Тамара Іванівна Бужієвська (нар. 26 березня 1935, Полтава) — українська медик-генетик, педіатр, педагог. Доктор медичних наук (1984), професор (1988). Лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки (1998). Дослідниця питань індукованого мутагенезу, , засновниця власної наукової школи з медичної генетики.
Тамара Бужієвська | |
---|---|
Народилася | 26 березня 1935 (89 років) Полтава, УРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | педіатр, генетик, викладачка університету |
Alma mater | Київський медичний інститут (1958) |
Галузь | медична генетика, педіатрія |
Заклад | Науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології ім. М. Ф. Гамалії (1958—1969) Інститут молекулярної біології і генетики АН УРСР (1969—1989) Київський державний інститут удосконалення лікарів (1987—2000) |
Посада | наукова співробітниця, завідувачка відділу генетики людини, вчений секретар, завідувачка кафедри медичної генетики, професор |
Вчене звання | професор (1988) |
Науковий ступінь | доктор медичних наук (1984) |
Науковий керівник | Сергій Гершензон |
Відомі учні | Любов Лукаш, , Наталія Горовенко, |
Членство | членкиня Нью-Йоркської академії наук (1997) |
Відома завдяки: | дослідженням питань індукованого мутагенезу, галузі медичної генетики, , заснуванню власної наукової школи з медичної генетики |
Нагороди |
Наукову кар'єру починала як лікар-педіатр. Після зміни наукової галузі, протягом 20 років — наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики АН УРСР (1969—1989), завідувачка відділу генетики людини. Засновниця та завідувачка кафедри медичної генетики Київського державного інституту удосконалення лікарів (1989—2000). Авторка понад 150-ти наукових робіт, учениця професора Сергія Гершензона.
Життєпис
Народилась 26 березня 1935-го року у місті Полтава.
У 1958-му році закінчила Київський медичний інститут. Відтоді ж — наукова співробітниця Науково-дослідного інституту епідеміології та мікробіології ім. М. Ф. Гамалії (Москва). В інституті досліджувала віруси респіраторних захворювань, зокрема, грипу.
Після закінчення аспірантури у 1963-му році здобула науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Ранняя диагностика гриппа у новорожденных».
Цікавилась генетикою зі студентських років. Невдовзі після захисту дисертації, на курсі лекцій з генетики, познайомилась з професором Сергієм Гершензоном, ученицею якого стала пізніше. Деякий час працювала на Кубі, у госпіталі імені В. І. Леніна міста Ольгін. Тоді ж розпочала самостійну роботу в галузі цитогенетики, виготовляла препарати хромосом.
Наприкінці 1960-х, повернувшись до Києва, отримала запрошення від Сергія Гершензона щодо роботи в його новоствореному Секторі молекулярної біології і генетики (пізніше — Інституті; ІМБГ). З 1969-го року розпочала роботу під керівництвом Гершензона. В ІМБГ вивчала, зокрема, питання індукованого мутагенезу, . За результатами досліджень Тамари Бужієвської було доведено, що живі вірусні вакцини можуть бути мутагенними.
З 1978-го по 1982-й роки — учений секретар спеціалізованої вченої ради ІМБГ із захисту кандидатських та докторських дисертацій. З 1980-го року — засновниця та завідувачка відділу генетики людини, реорганізованого з лабораторії генетики соматичних клітин ссавців і людини. На цій посаді займалася напрямком біологічного мутагенезу, досліджувала на предмет мутагенності білки, вакцини тощо.
У 1984-му році здобула науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Вирус-индуцированный мутагенез в клетках млекопитающих». Через три роки, за запрошенням ректора Київського державного інституту удосконалення лікарів (КДІУЛ) Віталія Гиріна, обійняла в інституті посади професора кафедри неонатології та завідувачки курсом медичної генетики, який сама й створила.
У 1988-му році затверджена у вченому званні професора. Спільно з кандидатом медичних наук Галиною Коблянською заснувала Спеціалізований медико-генетичний центр при лікарні «Охматдит». У 1989-му році, на базі курсу медичної генетики, в КДІУЛ була створена кафедра медичної генетики, яку очолила Тамара Бужієвська.
З 1997-го року — членкиня Нью-Йоркської академії наук. Через рік, разом з колегами, була нагороджена Державною премією України в галузі науки і техніки «за цикл наукових робіт „Мутагенна дія нуклеїнових кислот і вірусів“».
У 2000-му році завершила наукову кар'єру та вийшла на заслужений відпочинок. З 2018-го року — довічна державна стипендіатка Міністерства освіти і науки України.
Авторка понад 150-ти наукових робіт. Наукова керівниця та консультантка близько десяти докторів та кандидатів наук. Засновниця власної наукової школи з медичної генетики. Серед учнів Тамари Бужієвської — науковці Любов Лукаш, , Наталія Горовенко, тощо.
Науковий доробок (частковий)
- «Ранняя диагностика гриппа у новорожденных»: диссертация на соискание учен. степени кандидата мед. наук / Киевский ин-т усовершенствования врачей. — Киев: [б. и.], 1963.
- «Аденовірусні захворювання». — Т. І. Бужієвська; К., 1964
- «Індукція генних мутацій у клітинах ссавців під дією РНК-вірусу грипу» // Бужієвська Т. І., Лукаш Л. Л., Мельниченко В. С., Швед А. Д. Доповіді АН УРСР, серія В. — 1981. — № 9. — С. 63—66.
- «Действие некоторых профилактических прививок на хромосомы лимфоцитов периферической крови человека» // Чайковская Т. Л., Бужиевская Т. И., Фролова Л. И., Чудная Л. М.; Цитология и генетика. — 1981. — Т.15, № 3. — С. 59-61.
- «Вирусиндуцированный мутагенез в клетках млекопитающих» — Бужиевская Т. И.; Киев: Наук, думка, 1984. — 132 с.
- «Генетические последствия загрязнения окружающей среды» / [Бариляк И. Р., Бужиевская Т. И., Быкорез А. И. и др.; Отв. ред. Т. И. Бужиевская]; АН УССР, Ин-т молекуляр. биологии и генетики. — Киев: Наук. думка, 1989. — 228,[1] с. : ил.; 20 см.
- «Мутагенное действие природных и синтетических полинуклеотидов» / [М. Г. Айзензон, Ю. Н. Александров, Т. И. Бужиевская и др.; Отв. ред. В. В. Моргун]; АН УССР, Ин-т физиологии растений и генетики. — Киев: Наук. думка, 1990. — 123,[2] с., [2] л. ил. : ил.; 22 см.
- «Анеуплоидия у человека (факты и гипотезы)» // Бужиевская Т. И., Выговская Т. В.; Цитологія і генетика, 1990, том 24, № 3, C. 66-72.
- «Генетика эндокринных заболеваний» / Е. А. Беникова, Т. И. Бужиевская, Е. М. Сильванская ; Академия наук Украины, Институт молекулярной биологии и генетики. — Киев: Наукова думка, 1993. — 398, [2] с. : ил., табл.; 21 см.
- «О генетических исследованиях аварии на Чернобыльской АЭС» / Т. И. Бужиевская, Т. Л. Чайковская // Докл. АН Украины. — 1994. — № 1. — С. 77–80.
- «Генетичні чи екогенетичні наслідки Чорнобильської аварії? Факти та гіпотези» // ЦГ. 1996. Т. 30, № 4
- «Евгеника: 100 лет спустя» // Гершензон С. М., Бужиевская Т. И.; Человек. — 1996. — № 1.
- «Мутагенна дія нуклеїнових кислот і вірусів» / С. М. Гершензон, Ю. М. Александров, С. С. Малюта, Т. І. Бужієвська, І. С. Карпова, К. А. Ларченко. — К.: Знання, 1999. — 29 с.
- «Основи медичної генетики»: навч. посіб. для студ. та лікарів-інтернів ВМНЗ III—IV р. а. / Т. І. Бужієвська. — Київ: Здоров'я, 2001. — 135 с. : іл.
- «Генетика репродукции»: [руководство для врачей, биологов, студентов] / С. В. Денисенко, А. С. Дарий, М. И. Кононенко, Т. Э. Зерова — Любимова ; науч. ред. Т. И. Бужиевская ; Клиника пробл. планирования семьи. — К.: Ферзь-ТА, 2008. — 652 с.
Примітки
- Біографії завідувачів кафедр
- Наукова школа молекулярної біології та генетики Сергія Михайловича Гершензона
- Історична довідка
- Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1998 року
- Про виплату державних стипендій видатним діячам науки
Посилання
- Тамара Бужієвська в «Енциклопедії сучасної України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamara Ivanivna Buzhiyevska nar 26 bereznya 1935 Poltava ukrayinska medik genetik pediatr pedagog Doktor medichnih nauk 1984 profesor 1988 Laureatka Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1998 Doslidnicya pitan indukovanogo mutagenezu zasnovnicya vlasnoyi naukovoyi shkoli z medichnoyi genetiki Tamara BuzhiyevskaNarodilasya26 bereznya 1935 1935 03 26 89 rokiv Poltava URSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpediatr genetik vikladachka universitetuAlma materKiyivskij medichnij institut 1958 Galuzmedichna genetika pediatriyaZakladNaukovo doslidnij institut epidemiologiyi ta mikrobiologiyi im M F Gamaliyi 1958 1969 Institut molekulyarnoyi biologiyi i genetiki AN URSR 1969 1989 Kiyivskij derzhavnij institut udoskonalennya likariv 1987 2000 Posadanaukova spivrobitnicya zaviduvachka viddilu genetiki lyudini vchenij sekretar zaviduvachka kafedri medichnoyi genetiki profesorVchene zvannyaprofesor 1988 Naukovij stupindoktor medichnih nauk 1984 Naukovij kerivnikSergij GershenzonVidomi uchniLyubov Lukash Nataliya Gorovenko Chlenstvochlenkinya Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk 1997 Vidoma zavdyaki doslidzhennyam pitan indukovanogo mutagenezu galuzi medichnoyi genetiki zasnuvannyu vlasnoyi naukovoyi shkoli z medichnoyi genetikiNagorodi Naukovu kar yeru pochinala yak likar pediatr Pislya zmini naukovoyi galuzi protyagom 20 rokiv naukova spivrobitnicya Institutu molekulyarnoyi biologiyi i genetiki AN URSR 1969 1989 zaviduvachka viddilu genetiki lyudini Zasnovnicya ta zaviduvachka kafedri medichnoyi genetiki Kiyivskogo derzhavnogo institutu udoskonalennya likariv 1989 2000 Avtorka ponad 150 ti naukovih robit uchenicya profesora Sergiya Gershenzona ZhittyepisNarodilas 26 bereznya 1935 go roku u misti Poltava U 1958 mu roci zakinchila Kiyivskij medichnij institut Vidtodi zh naukova spivrobitnicya Naukovo doslidnogo institutu epidemiologiyi ta mikrobiologiyi im M F Gamaliyi Moskva V instituti doslidzhuvala virusi respiratornih zahvoryuvan zokrema gripu Pislya zakinchennya aspiranturi u 1963 mu roci zdobula naukovij stupin kandidata medichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Rannyaya diagnostika grippa u novorozhdennyh Cikavilas genetikoyu zi studentskih rokiv Nevdovzi pislya zahistu disertaciyi na kursi lekcij z genetiki poznajomilas z profesorom Sergiyem Gershenzonom ucheniceyu yakogo stala piznishe Deyakij chas pracyuvala na Kubi u gospitali imeni V I Lenina mista Olgin Todi zh rozpochala samostijnu robotu v galuzi citogenetiki vigotovlyala preparati hromosom Naprikinci 1960 h povernuvshis do Kiyeva otrimala zaproshennya vid Sergiya Gershenzona shodo roboti v jogo novostvorenomu Sektori molekulyarnoyi biologiyi i genetiki piznishe Instituti IMBG Z 1969 go roku rozpochala robotu pid kerivnictvom Gershenzona V IMBG vivchala zokrema pitannya indukovanogo mutagenezu Za rezultatami doslidzhen Tamari Buzhiyevskoyi bulo dovedeno sho zhivi virusni vakcini mozhut buti mutagennimi Z 1978 go po 1982 j roki uchenij sekretar specializovanoyi vchenoyi radi IMBG iz zahistu kandidatskih ta doktorskih disertacij Z 1980 go roku zasnovnicya ta zaviduvachka viddilu genetiki lyudini reorganizovanogo z laboratoriyi genetiki somatichnih klitin ssavciv i lyudini Na cij posadi zajmalasya napryamkom biologichnogo mutagenezu doslidzhuvala na predmet mutagennosti bilki vakcini tosho U 1984 mu roci zdobula naukovij stupin doktora medichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Virus inducirovannyj mutagenez v kletkah mlekopitayushih Cherez tri roki za zaproshennyam rektora Kiyivskogo derzhavnogo institutu udoskonalennya likariv KDIUL Vitaliya Girina obijnyala v instituti posadi profesora kafedri neonatologiyi ta zaviduvachki kursom medichnoyi genetiki yakij sama j stvorila U 1988 mu roci zatverdzhena u vchenomu zvanni profesora Spilno z kandidatom medichnih nauk Galinoyu Koblyanskoyu zasnuvala Specializovanij mediko genetichnij centr pri likarni Ohmatdit U 1989 mu roci na bazi kursu medichnoyi genetiki v KDIUL bula stvorena kafedra medichnoyi genetiki yaku ocholila Tamara Buzhiyevska Z 1997 go roku chlenkinya Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk Cherez rik razom z kolegami bula nagorodzhena Derzhavnoyu premiyeyu Ukrayini v galuzi nauki i tehniki za cikl naukovih robit Mutagenna diya nukleyinovih kislot i virusiv U 2000 mu roci zavershila naukovu kar yeru ta vijshla na zasluzhenij vidpochinok Z 2018 go roku dovichna derzhavna stipendiatka Ministerstva osviti i nauki Ukrayini Avtorka ponad 150 ti naukovih robit Naukova kerivnicya ta konsultantka blizko desyati doktoriv ta kandidativ nauk Zasnovnicya vlasnoyi naukovoyi shkoli z medichnoyi genetiki Sered uchniv Tamari Buzhiyevskoyi naukovci Lyubov Lukash Nataliya Gorovenko tosho Naukovij dorobok chastkovij Rannyaya diagnostika grippa u novorozhdennyh dissertaciya na soiskanie uchen stepeni kandidata med nauk Kievskij in t usovershenstvovaniya vrachej Kiev b i 1963 Adenovirusni zahvoryuvannya T I Buzhiyevska K 1964 Indukciya gennih mutacij u klitinah ssavciv pid diyeyu RNK virusu gripu Buzhiyevska T I Lukash L L Melnichenko V S Shved A D Dopovidi AN URSR seriya V 1981 9 S 63 66 Dejstvie nekotoryh profilakticheskih privivok na hromosomy limfocitov perifericheskoj krovi cheloveka Chajkovskaya T L Buzhievskaya T I Frolova L I Chudnaya L M Citologiya i genetika 1981 T 15 3 S 59 61 Virusinducirovannyj mutagenez v kletkah mlekopitayushih Buzhievskaya T I Kiev Nauk dumka 1984 132 s Geneticheskie posledstviya zagryazneniya okruzhayushej sredy Barilyak I R Buzhievskaya T I Bykorez A I i dr Otv red T I Buzhievskaya AN USSR In t molekulyar biologii i genetiki Kiev Nauk dumka 1989 228 1 s il 20 sm Mutagennoe dejstvie prirodnyh i sinteticheskih polinukleotidov M G Ajzenzon Yu N Aleksandrov T I Buzhievskaya i dr Otv red V V Morgun AN USSR In t fiziologii rastenij i genetiki Kiev Nauk dumka 1990 123 2 s 2 l il il 22 sm Aneuploidiya u cheloveka fakty i gipotezy Buzhievskaya T I Vygovskaya T V Citologiya i genetika 1990 tom 24 3 C 66 72 Genetika endokrinnyh zabolevanij E A Benikova T I Buzhievskaya E M Silvanskaya Akademiya nauk Ukrainy Institut molekulyarnoj biologii i genetiki Kiev Naukova dumka 1993 398 2 s il tabl 21 sm O geneticheskih issledovaniyah avarii na Chernobylskoj AES T I Buzhievskaya T L Chajkovskaya Dokl AN Ukrainy 1994 1 S 77 80 Genetichni chi ekogenetichni naslidki Chornobilskoyi avariyi Fakti ta gipotezi CG 1996 T 30 4 Evgenika 100 let spustya Gershenzon S M Buzhievskaya T I Chelovek 1996 1 Mutagenna diya nukleyinovih kislot i virusiv S M Gershenzon Yu M Aleksandrov S S Malyuta T I Buzhiyevska I S Karpova K A Larchenko K Znannya 1999 29 s Osnovi medichnoyi genetiki navch posib dlya stud ta likariv interniv VMNZ III IV r a T I Buzhiyevska Kiyiv Zdorov ya 2001 135 s il Genetika reprodukcii rukovodstvo dlya vrachej biologov studentov S V Denisenko A S Darij M I Kononenko T E Zerova Lyubimova nauch red T I Buzhievskaya Klinika probl planirovaniya semi K Ferz TA 2008 652 s PrimitkiBiografiyi zaviduvachiv kafedr Naukova shkola molekulyarnoyi biologiyi ta genetiki Sergiya Mihajlovicha Gershenzona Istorichna dovidka Pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1998 roku Pro viplatu derzhavnih stipendij vidatnim diyacham naukiPosilannyaTamara Buzhiyevska v Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini