Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бій на палицях (ісп. Riña a garrotazos або Duelo a garrotazos) — це назва картини іспанського художника Франсіско Гої, яка зараз зберігається в Музеї Прадо в Мадриді. Одна з серії «Чорних картин», яку Гоя намалював для декорації стін будинку у період між 1820 і 1823 роками, зображує двох чоловіків, які, застрягши по коліна в багнюці або піску, б'ються палицями.
| Duelo a garrotazos | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Франсіско-Хосе де Гоя |
| Час створення: | 1820 |
| Висота: | 125 см |
| Ширина: | 261 см |
| Матеріал: | Полотно |
| Жанр: | побутовий жанр |
| Зберігається: | Мадрид |
| Музей: | Музей Прадо |
| Інвентарний номер: | P000758[1] |
 Бій на палицях у Вікісховищі | |
У 1819 році Гоя придбав будинок на березі річки Мансанарес поблизу Мадрида під назвою Квінта-дель-Сордо («Дім глухого»). Це був невеликий двоповерховий будинок, названий на честь його попереднього мешканця, що був глухим, однак Гоя також втратив слух після лихоманки в 1792 році. Між 1819 та 1823 роками, коли він переїхав до Бордо, Гоя створив серію з 14 робіт, які намалював олійними фарбами безпосередньо на стінах будинку. Картина «Бій на палицях» була розташована у верхній кімнаті Квінта-дель-Сордо.
Картина, як і решта «Чорних картин», була перенесена з гіпсу на полотно в 1874 році Сальвадором Мартінесом Кубельсом на замовлення барона Ерлангера, французького банкіра, який мав намір продати картини на Всесвітній виставці в Парижі в 1878 році. Однак робота не зацікавила покупців, і він сам подарував її Музею Прадо в 1881 році.
Аналіз
Ця картина з моменту її створення (1819—1823) сприймалася як братовбивча боротьба між іспанцями; за часів Гої протилежними позиціями були ліберали та абсолютисти. Картина була написана під час Іспанської революції та страти Рієго Фердинандом VII, що призвело до вигнання французьких прихильників, у тому числі й самого художника. З цієї причини картина ніби пророкує боротьбу між «двома Іспаніями», яка триватиме в 19 столітті між прогресистами та «модерадос», що призвели до Громадянської війни в Іспанії (1936-39).
Зарубіжні критики 19 століття традиційно розглядали цю роботу як зображення іспанського сільського побуту. Однак іспанські інтелектуали від самого початку відмовлялися інтерпретувати її як картину в стилі костумбризм. Їхнє бачення сюжету було переважно символічним: безжальна смерть, розбрат між людьми або громадянські війни.
Однак один з елементів такого тлумачення твору як зображення іспанців, приречених на вбивство один одного, — ноги чоловіків, що застрягли в піску, — був поставлений під сумнів. Британський дослідник Найджел Глендінґінґ звернув увагу на відмінності між сучасними картинами і станом «Чорних картин» до їхнього перенесення та реставрації, задокументованими на серії фотографій, зроблених близько 1873 року французьким фотографом Жаном Лораном. Наприкінці 2010 року ще одне дослідження зображень Лорана, проведене Карлосом Форададою, художником і викладачем історії мистецтва, підтвердило, що Гоя намалював дуелянтів, які стоять у високій траві, а не по коліна в багнюці, і що саме погана техніка, використана для зняття картин зі стін Квінта-дель-Сордо, призвела до втрати великих ділянок картини.
На фотографії Лорана на стіні в будинку Гої фігури постають на передньому плані, як це було прийнято в «Лихоліттях війни», виділені на тлі далекого безлюдного пейзажу й підсвічені, що суперечило традиціям портретного зображення людей. Не виключено, що він хотів передати слабке світанкове світло, у якому відбувається двобій. Кольоровими представлені лише пейзаж і небо. Як протиставлення жорстокій драмі, ми бачимо красу блакиті небесного простору та відтінки рожевого на землі.
Композиція зміщена від центру, а самі дуелянти зображені в лівій частині картини, залишаючи праворуч широкий пейзаж. Цей дисбаланс у композиції суперечить академічним і неокласичним канонам і часто зустрічається в інших «Чорних картинах», таких як «Відьомський шабаш» або «Паломництво до Сан-Ісідро», у якій чоловіки скупчилися в одному кінці зображення. Цей тип органічної композиції базується на лініях сили та руху, а не на положенні фігур, і є типовим для романтизму.
Дивіться також
Ser de España
Pinturas negras
- https://www.museodelprado.es/en/the-collection/art-work/fight-to-the-death-with-clubs/2f2f2e12-ed09-45dd-805d-f38162c5beaf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bij na palicyah isp Rina a garrotazos abo Duelo a garrotazos ce nazva kartini ispanskogo hudozhnika Fransisko Goyi yaka zaraz zberigayetsya v Muzeyi Prado v Madridi Odna z seriyi Chornih kartin yaku Goya namalyuvav dlya dekoraciyi stin budinku u period mizh 1820 i 1823 rokami zobrazhuye dvoh cholovikiv yaki zastryagshi po kolina v bagnyuci abo pisku b yutsya palicyami Bij na palicyahDuelo a garrotazosTvorec Fransisko Hose de GoyaChas stvorennya 1820Visota 125 smShirina 261 smMaterial PolotnoZhanr pobutovij zhanrZberigayetsya MadridMuzej Muzej PradoInventarnij nomer P000758 1 Bij na palicyah u Vikishovishi U 1819 roci Goya pridbav budinok na berezi richki Mansanares poblizu Madrida pid nazvoyu Kvinta del Sordo Dim gluhogo Ce buv nevelikij dvopoverhovij budinok nazvanij na chest jogo poperednogo meshkancya sho buv gluhim odnak Goya takozh vtrativ sluh pislya lihomanki v 1792 roci Mizh 1819 ta 1823 rokami koli vin pereyihav do Bordo Goya stvoriv seriyu z 14 robit yaki namalyuvav olijnimi farbami bezposeredno na stinah budinku Kartina Bij na palicyah bula roztashovana u verhnij kimnati Kvinta del Sordo Kartina yak i reshta Chornih kartin bula perenesena z gipsu na polotno v 1874 roci Salvadorom Martinesom Kubelsom na zamovlennya barona Erlangera francuzkogo bankira yakij mav namir prodati kartini na Vsesvitnij vistavci v Parizhi v 1878 roci Odnak robota ne zacikavila pokupciv i vin sam podaruvav yiyi Muzeyu Prado v 1881 roci AnalizCya kartina z momentu yiyi stvorennya 1819 1823 sprijmalasya yak bratovbivcha borotba mizh ispancyami za chasiv Goyi protilezhnimi poziciyami buli liberali ta absolyutisti Kartina bula napisana pid chas Ispanskoyi revolyuciyi ta strati Riyego Ferdinandom VII sho prizvelo do vignannya francuzkih prihilnikiv u tomu chisli j samogo hudozhnika Z ciyeyi prichini kartina nibi prorokuye borotbu mizh dvoma Ispaniyami yaka trivatime v 19 stolitti mizh progresistami ta moderados sho prizveli do Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 39 Fotografiya Zhana Lorana zroblena blizko 1873 roku pered perenesennyam na polotno Popri te sho ne vidno nig Iriarte yakij rozglyadav kartinu v Kvinti interpretuvav yiyi tak sho duelyanti bilisya na trav yanomu poli a ne po kolina v bagnyuci Zarubizhni kritiki 19 stolittya tradicijno rozglyadali cyu robotu yak zobrazhennya ispanskogo silskogo pobutu Odnak ispanski intelektuali vid samogo pochatku vidmovlyalisya interpretuvati yiyi yak kartinu v stili kostumbrizm Yihnye bachennya syuzhetu bulo perevazhno simvolichnim bezzhalna smert rozbrat mizh lyudmi abo gromadyanski vijni Odnak odin z elementiv takogo tlumachennya tvoru yak zobrazhennya ispanciv prirechenih na vbivstvo odin odnogo nogi cholovikiv sho zastryagli v pisku buv postavlenij pid sumniv Britanskij doslidnik Najdzhel Glendinging zvernuv uvagu na vidminnosti mizh suchasnimi kartinami i stanom Chornih kartin do yihnogo perenesennya ta restavraciyi zadokumentovanimi na seriyi fotografij zroblenih blizko 1873 roku francuzkim fotografom Zhanom Loranom Naprikinci 2010 roku she odne doslidzhennya zobrazhen Lorana provedene Karlosom Foradadoyu hudozhnikom i vikladachem istoriyi mistectva pidtverdilo sho Goya namalyuvav duelyantiv yaki stoyat u visokij travi a ne po kolina v bagnyuci i sho same pogana tehnika vikoristana dlya znyattya kartin zi stin Kvinta del Sordo prizvela do vtrati velikih dilyanok kartini Na fotografiyi Lorana na stini v budinku Goyi figuri postayut na perednomu plani yak ce bulo prijnyato v Liholittyah vijni vidileni na tli dalekogo bezlyudnogo pejzazhu j pidsvicheni sho superechilo tradiciyam portretnogo zobrazhennya lyudej Ne viklyucheno sho vin hotiv peredati slabke svitankove svitlo u yakomu vidbuvayetsya dvobij Kolorovimi predstavleni lishe pejzazh i nebo Yak protistavlennya zhorstokij drami mi bachimo krasu blakiti nebesnogo prostoru ta vidtinki rozhevogo na zemli 1 Vidomskij shabash Kompoziciya zmishena vid centru a sami duelyanti zobrazheni v livij chastini kartini zalishayuchi pravoruch shirokij pejzazh Cej disbalans u kompoziciyi superechit akademichnim i neoklasichnim kanonam i chasto zustrichayetsya v inshih Chornih kartinah takih yak Vidomskij shabash abo Palomnictvo do San Isidro u yakij choloviki skupchilisya v odnomu kinci zobrazhennya Cej tip organichnoyi kompoziciyi bazuyetsya na liniyah sili ta ruhu a ne na polozhenni figur i ye tipovim dlya romantizmu Palomnictvo do San Isidro Divitsya takozhSer de Espana Pinturas negras https www museodelprado es en the collection art work fight to the death with clubs 2f2f2e12 ed09 45dd 805d f38162c5beaf