Будівлі Сенату і Синоду (Санкт-Петербург)

Будівлі Сенату і Синоду (рос. Здания Сената и Синода) — пам'ятник архітектури — будівлі у стилі пізнього класицизму, розташовані на Сенатській площі у Санкт-Петербурзі. Зведені в 1829-1834 роках. З'єднані тріумфальною аркою, перекинутою над . Первісно були збудовані для двох державних органів управління Російської імперії: Сенату і Святійшого Урядового Синоду. Останній великий проєкт архітектора Карла Россі.

Будівлі Сенату і Синоду рос. Здания Сената и Синода
59°56′07″ пн. ш. 30°18′05″ сх. д. / 59.93528° пн. ш. 30.30139° сх. д. / 59.93528; 30.30139
Країна	Росія
Місто	Санкт-Петербург
Розташування	Сенатська площа
Тип	будівля
Тип будівлі	Комплекс будівель
Стиль	Ампір
Автор проєкту	Карл Россі
Будівельник
Початок будівництва	1829
Побудовано	1834
Основні дати: Скасування Сенату і Синоду — 1917 рік Перше засідання Конституційного суду в Санкт-Петербурзі — 27 травня 2008 року
Будівлі: Бібліотека імені Єльцина • задвірок
Відомі мешканці	О. Д. Меншиков, О. П. Бестужев-Рюмін
Статус	федерального значення. Рег. № 781510303570006 (ЄДРОКС). Об`єкт № 7810028000 (БД Вікімандрів)
Будівлі Сенату і Синоду Будівлі Сенату і Синоду (Росія)
Медіафайли у Вікісховищі

З 1925 до 2006 року в приміщеннях перебував Російський державний історичний архів. В одному крилі будівлі з травня 2008 року розміщуються основні підрозділи Конституційного суду Російської Федерації. В іншому крилі будівлі з травня 2009 розміщується .

Передісторія

Сенат і Синод первісно розташовувалися в .

Першою спорудою на місці нинішніх будівель Сенату і Синоду стояв фахверковий будинок світлійшого князя Меншикова. Після його немилості будинок на набережній Неви перейшов у власність віце-канцлера , а 1744 року був подарований Єлизаветою Петрівною канцлеру О. П. Бестужеву-Рюміну, для якого звели споруду в стилі бароко.

1763 року, після сходження на престол Катерини II, будинок Бестужева-Рюміна перейшов до казни, і в цей будинок, перебудований архітектором , переїхав Сенат. У 1780-1790-х роках бароковий будинок Бестужева-Рюміна було знову перебудовано, і його фасади отримали нове архітектурне оброблення, типове для російського класицизму.

Ім'я автора проєкту перебудови будівлі залишається невідомим. Судячи зі збереженого у зібранні креслення західного фасаду будівлі, проєкт був розроблений архітектором І. Є. Старовим.

На місці нинішньої будівлі Синоду (яка розташовується далі від Неви відносно будівлі Сенату, за Галерною вулицею) в XVIII столітті розташовувався будинок крамарки Кусовнікової.

Історія споруди

Арка, що з'єднує Сенат і Синод. За нею —

Нічне підсвічування. Вид з Васильєвського острова.

Зі зведенням в 1806-1823 роках колишні будівлі вже не відповідали новому вигляду Сенатської площі. Виникла необхідність у реконструкції та був оголошений конкурс на розроблення проєкту нових будівель Сенату і Синоду.

24 серпня 1829 було закладено будівлю Сенату; в 1830 — будівлі Синоду. Завершено будівництвом 1834 року. Будівництво велося під керівництвом архітектора за проєктом Карла Россі.

Новітня історія і сучасне використання

У грудні 2005 року Законодавчі збори Санкт-Петербурга висунули пропозицію використовувати будівлі Сенату і Синоду для розміщення «інститутів вищої судової влади або створення музею»; спочатку ідея була висловлена головою Ради Федерації (РФ) Сергієм Мироновим на нараді щодо державної підтримки метробудування на початку жовтня того ж року. 22 березня 2006 року Державна дума Російської Федерації прийняла в першому читанні законопроєкт про переведення Конституційного суду з Москви в Санкт-Петербург, підтримавши законодавчу ініціативу Законодавчої ради. 27 травня 2008 року в будівлі Сенату і Синоду пройшло перше засідання Конституційного суду.

У травні 2008 року було оприлюднено проєкт реконструкції колишнього будинку Синоду для розміщення в ньому імені Бориса Єльцина; в межах проєкту у бібліотеці передбачалося можливе розміщення патріарших покоїв і апартаментів голови держави з окремими входами у відтворюваний зал «спільної присутності» — для зустрічей світської і духовної влади. 27 травня 2009 року бібліотека була відкрита; в будівлі розміщені кабінет патріарха і представницька зона (кабінет і приймальня) президента Росії. Того ж дня Патріарх Кирило звершив мале освячення відновленого домового храму Святих отців семи Вселенських Соборів і головував на сесії Священного Синоду Російської Православної Церкви — вперше в будівлі Синоду (Святійший Синод у синодальну епоху був державним органом).

• Деталі ліпної оздоби

Див. також

• Сенатський палац

Примітки

1. (рос.) Будинки Сенату і Синоду в Петербурзі звільняють до приїзду Конституційного суду NEWSru 29 березня 2006.
2. (рос.) Правительствующий Сенат - Конституционный суд РФ, Классицизм, Архитектор Росси К. И., Штауберт А. Е., Английская наб., 2, Сенатская пл., 1. www.citywalls.ru. Процитовано 9 червня 2018.
3. (рос.) Будівля Правлячого Сенату на сайті Citywalls.ru
4. (рос.) Сенат і Синод [ 24 листопада 2005 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Адміністрації Санкт-Петербурга
5. (рос.) Будинки Сенату і Синоду в Санкт-Петербурзі. Довідка - «РИАН.Ру»
6. (рос.) У будівлях Сенату і Синоду може бути Конституційний суд Російської Федерації або музей (Санкт-Петербург) 16 декабря 2005.
7. (рос.) Спікер СФ Миронов збирається перенести Конституційний суд у Санкт-Петербург NEWSru 6 жовтня 2005.
8. (рос.) Держдума в першому читанні схвалила переїзд КС Росії з Москви у Петербург NEWSru 22 березня 2006.
9. (рос.) Конституційний суд переїхав до Петербурга, але робота стоїть: немає ні персоналу, ні обладнання NEWSru 27 травня 2008.
10. (рос.) Президент і патріарх зустрінуться в бібліотеці [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.] «Коммерсантъ» 14 травня 2008.
11. (рос.) Предстоятель Російської Церкви звершив освячення відновленого храму в історичній будівлі Синоду в Санкт-Петербурзі patrirchia.Ru 27 мая 2009.
12. (рос.) У Санкт-Петербурзі під головуванням Святішого Патріарха Кирила відкрилося засідання Священного Синоду Російської Православної Церкви patrirchia.Ru 27 травня 2009.