Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біблі йне бібле йське богосло в я є систематизацією віровчительних положень Біблії у зв язку з конкретною історією двох

Біблійне богослов'я

Біблійне богослов'я

Біблі́йне (бібле́йське) богосло́в'я є систематизацією віровчительних положень Біблії у зв'язку з конкретною історією двох Заповітів. Біблійне богослов'я — порівняно молода наука серед теологічних дисциплін. До XVIII століття у богословських системах цитатами з Писання користувалися найчастіше без уваги до їхнього історичного значення і того справжнього сенсу, який вони мають у Біблії (А. С. Лебедєв). Увага до цілісного розуміння Писання було привернена завдяки працям німецьких пієтистів, зокрема .

Виникнення

Як самостійна наука біблійне богослов'я виникло у протестантському середовищі. Початок йому був покладений в роботах . Головним методом цього богослов'я стало «тлумачення Біблії через саму ж Біблію». Цей метод природно випливав із протестантського погляду на Писання як на єдине джерело Одкровення. Через це православні та католицькі біблеїсти довгий час ставилися до біблійного богослов'я обережно, побоюючись, що через нього буде проникати протестантський вплив. Пізніше стало очевидно, що ця богословська дисципліна не скута абсолютною залежністю від протестантизму. Вона взагалі не може бути цілком відстороненою, а завжди несе на собі відбиток тієї чи іншої конфесії. Подібно до того як може існувати раціоналістичне і протестантське біблійне богослов'я, воно може розвиватися на православній або католицькій основі.

Дослідники

Аспекти православного біблійного богослов'я вивчалися у роботах М. Богословського, Д. Введенського, М. Поснова, В. Велтистова, О. О. Глаголєва, М. Глубоковського, А. С. Лебедєва, І. Олесницького, В. Соловйова, М. Тареєва, С. Трубецького, єп. Хрисанфа, П. Юнгерова та інших.

Серед католицьких авторів, що займалися біблійним богослов'ям можна назвати , Жана Даніелу, , , , , .

Найбільш розвинене біблійне богослов'я, природно, у протестантів, оскільки воно має у них довгу історію. Найвпливовіші серед протестантських вчених 20 століття були Рудольф Бультман, , , , , , .

Предмет науки

Біблійне богослов'я розглядає віровчення Писання у двох аспектах: 1) у плані єдності Слова Божого і 2) у плані історичного різноманіття його виражень у Писанні. Багато в чому біблійне богослов'я перетинається з догматичним богослов'ям та порівняльно-релігійним вивченням Біблії.

Єдність Слова Божого

Єдність Слова Божого ґрунтується на вірі, що з самого початку богоодкровенної релігії її свідчення йшло від Єдиного Бога, Який діє в історії світу, відкриває Себе і Свою волю людям. Саме Він є ініціатором діалогу та Заповіту. Він закликає апостолів, як колись закликав Авраама, Мойсея, пророків. У відповідь на Свій заклик Бог чекає від людей повної і безмежної віри (від віри Авраама до віри в Ісуса Христа, котра надихала апостолів). Бог є Цар світу, але таємниця Царства Його розкривається поетапно (від обітниці царства Давида — до благовістя Царства Божого, яке звучить у проповіді Ісуса Христа, і кінцевого торжества його, символічно зображеного в Апокаліпсисі).

Діяння Бога здійснюються насамперед в історії людства. Він створює у цій історії народ (Церква), з яким укладає Заповіт (від Заповіту з Ноєм і Авраамом до Нового Заповіту Ісуса Христа). Заповіт містить в собі обітницю, пророцтво про прийдешнє єднання Бога і людини в Царстві Божому. Ця обітниця проходить наскрізною темою по всій Біблії, починаючи від історії Авраама. У той же час обітниця не виключає школи скорбот, через котру повинні пройти вірні. З одного боку, це напоумлення тим, хто зрадив Богу (поневіряння Ізраїля пустелею, Полон, руйнування Храму), а з іншого — це випробування віри (Йов, пророк Єремія; пор. слова Христа: «у світі будете мати скорботу», Йн 16:33). У цих випробуваннях зберігається залишок обраних, ядро істинної Церкви. Саме заснування Церкви як народу Божого є волею Творця, що поєднує обидва Заповіти. В обох Заповітах «народ святий» призначений на служіння Божественному домобудівництву. Однак у Старому Заповіті він обмежений національними рамками, а в Новому стає вселенським народом, де немає ні елліна, ні юдея. Як нагадування про Заповіт і покликання Церкви Бог заповідає обряди та богослужіння (від першої жертви до Євхаристійної Жертви Нового Заповіту). Утім, без дотримання заповіді любові до Бога і ближнього обряди втрачають сенс. Стрижнем біблійного богослов'я обох Заповітів є есхатологічне вчення про Царство і його Царя — Месію (Христа). У Христі з'єднується і обітниця Заповіту (Бог входить через втілення у найтіснішу єдність з людиною), і явлення Царства, котре «непримітним чином» приходить у світ і очікується у славі в прийдешньому. Людина, котра відпала через гріх від Бога, повернеться до Нього спокутною силою Боголюдини Христа.

На єдність Біблії вказують і найважливіші її символи: жертва — Євхаристія; єлей помазання — таїнство Святого Духа; води очищення — вода хрещення; покладання рук — посвята служителів Церкви; творче Слово Боже, Слово Одкровення — втілене Предвічне Слово; кров як символ життя — Кров Месії, що віддає Себе «за життя світу»; дні творіння, День Господній у Старому Заповіті — «день» Ісуса Христа, «день» Суду Месії.

Про єдність Біблії свідчить аналіз найважливіших біблійних понять, котрі у своєму словесному вираженні відрізняються від сучасних. Наприклад, пізнання (євр. ידע, ЙАДА — пізнавати) — поняття, котре має багато сенсів (знати, бути впевненим, пізнавати, в тому числі жінку); слава (євр. כבוד, КАВОД) означає прояв божественної могутності у світі; святість (євр. קדוש, КАДОШ — святий) — несумірність Бога з творінням, а у відношенні до творіння — посвячення Богу; правда, або істина (євр. אמת, ЕМЕТ), означає вірність моральним заповітам. Ці та подібні їм специфічні біблійні поняття поглиблювалися у своєму значенні в розвитку священної історії спасіння.

Тематично біблійне богослов'я можна розділити на вчення:

1) про Бога як такого (Біблійні імена Бога); 2) про Бога, що проявляється в акті творіння і в промислі про світ; 3) про Бога як Спасителя () і Творця народу Божого (Церкви); 4) про природу, покликання і долю людини (Біблійна антропологія) 5) про гріх і праведність 6) про посмертну долю людей 7) про есхатологію, останній Суд і Царство Боже.

Усі ці теми тісно переплітаються між собою, причому повне розкриття їх у рамках біблійного богослов'я досягається лише тоді, коли це богослов'я виходить з усього обсягу Писання. У Біблії одні книги доповнюють інші (наприклад, песимізм Книги Екклезіаста може бути оцінений лише на тлі всього біблійного контексту).

Біблійне богослов'я змушене рахуватися з фактом виключної стриманості священних авторів, коли мова йде про внутрішньобожественну таємницю. Біблія не пропонує метафізичних міркувань про природу Божества; Бог Живий явлений у ній переважно у його діях по відношенню до світу. Тим не менш, вже у Старому Заповіті знаходиться підґрунтя тринітарного догмату (вчення про Духа, Слово і Премудрість Божу). Хоча Бог позамежний і незбагненний, Він частково відкривається в особливих теофаніях; у повноті ж «Бога не бачив ніхто ніколи». Явив Його миру «Єдинородний Син, сущий у лоні Отця» (Ів. 1:18). Властивості Сущого описуються в Біблії переважно , за допомогою земних понять (справедливість, доброта, любов, ревнощі, праведність), і навіть з допомогою антропоморфізмів. Це пов'язано в першу чергу з тим, що Писання сповіщає не абстрактні істини, а вчить жити перед обличчям Божим (наприклад, Боже милосердя є ідеал для людини: Лк. 6:36; єднання Отця і Сина є образ для єднання вірних у любові: Ів. 17:21).

Історичне різноманіття виражень Слова Божого

Біблійне богослов'я також розглядає відмінність конкретних біблійних традицій у їхньому історичному розвитку, встановлюючи особливості богослов'я Закону, Пророків і учительних книг, а також богослов'я Євангелій і послань апостолів. При цьому вивчається богослов'я як окремих священних письменників (наприклад, пророка Амоса, пророка Єремії, євангеліста Луки, євангеліста Івана), так і цілих шкіл (пов'язаних, наприклад, з ім'ям пророка Ісаї або з апокаліптичною традицією). Мета такого вивчення — найбільш точно встановити, що мав на увазі той чи інший священний автор або група авторів у своєму творі. Для цього необхідно якомога точніше встановити датування, історичні обставини виникнення текстів, а також вирішити інші ісагогічні питання.

У цій області біблійного богослов'я намітилося два основні напрями. Одне вивчає богослов'я окремих частин Писання як порівняно незалежні традиції, підкреслюючи їхню своєрідність (прикладом можуть служити праці Г. фон Рада). Часом ці традиції протиставляються одна одній (наприклад, до недавнього часу богослов'я пророків вважалося опозиційним богослов'ю законовчителів і духовенства). Інші, навпаки, визнаючи особливості авторів і шкіл Письма, знаходять між ними суттєвий зв'язок (так, Сігмунд Мовінкель довів його у випадку пророків і священиків). У новозавітному богослов'ї було прийнято проводити різку грань між синоптиками і писаннями Івана. Так само зроблені спроби дати характеристику особливих рис богослов'я апостола Марка () та інших синоптиків (, ). Спеціальну область являє собою реконструкція цілісного богослов'я апостола Павла. У ньому також намагалися знайти риси, що протиставляють його Євангелію. Але при всій цінності виявлення характерних особливостей богонатхненних авторів рано чи пізно виявлялося, що духовна єдність, що зв'язує їх, вище всіх відмінностей. Образно кажучи, Писання є своєрідний свідок «передекуменізму», де різні точки зору зустрічаються в єдиному руслі божественного Одкровення.

Порівняльно-релігійні дослідження, особливо у сфері історії та культури Стародавнього Сходу, допомагають біблійному богослов'ю засвоїти мову символіки, котра була використана священними письменниками. Це, у свою чергу, допомагає виділити вічну смислову основу Одкровення, що стоїть за формами, котрі пов'язані з умовами минулих історичних епох.

У певному сенсі можна сказати, що біблійне богослов'я увінчує всю будівлю біблійної науки про Священне Писання, бо ісагогіка та екзегеза слугують одній меті — розуміння і сприйняття Слова Божого, даного у Біблії.

Див. також

Посилання

  • (рос.)

Література

  • (рос.) Бартелеми Д., Бог и Его образ: Очерк библ. Б., пер. с франц, Милан, 1988.
  • (рос.) Булгаков С., прот., Богословие Евангелия Иоанна Богослова // Вестник РХД, 1980, № 131.
  • (рос.) Георгиевский А. И., О воскресении мертвых в связи с Евхаристией, в свете учения Свящ. Писания // БТ, сб. 16, 1976.
  • (рос.) Левшеня К., Доктрины Библии, Чикаго, 1981, переизд. М., 1992.
  • (рос.) Лосский В. Н., Боговидение в библ. образе мысли и богомыслии отцов первых веков // БТ, сб. 18, 1978.
  • (рос.) Мудьюгин М., свящ., Любовь к Богу и к людям в Ветхом и Новом Заветах, ЖМП, 1964, № 10;
  • (рос.) Николайнен А. Т., Евхаристия в свете исследований Свящ. Писания НЗ // БТ, сб. 11, 1973.
  • (рос.) Флоренский П., свящ., Понятие Церкви в Свящ. Писании // БТ, сб. 12, 1974.
  • (англ.) Harrington W., The Path of Biblical Theology, Dublin, 1973.
  • (англ.) Hunter A. M., Introducing New Testament Theology, L., 1957.
  • (англ.) Jeremias J., The central Message of the New Testament, L., 1965.
  • (нім.) Kraus H. J., Die biblische Theologie, Neukirchen, 1970.
  • (англ.) MacKenzie J. L., A Theology of the Old Testament, Garden City (N. Y.), 1974.
  • (англ.) Manson T. W., The Teaching of Jesus, Camb., 1931.
  • (нім.) Rad G. von, Theologie des Alten Testaments, Bd. 1—2, Münch., 1958—60.
  • (нім.) Reventlow H. von, Hauptprobleme der alttestamentlichen Theologie im 20. Jahrhundert, Darmstadt, 1982.
  • (нім.) Schelkle K. H., Theologie des Neuen Testaments, Bd. 1—4, Düss., 1968—76 ((англ.) Theology of the New Testament, vol. 1—4, Collegeville, 1971—76).
  • (англ.) Schofield J. N., Introducing Old Testament Theology, L., 1964.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bibli jne bible jske bogoslo v ya ye sistematizaciyeyu virovchitelnih polozhen Bibliyi u zv yazku z konkretnoyu istoriyeyu dvoh Zapovitiv Biblijne bogoslov ya porivnyano moloda nauka sered teologichnih disciplin Do XVIII stolittya u bogoslovskih sistemah citatami z Pisannya koristuvalisya najchastishe bez uvagi do yihnogo istorichnogo znachennya i togo spravzhnogo sensu yakij voni mayut u Bibliyi A S Lebedyev Uvaga do cilisnogo rozuminnya Pisannya bulo privernena zavdyaki pracyam nimeckih piyetistiv zokrema ViniknennyaYak samostijna nauka biblijne bogoslov ya viniklo u protestantskomu seredovishi Pochatok jomu buv pokladenij v robotah Golovnim metodom cogo bogoslov ya stalo tlumachennya Bibliyi cherez samu zh Bibliyu Cej metod prirodno viplivav iz protestantskogo poglyadu na Pisannya yak na yedine dzherelo Odkrovennya Cherez ce pravoslavni ta katolicki bibleyisti dovgij chas stavilisya do biblijnogo bogoslov ya oberezhno poboyuyuchis sho cherez nogo bude pronikati protestantskij vpliv Piznishe stalo ochevidno sho cya bogoslovska disciplina ne skuta absolyutnoyu zalezhnistyu vid protestantizmu Vona vzagali ne mozhe buti cilkom vidstoronenoyu a zavzhdi nese na sobi vidbitok tiyeyi chi inshoyi konfesiyi Podibno do togo yak mozhe isnuvati racionalistichne i protestantske biblijne bogoslov ya vono mozhe rozvivatisya na pravoslavnij abo katolickij osnovi DoslidnikiAspekti pravoslavnogo biblijnogo bogoslov ya vivchalisya u robotah M Bogoslovskogo D Vvedenskogo M Posnova V Veltistova O O Glagolyeva M Glubokovskogo A S Lebedyeva I Olesnickogo V Solovjova M Tareyeva S Trubeckogo yep Hrisanfa P Yungerova ta inshih Sered katolickih avtoriv sho zajmalisya biblijnim bogoslov yam mozhna nazvati Zhana Danielu Najbilsh rozvinene biblijne bogoslov ya prirodno u protestantiv oskilki vono maye u nih dovgu istoriyu Najvplivovishi sered protestantskih vchenih 20 stolittya buli Rudolf Bultman Predmet naukiBiblijne bogoslov ya rozglyadaye virovchennya Pisannya u dvoh aspektah 1 u plani yednosti Slova Bozhogo i 2 u plani istorichnogo riznomanittya jogo virazhen u Pisanni Bagato v chomu biblijne bogoslov ya peretinayetsya z dogmatichnim bogoslov yam ta porivnyalno religijnim vivchennyam Bibliyi Yednist Slova Bozhogo Yednist Slova Bozhogo gruntuyetsya na viri sho z samogo pochatku bogoodkrovennoyi religiyi yiyi svidchennya jshlo vid Yedinogo Boga Yakij diye v istoriyi svitu vidkrivaye Sebe i Svoyu volyu lyudyam Same Vin ye iniciatorom dialogu ta Zapovitu Vin zaklikaye apostoliv yak kolis zaklikav Avraama Mojseya prorokiv U vidpovid na Svij zaklik Bog chekaye vid lyudej povnoyi i bezmezhnoyi viri vid viri Avraama do viri v Isusa Hrista kotra nadihala apostoliv Bog ye Car svitu ale tayemnicya Carstva Jogo rozkrivayetsya poetapno vid obitnici carstva Davida do blagovistya Carstva Bozhogo yake zvuchit u propovidi Isusa Hrista i kincevogo torzhestva jogo simvolichno zobrazhenogo v Apokalipsisi Diyannya Boga zdijsnyuyutsya nasampered v istoriyi lyudstva Vin stvoryuye u cij istoriyi narod Cerkva z yakim ukladaye Zapovit vid Zapovitu z Noyem i Avraamom do Novogo Zapovitu Isusa Hrista Zapovit mistit v sobi obitnicyu proroctvo pro prijdeshnye yednannya Boga i lyudini v Carstvi Bozhomu Cya obitnicya prohodit naskriznoyu temoyu po vsij Bibliyi pochinayuchi vid istoriyi Avraama U toj zhe chas obitnicya ne viklyuchaye shkoli skorbot cherez kotru povinni projti virni Z odnogo boku ce napoumlennya tim hto zradiv Bogu poneviryannya Izrayilya pusteleyu Polon rujnuvannya Hramu a z inshogo ce viprobuvannya viri Jov prorok Yeremiya por slova Hrista u sviti budete mati skorbotu Jn 16 33 U cih viprobuvannyah zberigayetsya zalishok obranih yadro istinnoyi Cerkvi Same zasnuvannya Cerkvi yak narodu Bozhogo ye voleyu Tvorcya sho poyednuye obidva Zapoviti V oboh Zapovitah narod svyatij priznachenij na sluzhinnya Bozhestvennomu domobudivnictvu Odnak u Staromu Zapoviti vin obmezhenij nacionalnimi ramkami a v Novomu staye vselenskim narodom de nemaye ni ellina ni yudeya Yak nagaduvannya pro Zapovit i poklikannya Cerkvi Bog zapovidaye obryadi ta bogosluzhinnya vid pershoyi zhertvi do Yevharistijnoyi Zhertvi Novogo Zapovitu Utim bez dotrimannya zapovidi lyubovi do Boga i blizhnogo obryadi vtrachayut sens Strizhnem biblijnogo bogoslov ya oboh Zapovitiv ye eshatologichne vchennya pro Carstvo i jogo Carya Mesiyu Hrista U Hristi z yednuyetsya i obitnicya Zapovitu Bog vhodit cherez vtilennya u najtisnishu yednist z lyudinoyu i yavlennya Carstva kotre neprimitnim chinom prihodit u svit i ochikuyetsya u slavi v prijdeshnomu Lyudina kotra vidpala cherez grih vid Boga povernetsya do Nogo spokutnoyu siloyu Bogolyudini Hrista Na yednist Bibliyi vkazuyut i najvazhlivishi yiyi simvoli zhertva Yevharistiya yelej pomazannya tayinstvo Svyatogo Duha vodi ochishennya voda hreshennya pokladannya ruk posvyata sluzhiteliv Cerkvi tvorche Slovo Bozhe Slovo Odkrovennya vtilene Predvichne Slovo krov yak simvol zhittya Krov Mesiyi sho viddaye Sebe za zhittya svitu dni tvorinnya Den Gospodnij u Staromu Zapoviti den Isusa Hrista den Sudu Mesiyi Pro yednist Bibliyi svidchit analiz najvazhlivishih biblijnih ponyat kotri u svoyemu slovesnomu virazhenni vidriznyayutsya vid suchasnih Napriklad piznannya yevr ידע JADA piznavati ponyattya kotre maye bagato sensiv znati buti vpevnenim piznavati v tomu chisli zhinku slava yevr כבוד KAVOD oznachaye proyav bozhestvennoyi mogutnosti u sviti svyatist yevr קדוש KADOSh svyatij nesumirnist Boga z tvorinnyam a u vidnoshenni do tvorinnya posvyachennya Bogu pravda abo istina yevr אמת EMET oznachaye virnist moralnim zapovitam Ci ta podibni yim specifichni biblijni ponyattya pogliblyuvalisya u svoyemu znachenni v rozvitku svyashennoyi istoriyi spasinnya Tematichno biblijne bogoslov ya mozhna rozdiliti na vchennya 1 pro Boga yak takogo Biblijni imena Boga 2 pro Boga sho proyavlyayetsya v akti tvorinnya i v promisli pro svit 3 pro Boga yak Spasitelya i Tvorcya narodu Bozhogo Cerkvi 4 pro prirodu poklikannya i dolyu lyudini Biblijna antropologiya 5 pro grih i pravednist 6 pro posmertnu dolyu lyudej 7 pro eshatologiyu ostannij Sud i Carstvo Bozhe Usi ci temi tisno pereplitayutsya mizh soboyu prichomu povne rozkrittya yih u ramkah biblijnogo bogoslov ya dosyagayetsya lishe todi koli ce bogoslov ya vihodit z usogo obsyagu Pisannya U Bibliyi odni knigi dopovnyuyut inshi napriklad pesimizm Knigi Ekkleziasta mozhe buti ocinenij lishe na tli vsogo biblijnogo kontekstu Biblijne bogoslov ya zmushene rahuvatisya z faktom viklyuchnoyi strimanosti svyashennih avtoriv koli mova jde pro vnutrishnobozhestvennu tayemnicyu Bibliya ne proponuye metafizichnih mirkuvan pro prirodu Bozhestva Bog Zhivij yavlenij u nij perevazhno u jogo diyah po vidnoshennyu do svitu Tim ne mensh vzhe u Staromu Zapoviti znahoditsya pidgruntya trinitarnogo dogmatu vchennya pro Duha Slovo i Premudrist Bozhu Hocha Bog pozamezhnij i nezbagnennij Vin chastkovo vidkrivayetsya v osoblivih teofaniyah u povnoti zh Boga ne bachiv nihto nikoli Yaviv Jogo miru Yedinorodnij Sin sushij u loni Otcya Iv 1 18 Vlastivosti Sushogo opisuyutsya v Bibliyi perevazhno za dopomogoyu zemnih ponyat spravedlivist dobrota lyubov revnoshi pravednist i navit z dopomogoyu antropomorfizmiv Ce pov yazano v pershu chergu z tim sho Pisannya spovishaye ne abstraktni istini a vchit zhiti pered oblichchyam Bozhim napriklad Bozhe miloserdya ye ideal dlya lyudini Lk 6 36 yednannya Otcya i Sina ye obraz dlya yednannya virnih u lyubovi Iv 17 21 Istorichne riznomanittya virazhen Slova Bozhogo Biblijne bogoslov ya takozh rozglyadaye vidminnist konkretnih biblijnih tradicij u yihnomu istorichnomu rozvitku vstanovlyuyuchi osoblivosti bogoslov ya Zakonu Prorokiv i uchitelnih knig a takozh bogoslov ya Yevangelij i poslan apostoliv Pri comu vivchayetsya bogoslov ya yak okremih svyashennih pismennikiv napriklad proroka Amosa proroka Yeremiyi yevangelista Luki yevangelista Ivana tak i cilih shkil pov yazanih napriklad z im yam proroka Isayi abo z apokaliptichnoyu tradiciyeyu Meta takogo vivchennya najbilsh tochno vstanoviti sho mav na uvazi toj chi inshij svyashennij avtor abo grupa avtoriv u svoyemu tvori Dlya cogo neobhidno yakomoga tochnishe vstanoviti datuvannya istorichni obstavini viniknennya tekstiv a takozh virishiti inshi isagogichni pitannya U cij oblasti biblijnogo bogoslov ya namitilosya dva osnovni napryami Odne vivchaye bogoslov ya okremih chastin Pisannya yak porivnyano nezalezhni tradiciyi pidkreslyuyuchi yihnyu svoyeridnist prikladom mozhut sluzhiti praci G fon Rada Chasom ci tradiciyi protistavlyayutsya odna odnij napriklad do nedavnogo chasu bogoslov ya prorokiv vvazhalosya opozicijnim bogoslov yu zakonovchiteliv i duhovenstva Inshi navpaki viznayuchi osoblivosti avtoriv i shkil Pisma znahodyat mizh nimi suttyevij zv yazok tak Sigmund Movinkel doviv jogo u vipadku prorokiv i svyashenikiv U novozavitnomu bogoslov yi bulo prijnyato provoditi rizku gran mizh sinoptikami i pisannyami Ivana Tak samo zrobleni sprobi dati harakteristiku osoblivih ris bogoslov ya apostola Marka ta inshih sinoptikiv Specialnu oblast yavlyaye soboyu rekonstrukciya cilisnogo bogoslov ya apostola Pavla U nomu takozh namagalisya znajti risi sho protistavlyayut jogo Yevangeliyu Ale pri vsij cinnosti viyavlennya harakternih osoblivostej bogonathnennih avtoriv rano chi pizno viyavlyalosya sho duhovna yednist sho zv yazuye yih vishe vsih vidminnostej Obrazno kazhuchi Pisannya ye svoyeridnij svidok peredekumenizmu de rizni tochki zoru zustrichayutsya v yedinomu rusli bozhestvennogo Odkrovennya Porivnyalno religijni doslidzhennya osoblivo u sferi istoriyi ta kulturi Starodavnogo Shodu dopomagayut biblijnomu bogoslov yu zasvoyiti movu simvoliki kotra bula vikoristana svyashennimi pismennikami Ce u svoyu chergu dopomagaye vidiliti vichnu smislovu osnovu Odkrovennya sho stoyit za formami kotri pov yazani z umovami minulih istorichnih epoh U pevnomu sensi mozhna skazati sho biblijne bogoslov ya uvinchuye vsyu budivlyu biblijnoyi nauki pro Svyashenne Pisannya bo isagogika ta ekzegeza sluguyut odnij meti rozuminnya i sprijnyattya Slova Bozhogo danogo u Bibliyi Div takozhBiblijna arheologiya Biblijnij kalendar Biblijna istoriya Biblijna germenevtika Biblijna geografiya Biblijna hronologiya Biblijna apokrifa Biblikum Papskij institut Bogoslov ya Bibliya BibleyistikaPosilannya ros Literatura ros Bartelemi D Bog i Ego obraz Ocherk bibl B per s franc Milan 1988 ros Bulgakov S prot Bogoslovie Evangeliya Ioanna Bogoslova Vestnik RHD 1980 131 ros Georgievskij A I O voskresenii mertvyh v svyazi s Evharistiej v svete ucheniya Svyash Pisaniya BT sb 16 1976 ros Levshenya K Doktriny Biblii Chikago 1981 pereizd M 1992 ros Losskij V N Bogovidenie v bibl obraze mysli i bogomyslii otcov pervyh vekov BT sb 18 1978 ros Mudyugin M svyash Lyubov k Bogu i k lyudyam v Vethom i Novom Zavetah ZhMP 1964 10 ros Nikolajnen A T Evharistiya v svete issledovanij Svyash Pisaniya NZ BT sb 11 1973 ros Florenskij P svyash Ponyatie Cerkvi v Svyash Pisanii BT sb 12 1974 angl Harrington W The Path of Biblical Theology Dublin 1973 angl Hunter A M Introducing New Testament Theology L 1957 angl Jeremias J The central Message of the New Testament L 1965 nim Kraus H J Die biblische Theologie Neukirchen 1970 angl MacKenzie J L A Theology of the Old Testament Garden City N Y 1974 angl Manson T W The Teaching of Jesus Camb 1931 nim Rad G von Theologie des Alten Testaments Bd 1 2 Munch 1958 60 nim Reventlow H von Hauptprobleme der alttestamentlichen Theologie im 20 Jahrhundert Darmstadt 1982 nim Schelkle K H Theologie des Neuen Testaments Bd 1 4 Duss 1968 76 angl Theology of the New Testament vol 1 4 Collegeville 1971 76 angl Schofield J N Introducing Old Testament Theology L 1964

Дата публікації:
Топ