Було нське гра фство фр Comté de Boulogne графство в північній Франції на узбережжі Ла Манша в середньовіччі Графство ви

Було́нське гра́фство (фр. Comté de Boulogne) — графство в північній Франції на узбережжі Ла-Манша в середньовіччі. Графство виникло в другій половині IX століття і спочатку було васалом графів Фландрії, пізніше — королів Франції. В 1477 Булонське графство увійшло до складу королівського домену. Адміністративним центром було місто Булонь-сюр-Мер.

Булоньське графство

складова Франції (1212–1501)

896 – 1501

Герб

Франція 1180. Булонське графство у складі Фландрії

Столиця

Булонь

Державний устрій

складова Франції (1212–1501)

Історія

- володіння Фландрії

896

- анекосоване Філіппом II

1212

- складова Франції

1501

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Булоньське графство

Географія

Булонське графство розташовувалося уздовж узбережжя Ла-Манша в районі його найбільш вузької частини — протоки Па-де-Кале. В геологічному відношенні ця територія являє собою східний край крейдяної формації, що займає південний схід Англії і що проходить під Ла-Маншем. На півночі Булонське графство межувало з та містом Кале, на півдні, уздовж річки , — з і сеньорією . На схід від Булоні розташовувалася історична область Артуа. Адміністративним центром було місто Булонь-сюр-Мер. Тепер^[] територія колишнього графства належить до департаменту Па-де-Кале.

В Раннє Середньовіччя під сюзеренітетом Булонського графства також знаходилися:

— до середини XI століття, коли Ланс був приєднаний до Фландрії графом Балдуїном V;
Кале і прилегла територія, відокремлена від Булоні , — до захоплення Кале англійцями в 1346 р.;
Теруанн і Сент-Омер — до початку XI століття, коли при Балдуїні IV ця область увійшла до складу Фландрії;
і — до середини XI століття, з 1180 — під сюзеренітетом графів Артуа.

Історія

В давнину територію майбутнього Булонського графства населяли кельтські племена. Увійшовши до складу римської провінції Белгіка, місто Булонь (давньоримська Бононія; лат. Bononia) служив центром з'єднання імперії з Британією. Пізніше сюди переселилися франки і область увійшла до складу Франкського королівства, а в IX столітті — до складу Західного Франкського королівства (майбутньої Франції). Місто Булонь і округа управлялися призначуваними графами, проте відомостей про ранній період існування Булонського графства збереглося вкрай мало через безперервні в другій половині IX століття набіги скандинавських вікінгів на узбережжя Ла-Маншу, які неодноразово захоплювали і спалювали місто.

В 896 році Булонь була захоплена графом Фландрії Балдуїна II і увійшла до складу Фландрського графства.

Після смерті Балдуїна II в 918 році його володіння були розділені між спадкоємцями. Старший син Арнульф отримав власне Фландрію, а молодший став правителем Булоні. Це поклало початок існуванню окремого Булонського графства, керованого нащадками Адалульфа. Хоча Булонь зберігала зв'язок з Фландрією, а графи Булонські приносили омаж і клятву вірності її правителям, фактично графство швидко стало самостійним.

Близькість до Англії сприяла встановленню тісних відносин між Булонським графством і англосаксонською державою. Євстахій II, граф Булоні, одружився з дочкою Етельреда II, і був найближчим соратником короля Едуарда Сповідника. В 1066, однак, Євстахій II взяв активну участь в нормандському завоюванні Англії і став володарем обширних земель по інший бік Ла-Манша (насамперед у Ессексі, а також ще в одинадцяти англійських графствах). Графи Булонські протягом XII століття відігравали значну роль в англійському політичному житті, а графиня Матильда стала дружиною короля Англії Стефана Блуаського.

Великий внесок Булонське графство внесло і в історію хрестових походів: підкорювач Єрусалима Готфрід Булонський і перший король Єрусалимського королівства Балдуїн I походили з Булонського графського роду і були молодшими братами графа Євстахія III.

1190 року Булонь перейшла під владу Рено Даммартенського, одного з найбільших феодалів Північної Франції, тим самим був розірваний васальний зв'язок Булонського графства з Фландрією.

В конфлікті королів Англії і Франції Рено прийняв сторону першого, і після розгрому англо-німецьких військ в битві під Бівуном в 1214 році Булонське графство було конфісковано, а пізніше увійшло до складу апанажа , сина французького короля Філіппа II Августа.

1265 року Булонь перейшла у спадок до графів Оверні і протягом наступних двохсот років залишалася володінням Оверньського будинку.

Під час Столітньої війни Булонь неодноразово піддавалася атакам англійців і французів. Уже в 1346 місто Кале, яке перебувало під сюзеренітетом Булонських графів, було захоплено Англією і на кілька століть перетворилося на головну військову і торговельну базу англійців на континенті.

1477 року граф , поступившись наполяганням французького короля Людовика XI, передав йому свої права на Булонське графство, взамін чого отримав область в південно-західній Франції. Таким чином графство Булонь перестало існувати і було включено до складу королівського домену.

Проте боротьба за столицю графства не припинилася і після закінчення війни: в 1492 Булонь була оточена англійськими військами Генріха VII, а в 1544 році була захоплена армією Генріха VIII. Проте вже в 1547 місто було звільнене і в 1550 остаточно закріплене за Францією.