Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буди́ще — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, центр Будищенської сільської громади. У селі живе 1735 людей.
| село Будище | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Черкаська область | ||||
| Район | Черкаський район | ||||
| Громада | Будищенська сільська громада | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | До 1795 р. | ||||
| Населення | 1735 (на 2001 рік) | ||||
| Поштовий індекс | 19620 | ||||
| Телефонний код | +380 472 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°31′37″ пн. ш. 31°48′40″ сх. д. / 49.52694° пн. ш. 31.81111° сх. д.Координати: 49°31′37″ пн. ш. 31°48′40″ сх. д. / 49.52694° пн. ш. 31.81111° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 80 м80 | ||||
| Водойми | 586 | ||||
| Відстань до обласного центру | 5км км70км | ||||
| Відстань до районного центру | 34км км54км | ||||
| Найближча залізнична станція | гайван | ||||
| Відстань до залізничної станції | 15км км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 19620, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Будище, вул. 30 років Перемоги[], 42 | ||||
| Карта | |||||
  Будище | |||||
 Будище | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Будищенській сільській раді підпорядковані села Будище, Лозівок, Єлізаветівка та Новоселівка. Село розташоване за 25 кілометрів від міста Черкаси, районного і обласного центру, та за 4 км від річки Дніпро.
За 2,5 км знаходиться с. Лозівок, яке граничить з селом Єлізаветівка. А на відстані 1 км на схід від Будища розташувалося с. Новоселівка. З південної сторони село обмежене грядою Мошенськіх гір. Із західної сторони будищенські землі омиває річка Вільшанка, яка впадає в Дніпро, а з півночі і сходу село обрамлене лісами.
Історія села Будище
Археологічні знахідки і заснування села
Територія села заселена дуже здавна, про що свідчать численні археологічні знахідки: близько села Лозівка виявлені три поселення епохи пізньої бронзи — (тисяча років до н. е.), уламки кераміки скіфської пори (VI ст. до н. е.), поселення Черняховської культури (II—V ст. н. е.) та інше.
Населений пункт під назвою Будище виник на північних схилах Мошенської гряди, неподалік Дніпра, в другій половині XVIII століття. Появі населеного пункту передував промисел по заготівлі і переробці лісу: стовбури спиляних дерев вивозили, а залишки деревини йшли на виробництво дьогтю, або спалювалися. Частина попелу використовувалася для виробництва поташу. Такі виробництва іменувалися «буда». Слово «буда» походить від німецького «Bude», що в перекладі означає намет, будка, сторожка. З часом навколо таких виробництв по переробці деревини утворювалися поселення.
Перша письмова згадка про село Будище, за деякими даними, відноситься до 1036 року. В 20-х роках XI ст. до 1036 р. селом володів князь Мстислав, брат київського князя Ярослава.
За Андрусівською угодою 1667 року село опинилося на території, що була нейтральною між Російською державою і Польщею. Ще одна письмова згадка про Будище міститься в «Описи местечкам, селениям и деревням, состоящим в Черкасском уезде…», складеної на підставі ревізії в 1795 році.
Під час Коліївщини через село ймовірно проходив повстанський отаман Микита Швачка.
У XVIII ст. землі втратили свою незалежність і перейшли у власність польських панів. Спочатку село належало Дмитру Вишневецькому, пізніше його дочка Урмуля вийшла заміж за польсько-литовського магната Радзивіла. Потім землі перейшли до Мопавського, який продав ці землі Любомирському. Останній проміняв ці території графу Потьомкіну, який за це віддав маєток у Литві.
Граф Потьомкін заповідав села мошнівського куща племінниці пані Енгельгард-Браніцькій. Пані Олександра Енгельгард подарувала маєток дочці Єлизаветі, яка пізніше вийшла заміж за князя Воронцова. 1853 року село мало 119 дворів, у яких проживало 674 особи. Після смерті князя Воронцова у 1856 році землі дістались поміщиці Катерині Балашевій, яка була останньою господаркою села.
У той час, коли село належало князю Воронцову, за його наказом було збудовано так званий стовп Святослава, названого на честь Київського князя Святослава, який тут, здобувши перемогу над печенігами і повертаючись до Києва, — зупинявся зі своїм військом під Мошногір'ям. Цю споруду називали ще Святославова башта, або Балита Святослава. Стовп було збудовано в 1845 році. Це була трикутна споруда на два поверхи. Сюди до башти Святослава після полювання з'їжджалися гості князя на відпочинок. Розповідали, що в ясну погоду із башти було видно Канів, Лівобережжя і навіть дзвіницю Києво-Печерської лаври. Висота Святославової башти сягала майже 58 м та мала 160 східців. Висота від підніжжя гори до вершини башти становила майже 300 м. У період Німецько-радянської війни цю башту було зруйновано.
1896 року село мало 288 дворів та 1543 жителів. У центрі села була школа на три класи. Тут викладалися: буквар і граматика, псалтир, Євангеліє. У селі була одна грамотна людина, яка одержувала газету і читала в центрі села — Кирило Іващенко.
1917 року село входить до складу УНР. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
Перший радянський період
Після закінчення українсько-більшовицької війни жителі Будищ почали відновлювати зруйноване і розорене господарство. Приступили до ревізії власності колишніх поміщиків. Від палаців і більшості споруд садиби Воронцових-Балашевих залишилися одні руїни, тому ревізіювати особливо було нічого. Про минуле нагадувала лише Святославова башта. У січні 1921 року було ухвалене рішення про узяття пам'ятника архітектури під охорону держави.
Першим головою сільської ради був Б. М. Ґуля. Колгосп у селі організовано в жовтні 1929 р. на конфіскованому подвір'ї М. Л. Хижняка. Першим головою колгоспу був Г. Котляренко. При організації колгоспу було 32 пари волів, 80 коней, 2 корови, 12 голів свиней.
Із 7 березня 1923 року Будище входить до складу новоутвореного Черкаського району. Після розформування в березні 1925 року Білозірського району утворюється Мошенський район, до складу якого, серед інших увійшло і Будище. У тому ж році в населених пунктах, у яких число жителів перевищувало 1000 осіб, організовуються сільські ради. Будище стало одним з таких центрів. Під час голодомору 1932—1933 рр. загинуло майже 50 % жителів сіл Будище, Єлизаветівки, Лозівок. Отже, в 1932-1933 не всі селяни пережили сталінський геноцид.
18 серпня 1941 року Будище і довколишні населені пункти окупували німецькі війська.
Для боротьби проти німців Кремль почав створювати загони партизанів. Одним з перших в Мошногор'ї було утворено радянський партизанський загін чисельністю 52 особи, невдовзі знищений. Весною 1943 році в лісах біля Будищ знову з'явився партизанський загін, очолюваний Григорієм Іващенком, у який вступило понад 40 осіб. Дії підпільників викликали серйозну стурбованість гітлерівців. Вони почали концентрувати свої підрозділи, стягувати поліцію, щоб провести масову облаву і знищити партизан. Командир батальйону Ф. Савченко ухвалює рішення відвести партизан з-під удару і передислокуватися в ліси Холодного Яру. Загін пройшов через ряд сіл Черкаського і Чигиринського районів, йому довелося вступати в бої з угорськими і румунськими солдатами, а також місцевими поліцаями.
Але в холодноярських лісах партизани не затрималися. Обставини змусили їх повернутися в Черкаський ліс. Радянські партизани не давали спокою гітлерівцям. Було очевидно, що німці збираються помститися за напади партизан і зігнати свою злість на місцевих жителях. Передуючи погрозам німців і поліцаїв щодо знищення населення села Будище за допомогу партизанам, керівництво партизанського загону вирішило 23 вересня 1943 року почати евакуацію жителів села Будище в ліс. Одночасно не припинялися дії партизан проти гітлерівців. 13 жовтня загін десантників і партизан на околиці села Будище здійснив напад на німецьку колону. У бою убили німецького полковника, як потім виявилося — начальника Мошенського гарнізону Гофмана. Виявивши мертвого полковника і його ад'ютанта, гітлерівці вирішили влаштувати відплатну акцію.
На 20 жовтня німці призначили спалювання села Будище і знищення жителів, що залишилися в ньому. Поліцаї повинні були о 8 годині ранку зігнати за село жителів і розстріляти. Але остерігаючись нападу партизан, вони зібрали жінок і дітей і погнали їх в Мошни, щоб разом з місцевими комуністами спалити всіх в Мошенській церкві. Пограбувавши підгірну частину села, поліцаї на чолі з начальником будищанскої поліції почали підпалювати будівлі. Так було майже вщент спалене село. Згідно з «Актом надзвичайної державної комісії з розслідування лиходійств фашистів», складеним незабаром після звільнення, у населеному пункті «…знищено на 100 % — 474 будинків, зруйновано на 50 % — 11 будинків, …». Із 500 будинків залишилося 20 будівель. У Німецько-радянській війні загинуло 270 жителів села.
Другий радянський період
У післявоєнний період розвивається колгоспне виробництво. Об'єднуються колгоспи села Лозівок і села Будище в один — «Перемога». Організовується спільна сільська рада. З кожним роком зростає сільськогосподарське виробництво. У 1972 році проведена реорганізація колгоспу «Перемога» в радгосп.
1958 року збудовано приміщення сільської ради, 1960 — ФАП, Будинок культури, 1978 — дитячий садок на 140 місць, 1988 — середню школу на 400 учнів.
На сьогодні село Будище має 629 дворів (1814 жителів), Лозівок — 280 дворів (782 жителів), Єлизаветівка — 72 двори (102 жителі), Новоселівка — 40 дворів (79 жителів), а всього по сільській раді числиться 1021 дворів (2777 жителів).
Незалежна Україна
В селі дії птахофабрика «Перемога», що 1999 року увійшла в компанію «Миронівський хлібопродукт» (власник — Юрій Косюк). 2002 року на фабриці проведено модернізацію, після чого почалося виробництво м'яса курей під брендом «Наша Ряба».
Населення
Згідно з переписом населення УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2123 особи, з яких 995 чоловіків та 1128 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1790 осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 678 | 96,71 % |
| Російська | 46 | 2,65 % |
| Інше | 11 | 0,64 % |
| Разом | 1 735 | 100,00 % |
Постаті
У селі жив та похований художник Едуард Гудзенко.
Пам'ятки
Галерея
-
![image]()
Церква -
![image]()
Братська могила загиблих у німецько-радянській війні
Див. також
Примітки
- Євген Букет. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
<ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будище (Черкаський район) |
- Погода в селі Будище [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Історія села [ 8 липня 2010 у Wayback Machine.]
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2017) |
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Budishe Budi she selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti centr Budishenskoyi silskoyi gromadi U seli zhive 1735 lyudej selo Budishe Gerb Prapor U centri selaU centri sela Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Budishenska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane Do 1795 r Naselennya 1735 na 2001 rik Poshtovij indeks 19620 Telefonnij kod 380 472 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 31 37 pn sh 31 48 40 sh d 49 52694 pn sh 31 81111 sh d 49 52694 31 81111 Koordinati 49 31 37 pn sh 31 48 40 sh d 49 52694 pn sh 31 81111 sh d 49 52694 31 81111 Serednya visota nad rivnem morya 80 m80 Vodojmi 586 Vidstan do oblasnogo centru 5km km70km Vidstan do rajonnogo centru 34km km54km Najblizhcha zaliznichna stanciya gajvan Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15km km Misceva vlada Adresa radi 19620 Cherkaska obl Cherkaskij r n s Budishe vul 30 rokiv Peremogi dzherelo 42 Karta Budishe Budishe Mapa Budishe u VikishovishiGeografiyaCerkva u centri sela Budishenskij silskij radi pidporyadkovani sela Budishe Lozivok Yelizavetivka ta Novoselivka Selo roztashovane za 25 kilometriv vid mista Cherkasi rajonnogo i oblasnogo centru ta za 4 km vid richki Dnipro Za 2 5 km znahoditsya s Lozivok yake granichit z selom Yelizavetivka A na vidstani 1 km na shid vid Budisha roztashuvalosya s Novoselivka Z pivdennoyi storoni selo obmezhene gryadoyu Moshenskih gir Iz zahidnoyi storoni budishenski zemli omivaye richka Vilshanka yaka vpadaye v Dnipro a z pivnochi i shodu selo obramlene lisami Istoriya sela BudisheArheologichni znahidki i zasnuvannya sela Teritoriya sela zaselena duzhe zdavna pro sho svidchat chislenni arheologichni znahidki blizko sela Lozivka viyavleni tri poselennya epohi piznoyi bronzi tisyacha rokiv do n e ulamki keramiki skifskoyi pori VI st do n e poselennya Chernyahovskoyi kulturi II V st n e ta inshe Naselenij punkt pid nazvoyu Budishe vinik na pivnichnih shilah Moshenskoyi gryadi nepodalik Dnipra v drugij polovini XVIII stolittya Poyavi naselenogo punktu pereduvav promisel po zagotivli i pererobci lisu stovburi spilyanih derev vivozili a zalishki derevini jshli na virobnictvo dogtyu abo spalyuvalisya Chastina popelu vikoristovuvalasya dlya virobnictva potashu Taki virobnictva imenuvalisya buda Slovo buda pohodit vid nimeckogo Bude sho v perekladi oznachaye namet budka storozhka Z chasom navkolo takih virobnictv po pererobci derevini utvoryuvalisya poselennya Persha pismova zgadka pro selo Budishe za deyakimi danimi vidnositsya do 1036 roku V 20 h rokah XI st do 1036 r selom volodiv knyaz Mstislav brat kiyivskogo knyazya Yaroslava Getmanshina Rich Pospolita ta Rosijska imperiya Za Andrusivskoyu ugodoyu 1667 roku selo opinilosya na teritoriyi sho bula nejtralnoyu mizh Rosijskoyu derzhavoyu i Polsheyu She odna pismova zgadka pro Budishe mistitsya v Opisi mestechkam seleniyam i derevnyam sostoyashim v Cherkasskom uezde skladenoyi na pidstavi reviziyi v 1795 roci Pid chas Koliyivshini cherez selo jmovirno prohodiv povstanskij otaman Mikita Shvachka U XVIII st zemli vtratili svoyu nezalezhnist i perejshli u vlasnist polskih paniv Spochatku selo nalezhalo Dmitru Vishneveckomu piznishe jogo dochka Urmulya vijshla zamizh za polsko litovskogo magnata Radzivila Potim zemli perejshli do Mopavskogo yakij prodav ci zemli Lyubomirskomu Ostannij prominyav ci teritoriyi grafu Potomkinu yakij za ce viddav mayetok u Litvi Graf Potomkin zapovidav sela moshnivskogo kusha pleminnici pani Engelgard Branickij Pani Oleksandra Engelgard podaruvala mayetok dochci Yelizaveti yaka piznishe vijshla zamizh za knyazya Voroncova 1853 roku selo malo 119 dvoriv u yakih prozhivalo 674 osobi Pislya smerti knyazya Voroncova u 1856 roci zemli distalis pomishici Katerini Balashevij yaka bula ostannoyu gospodarkoyu sela U toj chas koli selo nalezhalo knyazyu Voroncovu za jogo nakazom bulo zbudovano tak zvanij stovp Svyatoslava nazvanogo na chest Kiyivskogo knyazya Svyatoslava yakij tut zdobuvshi peremogu nad pechenigami i povertayuchis do Kiyeva zupinyavsya zi svoyim vijskom pid Moshnogir yam Cyu sporudu nazivali she Svyatoslavova bashta abo Balita Svyatoslava Stovp bulo zbudovano v 1845 roci Ce bula trikutna sporuda na dva poverhi Syudi do bashti Svyatoslava pislya polyuvannya z yizhdzhalisya gosti knyazya na vidpochinok Rozpovidali sho v yasnu pogodu iz bashti bulo vidno Kaniv Livoberezhzhya i navit dzvinicyu Kiyevo Pecherskoyi lavri Visota Svyatoslavovoyi bashti syagala majzhe 58 m ta mala 160 shidciv Visota vid pidnizhzhya gori do vershini bashti stanovila majzhe 300 m U period Nimecko radyanskoyi vijni cyu bashtu bulo zrujnovano 1896 roku selo malo 288 dvoriv ta 1543 zhiteliv U centri sela bula shkola na tri klasi Tut vikladalisya bukvar i gramatika psaltir Yevangeliye U seli bula odna gramotna lyudina yaka oderzhuvala gazetu i chitala v centri sela Kirilo Ivashenko Ukrayinska narodna respublika 1917 roku selo vhodit do skladu UNR Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo nadovgo okupovane bilshovickimi zagarbnikami Pershij radyanskij period Pislya zakinchennya ukrayinsko bilshovickoyi vijni zhiteli Budish pochali vidnovlyuvati zrujnovane i rozorene gospodarstvo Pristupili do reviziyi vlasnosti kolishnih pomishikiv Vid palaciv i bilshosti sporud sadibi Voroncovih Balashevih zalishilisya odni ruyini tomu reviziyuvati osoblivo bulo nichogo Pro minule nagaduvala lishe Svyatoslavova bashta U sichni 1921 roku bulo uhvalene rishennya pro uzyattya pam yatnika arhitekturi pid ohoronu derzhavi Pershim golovoyu silskoyi radi buv B M Gulya Kolgosp u seli organizovano v zhovtni 1929 r na konfiskovanomu podvir yi M L Hizhnyaka Pershim golovoyu kolgospu buv G Kotlyarenko Pri organizaciyi kolgospu bulo 32 pari voliv 80 konej 2 korovi 12 goliv svinej Iz 7 bereznya 1923 roku Budishe vhodit do skladu novoutvorenogo Cherkaskogo rajonu Pislya rozformuvannya v berezni 1925 roku Bilozirskogo rajonu utvoryuyetsya Moshenskij rajon do skladu yakogo sered inshih uvijshlo i Budishe U tomu zh roci v naselenih punktah u yakih chislo zhiteliv perevishuvalo 1000 osib organizovuyutsya silski radi Budishe stalo odnim z takih centriv Pid chas golodomoru 1932 1933 rr zaginulo majzhe 50 zhiteliv sil Budishe Yelizavetivki Lozivok Otzhe v 1932 1933 ne vsi selyani perezhili stalinskij genocid Druga svitova vijna 18 serpnya 1941 roku Budishe i dovkolishni naseleni punkti okupuvali nimecki vijska Dlya borotbi proti nimciv Kreml pochav stvoryuvati zagoni partizaniv Odnim z pershih v Moshnogor yi bulo utvoreno radyanskij partizanskij zagin chiselnistyu 52 osobi nevdovzi znishenij Vesnoyu 1943 roci v lisah bilya Budish znovu z yavivsya partizanskij zagin ocholyuvanij Grigoriyem Ivashenkom u yakij vstupilo ponad 40 osib Diyi pidpilnikiv viklikali serjoznu sturbovanist gitlerivciv Voni pochali koncentruvati svoyi pidrozdili styaguvati policiyu shob provesti masovu oblavu i znishiti partizan Komandir bataljonu F Savchenko uhvalyuye rishennya vidvesti partizan z pid udaru i peredislokuvatisya v lisi Holodnogo Yaru Zagin projshov cherez ryad sil Cherkaskogo i Chigirinskogo rajoniv jomu dovelosya vstupati v boyi z ugorskimi i rumunskimi soldatami a takozh miscevimi policayami Ale v holodnoyarskih lisah partizani ne zatrimalisya Obstavini zmusili yih povernutisya v Cherkaskij lis Radyanski partizani ne davali spokoyu gitlerivcyam Bulo ochevidno sho nimci zbirayutsya pomstitisya za napadi partizan i zignati svoyu zlist na miscevih zhitelyah Pereduyuchi pogrozam nimciv i policayiv shodo znishennya naselennya sela Budishe za dopomogu partizanam kerivnictvo partizanskogo zagonu virishilo 23 veresnya 1943 roku pochati evakuaciyu zhiteliv sela Budishe v lis Odnochasno ne pripinyalisya diyi partizan proti gitlerivciv 13 zhovtnya zagin desantnikiv i partizan na okolici sela Budishe zdijsniv napad na nimecku kolonu U boyu ubili nimeckogo polkovnika yak potim viyavilosya nachalnika Moshenskogo garnizonu Gofmana Viyavivshi mertvogo polkovnika i jogo ad yutanta gitlerivci virishili vlashtuvati vidplatnu akciyu Na 20 zhovtnya nimci priznachili spalyuvannya sela Budishe i znishennya zhiteliv sho zalishilisya v nomu Policayi povinni buli o 8 godini ranku zignati za selo zhiteliv i rozstrilyati Ale osterigayuchis napadu partizan voni zibrali zhinok i ditej i pognali yih v Moshni shob razom z miscevimi komunistami spaliti vsih v Moshenskij cerkvi Pograbuvavshi pidgirnu chastinu sela policayi na choli z nachalnikom budishanskoyi policiyi pochali pidpalyuvati budivli Tak bulo majzhe vshent spalene selo Zgidno z Aktom nadzvichajnoyi derzhavnoyi komisiyi z rozsliduvannya lihodijstv fashistiv skladenim nezabarom pislya zvilnennya u naselenomu punkti znisheno na 100 474 budinkiv zrujnovano na 50 11 budinkiv Iz 500 budinkiv zalishilosya 20 budivel U Nimecko radyanskij vijni zaginulo 270 zhiteliv sela Drugij radyanskij period U pislyavoyennij period rozvivayetsya kolgospne virobnictvo Ob yednuyutsya kolgospi sela Lozivok i sela Budishe v odin Peremoga Organizovuyetsya spilna silska rada Z kozhnim rokom zrostaye silskogospodarske virobnictvo U 1972 roci provedena reorganizaciya kolgospu Peremoga v radgosp 1958 roku zbudovano primishennya silskoyi radi 1960 FAP Budinok kulturi 1978 dityachij sadok na 140 misc 1988 serednyu shkolu na 400 uchniv Na sogodni selo Budishe maye 629 dvoriv 1814 zhiteliv Lozivok 280 dvoriv 782 zhiteliv Yelizavetivka 72 dvori 102 zhiteli Novoselivka 40 dvoriv 79 zhiteliv a vsogo po silskij radi chislitsya 1021 dvoriv 2777 zhiteliv Nezalezhna Ukrayina V seli diyi ptahofabrika Peremoga sho 1999 roku uvijshla v kompaniyu Mironivskij hliboprodukt vlasnik Yurij Kosyuk 2002 roku na fabrici provedeno modernizaciyu pislya chogo pochalosya virobnictvo m yasa kurej pid brendom Nasha Ryaba NaselennyaZgidno z perepisom naselennya URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2123 osobi z yakih 995 cholovikiv ta 1128 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1790 osib Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 1 678 96 71 Rosijska 46 2 65 Inshe 11 0 64 Razom 1 735 100 00 PostatiU seli zhiv ta pohovanij hudozhnik Eduard Gudzenko Pam yatkiGalereyaCerkva Bratska mogila zagiblih u nimecko radyanskij vijniDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiYevgen Buket Shvachka feniks ukrayinskogo duhu K Ukrayinskij prioritet 2016 360 s il RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 25 listopada 2019 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu naselennya 2001 mova viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Budishe Cherkaskij rajon Pogoda v seli Budishe 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Istoriya sela 8 lipnya 2010 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2017 Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi