Дмитро Петрович Бутурлін (30 квітня [11 травня] 1790 — 9 [21] жовтня 1849) — російський військовий історик, генерал-майор, дійсний таємний радник, сенатор, голова Бутурлінського комітету.
Бутурлін Дмитро Петрович | |
---|---|
рос. Бутурлин Дмитрий Петрович | |
Народження | 30 квітня (11 травня) 1790[1] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Смерть | 21 жовтня 1849[1] (59 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Країна | Франція |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Наполеонівські війни, d, d, d, Битва під Кульмом, Битва під Лейпцигом 1813, Взяття Парижа, Іспансько-французька війна, Російсько-турецька війна 1828–1829 і d |
Рід | d |
Діти | d |
Нагороди | |
Бутурлін Дмитро Петрович у Вікісховищі |
Біографія
Представник старовинного аристократичного роду Бутурліних. Батьки: капітан лейб-гвардії Ізмайловського полку Петро Михайлович Бутурлін та Марія Олексіївна, уроджена княжна Шаховська.
Отримав домашню освіту і в 1808 році був зарахований корнетом в Охтирський гусарський полк. У 1810 році переведений в Кавалергардський полк, а 23 березня 1812 року — в Свиту Його Імператорської Величності по квартирмейстерській частини в чині підпоручика. Брав участь у Французько-російській війні і закордонних походах російської армії. За відзнаки в боях нагороджений різними російськими та іноземними орденами і 23 жовтня 1813 року проведений в чин штабсротмістра.
1 липня 1817 року проведений у флігель-ад'ютанти. У 1823 році в чині полковника брав участь у Франко-іспанській війні. За цю кампанію проведений 1 січня 1824 року в генерал-майори із призначенням перебувати в кавалерії, а 4 березня був знову зарахований до Свити Його Імператорської Величності. Під час Російсько-турецької війни служив генерал-квартирмейстером 2-ї армії; після закінчення війни, 4 січня 1830 року звільнений у відставку за власним проханням.
Був призначений 14 травня 1833 року в межовий департамент Правлячого Сенату з назначенням чину таємного радника; 6 грудня 1840 року став членом Державної Ради.
Найвищим указом 24 квітня 1843 року його було призначено директором Імператорської публічної бібліотеки. Із 1844 року — член Державної Ради. Був нагороджений 1 січня 1845 року орденом Св. Олександра Невського, до якого 5 квітня 1849 йому були надані алмазні знаки. Із 10 січня 1847 року — дійсний таємний радник. У 1848 році призначений головою Комітету (цензурного органу) «для вищого нагляду в моральному та політичному відношенні за духом та напрямом всіх творів російського друкарства» (Бутурлінський комітет).
Помер 9 (21) жовтня 1849 року. Похований у церкві Святого Духа Олександро-Невської лаври.
Посилання
Із 27 квітня 1824 року Бутурлін одружений на Єлизаветі Михайлівні Комбурлей (1805 — 07.07.1859), старшій дочці сенатора Михайла Івановича Комбурлея (1761—1821) від його шлюбу з Анною Андріївною Кондратьєвою (1783—1864). Отримав в придане Хотінський палац, де працював над історичними працями. За свідченням П. А. Вяземського, своїми успіхами в цивільній службі Бутурлін був зобов'язаний дружині і аничковським балам.
У липні 1842 року Є. М. Бутурліна отримала орден Св. Катерини (меншого хреста), а 23 квітня 1854 року зведена в статус статс-дами. Її особняк на Сергіївській вулиці — один із найбільш пишних в Петербурзі зразків "другого бароко — був після її смерті викуплений під посольство Австро-Угорщини. Померла «від раку грудей і сухотки» в 1859 році в Парижі. Похована в Росії.
Діти:
- Анна (01.04.1825 — 1906) — фрейліна, дружина графа П. С. Строганова.
- Петро (26.04.1826 — 14.06.1877) — полковник лейбгвардії Кінного полку, помер у Парижі від раку кишечника.
- Ольга (14.09.1829 — ?), хрещениця І. В. Васильчикова.
- Микола (21.09.1835—03.08.1836) — помер в 9 місяців від хвороби зубів, похований в Олександро-Невській лаврі.
Твори
Автор низки праць на військово-історичну тематику, у тому числі офіційного викладу подій війни 1812 року. Більшість із них були написані французькою мовою, пізніше перекладені російською. Твори Бутурліна містять багатий фактичний матеріал, який використовується істориками.
Примітки
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Бутурлин, Дмитрий Петрович // Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — СПб. : Типография М. М. Стасюлевича, 1912. — Т. 1 (А—Г). — С. 332.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.213. с. 22. Метрический книги Исаакиевского собора.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.15. с.39.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.214. с. 8. Метрические книги Казанского собора.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.218. с. 9. Метрические книги Казанского собора.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп. 111. д.233. с. 17. Метрические книги Казанского собора.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.266. с. 34. Метрические книги Казанского собора.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.280. с. 72. Метрические книги Исаакиевского собора.
Література
- Е. Л. Бутурлин, Димитрий Петрович (писатель) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Бутурлин, Дмитрий Петрович // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)Бутурлин, Дмитрий Петрович // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Бутурлин Дмитрий Петрович // Список гражданским чинам первых IV классов. Исправлен по 20-е декабря 1848 г. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1848. — С. 43.
Посилання
- Бутурлин Д. История нашествия императора Наполеона на Россию в 1812-м году. — Ч. 1. — Спб.: в военной тип., 1837. — 415+9 с., Приложения; Ч. 2. — Спб.: в военной тип., 1838. — 418 с. Архівовано травень 18, 2015 на сайті Wayback Machine.
- Бутурлин Д. П. Два письма графа Дмитрия Петровича Бутурлина к Алексею Николаевичу Оленину // Русский архив, 1870. — Изд. 2-е. — М., 1871. — Стб. 1201—1214.
- Бутурлин М. Очерк жизни графа Д. П. Бутурлина // Русский архив, 1867. — Вып. 3. — Стб. 376—386.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buturlin Dmitro Petrovich Buturlin 30 kvitnya 11 travnya 1790 9 21 zhovtnya 1849 rosijskij vijskovij istorik general major dijsnij tayemnij radnik senator golova Buturlinskogo komitetu Buturlin Dmitro Petrovichros Buturlin Dmitrij PetrovichNarodzhennya30 kvitnya 11 travnya 1790 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert21 zhovtnya 1849 1849 10 21 1 59 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina FranciyaZvannyageneral majorVijni bitviNapoleonivski vijni d d d Bitva pid Kulmom Bitva pid Lejpcigom 1813 Vzyattya Parizha Ispansko francuzka vijna Rosijsko turecka vijna 1828 1829 i dRiddDitidNagorodi Buturlin Dmitro Petrovich u VikishovishiBiografiyaPredstavnik starovinnogo aristokratichnogo rodu Buturlinih Batki kapitan lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku Petro Mihajlovich Buturlin ta Mariya Oleksiyivna urodzhena knyazhna Shahovska Otrimav domashnyu osvitu i v 1808 roci buv zarahovanij kornetom v Ohtirskij gusarskij polk U 1810 roci perevedenij v Kavalergardskij polk a 23 bereznya 1812 roku v Svitu Jogo Imperatorskoyi Velichnosti po kvartirmejsterskij chastini v chini pidporuchika Brav uchast u Francuzko rosijskij vijni i zakordonnih pohodah rosijskoyi armiyi Za vidznaki v boyah nagorodzhenij riznimi rosijskimi ta inozemnimi ordenami i 23 zhovtnya 1813 roku provedenij v chin shtabsrotmistra 1 lipnya 1817 roku provedenij u fligel ad yutanti U 1823 roci v chini polkovnika brav uchast u Franko ispanskij vijni Za cyu kampaniyu provedenij 1 sichnya 1824 roku v general majori iz priznachennyam perebuvati v kavaleriyi a 4 bereznya buv znovu zarahovanij do Sviti Jogo Imperatorskoyi Velichnosti Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni sluzhiv general kvartirmejsterom 2 yi armiyi pislya zakinchennya vijni 4 sichnya 1830 roku zvilnenij u vidstavku za vlasnim prohannyam Buv priznachenij 14 travnya 1833 roku v mezhovij departament Pravlyachogo Senatu z naznachennyam chinu tayemnogo radnika 6 grudnya 1840 roku stav chlenom Derzhavnoyi Radi Najvishim ukazom 24 kvitnya 1843 roku jogo bulo priznacheno direktorom Imperatorskoyi publichnoyi biblioteki Iz 1844 roku chlen Derzhavnoyi Radi Buv nagorodzhenij 1 sichnya 1845 roku ordenom Sv Oleksandra Nevskogo do yakogo 5 kvitnya 1849 jomu buli nadani almazni znaki Iz 10 sichnya 1847 roku dijsnij tayemnij radnik U 1848 roci priznachenij golovoyu Komitetu cenzurnogo organu dlya vishogo naglyadu v moralnomu ta politichnomu vidnoshenni za duhom ta napryamom vsih tvoriv rosijskogo drukarstva Buturlinskij komitet Pomer 9 21 zhovtnya 1849 roku Pohovanij u cerkvi Svyatogo Duha Oleksandro Nevskoyi lavri PosilannyaIz 27 kvitnya 1824 roku Buturlin odruzhenij na Yelizaveti Mihajlivni Komburlej 1805 07 07 1859 starshij dochci senatora Mihajla Ivanovicha Komburleya 1761 1821 vid jogo shlyubu z Annoyu Andriyivnoyu Kondratyevoyu 1783 1864 Otrimav v pridane Hotinskij palac de pracyuvav nad istorichnimi pracyami Za svidchennyam P A Vyazemskogo svoyimi uspihami v civilnij sluzhbi Buturlin buv zobov yazanij druzhini i anichkovskim balam U lipni 1842 roku Ye M Buturlina otrimala orden Sv Katerini menshogo hresta a 23 kvitnya 1854 roku zvedena v status stats dami Yiyi osobnyak na Sergiyivskij vulici odin iz najbilsh pishnih v Peterburzi zrazkiv drugogo baroko buv pislya yiyi smerti vikuplenij pid posolstvo Avstro Ugorshini Pomerla vid raku grudej i suhotki v 1859 roci v Parizhi Pohovana v Rosiyi Diti Anna 01 04 1825 1906 frejlina druzhina grafa P S Stroganova Petro 26 04 1826 14 06 1877 polkovnik lejbgvardiyi Kinnogo polku pomer u Parizhi vid raku kishechnika Olga 14 09 1829 hreshenicya I V Vasilchikova Mikola 21 09 1835 03 08 1836 pomer v 9 misyaciv vid hvorobi zubiv pohovanij v Oleksandro Nevskij lavri TvoriAvtor nizki prac na vijskovo istorichnu tematiku u tomu chisli oficijnogo vikladu podij vijni 1812 roku Bilshist iz nih buli napisani francuzkoyu movoyu piznishe perekladeni rosijskoyu Tvori Buturlina mistyat bagatij faktichnij material yakij vikoristovuyetsya istorikami PrimitkiSotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Buturlin Dmitrij Petrovich Peterburgskij nekropol Sost V I Saitov SPb Tipografiya M M Stasyulevicha 1912 T 1 A G S 332 CGIA SPb f 19 op 111 d 213 s 22 Metricheskij knigi Isaakievskogo sobora CGIA SPb f 19 op 123 d 15 s 39 CGIA SPb f 19 op 111 d 214 s 8 Metricheskie knigi Kazanskogo sobora CGIA SPb f 19 op 111 d 218 s 9 Metricheskie knigi Kazanskogo sobora CGIA SPb f 19 op 111 d 233 s 17 Metricheskie knigi Kazanskogo sobora CGIA SPb f 19 op 111 d 266 s 34 Metricheskie knigi Kazanskogo sobora CGIA SPb f 19 op 111 d 280 s 72 Metricheskie knigi Isaakievskogo sobora LiteraturaE L Buturlin Dimitrij Petrovich pisatel Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Buturlin Dmitrij Petrovich Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Buturlin Dmitrij Petrovich Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Buturlin Dmitrij Petrovich Spisok grazhdanskim chinam pervyh IV klassov Ispravlen po 20 e dekabrya 1848 g SPb Tipografiya II otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva kancelyarii 1848 S 43 PosilannyaButurlin D Istoriya nashestviya imperatora Napoleona na Rossiyu v 1812 m godu Ch 1 Spb v voennoj tip 1837 415 9 s Prilozheniya Ch 2 Spb v voennoj tip 1838 418 s Arhivovano traven 18 2015 na sajti Wayback Machine Buturlin D P Dva pisma grafa Dmitriya Petrovicha Buturlina k Alekseyu Nikolaevichu Oleninu Russkij arhiv 1870 Izd 2 e M 1871 Stb 1201 1214 Buturlin M Ocherk zhizni grafa D P Buturlina Russkij arhiv 1867 Vyp 3 Stb 376 386