Бучин

Бу́чин — село в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області. Населення становить 218 осіб.

село Бучин
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Камінь-Каширський район
Рада	Любешівська селищна громада
Основні дані
Населення	218
Площа	20,005 км²
Густота населення	10,9 осіб/км²
Поштовий індекс	44257
Телефонний код	+380 3362
Географічні дані
Географічні координати	51°50′19″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. / 51.83861° пн. ш. 25.60694° сх. д. / 51.83861; 25.60694Координати: 51°50′19″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. / 51.83861° пн. ш. 25.60694° сх. д. / 51.83861; 25.60694
Середня висота над рівнем моря	140 м
Водойми	Прип'ять,Стохід
Місцева влада
Адреса ради	вул. Бондаренка, 90 А, смт Любешів, Любешівський р-н, Волинська обл., 44201 староста — вул. Незалежності, с. Зарудчі, Любешівський р-н, Волинська обл., 44213
Карта
Бучин
Бучин
Мапа
Бучин у Вікісховищі

Походження назви

Імовірно що назва села походить від назви рибальських плетених кошів «Бучи», тому що рибальство було і є до сьогодні основним заняттям жителів села Бучин. На думку відомого історика-архівіста Володимира Рожка слово бучи походить від готського слова «буши» (кучі), видозміненого в часі на «бучи».

Історія

Перша письмова згадка про Бучин датована 1555 роком в «Писцовой книге Пинскаго и Клецкого княжеств, составленной Пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552—1555 г.»

На той час в селі мешкали три великі родини («дворища»):

1. Микита Мелехович із синами Сидором, Пилипом та Парфеном;

2. Іван Соболевич із синами Григорієм, Іваном, Василем та Лазарем;

3. Родина Долбницьких.

До 10 серпня 2017 року село підпорядковувалось Зарудчівській сільській раді Любешівського району Волинської області.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 272 особи, з яких 138 чоловіків та 134 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 219 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,54 %
російська	0,46 %

Культові споруди

Докладніше: Миколаївська церква (Бучин)

У місцевому Свято-Миколаївському Храмі зберігається Бучинська ікона Божої Матері, особливо шанована православними християнами Волинського, Рівненського та Пінського (тепер Білорусь) Полісся. Щороку 22 травня відбувається 15-кілометровий (з початком в селі Зарудче Любешівського району) Хресний Хід до Бучинської ікони Божої Матері.

Відомі люди

В Бучині народився, виріс і закінчив восьмирічну школу письменник, журналіст, автор книг «Заповідаю довго жити» та «По кому росте трава» (видані посмертно) Григорій Мацерук (1954—1981). Волинською обласною журналістською організацією встановлена іменна премія імені Г.Мацерука, якою нагороджуються журналісти в номінації «Найкращий молодий журналіст».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
2. . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
• Рожко В. Святиня в заплавах Стоходу і Прип'яті. Газ. «Нове життя», 22 травня 2010 р.
• Катерина Зубчук. По зцілення до Бучинської Богоматері [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Газ. Волинь, 2 вересня 2014 р., с. 1, 6, 7.

Посилання

• Погода в селі Бучин [ 11 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Пам'яті Григорія Мацерука [ 2 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Давня святиня біля Стоходу і Прип'яті [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.]