Бульва́р Українського Відродження — бульвар у Кременчуці. Протяжність близько 750 м. Розташований у центральній частині міста. Починається від парку Слави і прямує на північний захід до вул. Соборної. Бульвар названий в честь пам'яті представників Українського національного відродження.
Бульвар Українського Відродження Кременчук | |
---|---|
Бульвар Українського Відродження після перетину з Університетською вулицею в сторону вулиці Соборної | |
Район | Автозаводський |
Колишні назви | |
Пушкіна | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 0,75 км |
Номери телефонів | 2-XX-XX, 3-2X-XX, 3-4X-XX, 3-5X-XX, 3-6X-XX, 3-7X-XX, 5-5X-XX, 5-6X-XX, 74-XX-XX |
Транспорт | |
Рух | двобічний |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | корпус КНУ |
Заклади культури | Міський палац культури |
Комерція | Придніпровський ринок |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
На карті | На карті населеного пункту |
Мапа | |
Бульвар Українського Відродження у Вікісховищі |
Проходить крізь такі вулиці (з початку вулиці до кінця):
Історія
XIX століття
До 1899 року вулиця називалася Городовою і була єдиним цілим з нинішньою вулицею 29 Вересня. На місці нинішньої частини бульвару, обмеженої вулицями Театральною і Першотравневою, розташовувалася , через неї проходила Городова вулиця.
У період активного розвитку міста у XIX столітті на вулиці з'явилися багато важливих споруд: Пушкінська народна аудиторія, Будинок мирових суддів. На вулиці також розташовувався молитовний будинок «Клауз», Московське страхове товариство, Санкт-Петербурзьке страхове товариство, проживали купці, чиновники, лікарі, військові.
Під час революційних подій 5 лютого 1905 року на Червоній площі відбувся багатолюдний мітинг, який став продовженням низки страйків. 18 жовтня того ж року у Народній аудиторії зібрався мітинг як відповідь на царський маніфест. У результаті бійки, що зав'язалася з козаками, понад 100 осіб було поранено, один убитий.
Повоєнне відновлення
Під час Другої світової війни вся забудова на вулиці була знищена. Новий ансамбль вулиці формувався у післявоєнний радянський період. Уздовж вулиці були побудовані нові п'ятиповерхові житлові будинки. У 1955 році на перетині з Соборною вулицею планувалося створення Театральної площі з будівництвом нового драматичного театру. Плани з будівництва театру не були здійснені, площа залишалася безіменною до 1967 року, потім стала отримала назву Площі Революції (нині Площі Незалежності).
Спочатку посередині новоствореної вулиці проходила проїжджа частина. До 1 травня 1961 було закладено бульвар, облаштовані алеї, по краях яких розмістилися насадження робінії звичайної форми «сферична», тополі, липи. У 1968 році на честь 25-ї річниці вигнання німців на місці колишньої Червоної площі було насипано земляний курган, на вершині якого була встановлена гранітна плита з написом: «Тут буде споруджено меморіальний комплекс „Пагорб Бойової Слави“ воїнам Радянської Армії, загиблим у боях за Кременчук у роки Радянсько-української війни». На пагорбі були встановлені гільзи із землею з місць бойової слави (Москви, Одеси, Севастополя та інших міст). На спорудження комплексу проводився збір коштів серед жителів міста, велася робота над проєктом. У 1983 році почалося будівництво першої черги, пагорб практично розрівняли. Однак незабаром роботи припинилися, меморіал не був побудований.
У 1972 році на початку бульвару було відкрито Міський палац культури, який став найбільшим палацом культури міста. Типовий палац отримав індивідуальне оформлення, над яким трудився український художник-монументаліст Задорожний Іван-Валентин Феодосійович. Перед будівлею було відкрито фонтан, який був одночасно частиною системи технічного охолодження води для палацу.
У 1977 році два сквери на вулиці Соборній, що розділяються до цього бульваром Пушкіна, були об'єднані у єдиний сквер Жовтневий (нині Сквер імені Олега Бабаєва). Вулиця, таким чином, виявилася розділеною на дві частини. Частина, що розташовувалася за вулицею Леніна, отримала назву на честь дня вигнання німців з Кременчука: вулиця 29 Вересня.
На початку 80-х була проведена реконструкція бульвару. За проєктом міського архітектора Расстригіна було споруджено ансамбль з чотирьох фонтанів, які символізують пори року. У 1984 році під час земляних робіт із прокладання теплотраси виявлено скарб із срібних і золотих виробів вагою в 30 кілограмів: кілька столових срібних наборів російського виробництва, японські срібні чарки, уламки і цілі золоті та срібні вироби, а також золоті монети, які були кваліфіковані як колекційні. Скарб здано державі.
У 1985 році на бульварі було встановлено погруддя Пушкіна авторства скульпторів І. Ястребова і Ю. Шорохова та архітекторів Л. Расстригіна і С. Ткаченко. Погруддя простояло до 21 листопада 2022 року, коли було демонтоване згідно з рішенням міської ради.
22 лютого 1990 році було прийнято рішення міськвиконкому № 137 «Про спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченко у Кременчуці», після чого на бульварі біля будівлі Промінвестбанка було встановлено присвячений цьому пам'ятний знак. Сам пам'ятник був відкритий в іншому місці, на березі Дніпра, 24 роки по тому.
Період незалежності України
У 1994 році було зупинено фонтан біля міського палацу. У 2013 році на бульварі планувалося спорудження нового фонтанного комплексу, яке не було здійснено. Станом на 2016 рік, на бульварі діють вже існуючі фонтани. У 1995 році на будинку номер 18 була встановлена меморіальна табличка, присвячена Сергію Петровичу Шпаковському — командиру взводу 496-ї окремої розвідувальної роти 236-ї стрілецької дивізії, Герою Радянського Союзу, який проживав у цьому будинку з 1944 по 1991 рік. У 2002 році на будинку номер 21 було встановлено меморіальну дошку на честь заслуженого лікаря УРСР Бориса Івановича Нагайченка. У 2008 році було прийнято рішення про встановлення на будинку номер 20 меморіальної дошки, що увічнює пам'ять заслуженого лікаря УРСР Валентини Тимофіївни Федько, яка проживала у цьому будинку з 1963 по 2006 рік. Дошка відкрита у 2009 році. У тому ж році на будинку відкрито меморіальну дошку Михайлу Георгійовичу Козенко, громадському діячеві та колишньому керівнику міста.
У 2010-х роках на перехресті вул. Першотравневої та бульвару планувалося будівництво двох 26-поверхових житлових будинків, яке станом на 2019 рік не було здійснено.
18 листопада 2022 року в рамках деколонізації після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну бульвар отримав назву Українського Відродження — культурно-філософського руху відродження на теренах України.
Українське національне відродження — соціальний та політичний рух започаткований на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації.
Активними представниками руху є Володимир Антонович, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Павло Чубинський, Володимир Страшкевич, Олександр Русов та інші.
Кременчужанин Павло Житецький — активний діяч Українського Відродження.
Першою українською політичною організацією, що стояла на засадах самостійності України, було «Братство тарасівців» (1891—1898) — таємна організація, утворена в Полтаві. Його заснував невеликий гурт українських студентів — Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський, Володимир Шемет.
Будівлі та об'єкти
На бульварі знаходяться Придніпровський ринок та міський палац культури, корпус факультету управління Кременчуцького національного університету, офіси телеканалу «Візит» та газети , ресторан «Метрополь».
Див. також
Примітки
- Факультет управління [ 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.). histpol.pl.ua. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 26 травня 2017.
- Маслак В.І. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
- Лушакова А.Н. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 26 травня 2017.
- Музиченко Н.В., Соколова І.М. . Смарагдові шати Кременчука: істория міста в парках i скверах (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 25 травня 2017.
- Лушакова А.М. . Вулицями старого Кременчука (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 25 травня 2017.
- Музиченко М.В., Соколова І.М. . Смарагдові шати Кременчука: істория міста в парках i скверах (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 6 червня 2017.
- Данилова І. . Тижневик «ЕХО» (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
- Милославський Е. . okrain.net.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 25 травня 2017.(рос.)
- : У Кременчуку демонтували пам'ятник Пушкіну — фото
- ТСН: У Кременчуці знесли пам'ятник Пушкіну: де він тепер перебуватиме
- . our-travels.info. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 25 травня 2017.
- . Кременчугская газета (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 25 травня 2017.
- . Кременчук Онлайн - міський портал. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 26 травня 2017.
- . Всі новини Кременчука на сайті ТелеграфЪ (рос.). Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 26 травня 2017.
- Телекомпанія Візит[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Ресторани Кременчука [ 15 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulva r Ukrayinskogo Vidrodzhennya bulvar u Kremenchuci Protyazhnist blizko 750 m Roztashovanij u centralnij chastini mista Pochinayetsya vid parku Slavi i pryamuye na pivnichnij zahid do vul Sobornoyi Bulvar nazvanij v chest pam yati predstavnikiv Ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya Bulvar Ukrayinskogo Vidrodzhennya KremenchukBulvar Ukrayinskogo Vidrodzhennya pislya peretinu z Universitetskoyu vuliceyu v storonu vulici SobornoyiBulvar Ukrayinskogo Vidrodzhennya pislya peretinu z Universitetskoyu vuliceyu v storonu vulici SobornoyiRajon AvtozavodskijKolishni nazviPushkinaZagalni vidomostiProtyazhnist 0 75 kmNomeri telefoniv 2 XX XX 3 2X XX 3 4X XX 3 5X XX 3 6X XX 3 7X XX 5 5X XX 5 6X XX 74 XX XXTransportRuh dvobichnijBudivli pam yatki infrastrukturaNavchalni zakladi korpus KNUZakladi kulturi Miskij palac kulturiKomerciya Pridniprovskij rinokZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimNa karti Na karti naselenogo punktuMapa Bulvar Ukrayinskogo Vidrodzhennya u Vikishovishi Prohodit kriz taki vulici z pochatku vulici do kincya Mikolayivska Teatralna UniversitetskaIstoriyaXIX stolittya Do 1899 roku vulicya nazivalasya Gorodovoyu i bula yedinim cilim z ninishnoyu vuliceyu 29 Veresnya Na misci ninishnoyi chastini bulvaru obmezhenoyi vulicyami Teatralnoyu i Pershotravnevoyu roztashovuvalasya cherez neyi prohodila Gorodova vulicya U period aktivnogo rozvitku mista u XIX stolitti na vulici z yavilisya bagato vazhlivih sporud Pushkinska narodna auditoriya Budinok mirovih suddiv Na vulici takozh roztashovuvavsya molitovnij budinok Klauz Moskovske strahove tovaristvo Sankt Peterburzke strahove tovaristvo prozhivali kupci chinovniki likari vijskovi Pid chas revolyucijnih podij 5 lyutogo 1905 roku na Chervonij ploshi vidbuvsya bagatolyudnij miting yakij stav prodovzhennyam nizki strajkiv 18 zhovtnya togo zh roku u Narodnij auditoriyi zibravsya miting yak vidpovid na carskij manifest U rezultati bijki sho zav yazalasya z kozakami ponad 100 osib bulo poraneno odin ubitij Povoyenne vidnovlennya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vsya zabudova na vulici bula znishena Novij ansambl vulici formuvavsya u pislyavoyennij radyanskij period Uzdovzh vulici buli pobudovani novi p yatipoverhovi zhitlovi budinki U 1955 roci na peretini z Sobornoyu vuliceyu planuvalosya stvorennya Teatralnoyi ploshi z budivnictvom novogo dramatichnogo teatru Plani z budivnictva teatru ne buli zdijsneni plosha zalishalasya bezimennoyu do 1967 roku potim stala otrimala nazvu Ploshi Revolyuciyi nini Ploshi Nezalezhnosti Spochatku poseredini novostvorenoyi vulici prohodila proyizhdzha chastina Do 1 travnya 1961 bulo zakladeno bulvar oblashtovani aleyi po krayah yakih rozmistilisya nasadzhennya robiniyi zvichajnoyi formi sferichna topoli lipi U 1968 roci na chest 25 yi richnici vignannya nimciv na misci kolishnoyi Chervonoyi ploshi bulo nasipano zemlyanij kurgan na vershini yakogo bula vstanovlena granitna plita z napisom Tut bude sporudzheno memorialnij kompleks Pagorb Bojovoyi Slavi voyinam Radyanskoyi Armiyi zagiblim u boyah za Kremenchuk u roki Radyansko ukrayinskoyi vijni Na pagorbi buli vstanovleni gilzi iz zemleyu z misc bojovoyi slavi Moskvi Odesi Sevastopolya ta inshih mist Na sporudzhennya kompleksu provodivsya zbir koshtiv sered zhiteliv mista velasya robota nad proyektom U 1983 roci pochalosya budivnictvo pershoyi chergi pagorb praktichno rozrivnyali Odnak nezabarom roboti pripinilisya memorial ne buv pobudovanij U 1972 roci na pochatku bulvaru bulo vidkrito Miskij palac kulturi yakij stav najbilshim palacom kulturi mista Tipovij palac otrimav individualne oformlennya nad yakim trudivsya ukrayinskij hudozhnik monumentalist Zadorozhnij Ivan Valentin Feodosijovich Pered budivleyu bulo vidkrito fontan yakij buv odnochasno chastinoyu sistemi tehnichnogo oholodzhennya vodi dlya palacu U 1977 roci dva skveri na vulici Sobornij sho rozdilyayutsya do cogo bulvarom Pushkina buli ob yednani u yedinij skver Zhovtnevij nini Skver imeni Olega Babayeva Vulicya takim chinom viyavilasya rozdilenoyu na dvi chastini Chastina sho roztashovuvalasya za vuliceyu Lenina otrimala nazvu na chest dnya vignannya nimciv z Kremenchuka vulicya 29 Veresnya Fontan na bulvari v 2011 roci Na pochatku 80 h bula provedena rekonstrukciya bulvaru Za proyektom miskogo arhitektora Rasstrigina bulo sporudzheno ansambl z chotiroh fontaniv yaki simvolizuyut pori roku U 1984 roci pid chas zemlyanih robit iz prokladannya teplotrasi viyavleno skarb iz sribnih i zolotih virobiv vagoyu v 30 kilogramiv kilka stolovih sribnih naboriv rosijskogo virobnictva yaponski sribni charki ulamki i cili zoloti ta sribni virobi a takozh zoloti moneti yaki buli kvalifikovani yak kolekcijni Skarb zdano derzhavi U 1985 roci na bulvari bulo vstanovleno pogruddya Pushkina avtorstva skulptoriv I Yastrebova i Yu Shorohova ta arhitektoriv L Rasstrigina i S Tkachenko Pogruddya prostoyalo do 21 listopada 2022 roku koli bulo demontovane zgidno z rishennyam miskoyi radi 22 lyutogo 1990 roci bulo prijnyato rishennya miskvikonkomu 137 Pro sporudzhennya pam yatnika T G Shevchenko u Kremenchuci pislya chogo na bulvari bilya budivli Prominvestbanka bulo vstanovleno prisvyachenij comu pam yatnij znak Sam pam yatnik buv vidkritij v inshomu misci na berezi Dnipra 24 roki po tomu Period nezalezhnosti Ukrayini Miskij palac kulturi U 1994 roci bulo zupineno fontan bilya miskogo palacu U 2013 roci na bulvari planuvalosya sporudzhennya novogo fontannogo kompleksu yake ne bulo zdijsneno Stanom na 2016 rik na bulvari diyut vzhe isnuyuchi fontani U 1995 roci na budinku nomer 18 bula vstanovlena memorialna tablichka prisvyachena Sergiyu Petrovichu Shpakovskomu komandiru vzvodu 496 yi okremoyi rozviduvalnoyi roti 236 yi strileckoyi diviziyi Geroyu Radyanskogo Soyuzu yakij prozhivav u comu budinku z 1944 po 1991 rik U 2002 roci na budinku nomer 21 bulo vstanovleno memorialnu doshku na chest zasluzhenogo likarya URSR Borisa Ivanovicha Nagajchenka U 2008 roci bulo prijnyato rishennya pro vstanovlennya na budinku nomer 20 memorialnoyi doshki sho uvichnyuye pam yat zasluzhenogo likarya URSR Valentini Timofiyivni Fedko yaka prozhivala u comu budinku z 1963 po 2006 rik Doshka vidkrita u 2009 roci U tomu zh roci na budinku vidkrito memorialnu doshku Mihajlu Georgijovichu Kozenko gromadskomu diyachevi ta kolishnomu kerivniku mista U 2010 h rokah na perehresti vul Pershotravnevoyi ta bulvaru planuvalosya budivnictvo dvoh 26 poverhovih zhitlovih budinkiv yake stanom na 2019 rik ne bulo zdijsneno 18 listopada 2022 roku v ramkah dekolonizaciyi pislya pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu bulvar otrimav nazvu Ukrayinskogo Vidrodzhennya kulturno filosofskogo ruhu vidrodzhennya na terenah Ukrayini Ukrayinske nacionalne vidrodzhennya socialnij ta politichnij ruh zapochatkovanij na teritoriyi Rosijskoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij sho vistupav za nacionalno kulturne vidrodzhennya j stanovlennya ukrayinskoyi naciyi Aktivnimi predstavnikami ruhu ye Volodimir Antonovich Mikola Lisenko Mihajlo Starickij Pavlo Chubinskij Volodimir Strashkevich Oleksandr Rusov ta inshi Kremenchuzhanin Pavlo Zhiteckij aktivnij diyach Ukrayinskogo Vidrodzhennya Pershoyu ukrayinskoyu politichnoyu organizaciyeyu sho stoyala na zasadah samostijnosti Ukrayini bulo Bratstvo tarasivciv 1891 1898 tayemna organizaciya utvorena v Poltavi Jogo zasnuvav nevelikij gurt ukrayinskih studentiv Vitalij Borovik Boris Grinchenko Ivan Lipa Mikola Mihnovskij Volodimir Shemet Budivli ta ob yektiNa bulvari znahodyatsya Pridniprovskij rinok ta miskij palac kulturi korpus fakultetu upravlinnya Kremenchuckogo nacionalnogo universitetu ofisi telekanalu Vizit ta gazeti restoran Metropol Div takozhVulici Kremenchuka PushkinopadPrimitkiFakultet upravlinnya 5 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros ros histpol pl ua Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 26 travnya 2017 Maslak V I ros okrain net ua Arhiv originalu za 4 veresnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Lushakova A N ros okrain net ua Arhiv originalu za 20 travnya 2020 Procitovano 26 travnya 2017 Muzichenko N V Sokolova I M Smaragdovi shati Kremenchuka istoriya mista v parkah i skverah ros okrain net ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 25 travnya 2017 Lushakova A M Vulicyami starogo Kremenchuka ros okrain net ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 25 travnya 2017 Muzichenko M V Sokolova I M Smaragdovi shati Kremenchuka istoriya mista v parkah i skverah ros Okrainy Kremenchuga Arhiv originalu za 2 chervnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2017 Danilova I Tizhnevik EHO ukr Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 31 travnya 2017 Miloslavskij E okrain net ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 25 travnya 2017 ros U Kremenchuku demontuvali pam yatnik Pushkinu foto TSN U Kremenchuci znesli pam yatnik Pushkinu de vin teper perebuvatime our travels info Arhiv originalu za 28 listopada 2019 Procitovano 25 travnya 2017 Kremenchugskaya gazeta ros Arhiv originalu za 5 lipnya 2017 Procitovano 25 travnya 2017 Kremenchuk Onlajn miskij portal Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 26 travnya 2017 Vsi novini Kremenchuka na sajti Telegraf ros Arhiv originalu za 14 serpnya 2019 Procitovano 26 travnya 2017 Telekompaniya Vizit nedostupne posilannya z travnya 2019 ros Restorani Kremenchuka 15 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Posilannya