Ха́рківський Буди́нок уче́них — центр культури, науки та мистецтва, об'єднує близько 1500 науковців міста. При будинку створено 26 наукових секцій, музична студія і студія читця, ансамблі скрипалів та вокально-інструментальний, народний університет образотворчого мистецтва. Фонд бібліотеки Будинку вчених налічує 50 тисяч томів .
Харківський Будинок учених | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 1925 | |||
Приналежність | Міністерство культури і туризму України | |||
Країна | Україна | |||
Адреса | 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 10 | |||
Тип | споруда | |||
Мапа | ||||
Будинок учених у Вікісховищі |
Історія
У Харкові Будинок учених був відкритий з ініціативи Всеукраїнського комітету сприяння вченим в 1924 р., після відкриття Будинків вчених у Петрограді (1921 р.) і в Москві (1922 р.). Спочатку розміщувався у колишньому особняку купця Стрекалова В.С. (арх. Владимиров В.М. ,1913), за вул. Пушкінською, 62 (нині - Харківський Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва )
В 1934 р. за пропозицією Всеукраїнського комітету сприяння вченим при РНК УРСР, Українського товариства науки та техніки, ряду організацій міста, Будинку учених був відведений особняк О. М. Бекетова (вул. Жон Мироносиць, 10), де він перебуває дотепер. Значну допомогу установі надавав Всеукраїнський комітет сприяння ученим, який базувався в цій же будівлі. З ініціативи комітету для науковців були створені будинки відпочинку, існувала спеціальна лікувальна комісія, лікарська допомога надавалася на дому і амбулаторно силами кращих терапевтів, невропатологів та ін. В голодні роки в Будинку учених були організовані благодійні обіди
Пам'ятка архітектури
Особняк був побудований по проекту академіка О. М. Бекетова в 1900 р. у стилі неогрецького класицизму з великою лоджією, красивими барельєфами, сходами з поручнями з червоного дерева. Фасад будівлі оформлено з деталями епохи еллінізму, ренесансу та бароко. Стеля будівлі розписана художником Уваровим М. У Головній залі Будинку знаходиться розкішний камін з ліпниною, приміщення розподілено пілястрами. Трапезна прикрашена малюнками у стилі давньоруських теремів за ескізами Пестрикова М.Р. Робочий кабінет О. М Бекетова віддекорований різним дубом. Об’єднуючою ланкою приміщення є великі дерев’яні сходи. Особливу атмосферу будинку придають портрети О.М. Бекетова та його батька професора Харківського університету М.М. Бекетова .
Лоджія з каріатидами була перебудована без згоди з архітектором у 20-ті роки ХХ сторіччя. Однак самі Бекетови прожили тут всього кілька років. Після трагічної смерті Алчевського О.К. в 1901-му році їм довелося продати особняк через борги, його придбав присяжний повірений К. Прибитков. Після революції будинок був націоналізований.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення
- Будинок вчених (пам'ятка природи) Навколо будинку розміщується сад - об'єкт природно-заповідного фонду міста Харкова. Садиба була побудована в 1897 році, містить затишні ландшафти із фонтаном та альпійськими гірками. Головною родзинкою території є віковічний черешчатий дуб, віком понад 200 років. Сад біля Будинку вчених взято під охорону з метою збереження .За ініціативи вчених будинок було перетворено на оригінальну пам’ятку архітектури 19 століття, оновлено фасад будівлі, змінено відповідний дизайн приміщення та прилеглого двору.
Голови, члени правления, дирекція
У повоєнні роки членами Правління Будинку вчених були: член-кор. АН УРСР Ліфшиць І. М., професора: Виноградов А. І., Лук'янов П. І., Вєркин Б. І., Селезньов Л. П., Зербе П. І., Савронь Е. С., Лісогор О. П., Сало Д. П., Сташис В. В.
У 1963 р. головою Правління стає дійсний член АН УРСР - проф. Угінчус О. А., директором Будинку вчених Ткаченко Л. А., а з 1969 р. головою Правління став академік АН УРСР Іванов В. Є., директор Українського фізико-технічного інституту (УФТІ), член Правління професор Сташис В. В., директор Будинку вчених Богданова Н. М.
У березні 1988 р. був обраний новий склад Ради Будинку вчених, Головою якої став член-кор. АН УРСР Семиноженко В. П., заступником - професор юридичного інституту - Сташис В. В. Упродовж 16 років (1976-1992) Будинком вчених керувала Ольга Іванівна Піддубна. Сьогодні роботу Будинку вчених координує Рада вчених, очолює його академік НАН України В. П. Семиноженко, члени Ради: академік НАН України Гольцев А. М., директор Північно- Східного наукового центру НАН України, доктор економічних наук Бубенко П. Т., голова Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Дулуб Л. Н., академік УАН Босін М. Е., кандидат фіз.-мат. наук Прядкін К. К., директор Будинку вчених, заслужений працівник культури України Матюха Л. М., яка, на жаль померла у лютому 2018 року . Після неї директором була Медвідь Ірина Володимирівна, з кінця липня 2021 року ЦЕНТРОМ КУЛЬТУРИ, НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА "ХАРКІВСЬКИЙ БУДИНОК ВЧЕНИХ" керує П'янков Андрій Володимирович.
Відомі діячі
Значний внесок у діяльність Будинку вчених внесли заслужений діяч науки, професор невропатолог О.Й.Гейманович - один з найстаріших його організаторів і багаторазовий член Правління, академіки Г.Ф.Проскура, М.П.Барабашов , хірург М.М.Мілостанов, хіміки - професора М.І.Кузнецов, Я.Т.Ненько, психоневролог - професор, заслужений діяч науки УРСР К.І.Платонов. Науковими секціями керували: академіки АН УРСР - Файнберг Я.Б., Зеленський Б.Ф., Мала Л.Т., Рвачев В.Л .; член-кор. АН УРСР - Підгорний А.М., Стоян Ю.Г., Пелетмінскій С.В., Толок В.Т .; доктора фіз.-мат.наук Канер Е.А. і Касевіч А.М.
Напрямки діяльності
Наука
З метою реалізації задач Будинку були створені "секції науковців", які об'єднували вчених, які працювали в самих різних областях знань: економіки, фізики, енергетики, хімії, машинобудування, гірничої геології, медицини. Починають працювати секції будматеріалів (кер. академік АН УРСР Будніков П.П.), колоїдної хімії, теплопостачання і вентиляції (кер. Молчанов Ф.М.), методики викладання у ВНЗ (кер. проф. Зільберштейн М.І.), секції міського руху і транспорту (к.т.н. Ніколаєнко А.Т. і к.т.н. Любарський Р.І.), краєзнавства. Наукові секції почали проводити "Дні науки", які сприяли пропаганді наукових знань, зміцненню контактів науки з виробництвом. Також проводились традиційні "вересневі зустрічі" вчених з учителями середніх шкіл, в яких брали участь академіки Іванов В.Є. і Ахієзер О.І., професор Г.Є. Зільберман.
1970 року на засіданні Правління БВ виникла ідея створення портретної галереї вчених - лауреатів Ленінської і Державної премій. Спочатку у неї було вирішено помістити портрети Ландау Л.Д., Юр'єва В.Я., Воробйова В.П., які тоді вже померли. У 1971 р. в Будинку вчених була відкрита портретна галерея "Вчені Харкова - лауреати Ленінської і Державної премій, Герої Соціалістичної праці" в яку були включені 119 портретів академіків і членів-кореспондентів АН УРСР, які працюють або раніше працювали в Харкові. Створення галереї стало результатом великої роботи групи вчених: академіків АН УРСР Усикова О.Я., Шестопалова В.П., проф. Сташиса В.В. На базі галереї виникла нова форма роботи - "Трибуна вченого", в якій взяли активну участь академіки Усиков О.Я, Шестопалов В.П., Ахієзер О.І., Брауде С.Я., Вєркин Б.І., член кор. АН УРСР Толок В.Т., професори Утевський А.М., Янсон А.К., Пушкар М.С.
У червні 1981 р. спільно з обласною радою молодих вчених і фахівців, з молодіжної секцією Північно-Східного наукового центру АН УРСР, в Будинку вчених був організований клуб "Пульсар", який об'єднав близько 100 представників наукової молоді з інститутів АН УРСР.
Почесним президентом клубу було обрано академіка АН УРСР Усиков О.Я., а президентом - к.ф-м.н. Нечипоренко І.І. Шефство над секцією молодих вчених взяли член-кор. АН УРСР Атрощенко В.І., член-кор. АМН УРСР - Корж О.О., д.т.н., заст. директора ІРЕ АН УРСР - Брауде С.Я., лауреат Ленінської премії І.Б.Рижковим і ін.
Культура і мистецтво
Творче життя БУ направляла Художня Рада, очолювана з 1980 р по 1989 р народною артисткою УРСР Любов'ю Василівною Поповою, а потім - професором консерваторії Марією Єщенко. Для вчених і їх сімей працювали студії вокалу , художнього слова, театральна. Для дітей з ініціативи проф. Марчевського М.Н. були створені музична і балетна студії. По 1966 р драматичним колективом керував народний артист УРСР В.М. Аристов, гурток художнього слова вели заслужений артист УРСР В.Ф. Матов. Симфонічним оркестром керував Д.М.Злобінскій, камерним ансамблем - Ліфтман.
Секції, семінари, клуби
80 ті роки ХХ ст. - час найактивнішої роботи наукових секцій та семінарів. Структура підрозділів БУ в цьому аспекті стає двоступеневою, секції і семінари об'єднані в групи по секторам. Так,
- сектором фізики керував член-кор. АН УРСР Толок В.Т.
- сектор будівництва та комунального господарства очолював член-кор. АН Грузинської РСР Мчедлов-Петросян О.П.
- сектор медицини- керівник доктор мед.наук Грищенко В.І.
- сектор біології був очолений доктором фарм. наук Черних В.П.
- в секторі математики лідером став д.ф-м.н. Пастур Л. А.
- сектором машинобудування керував доктор с / г наук Наумов Г.Ф.
- сектор пропаганди наукових знань очолив академік АН УРСР Усиков О.Я.
- Клуб любителів поезії, керований літературознавцем Гавриловою М.П., існував з 1983 р. Клуб проводив вечори поезії, зустрічі з професійними і самодіяльними поетами, знайомив аудиторію з новинками поезії.
- Слайд-клуб "Геліос" був організований в 1981 р . Головою клубу став д.м.н. В.В. Ніконов. Клуб об'єднував фотолюбителів і любителів слайдів.
- Клуб «Краєзнавець» (керівник - доктор техн.наук Переверзєв Д.А.).
Традиції та сьогодення
Велику роль в роботі дома зіграла жіноча рада. З 1945 року по 1975 рік беззмінним головою жіночої ради була дружина академіка АН УРСР Соловйова М. Н.- Олександра Петрівна. З 1975 р її очолила - канд.мед.наук Медведєва Галина Григорівна, з 1988 р - д.ф.м.н. Крупник Людмила Іванівна.
У ХХІ століття з'явилися такі нові форми роботи як конкурси на звання "ділова людина року", "ділова жінка"; організація "департамент ділових жінок"; проведення презентацій, прес-конференцій, святкування ювілеїв вчених. Розширилися рамки співробітництва Будинку вчених і Північно-Східного наукового центру НАН України.
Двічі з доповідями "Про стан і перспективи розвитку науки в регіоні" (1993, 1997). перед вченими Харкова виступав академік Семиноженко В. П., а також неодноразово в якості народного депутата України, так само як і д.ф-м.н., професор В.Мухін.
Будинок пропонує унікальні приміщення кінця 19-го століття для проведення:семінарів, тренінгів, прес конференцій; камерних концертів, поетичних вечорів, виставок;презентацій, ювілеїв, товариських зустрічей та інших форм роботи.
Останнім часом на базі БУ відбуваються медичні форуми, засідання товариств Харківського медичного товариства (ХМТ).
Фасад, дах та вікна будівлі постраждали під час обстрілів центра міста за часів російської агресії
Джерела
- Харьковский Дом учёных [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- the-past.inf.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- . kh.vgorode.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- . stezhkamu.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- . 2day.kh.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
- . seminar.kharkov.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- На Харківщині після атак росії пошкоджені бекетівські будинки. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 12 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha rkivskij Budi nok uche nih centr kulturi nauki ta mistectva ob yednuye blizko 1500 naukovciv mista Pri budinku stvoreno 26 naukovih sekcij muzichna studiya i studiya chitcya ansambli skripaliv ta vokalno instrumentalnij narodnij universitet obrazotvorchogo mistectva Fond biblioteki Budinku vchenih nalichuye 50 tisyach tomiv Harkivskij Budinok uchenihOsnovni daniZasnovano 1925Prinalezhnist Ministerstvo kulturi i turizmu UkrayiniKrayina UkrayinaAdresa 61002 m Harkiv vul Zhon Mironosic 10Tip sporudaMapa Budinok uchenih u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Budinok vchenih IstoriyaU Harkovi Budinok uchenih buv vidkritij z iniciativi Vseukrayinskogo komitetu spriyannya vchenim v 1924 r pislya vidkrittya Budinkiv vchenih u Petrogradi 1921 r i v Moskvi 1922 r Spochatku rozmishuvavsya u kolishnomu osobnyaku kupcya Strekalova V S arh Vladimirov V M 1913 za vul Pushkinskoyu 62 nini Harkivskij Oblasnij organizacijno metodichnij centr kulturi i mistectva V 1934 r za propoziciyeyu Vseukrayinskogo komitetu spriyannya vchenim pri RNK URSR Ukrayinskogo tovaristva nauki ta tehniki ryadu organizacij mista Budinku uchenih buv vidvedenij osobnyak O M Beketova vul Zhon Mironosic 10 de vin perebuvaye doteper Znachnu dopomogu ustanovi nadavav Vseukrayinskij komitet spriyannya uchenim yakij bazuvavsya v cij zhe budivli Z iniciativi komitetu dlya naukovciv buli stvoreni budinki vidpochinku isnuvala specialna likuvalna komisiya likarska dopomoga nadavalasya na domu i ambulatorno silami krashih terapevtiv nevropatologiv ta in V golodni roki v Budinku uchenih buli organizovani blagodijni obidiPam yatka arhitekturiOsobnyak buv pobudovanij po proektu akademika O M Beketova v 1900 r u stili neogreckogo klasicizmu z velikoyu lodzhiyeyu krasivimi barelyefami shodami z poruchnyami z chervonogo dereva Fasad budivli oformleno z detalyami epohi ellinizmu renesansu ta baroko Stelya budivli rozpisana hudozhnikom Uvarovim M U Golovnij zali Budinku znahoditsya rozkishnij kamin z lipninoyu primishennya rozpodileno pilyastrami Trapezna prikrashena malyunkami u stili davnoruskih teremiv za eskizami Pestrikova M R Robochij kabinet O M Beketova viddekorovanij riznim dubom Ob yednuyuchoyu lankoyu primishennya ye veliki derev yani shodi Osoblivu atmosferu budinku pridayut portreti O M Beketova ta jogo batka profesora Harkivskogo universitetu M M Beketova Lodzhiya z kariatidami bula perebudovana bez zgodi z arhitektorom u 20 ti roki HH storichchya Odnak sami Beketovi prozhili tut vsogo kilka rokiv Pislya tragichnoyi smerti Alchevskogo O K v 1901 mu roci yim dovelosya prodati osobnyak cherez borgi jogo pridbav prisyazhnij povirenij K Pribitkov Pislya revolyuciyi budinok buv nacionalizovanij Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennyaBudinok vchenih pam yatka prirodi Navkolo budinku rozmishuyetsya sad ob yekt prirodno zapovidnogo fondu mista Harkova Sadiba bula pobudovana v 1897 roci mistit zatishni landshafti iz fontanom ta alpijskimi girkami Golovnoyu rodzinkoyu teritoriyi ye vikovichnij chereshchatij dub vikom ponad 200 rokiv Sad bilya Budinku vchenih vzyato pid ohoronu z metoyu zberezhennya Za iniciativi vchenih budinok bulo peretvoreno na originalnu pam yatku arhitekturi 19 stolittya onovleno fasad budivli zmineno vidpovidnij dizajn primishennya ta prileglogo dvoru Golovi chleni pravleniya direkciyaU povoyenni roki chlenami Pravlinnya Budinku vchenih buli chlen kor AN URSR Lifshic I M profesora Vinogradov A I Luk yanov P I Vyerkin B I Seleznov L P Zerbe P I Savron E S Lisogor O P Salo D P Stashis V V U 1963 r golovoyu Pravlinnya staye dijsnij chlen AN URSR prof Uginchus O A direktorom Budinku vchenih Tkachenko L A a z 1969 r golovoyu Pravlinnya stav akademik AN URSR Ivanov V Ye direktor Ukrayinskogo fiziko tehnichnogo institutu UFTI chlen Pravlinnya profesor Stashis V V direktor Budinku vchenih Bogdanova N M U berezni 1988 r buv obranij novij sklad Radi Budinku vchenih Golovoyu yakoyi stav chlen kor AN URSR Seminozhenko V P zastupnikom profesor yuridichnogo institutu Stashis V V Uprodovzh 16 rokiv 1976 1992 Budinkom vchenih keruvala Olga Ivanivna Piddubna Sogodni robotu Budinku vchenih koordinuye Rada vchenih ocholyuye jogo akademik NAN Ukrayini V P Seminozhenko chleni Radi akademik NAN Ukrayini Golcev A M direktor Pivnichno Shidnogo naukovogo centru NAN Ukrayini doktor ekonomichnih nauk Bubenko P T golova Harkivskoyi oblasnoyi organizaciyi profspilki pracivnikiv osviti i nauki Ukrayini Dulub L N akademik UAN Bosin M E kandidat fiz mat nauk Pryadkin K K direktor Budinku vchenih zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Matyuha L M yaka na zhal pomerla u lyutomu 2018 roku Pislya neyi direktorom bula Medvid Irina Volodimirivna z kincya lipnya 2021 roku CENTROM KULTURI NAUKI TA MISTECTVA HARKIVSKIJ BUDINOK VChENIH keruye P yankov Andrij Volodimirovich Vidomi diyachiZnachnij vnesok u diyalnist Budinku vchenih vnesli zasluzhenij diyach nauki profesor nevropatolog O J Gejmanovich odin z najstarishih jogo organizatoriv i bagatorazovij chlen Pravlinnya akademiki G F Proskura M P Barabashov hirurg M M Milostanov himiki profesora M I Kuznecov Ya T Nenko psihonevrolog profesor zasluzhenij diyach nauki URSR K I Platonov Naukovimi sekciyami keruvali akademiki AN URSR Fajnberg Ya B Zelenskij B F Mala L T Rvachev V L chlen kor AN URSR Pidgornij A M Stoyan Yu G Peletminskij S V Tolok V T doktora fiz mat nauk Kaner E A i Kasevich A M Napryamki diyalnostiNaukaZ metoyu realizaciyi zadach Budinku buli stvoreni sekciyi naukovciv yaki ob yednuvali vchenih yaki pracyuvali v samih riznih oblastyah znan ekonomiki fiziki energetiki himiyi mashinobuduvannya girnichoyi geologiyi medicini Pochinayut pracyuvati sekciyi budmaterialiv ker akademik AN URSR Budnikov P P koloyidnoyi himiyi teplopostachannya i ventilyaciyi ker Molchanov F M metodiki vikladannya u VNZ ker prof Zilbershtejn M I sekciyi miskogo ruhu i transportu k t n Nikolayenko A T i k t n Lyubarskij R I krayeznavstva Naukovi sekciyi pochali provoditi Dni nauki yaki spriyali propagandi naukovih znan zmicnennyu kontaktiv nauki z virobnictvom Takozh provodilis tradicijni veresnevi zustrichi vchenih z uchitelyami serednih shkil v yakih brali uchast akademiki Ivanov V Ye i Ahiyezer O I profesor G Ye Zilberman 1970 roku na zasidanni Pravlinnya BV vinikla ideya stvorennya portretnoyi galereyi vchenih laureativ Leninskoyi i Derzhavnoyi premij Spochatku u neyi bulo virisheno pomistiti portreti Landau L D Yur yeva V Ya Vorobjova V P yaki todi vzhe pomerli U 1971 r v Budinku vchenih bula vidkrita portretna galereya Vcheni Harkova laureati Leninskoyi i Derzhavnoyi premij Geroyi Socialistichnoyi praci v yaku buli vklyucheni 119 portretiv akademikiv i chleniv korespondentiv AN URSR yaki pracyuyut abo ranishe pracyuvali v Harkovi Stvorennya galereyi stalo rezultatom velikoyi roboti grupi vchenih akademikiv AN URSR Usikova O Ya Shestopalova V P prof Stashisa V V Na bazi galereyi vinikla nova forma roboti Tribuna vchenogo v yakij vzyali aktivnu uchast akademiki Usikov O Ya Shestopalov V P Ahiyezer O I Braude S Ya Vyerkin B I chlen kor AN URSR Tolok V T profesori Utevskij A M Yanson A K Pushkar M S U chervni 1981 r spilno z oblasnoyu radoyu molodih vchenih i fahivciv z molodizhnoyi sekciyeyu Pivnichno Shidnogo naukovogo centru AN URSR v Budinku vchenih buv organizovanij klub Pulsar yakij ob yednav blizko 100 predstavnikiv naukovoyi molodi z institutiv AN URSR Pochesnim prezidentom klubu bulo obrano akademika AN URSR Usikov O Ya a prezidentom k f m n Nechiporenko I I Shefstvo nad sekciyeyu molodih vchenih vzyali chlen kor AN URSR Atroshenko V I chlen kor AMN URSR Korzh O O d t n zast direktora IRE AN URSR Braude S Ya laureat Leninskoyi premiyi I B Rizhkovim i in Kultura i mistectvoTvorche zhittya BU napravlyala Hudozhnya Rada ocholyuvana z 1980 r po 1989 r narodnoyu artistkoyu URSR Lyubov yu Vasilivnoyu Popovoyu a potim profesorom konservatoriyi Mariyeyu Yeshenko Dlya vchenih i yih simej pracyuvali studiyi vokalu hudozhnogo slova teatralna Dlya ditej z iniciativi prof Marchevskogo M N buli stvoreni muzichna i baletna studiyi Po 1966 r dramatichnim kolektivom keruvav narodnij artist URSR V M Aristov gurtok hudozhnogo slova veli zasluzhenij artist URSR V F Matov Simfonichnim orkestrom keruvav D M Zlobinskij kamernim ansamblem Liftman Sekciyi seminari klubi80 ti roki HH st chas najaktivnishoyi roboti naukovih sekcij ta seminariv Struktura pidrozdiliv BU v comu aspekti staye dvostupenevoyu sekciyi i seminari ob yednani v grupi po sektoram Tak sektorom fiziki keruvav chlen kor AN URSR Tolok V T sektor budivnictva ta komunalnogo gospodarstva ocholyuvav chlen kor AN Gruzinskoyi RSR Mchedlov Petrosyan O P sektor medicini kerivnik doktor med nauk Grishenko V I sektor biologiyi buv ocholenij doktorom farm nauk Chernih V P v sektori matematiki liderom stav d f m n Pastur L A sektorom mashinobuduvannya keruvav doktor s g nauk Naumov G F sektor propagandi naukovih znan ocholiv akademik AN URSR Usikov O Ya Klub lyubiteliv poeziyi kerovanij literaturoznavcem Gavrilovoyu M P isnuvav z 1983 r Klub provodiv vechori poeziyi zustrichi z profesijnimi i samodiyalnimi poetami znajomiv auditoriyu z novinkami poeziyi Slajd klub Gelios buv organizovanij v 1981 r Golovoyu klubu stav d m n V V Nikonov Klub ob yednuvav fotolyubiteliv i lyubiteliv slajdiv Klub Krayeznavec kerivnik doktor tehn nauk Pereverzyev D A Tradiciyi ta sogodennyaVeliku rol v roboti doma zigrala zhinocha rada Z 1945 roku po 1975 rik bezzminnim golovoyu zhinochoyi radi bula druzhina akademika AN URSR Solovjova M N Oleksandra Petrivna Z 1975 r yiyi ocholila kand med nauk Medvedyeva Galina Grigorivna z 1988 r d f m n Krupnik Lyudmila Ivanivna U HHI stolittya z yavilisya taki novi formi roboti yak konkursi na zvannya dilova lyudina roku dilova zhinka organizaciya departament dilovih zhinok provedennya prezentacij pres konferencij svyatkuvannya yuvileyiv vchenih Rozshirilisya ramki spivrobitnictva Budinku vchenih i Pivnichno Shidnogo naukovogo centru NAN Ukrayini Dvichi z dopovidyami Pro stan i perspektivi rozvitku nauki v regioni 1993 1997 pered vchenimi Harkova vistupav akademik Seminozhenko V P a takozh neodnorazovo v yakosti narodnogo deputata Ukrayini tak samo yak i d f m n profesor V Muhin Budinok proponuye unikalni primishennya kincya 19 go stolittya dlya provedennya seminariv treningiv pres konferencij kamernih koncertiv poetichnih vechoriv vistavok prezentacij yuvileyiv tovariskih zustrichej ta inshih form roboti Ostannim chasom na bazi BU vidbuvayutsya medichni forumi zasidannya tovaristv Harkivskogo medichnogo tovaristva HMT Fasad dah ta vikna budivli postrazhdali pid chas obstriliv centra mista za chasiv rosijskoyi agresiyiDzherelaHarkovskij Dom uchyonyh 16 travnya 2008 u Wayback Machine ros PosilannyaCe nezavershena stattya pro Harkiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi the past inf ua Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2021 kh vgorode ua ros Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2021 stezhkamu com Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2021 2day kh ua ros Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 13 zhovtnya 2021 seminar kharkov ua Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2021 Na Harkivshini pislya atak rosiyi poshkodzheni beketivski budinki DUMKA MEDIA ros Procitovano 12 chervnya 2024