Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гейманович Олександр Йосипович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 серпня 1882 Харків |
| Помер | 18 квітня 1958 (75 років) Харків |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | психіатр |
| Alma mater | Харківський університет, Одеський університет |
| Галузь | психоневрологія |
| Заклад | Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України |
| Посада | 1920—1932 — ректор, Український науково-дослідний психоневрологічний інститут |
| Науковий ступінь | заслужений професор УРСР |
| Відомий завдяки: | опис хвороби Гаккебуша-Гейєра-Геймановича |
Олекса́ндр Йо́сипович Гейманович (* 22 липня (4 серпня) 1882, Харків — † 18 квітня 1958, Харків) — лікар-психоневролог, нейроморфолог, автор клінічно-морфологічної класифікації віспяного тифу, заслужений професор УРСР (1927), засновник і директор Українського психоневрологічного інституту (1920–1932), віце-президент Української психоневрологічної академії (1932–1937), лауреат Криловської премії Харківського медичного товариства (1911).
Життєпис
Народився 22 липня 1882 року в родині службовців у Харкові. Закінчивши 1900 року з медаллю гімназію [2], він вступив до медичного факультету Харківського університету, а потім перевівся на медичний факультет Московського університету, закінчивши його у 1908 році, там і працював — у неврологічній (професора ), та психіатричній (професора В. П. Сербського) клініках.
У 1911 році О.Й. Гейманович, повернувшись до Харкова, почав працювати лікарем-психоневрологом Губернської місцевої автономної лікарні (Сабурова дача). В 1911—1918 роках одночасно працював працював старшим асистентом клініки нервових хвороб Харківського жіночого медичного інституту.
Починаючи з Першої світової війни (1914 рік), консультував і оперував у госпіталях, проводив дослідження у військовій неврології та психіатрії.
У 1918–1919 роках брав активну участь в організації радянської охорони здоров’я в Україні.
У 1920 році у Харкові, що був тоді столицею України, за ініціативою О.Й. Геймановича та під його керівництвом, було організовано першим директором якого і став Олександр Йосипович (1920–1932). Український психоневрологічний інститут на чолі з ним став одним із провідних науково-дослідних інститутів України та Європи, підтримуючи тісні зв’язки з престижними російськими та європейськими неврологічними інститутами .
У 1929 році був обраний членом Постійного Міжнародного Комітету Міжнародних Неврологічних Конгресів.
У 1932 році інститут, об’єднавшись з Українським державним інститутом клінічної психіатрії та соціальної психогігієни, заснованим у 1926 році проф. В.П. Протопоповим, утворили Всеукраїнську психоневрологічну Академію, віце-президентом якої став О.Й. Гейманович.
1927 — заслужений професор УРСР, 1928 — доктор медичних наук.
У 1937 році Академія була реорганізована в Центральний психоневрологічний інститут, у якому вчений був керівником неврологічної клініки та гістографічної лабораторії. Він очолював клініку до 1953 року.
У 1940 році, під час війни з білофінами, був консультантом Фінського фронту, у період Великої Вітчизняної — консультантом Закавказького фронту та Чорноморського флоту.
З 1953 - 1957 роках працював консультантом Центральної психоневрологічної та нейрохірургічної лікарні Міністерства шляхів сполучення СРСР (м. Харків) та обласної клінічної бальнеологічної лікарні.
О.Й. Гейманович помер 18 квітня 1958 року у Харкові.
Наукова та педагогічна робота
Клініко-морфолого-фізіологічний напрямок - основний вид діяльності О.Й. Геймановича. Вивчав судинні захворювання, питання хірургічної невропатології та нейроонкології.
Йому належать дослідження та публікації про цереброспінальний сифіліс, зорові рефлекси, монографія з нейроонкології «Об истинных нейромах», вперше вивчені в Україні.
У 1919 році в Одесі разом з Я.М. Раймістом він вперше описав епідемічний енцефаліт на території України, працював над питаннями інфекційних психозів, тонусу та моторної діяльності, хірургічної невропатології, нейроонкології.
У 1920 році разом із психіатром В.М. Гаккебушем він написав монографію «Об Альцгеймеровской болезни», присвячену її клініці та гістопатології, дав нову клініко-морфологічну класифікацію висипного тифу.
У 1936 р. О.Й. Гейманович розробив та запропонував систематику пухлин нервової системи, отримав нові дані про патомеханізми повітряної контузії, фантома тощо.
Протягом життя вчений опублікував понад 350 наукових праць, близько 20 монографій. Він підготував 200 вчених-фахівців, 14 професорів та докторів наук, безліч доцентів, керівників охорони здоров’я.
У різний час був організатором, редактором та членом редакційних колегій 24 видань всесоюзного та республіканського значення, журналів «Врачебное дело», «Неврология», «Невропатология и психиатрия», «Вопросы нейрохирургии» та ін.
Вчений володів п’ятьма мовами. Також серед робіт:
- «Про психоаналітичну методику лікування неврозів (по Фрейду)», 1910,
- «Клінічна концепція епідемічного енцефаліту», 1927,
- «Центральні моторні порушення та психіка», 1937,
- «Рання діагностика й профілактика інфекцій нервової системи», 1956.
Звання
- 1927 р. – удостоєний звання «Заслужений професор УРСР».
- 1928 р. – присвоєно звання почесного доктора медицини.
Пам'ять
Разом з Т. Гейєром та В. Гаккебушем описав , названу їх іменами (псевдоальцгеймерівський синдром, каротидно-темпоральний синдром), 1936.
Джерела
- Українці у світі[недоступне посилання з липня 2019]
- УРЕ [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Гейманович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ВРЕ [ 3 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Гейманович Олександр Йосипович [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
- Лісовий, В. М. Выдающийся отечественный психоневролог Александр Иосифович Гейманович. В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева // Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – 624 с. – (215-річчю Харківської вищої медичної школи присвячується). (Стор. 272-274).
- Тайцлін, В. І. Гейманович Олександр Йосипович (1882-1958). В. І. Тайцлін // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2010. – С. 46-47.
 | Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Gejmanovich Oleksandr JosipovichNarodivsya3 serpnya 1882 1882 08 03 HarkivPomer18 kvitnya 1958 1958 04 18 75 rokiv HarkivKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistpsihiatrAlma materHarkivskij universitet Odeskij universitetGaluzpsihonevrologiyaZakladInstitut nevrologiyi psihiatriyi ta narkologiyi NAMN UkrayiniPosada1920 1932 rektor Ukrayinskij naukovo doslidnij psihonevrologichnij institutNaukovij stupinzasluzhenij profesor URSRVidomij zavdyaki opis hvorobi Gakkebusha Gejyera Gejmanovicha Oleksa ndr Jo sipovich Gejmanovich 22 lipnya 4 serpnya 1882 Harkiv 18 kvitnya 1958 Harkiv likar psihonevrolog nejromorfolog avtor klinichno morfologichnoyi klasifikaciyi vispyanogo tifu zasluzhenij profesor URSR 1927 zasnovnik i direktor Ukrayinskogo psihonevrologichnogo institutu 1920 1932 vice prezident Ukrayinskoyi psihonevrologichnoyi akademiyi 1932 1937 laureat Krilovskoyi premiyi Harkivskogo medichnogo tovaristva 1911 ZhittyepisNarodivsya 22 lipnya 1882 roku v rodini sluzhbovciv u Harkovi Zakinchivshi 1900 roku z medallyu gimnaziyu 2 vin vstupiv do medichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu a potim perevivsya na medichnij fakultet Moskovskogo universitetu zakinchivshi jogo u 1908 roci tam i pracyuvav u nevrologichnij profesora ta psihiatrichnij profesora V P Serbskogo klinikah U 1911 roci O J Gejmanovich povernuvshis do Harkova pochav pracyuvati likarem psihonevrologom Gubernskoyi miscevoyi avtonomnoyi likarni Saburova dacha V 1911 1918 rokah odnochasno pracyuvav pracyuvav starshim asistentom kliniki nervovih hvorob Harkivskogo zhinochogo medichnogo institutu Pochinayuchi z Pershoyi svitovoyi vijni 1914 rik konsultuvav i operuvav u gospitalyah provodiv doslidzhennya u vijskovij nevrologiyi ta psihiatriyi U 1918 1919 rokah brav aktivnu uchast v organizaciyi radyanskoyi ohoroni zdorov ya v Ukrayini U 1920 roci u Harkovi sho buv todi stoliceyu Ukrayini za iniciativoyu O J Gejmanovicha ta pid jogo kerivnictvom bulo organizovano pershim direktorom yakogo i stav Oleksandr Josipovich 1920 1932 Ukrayinskij psihonevrologichnij institut na choli z nim stav odnim iz providnih naukovo doslidnih institutiv Ukrayini ta Yevropi pidtrimuyuchi tisni zv yazki z prestizhnimi rosijskimi ta yevropejskimi nevrologichnimi institutami U 1929 roci buv obranij chlenom Postijnogo Mizhnarodnogo Komitetu Mizhnarodnih Nevrologichnih Kongresiv U 1932 roci institut ob yednavshis z Ukrayinskim derzhavnim institutom klinichnoyi psihiatriyi ta socialnoyi psihogigiyeni zasnovanim u 1926 roci prof V P Protopopovim utvorili Vseukrayinsku psihonevrologichnu Akademiyu vice prezidentom yakoyi stav O J Gejmanovich 1927 zasluzhenij profesor URSR 1928 doktor medichnih nauk U 1937 roci Akademiya bula reorganizovana v Centralnij psihonevrologichnij institut u yakomu vchenij buv kerivnikom nevrologichnoyi kliniki ta gistografichnoyi laboratoriyi Vin ocholyuvav kliniku do 1953 roku U 1940 roci pid chas vijni z bilofinami buv konsultantom Finskogo frontu u period Velikoyi Vitchiznyanoyi konsultantom Zakavkazkogo frontu ta Chornomorskogo flotu Z 1953 1957 rokah pracyuvav konsultantom Centralnoyi psihonevrologichnoyi ta nejrohirurgichnoyi likarni Ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR m Harkiv ta oblasnoyi klinichnoyi balneologichnoyi likarni O J Gejmanovich pomer 18 kvitnya 1958 roku u Harkovi Naukova ta pedagogichna robotaKliniko morfologo fiziologichnij napryamok osnovnij vid diyalnosti O J Gejmanovicha Vivchav sudinni zahvoryuvannya pitannya hirurgichnoyi nevropatologiyi ta nejroonkologiyi Jomu nalezhat doslidzhennya ta publikaciyi pro cerebrospinalnij sifilis zorovi refleksi monografiya z nejroonkologiyi Ob istinnyh nejromah vpershe vivcheni v Ukrayini U 1919 roci v Odesi razom z Ya M Rajmistom vin vpershe opisav epidemichnij encefalit na teritoriyi Ukrayini pracyuvav nad pitannyami infekcijnih psihoziv tonusu ta motornoyi diyalnosti hirurgichnoyi nevropatologiyi nejroonkologiyi U 1920 roci razom iz psihiatrom V M Gakkebushem vin napisav monografiyu Ob Alcgejmerovskoj bolezni prisvyachenu yiyi klinici ta gistopatologiyi dav novu kliniko morfologichnu klasifikaciyu visipnogo tifu U 1936 r O J Gejmanovich rozrobiv ta zaproponuvav sistematiku puhlin nervovoyi sistemi otrimav novi dani pro patomehanizmi povitryanoyi kontuziyi fantoma tosho Protyagom zhittya vchenij opublikuvav ponad 350 naukovih prac blizko 20 monografij Vin pidgotuvav 200 vchenih fahivciv 14 profesoriv ta doktoriv nauk bezlich docentiv kerivnikiv ohoroni zdorov ya U riznij chas buv organizatorom redaktorom ta chlenom redakcijnih kolegij 24 vidan vsesoyuznogo ta respublikanskogo znachennya zhurnaliv Vrachebnoe delo Nevrologiya Nevropatologiya i psihiatriya Voprosy nejrohirurgii ta in Vchenij volodiv p yatma movami Takozh sered robit Pro psihoanalitichnu metodiku likuvannya nevroziv po Frejdu 1910 Klinichna koncepciya epidemichnogo encefalitu 1927 Centralni motorni porushennya ta psihika 1937 Rannya diagnostika j profilaktika infekcij nervovoyi sistemi 1956 Zvannya1927 r udostoyenij zvannya Zasluzhenij profesor URSR 1928 r prisvoyeno zvannya pochesnogo doktora medicini Pam yatRazom z T Gejyerom ta V Gakkebushem opisav nazvanu yih imenami psevdoalcgejmerivskij sindrom karotidno temporalnij sindrom 1936 DzherelaUkrayinci u sviti nedostupne posilannya z lipnya 2019 URE 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Gejmanovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros VRE 3 lyutogo 2013 u Wayback Machine Gejmanovich Oleksandr Josipovich 24 grudnya 2014 u Wayback Machine ros PrimitkiLisovij V M Vydayushijsya otechestvennyj psihonevrolog Aleksandr Iosifovich Gejmanovich V M Lisovij Zh M Perceva Virni klyatvi Gippokrata rozpovidi pro tih hto ye vzircem dlya prijdeshnih pokolin likariv za red V M Lisovogo V A Kapustnika Zh M Percevoyi ukladachi Zh M Perceva I V Kirichok O V Semenenko Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Harkiv HNMU 2020 624 s 215 richchyu Harkivskoyi vishoyi medichnoyi shkoli prisvyachuyetsya Stor 272 274 Tajclin V I Gejmanovich Oleksandr Josipovich 1882 1958 V I Tajclin Vidatni vihovanci Harkivskoyi vishoyi medichnoyi shkoli biobibliografichnij dovidnik za zag red V M Lisovogo Harkiv HNMU 2010 S 46 47 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi