish IPN Opens An Investigation Vidvidano 19 11 2017 Katzper Bashe 1946 Death of the Jews of Szczuczyn Document of the Jewish Voyevodisher Historical Commission Bialystok Vidvidano 20 11 2017

Дата публікації:
Топ