Бярнат Крауц, відомий також під німецьким варіантом — Бернхард Крауц-Шнайдер (в.-луж. Bjarnat Krawc, нім. Bernhard Krawc-Schneider; нар. 5 лютого 1861, село , близько Каменця, Німеччина — 25 листопада 1948 року, Варнсдорф, Чехословаччина) — лужицький композитор, хормейстер, музичний педагог і редактор музичної літератури.
Бярнат Крауц | |
---|---|
в.-луж. Bjarnat Krawc | |
Основна інформація | |
Дата народження | 5 лютого 1861[1][2][3] |
Місце народження | d, Ослінг/Вóслінк, d, Саксонія |
Дата смерті | 25 листопада 1948[1][2][3] (87 років) |
Місце смерті | Варнсдорф[3] |
Поховання | d |
Громадянство | Німеччина |
Професії | композитор, письменник, folk song collector, хормейстер |
Діти | Ганка Крауцец |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 5 лютого 1861 року в лужицькому селі Йітро в околицях Каменця. Після здобуття середньої освіти навчався в педагогічному училищі в Баутцені, яке закінчив у 1882 році. Пропрацювавши деякий час учителем в Дрездені, в 1883 році вступив в королівську Саксонську консерваторію, де в класі Фелікса Дрезеке вивчав музичну композицію. У 1885 році відвідав Прагу, де ознайомився з роботами чеського композитора Бедржиха Сметани. Ця поїздка вплинула на його музичну творчість. Після закінчення консерваторії в 1892 році був керівником різних хорів в Дрездені. У 1889 році заснував лютеранський хор «Čornobóh», в 1893 році — жіночий хор «Schneiderscher Frauenchor» і хор «Volksliedchor».
Після Першої світової війни організовував численні хорові концерти і брав участь у відродженні музичного життя Лужиці. У 1918 році був призначений музичним директором Королівського саксонського хору. У 1922 році заснував Асоціацію лужицьких хорових товариств. У 1926-28 роках був головним редактором першого лужицького музичного журналу «Łužica Škowrončk». Намагався заснувати лужицький симфонічний оркестр, однак через фінансові проблеми йому не вдалося цього здійснити. У 1931 році був обраний членом Чеської академії в Празі.
У 1937 році нацистська влада заборонила йому здійснювати музичну діяльність. Після бомбардування Дрездена в лютому 1945 року втратив своє майно і музичний архів, після чого разом з дочкою Ганкой Крауцец переїхав у невелике чеське місто Варнсдорф, де помер 25 листопада 1948 року.
Родина
Донька Ганка Крауцец (1901—1990) — серболужицька художниця, графік.
Внук Ян Рауп (1928—2007) — лужицький композитор і історик серболужицької музики.
Твори
- Інструментальна музика
- «Ze serbskeje zemje/Сербська земля», Сюїта, 1894
- «Dopomnjeća raj/Це робить рай», Симфонічне інтермецо, 1925;
- «Drei sorbische Tänze/Три сербських танці», 1931/34;
- «Sechs sorbische Tänze/Шість сербських танців», 1931/34.
- Камерна музика
- Streichquartett in c-Moll/Струнний квартет до мінор, 1893;
- Sorbische Rhapsodie für Violine und Klavier/Сорбська рапсодія для скрипки і фортепіано, 1921;
- Miniaturen für Violine und Klavier/Мінітюри для скрипки і фортепіано, 1929;
- Burleska für Violoncello und Klavier/Бурлеска для віолончелі і фортепіно, 1933;
- Kleine Kammerseptette/Маленькі камерні септети, 1933;
- «Ze serbskeje hole», 14 п'єс для струнного квартету, 1934.
- Фортепіано
- «Ze serbskich honow», 8 фортепіанних п'єс, 1899;
- 10 фортепіанних п'є, 1940.
- Вокальна музика
- «Syrotka», Кантата, 1901;
- Missa solemnis für gemischten Chor und Orgelbegleitung/ Хор з органним сопроводом, 1932;
- «Wójna a měr/Війна і мир», Ораторія, 1942/44;
- 33 Вендішські народні пісні для одного голосу та фортепіано;
- «Gaž wětšyk dujo», Хор а капела.
- Інші твори
- «Heimatstimmen» — Збірник хорових пісень, 1903;
- «Naše spěwy/Наші співи» — збірник гімнів Сорбської школы 1930/31 (за участі М. Навки).
Нагороди
- Почесний громадянин Варнсдорфа.
Література
- Гугнін А. А., Введення в історію серболужицької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 141, ISBN 5-7576-0063 -2
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120961717 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Musicalics
- The Fine Art Archive — 2003.
Посилання
- (в.-луж.)
- (чес.)
- Бібліографія [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byarnat Krauc vidomij takozh pid nimeckim variantom Bernhard Krauc Shnajder v luzh Bjarnat Krawc nim Bernhard Krawc Schneider nar 5 lyutogo 1861 selo blizko Kamencya Nimechchina 25 listopada 1948 roku Varnsdorf Chehoslovachchina luzhickij kompozitor hormejster muzichnij pedagog i redaktor muzichnoyi literaturi Byarnat Kraucv luzh Bjarnat KrawcOsnovna informaciyaData narodzhennya 5 lyutogo 1861 1861 02 05 1 2 3 Misce narodzhennya d Osling Voslink d SaksoniyaData smerti 25 listopada 1948 1948 11 25 1 2 3 87 rokiv Misce smerti Varnsdorf 3 Pohovannya dGromadyanstvo NimechchinaProfesiyi kompozitor pismennik folk song collector hormejsterDiti Ganka Kraucec Fajli u Vikishovishi Memorialna doshka Varnsdorf ChehiyaBiografiyaNarodivsya 5 lyutogo 1861 roku v luzhickomu seli Jitro v okolicyah Kamencya Pislya zdobuttya serednoyi osviti navchavsya v pedagogichnomu uchilishi v Bautceni yake zakinchiv u 1882 roci Propracyuvavshi deyakij chas uchitelem v Drezdeni v 1883 roci vstupiv v korolivsku Saksonsku konservatoriyu de v klasi Feliksa Drezeke vivchav muzichnu kompoziciyu U 1885 roci vidvidav Pragu de oznajomivsya z robotami cheskogo kompozitora Bedrzhiha Smetani Cya poyizdka vplinula na jogo muzichnu tvorchist Pislya zakinchennya konservatoriyi v 1892 roci buv kerivnikom riznih horiv v Drezdeni U 1889 roci zasnuvav lyuteranskij hor Cornoboh v 1893 roci zhinochij hor Schneiderscher Frauenchor i hor Volksliedchor Pislya Pershoyi svitovoyi vijni organizovuvav chislenni horovi koncerti i brav uchast u vidrodzhenni muzichnogo zhittya Luzhici U 1918 roci buv priznachenij muzichnim direktorom Korolivskogo saksonskogo horu U 1922 roci zasnuvav Asociaciyu luzhickih horovih tovaristv U 1926 28 rokah buv golovnim redaktorom pershogo luzhickogo muzichnogo zhurnalu Luzica Skowronck Namagavsya zasnuvati luzhickij simfonichnij orkestr odnak cherez finansovi problemi jomu ne vdalosya cogo zdijsniti U 1931 roci buv obranij chlenom Cheskoyi akademiyi v Prazi U 1937 roci nacistska vlada zaboronila jomu zdijsnyuvati muzichnu diyalnist Pislya bombarduvannya Drezdena v lyutomu 1945 roku vtrativ svoye majno i muzichnij arhiv pislya chogo razom z dochkoyu Gankoj Kraucec pereyihav u nevelike cheske misto Varnsdorf de pomer 25 listopada 1948 roku RodinaDonka Ganka Kraucec 1901 1990 serboluzhicka hudozhnicya grafik Vnuk Yan Raup 1928 2007 luzhickij kompozitor i istorik serboluzhickoyi muziki TvoriInstrumentalna muzika Ze serbskeje zemje Serbska zemlya Syuyita 1894 Dopomnjeca raj Ce robit raj Simfonichne intermeco 1925 Drei sorbische Tanze Tri serbskih tanci 1931 34 Sechs sorbische Tanze Shist serbskih tanciv 1931 34 Kamerna muzika Streichquartett in c Moll Strunnij kvartet do minor 1893 Sorbische Rhapsodie fur Violine und Klavier Sorbska rapsodiya dlya skripki i fortepiano 1921 Miniaturen fur Violine und Klavier Minityuri dlya skripki i fortepiano 1929 Burleska fur Violoncello und Klavier Burleska dlya violoncheli i fortepino 1933 Kleine Kammerseptette Malenki kamerni septeti 1933 Ze serbskeje hole 14 p yes dlya strunnogo kvartetu 1934 Fortepiano Ze serbskich honow 8 fortepiannih p yes 1899 10 fortepiannih p ye 1940 Vokalna muzika Syrotka Kantata 1901 Missa solemnis fur gemischten Chor und Orgelbegleitung Hor z organnim soprovodom 1932 Wojna a mer Vijna i mir Oratoriya 1942 44 33 Vendishski narodni pisni dlya odnogo golosu ta fortepiano Gaz wetsyk dujo Hor a kapela Inshi tvori Heimatstimmen Zbirnik horovih pisen 1903 Nase spewy Nashi spivi zbirnik gimniv Sorbskoyi shkoly 1930 31 za uchasti M Navki NagorodiPochesnij gromadyanin Varnsdorfa LiteraturaGugnin A A Vvedennya v istoriyu serboluzhickoyi slovesnosti i literaturi vid vitokiv do nashih dniv Rosijska akademiya nauk Institut slov yanoznavstva i balkanistiki naukovij centr slov yano nimeckih vidnosin M 1997 stor 141 ISBN 5 7576 0063 2PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 120961717 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Musicalics d Track Q63484499 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166Posilannya v luzh ches Bibliografiya 4 bereznya 2017 u Wayback Machine nim