Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бу́ймер — село в Україні, в Тростянецькій громаді Охтирського району Сумьскої області, неподалік від дороги Тростянець—Лебедин. Колишній центр Буймерської сільської ради. Відстань до центру громади Тростянця становить 25 км, а від найближчої залізничної станції Рябушки — 12 км.
| село Буймер | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Охтирський район |
| Громада | Тростянецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59040130050087661 |
| Облікова картка | Буймер |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1740 |
| Населення | 469 |
| Поштовий індекс | 42632 |
| Телефонний код | +380 5458 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′07″ пн. ш. 34°46′14″ сх. д. / 50.53528° пн. ш. 34.77056° сх. д.Координати: 50°32′07″ пн. ш. 34°46′14″ сх. д. / 50.53528° пн. ш. 34.77056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 148 м |
| Водойми | річка Буймир |
| Відстань до районного центру | 25 км |
| Найближча залізнична станція | Рябушки |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42632, с.Буймер, вул. Центральна, 35 |
| Карта | |
  Буймер | |
 Буймер | |
| Мапа | |
| | |
Географія
У селі бере початок річка Буймир, яка через 7 км впадає в річку Боромля, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Новоселівка, на протилежному березі — село Скрягівка.
Історія
Перша писемна згадка про Буймер датується 1740 роком. До початку ХХ століття село мало також паралельну назву Михайлівка. Наприклад, у переліку населених пунктів Харківського намісництва 1779 року зазначено: «генералъ-порутчика Зорича село Буймеръ, тожъ Михайловка». В селі на той час було 276 «владѣльческихъ подданныхъ», тобто кріпаків.
Буймерська земля належала генералу Зорічу і входила до складу Лебединського повіту Харківської губернії. 22.09.1780 року в Буймері було освячено цегляну Миколаївську церкву побудовану за власні кошти генерала Зоріча. При церкві діяла церковно-приходська школа, а потім земська. В 1937 році храм було зруйновано та з його цегли побудовано 7 річну школу. Протягом 2013—2015 років силами громади та меценатів — Василя Провозіна, Юрія Слабоспицького, Андрія Шимка, Олександра Костенка, Павла Єфімчука, Анатолія Крючка храм було відновлено, 24 травня 2015 року урочисто відкрито та освячено архієпископом Сумським та Охтирським Євлогієм.
Після війни 1812 року Зоріч продав землю купцю генералу Маркову. Після покупки генерал почав забудову помістя. В центрі села було побуловано триповерховий будинок, поруч — два двоповерхові. Від церкви і до кінця вулиці було побудовано огорожу з білого каменю і ажурних грат. З обох боків від воріт у 1827 році було побудовано будинки для гостей (на сьогодні залишились рештки цих будівель — колишня олійниця та дільнична лікарня). Після смерті купця Маркова в центральній садибі поселяються його сини.
В першій половині XIX століття в селі працювала суконна мануфактура на дев'ять верстатів, що належала титулярному раднику Маркову. Працювало там від двадцяти до сорока кріпаків (відомості на 1811—1812 роки); завдяки цій мануфактурі існували інтенсивні господарчі зв'язки Буймера з іншими регіонами імперії. Так, клей та фарби для виробництва закуповували в Москві, а конопляну олію — в Курській губернії; продукція постачалася, зокрема, до Воронезького та Кременчуцького комісаріатств, а також на потреби царського двору.
У 1860 році на фабриці було вироблено 66219 аршин сукна на суму 43195 карбованців. У цей час працювало 394 робітники. Буймерська мануфактурна фабрика була однією з найбільших в Харківській губернії.
Також на хуторі, що в народі мав назву «Алеша» розташовувався винокурений завод, поручь було побудовано казарму для робітників. До наших днів хутір та завод не зберігся.
У 1826 році в селі було заарештовано декабриста Андрія Борисова.
За даними на 1864 рік у власницькій слободі Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 944 осіб (459 чоловічої статі та 485 — жіночої), налічувалось 122 дворових господарства, існували православна церква, винокурний і селітряний заводи та суконна фабрика, відбувалось 3 ярмарки на рік.
Поступово Буймер розвивався та зростала кількістьжителів громади — у 1877 році їх було 944, на 1885 рік 2821 чоловік.
В 1893 році сини купця Маркова продали Буймерську мануфактуру, винокурню і селітряний заводи та лісні землі цукрозаводчику Леопольду Кенігу. З дня придбання до 1917 року на території Буймерської громади знаходилось лісництво Кеніга та плантації цукрових буряків. За селом Скрягівка було збудовано два вітряні млини.
Буймерська економія Кеніга мала 1488 десятин орної землі, було побудовано квартири для керуючого економією та службовців, казарми для робітників, господарські споруди — воловні, конюшня, свинарник, кузня, складські приміщення.
1905 року в селі відбулися заворушення.
Станом на 1914 рік село було центром окремої, Буймерської волості, кількість мешканців скоротилась до 1169 осіб.
Декретом від 26.05.1920 року було утворено Буймерську сільську раду робітничих, селянських та солдатських депутатів.
В березні 1931 року в Буймері було створено колгосп «Червоне село», головою було обрано Павло Гієнко. В березні-квітні цього ж року було створено колгоспи в Скрягівці - «Червоний орач», у Зубівці «Червоний прапор», у Світайлівці — «8 березня»
В 30-х роках ланкова Софія Косиця з трьома помічницями — Оксаною Каруною, Ольгою Каруною та Гапкою Косицею на своїй ділянці в 2 га. домоглися рекордного врожаю буряків — 522 ц. з гектара. Ланкову С.Косицю було нагороджено орденом Леніна.
Під час Другої світової війни 290 мешканців села билося на фронті у сталінській армії та в партизанських загонах, з них 186 загинуло, 195 осіб нагороджено радянськими орденами та медалями, а уродженцю села Г. С. Шаповалу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (за бойові дії під час захоплення та утримання плацдарму на правому березі Дніпра).
19 серпня 1943 року війська 40-ї армії звільнили Буймер, Скрягівку, Зубівку, Радгоспне та Світайлівку від загарбників. При звільнені Буймерської сільської ради загинуло 67 воїнів сталінської армії.
Почалось відновлення господарства. В 1950 році колгоспи Буймерської сільської ради об'єднані в один — імені Карла Маркса (до цього колгоспу відносилися також населені пункти Зубівка, Радгоспне, Світайлівка, Скрягівка, Станова, Оводівка, Тучне; було встановлено й відповідний пам'ятник Карлу Марксу — 1972 року), працювала олійниця, пекарня, механічний млин, виробляли одяг. .
За успіхи в трудовому виробництві буймерчани відзначені державними нагородами: Василь Рудь та Галина Завгородня — орденом «Знак Пошани», Микола Бондаренко та Євдокія Дацько — медаллю «За трудову доблесть».
В 1965 році в Буймері побудовано Будинок культури на 450 місць, відкрито бібліотеку. Сьогодні заклади культури села не пустують — при будинку культури діє хор, який з 2002 року носить звання народний.
Сьогодення
З закладів освіти працює дитсадок «Ромашка»[]. У 2017 році призупинено навчальний процес в Буймерській загальноосвітній школі I—III ступенів. Діти продовжують навчання в сусідній школі с. Рябушки Лебединського району. На території села діють заклади торгівлі, працює поштове відділення. Медичне обслуговування місцевого населення здійснює фельдшерсько-акушерський пункт.
Землі обробляє ТОВ «Буймерське господарство» та ТОВ "Агрофірма «Семереньки». У селі розташовано 4 ставка на річці Білій.
Відомі люди
Відомі уродженці
- Шаповал Григорій Савелійович (1913—1983) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Примітки
- Цитується за: Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1991, с 149.
- О. О. Нестеренко. Розвиток промисловості на Україні. Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1959, ч. 1: Ремесло і мануфактура, с. 264–265.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2592)(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Джерела
- Історія міст і сіл УРСР. Сумська область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973, с. 591.
- Погода у селі Буймер [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті weather.in.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu jmer selo v Ukrayini v Trostyaneckij gromadi Ohtirskogo rajonu Sumskoyi oblasti nepodalik vid dorogi Trostyanec Lebedin Kolishnij centr Bujmerskoyi silskoyi radi Vidstan do centru gromadi Trostyancya stanovit 25 km a vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Ryabushki 12 km selo Bujmer Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Ohtirskij rajon Gromada Trostyanecka miska gromada Kod KATOTTG UA59040130050087661 Oblikova kartka Bujmer Osnovni dani Persha zgadka 1740 Naselennya 469 Poshtovij indeks 42632 Telefonnij kod 380 5458 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 32 07 pn sh 34 46 14 sh d 50 53528 pn sh 34 77056 sh d 50 53528 34 77056 Koordinati 50 32 07 pn sh 34 46 14 sh d 50 53528 pn sh 34 77056 sh d 50 53528 34 77056 Serednya visota nad rivnem morya 148 m Vodojmi richka Bujmir Vidstan do rajonnogo centru 25 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Ryabushki Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi 42632 s Bujmer vul Centralna 35 Karta Bujmer Bujmer Mapa Bujmer u VikishovishiGeografiyaU seli bere pochatok richka Bujmir yaka cherez 7 km vpadaye v richku Boromlya nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Novoselivka na protilezhnomu berezi selo Skryagivka IstoriyaPersha pisemna zgadka pro Bujmer datuyetsya 1740 rokom Do pochatku HH stolittya selo malo takozh paralelnu nazvu Mihajlivka Napriklad u pereliku naselenih punktiv Harkivskogo namisnictva 1779 roku zaznacheno general porutchika Zoricha selo Bujmer tozh Mihajlovka V seli na toj chas bulo 276 vladѣlcheskih poddannyh tobto kripakiv Bujmerska zemlya nalezhala generalu Zorichu i vhodila do skladu Lebedinskogo povitu Harkivskoyi guberniyi 22 09 1780 roku v Bujmeri bulo osvyacheno ceglyanu Mikolayivsku cerkvu pobudovanu za vlasni koshti generala Zoricha Pri cerkvi diyala cerkovno prihodska shkola a potim zemska V 1937 roci hram bulo zrujnovano ta z jogo cegli pobudovano 7 richnu shkolu Protyagom 2013 2015 rokiv silami gromadi ta mecenativ Vasilya Provozina Yuriya Slabospickogo Andriya Shimka Oleksandra Kostenka Pavla Yefimchuka Anatoliya Kryuchka hram bulo vidnovleno 24 travnya 2015 roku urochisto vidkrito ta osvyacheno arhiyepiskopom Sumskim ta Ohtirskim Yevlogiyem Pislya vijni 1812 roku Zorich prodav zemlyu kupcyu generalu Markovu Pislya pokupki general pochav zabudovu pomistya V centri sela bulo pobulovano tripoverhovij budinok poruch dva dvopoverhovi Vid cerkvi i do kincya vulici bulo pobudovano ogorozhu z bilogo kamenyu i azhurnih grat Z oboh bokiv vid vorit u 1827 roci bulo pobudovano budinki dlya gostej na sogodni zalishilis reshtki cih budivel kolishnya olijnicya ta dilnichna likarnya Pislya smerti kupcya Markova v centralnij sadibi poselyayutsya jogo sini V pershij polovini XIX stolittya v seli pracyuvala sukonna manufaktura na dev yat verstativ sho nalezhala titulyarnomu radniku Markovu Pracyuvalo tam vid dvadcyati do soroka kripakiv vidomosti na 1811 1812 roki zavdyaki cij manufakturi isnuvali intensivni gospodarchi zv yazki Bujmera z inshimi regionami imperiyi Tak klej ta farbi dlya virobnictva zakupovuvali v Moskvi a konoplyanu oliyu v Kurskij guberniyi produkciya postachalasya zokrema do Voronezkogo ta Kremenchuckogo komisariatstv a takozh na potrebi carskogo dvoru U 1860 roci na fabrici bulo virobleno 66219 arshin sukna na sumu 43195 karbovanciv U cej chas pracyuvalo 394 robitniki Bujmerska manufakturna fabrika bula odniyeyu z najbilshih v Harkivskij guberniyi Takozh na hutori sho v narodi mav nazvu Alesha roztashovuvavsya vinokurenij zavod poruch bulo pobudovano kazarmu dlya robitnikiv Do nashih dniv hutir ta zavod ne zberigsya U 1826 roci v seli bulo zaareshtovano dekabrista Andriya Borisova Za danimi na 1864 rik u vlasnickij slobodi Lebedinskogo povitu Harkivskoyi guberniyi meshkalo 944 osib 459 cholovichoyi stati ta 485 zhinochoyi nalichuvalos 122 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva vinokurnij i selitryanij zavodi ta sukonna fabrika vidbuvalos 3 yarmarki na rik Postupovo Bujmer rozvivavsya ta zrostala kilkistzhiteliv gromadi u 1877 roci yih bulo 944 na 1885 rik 2821 cholovik V 1893 roci sini kupcya Markova prodali Bujmersku manufakturu vinokurnyu i selitryanij zavodi ta lisni zemli cukrozavodchiku Leopoldu Kenigu Z dnya pridbannya do 1917 roku na teritoriyi Bujmerskoyi gromadi znahodilos lisnictvo Keniga ta plantaciyi cukrovih buryakiv Za selom Skryagivka bulo zbudovano dva vitryani mlini Bujmerska ekonomiya Keniga mala 1488 desyatin ornoyi zemli bulo pobudovano kvartiri dlya keruyuchogo ekonomiyeyu ta sluzhbovciv kazarmi dlya robitnikiv gospodarski sporudi volovni konyushnya svinarnik kuznya skladski primishennya 1905 roku v seli vidbulisya zavorushennya Stanom na 1914 rik selo bulo centrom okremoyi Bujmerskoyi volosti kilkist meshkanciv skorotilas do 1169 osib Dekretom vid 26 05 1920 roku bulo utvoreno Bujmersku silsku radu robitnichih selyanskih ta soldatskih deputativ V berezni 1931 roku v Bujmeri bulo stvoreno kolgosp Chervone selo golovoyu bulo obrano Pavlo Giyenko V berezni kvitni cogo zh roku bulo stvoreno kolgospi v Skryagivci Chervonij orach u Zubivci Chervonij prapor u Svitajlivci 8 bereznya V 30 h rokah lankova Sofiya Kosicya z troma pomichnicyami Oksanoyu Karunoyu Olgoyu Karunoyu ta Gapkoyu Kosiceyu na svoyij dilyanci v 2 ga domoglisya rekordnogo vrozhayu buryakiv 522 c z gektara Lankovu S Kosicyu bulo nagorodzheno ordenom Lenina Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 290 meshkanciv sela bilosya na fronti u stalinskij armiyi ta v partizanskih zagonah z nih 186 zaginulo 195 osib nagorodzheno radyanskimi ordenami ta medalyami a urodzhencyu sela G S Shapovalu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu za bojovi diyi pid chas zahoplennya ta utrimannya placdarmu na pravomu berezi Dnipra 19 serpnya 1943 roku vijska 40 yi armiyi zvilnili Bujmer Skryagivku Zubivku Radgospne ta Svitajlivku vid zagarbnikiv Pri zvilneni Bujmerskoyi silskoyi radi zaginulo 67 voyiniv stalinskoyi armiyi Pochalos vidnovlennya gospodarstva V 1950 roci kolgospi Bujmerskoyi silskoyi radi ob yednani v odin imeni Karla Marksa do cogo kolgospu vidnosilisya takozh naseleni punkti Zubivka Radgospne Svitajlivka Skryagivka Stanova Ovodivka Tuchne bulo vstanovleno j vidpovidnij pam yatnik Karlu Marksu 1972 roku pracyuvala olijnicya pekarnya mehanichnij mlin viroblyali odyag Za uspihi v trudovomu virobnictvi bujmerchani vidznacheni derzhavnimi nagorodami Vasil Rud ta Galina Zavgorodnya ordenom Znak Poshani Mikola Bondarenko ta Yevdokiya Dacko medallyu Za trudovu doblest V 1965 roci v Bujmeri pobudovano Budinok kulturi na 450 misc vidkrito biblioteku Sogodni zakladi kulturi sela ne pustuyut pri budinku kulturi diye hor yakij z 2002 roku nosit zvannya narodnij SogodennyaZ zakladiv osviti pracyuye ditsadok Romashka dzherelo U 2017 roci prizupineno navchalnij proces v Bujmerskij zagalnoosvitnij shkoli I III stupeniv Diti prodovzhuyut navchannya v susidnij shkoli s Ryabushki Lebedinskogo rajonu Na teritoriyi sela diyut zakladi torgivli pracyuye poshtove viddilennya Medichne obslugovuvannya miscevogo naselennya zdijsnyuye feldshersko akusherskij punkt Zemli obroblyaye TOV Bujmerske gospodarstvo ta TOV Agrofirma Semerenki U seli roztashovano 4 stavka na richci Bilij Vidomi lyudiVidomi urodzhenci Shapoval Grigorij Savelijovich 1913 1983 uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu PrimitkiCituyetsya za Opisi Harkivskogo namisnictva kincya XVIII st Kiyiv Naukova dumka 1991 s 149 O O Nesterenko Rozvitok promislovosti na Ukrayini Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1959 ch 1 Remeslo i manufaktura s 264 265 Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s kod 2592 ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref DzherelaIstoriya mist i sil URSR Sumska oblast Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 s 591 Pogoda u seli Bujmer 13 veresnya 2016 u Wayback Machine na sajti weather in ua