Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Будівля по вул. Велика Житомирська, 2 — будівля в стилі класицизму, що вважається архітектурною домінантою міста Києва. Споруда розташовується в історичній частині столиці на перетині двох міст княжої доби — Володимира та Ізяслава, на межі вулиць Десятинна та Велика Житомирська. Дана будівля належить до Міністерства закордонних справ України, де розташовуються Дипломатична академія України, Департамент косульської служби, прес-служба МЗС, а також державне підприємство ГУКОБ. Поруч зі спорудою знаходяться такі відомі об'єкти: Михайлівський Золотоверхий монастир, пам'ятник княгині Ользі. Наразі вона виконує важливу функцію — тут здійснюється підготовка, перепідготовка та професійне навчання працівників дипломатичної служби і спеціалістів інших державних установ для роботи у сфері міжнародних відносин.
| Велика Житомирська, 2 | |
|---|---|
 | |
| 50°27′20″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.45555555558333083° пн. ш. 30.52027777780555695° сх. д.Координати: 50°27′20″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.45555555558333083° пн. ш. 30.52027777780555695° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ[1] |
| Тип | споруда |
  Велика Житомирська, 2 Велика Житомирська, 2 (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальні історичні відомості
Дипломатична академія при МЗС України розташована на території середньовічного Верхнього Києва, на межі центральної укріпленої частини «міста Володимира». Археологічні розкопки, що здійснювались в цьому районі в різні роки, зокрема на садибі після зносу будинку по вулиці Велика Житомирська, 2-а, мають величезне значення для історії стародавнього Києва.
Так, у 1988—1989 рр. на території садиби було розкопано два поховальні комплекси дружинників з кіньми у дерев'яних гробницях, дитячі поховання у ґрунтових могилах, жертовники-святилища, а також залишки культової споруди типу капища.
За даними розкопок у ІХ — Х ст. територія входила до складу курганного могильника, а з кінця Х ст. почала використовуватись під житлову забудову. В ході розкопок було виявлено житлові будівлі, залишки двох вулиць та сліди паркану, що свідчить про садибну забудову. Також нині відомо про три спеціалізовані ремісничі майстерні, що знаходились тут в ХІІ — ХІІІ ст.
З середини ХІХ ст. територія, на якій розташована сучасна садиба № 2, перейшла у власність до Йоганна Сигізмунда Ейсмана (в літературі — Іван Федорович), власника однієї з перших приватних аптек у Києві. Так у січні 1858 р. Ейсман отримав дозвіл на будівництво фасадного 2-поверхового цегляного будинку і цегляних служб в глибині двору. Однак, вже у квітні 1858 р. домовласник вирішив придбати ще одну садибу, що виходила на Михайлівську площу. Таким чином площа ділянки збільшилася до 1465 кв. сажнів і відповідно змінилися плани щодо її забудови. Ейсман вирішив побудувати 3-поверховий будинок фронтом по лінії Михайлівської площі та 2-поверховий і 1-поверховий флігелі на початку вулиці Великої Житомирської, обидва з яких не збереглися до нашого часу.
Відомо, що проєкт споруди (креслення збереглися) Ейсман замовив у відомого архітектора Олександра Беретті. Згодом у 1853 р. до садиби приєднали частину міської порожньої землі і вона набула розмірів вже у 1600 кв. сажнів та збільшувалась і в подальші роки, за рахунок сусідніх ділянок. Загалом будівельні роботи були здійснені у 1858—1860 рр.
Після смерті Йоганна Сигізмунда Ейсмана в 1862 році садиба перейшла у власність до його сина Густава Ейсмана — відомої постаті у громадському житті Києва, статського радника, професора Київського університету. Він використовував садибу як прибуткову, віддаючи в оренду Київському військовому округу для приміщень губернського військового начальства та під управління: військово-оружне, інтендантське, артилерійське, медичне тощо.
З 1873 р. в головній будівлі базувалось Київське реальне училище, а у 1901 р. на добровільні пожертви Миколи Терещенка та його сина Івана Терещенка у актовій залі навчального закладу була обладнана й освячена училищна церква Святого Олександра Невського, прикрашена іконописними зображеннями патронів родини Терещенків.
Часи Київського реального училища
Київське реальне училище було офіційно відкрито 1 липня 1873 р. та спочатку розміщувалося у приватному будинку купчихи Миславської (нині вул. Михайлівська, 18). Передбачалось, що для училища буде збудований спеціальний корпус, однак, після огляду садиби Г. Ейсмана, комісією Управління Київського учбового округу було прийнято рішення про перенесення навчального закладу до згаданої будівлі — на підставі відповідності гігієнічно-санітарним умовам та вигідного розташування.
З грудня 1873 р. було укладено договір про купівлю садиби, за яким Управління Київського реального училища прийняло на себе і контракт по оренді будівлі Київським військовим округом, що закінчувався три роки потому. Відповідно ремонтні роботи з пристосування приміщень для училища під керівництвом П. Шлейфера та В. Ніколаєва розпочалися лише влітку 1877 року.
11 серпня 1877 року Київське реальне училище було переведено з найманого помешкання в свою оновлену садибу по Великій Житомирській, яку займало аж до 1920 року.
Училище — один із перших середніх навчальних закладів в Україні, де вивчалися природничі дисципліни, фізика, математика, а також нові іноземні мови. Згідно зі статутом Міністерства народної освіти Київське реальне училище мало на меті «доставлять учащимся в нем общее образование, приспособленное к практическим потребностям и приобретению технических знаний». Крім загальноосвітніх класів, закладалися механіко-технічне й комерційне відділення. Училище мало хімічну лабораторію, фізичний, природничо-історичний, механічний, математичний, креслярський, малювальний кабінети й кабінет моделювання, бібліотеку. Устаткування доставлялося з Санкт-Петербургу, Берліна, Франкфурта-на-Майні. Навчальний курс був розрахований на 6 років.
Першим директором закладу став І. Палієнко. Крім того, в реальному училищі викладали випускники Санкт-Петербурзького технологічного інституту, Київського університету, серед яких: історик Добровольський Леонід Павлович; художник, педагог, засновник Київської рисувальної школи, учитель малювання і каліграфії Мурашко Микола Іванович; літературознавець, слов'яніст, дослідник чеської, словенської, болгарської, сербської, хорватської літератур, учитель російської мови Степович Андроник Оникійович та інші.
В училищі навчалися живописець Крижицький, відомі київські архітектори П. Альошин, Є. Єрмаков, К. Іваницький, О. Кривошеєв, В. Листовичий, І. Ніколаєв, Ф. Олтаржевський, М. Яскевич, А. Страус, відомий театральний діяч О. Сибіряков.
Почесним попечителем училища став цукрозаводчик і меценат І. Терещенко, коштом якого було збудовано церкву Святого Олександра Невського.
У 1886—1891 рр. в Київському реальному училищі навчався Петро Кузьмич Запорожець — діяч революційного руху в Російській імперії, член Петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». У зв'язку з цією історичною постаттю у 1975 р. будинок був взятий на облік як пам'ятка історії, хоча нині історичне значення діяча переосмислене та заперечується.
Цікаво, що у 1980 р. будівля була вдруге включена до переліку пам'яток історії місцевого значення, оскільки у 1919—1920 рр. тут начебто мешкав український композитор К. Г. Стеценко. На сьогодні встановлено, що дана інформація не відповідає дійсності, оскільки композитор проживав у сусідньому будинку по вул. Велика Житомирська, 6.
Своє існування Київське реальне училище припинило у 1920 році, невдовзі після закриття училищної церкви Святого Олександра Невського, оформлення якої було майже втрачено.
Опісля в садибі діяла загальноосвітня російська школа, а в післявоєнні роки частина приміщень використовувалась як філіал Палацу піонерів і школярів імені 20-річчя комсомолу. У 1980-1990-х рр. в будівлі функціонувало Державне училище естрадно-циркового мистецтва.
Сьогодення
Розташована в межах ядра історичної частини Києва, на межі двох міських утворень доби Княжої держави: «Міста Володимира» та «Міста Ізяслава», будівля Дипломатичної академії України сприймається як містобудівна домінанта.
Архітектурні особливості
Будівля триповерхова з надбудованою мансардою, з боку двору — чотириповерхова з мансардним поверхом та з підвалами на високому цоколі. Будівля цегляна, фасади поштукатурені та пофарбовані. Загальна площа садиби складає 2703.2 кв.м.
В інтер'єрі будинку майже не збереглося первісне оздоблення. Частина деталей була відтворена за автентичними зразками.
Також в ансамблі будівлі присутня церква, що побудована у стилі неорюс, з основною будівлею з'єднана переходом. Має хрестоподібну форму та складається з кількох різноповерхових об'ємів. Весь декор виконаний у неовізантійському стилі. Церква прикрашена розписами, ліпниною, склепіннями та обрамленням вікон.
Територія об'єкту добре впорядкована, замощена плиткою, озеленена та огороджена металевим парканом.
Функціональне використання
Нині у будівлі розміщені: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ (ДАУ при МЗС) (з 2002 року); Головне управління комплексного обслуговування будівництва об'єктів дипломатичної служби МЗС України (об'єм колишньої церкви).
Значення
За наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 занесено до державного реєстру, як пам'ятка архітектури; за наказом Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11 — пам'ятка архітектури, містобудування, зміна охоронного номера.
Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 21.08.1975 № 840; рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 04.08.1980 № 1102 — пам'ятка історії.
Цінність об'єкта
Будівля Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка є яскравим прикладом епохи класицизму в архітектурі м. Києва. Сучасний вигляд споруді надали відомі архітектори О. Беретті, В. Ніколаєв, Я. Кривцов, М. Ракінта, М. Чекмарьов.
На етапі існування на цьому місці реального училища тут навчалися і працювали відомі науковці та митці: М. Мурашко, П. Альошин, Є. Єрмаков, К. Іваницький, В. Листовничий, І. Ніколаєв, Ф. Олтаржевський, А. Страус.
Будинок зберіг власну автентичність, яка полягає в наступних чинниках:
- Місцерозташування будівлі доповнює навколишнє середовище Михайлівської площі та вулиць Велика Житомирська і Десятинна;
- Наявні три зовнішні різночасові об'єми об'єкту, а саме головного об'єму від підвалів до вінчаючого карнизу 3-го поверху академії, цегляна кладка всього наріжного об'єму та об'єму церкви зі сторони внутрішнього двору;
- Фасади, віконні форми та дверні прорізи мають композиційне, архітектурно-пластичне, стилістичне та декоративне вирішення;
- Завдяки вдалій реставрації було збережено та відтворено автентичні елементи оздоблення інтер'єру.
Об'єкт відповідає критеріям, що передбачені в п. 4 «Порядку визначення категорій пам'яток», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 22.05.2019 № 452.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- . mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 21 вересня 2020.
- (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
- Боровский Я. Е., Колюк А. П., Сыромятников А. К., Архипова Е. П. Археологические исследования в Верхнем Киеве в 1988 г. Отчёт // Архив института археологии АН Украины, ф. 1988/17(рос.)
- План садиби І.Ейсмана. 1858 р.
- Наказ. Про тимчасові результативні показники друкованих періодичних видань культурологічного напряму (від 03.02.2010 № 59/0/16-10)[недоступне посилання]
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
Посилання
- Реальне училище, 1858–61. Велика Житомирська, 2 | Звід Історії Пам'яток Києва [ 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] (new.pamyatky.kiev.ua)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budivlya po vul Velika Zhitomirska 2 budivlya v stili klasicizmu sho vvazhayetsya arhitekturnoyu dominantoyu mista Kiyeva Sporuda roztashovuyetsya v istorichnij chastini stolici na peretini dvoh mist knyazhoyi dobi Volodimira ta Izyaslava na mezhi vulic Desyatinna ta Velika Zhitomirska Dana budivlya nalezhit do Ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini de roztashovuyutsya Diplomatichna akademiya Ukrayini Departament kosulskoyi sluzhbi pres sluzhba MZS a takozh derzhavne pidpriyemstvo GUKOB Poruch zi sporudoyu znahodyatsya taki vidomi ob yekti Mihajlivskij Zolotoverhij monastir pam yatnik knyagini Olzi Narazi vona vikonuye vazhlivu funkciyu tut zdijsnyuyetsya pidgotovka perepidgotovka ta profesijne navchannya pracivnikiv diplomatichnoyi sluzhbi i specialistiv inshih derzhavnih ustanov dlya roboti u sferi mizhnarodnih vidnosin Velika Zhitomirska 250 27 20 pn sh 30 31 13 sh d 50 45555555558333083 pn sh 30 52027777780555695 sh d 50 45555555558333083 30 52027777780555695 Koordinati 50 27 20 pn sh 30 31 13 sh d 50 45555555558333083 pn sh 30 52027777780555695 sh d 50 45555555558333083 30 52027777780555695Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyiv 1 TipsporudaVelika Zhitomirska 2Velika Zhitomirska 2 Ukrayina Mediafajli u VikishovishiZagalni istorichni vidomostiDiplomatichna akademiya pri MZS Ukrayini roztashovana na teritoriyi serednovichnogo Verhnogo Kiyeva na mezhi centralnoyi ukriplenoyi chastini mista Volodimira Arheologichni rozkopki sho zdijsnyuvalis v comu rajoni v rizni roki zokrema na sadibi pislya znosu budinku po vulici Velika Zhitomirska 2 a mayut velichezne znachennya dlya istoriyi starodavnogo Kiyeva Tak u 1988 1989 rr na teritoriyi sadibi bulo rozkopano dva pohovalni kompleksi druzhinnikiv z kinmi u derev yanih grobnicyah dityachi pohovannya u gruntovih mogilah zhertovniki svyatilisha a takozh zalishki kultovoyi sporudi tipu kapisha Za danimi rozkopok u IH H st teritoriya vhodila do skladu kurgannogo mogilnika a z kincya H st pochala vikoristovuvatis pid zhitlovu zabudovu V hodi rozkopok bulo viyavleno zhitlovi budivli zalishki dvoh vulic ta slidi parkanu sho svidchit pro sadibnu zabudovu Takozh nini vidomo pro tri specializovani remisnichi majsterni sho znahodilis tut v HII HIII st Z seredini HIH st teritoriya na yakij roztashovana suchasna sadiba 2 perejshla u vlasnist do Joganna Sigizmunda Ejsmana v literaturi Ivan Fedorovich vlasnika odniyeyi z pershih privatnih aptek u Kiyevi Tak u sichni 1858 r Ejsman otrimav dozvil na budivnictvo fasadnogo 2 poverhovogo ceglyanogo budinku i ceglyanih sluzhb v glibini dvoru Odnak vzhe u kvitni 1858 r domovlasnik virishiv pridbati she odnu sadibu sho vihodila na Mihajlivsku ploshu Takim chinom plosha dilyanki zbilshilasya do 1465 kv sazhniv i vidpovidno zminilisya plani shodo yiyi zabudovi Ejsman virishiv pobuduvati 3 poverhovij budinok frontom po liniyi Mihajlivskoyi ploshi ta 2 poverhovij i 1 poverhovij fligeli na pochatku vulici Velikoyi Zhitomirskoyi obidva z yakih ne zbereglisya do nashogo chasu Vidomo sho proyekt sporudi kreslennya zbereglisya Ejsman zamoviv u vidomogo arhitektora Oleksandra Beretti Zgodom u 1853 r do sadibi priyednali chastinu miskoyi porozhnoyi zemli i vona nabula rozmiriv vzhe u 1600 kv sazhniv ta zbilshuvalas i v podalshi roki za rahunok susidnih dilyanok Zagalom budivelni roboti buli zdijsneni u 1858 1860 rr Pislya smerti Joganna Sigizmunda Ejsmana v 1862 roci sadiba perejshla u vlasnist do jogo sina Gustava Ejsmana vidomoyi postati u gromadskomu zhitti Kiyeva statskogo radnika profesora Kiyivskogo universitetu Vin vikoristovuvav sadibu yak pributkovu viddayuchi v orendu Kiyivskomu vijskovomu okrugu dlya primishen gubernskogo vijskovogo nachalstva ta pid upravlinnya vijskovo oruzhne intendantske artilerijske medichne tosho Z 1873 r v golovnij budivli bazuvalos Kiyivske realne uchilishe a u 1901 r na dobrovilni pozhertvi Mikoli Tereshenka ta jogo sina Ivana Tereshenka u aktovij zali navchalnogo zakladu bula obladnana j osvyachena uchilishna cerkva Svyatogo Oleksandra Nevskogo prikrashena ikonopisnimi zobrazhennyami patroniv rodini Tereshenkiv Chasi Kiyivskogo realnogo uchilishaKiyivske realne uchilishe 1890 rik Kiyivske realne uchilishe bulo oficijno vidkrito 1 lipnya 1873 r ta spochatku rozmishuvalosya u privatnomu budinku kupchihi Mislavskoyi nini vul Mihajlivska 18 Peredbachalos sho dlya uchilisha bude zbudovanij specialnij korpus odnak pislya oglyadu sadibi G Ejsmana komisiyeyu Upravlinnya Kiyivskogo uchbovogo okrugu bulo prijnyato rishennya pro perenesennya navchalnogo zakladu do zgadanoyi budivli na pidstavi vidpovidnosti gigiyenichno sanitarnim umovam ta vigidnogo roztashuvannya Z grudnya 1873 r bulo ukladeno dogovir pro kupivlyu sadibi za yakim Upravlinnya Kiyivskogo realnogo uchilisha prijnyalo na sebe i kontrakt po orendi budivli Kiyivskim vijskovim okrugom sho zakinchuvavsya tri roki potomu Vidpovidno remontni roboti z pristosuvannya primishen dlya uchilisha pid kerivnictvom P Shlejfera ta V Nikolayeva rozpochalisya lishe vlitku 1877 roku 11 serpnya 1877 roku Kiyivske realne uchilishe bulo perevedeno z najmanogo pomeshkannya v svoyu onovlenu sadibu po Velikij Zhitomirskij yaku zajmalo azh do 1920 roku Uchilishe odin iz pershih serednih navchalnih zakladiv v Ukrayini de vivchalisya prirodnichi disciplini fizika matematika a takozh novi inozemni movi Zgidno zi statutom Ministerstva narodnoyi osviti Kiyivske realne uchilishe malo na meti dostavlyat uchashimsya v nem obshee obrazovanie prisposoblennoe k prakticheskim potrebnostyam i priobreteniyu tehnicheskih znanij Krim zagalnoosvitnih klasiv zakladalisya mehaniko tehnichne j komercijne viddilennya Uchilishe malo himichnu laboratoriyu fizichnij prirodnicho istorichnij mehanichnij matematichnij kreslyarskij malyuvalnij kabineti j kabinet modelyuvannya biblioteku Ustatkuvannya dostavlyalosya z Sankt Peterburgu Berlina Frankfurta na Majni Navchalnij kurs buv rozrahovanij na 6 rokiv Pershim direktorom zakladu stav I Paliyenko Krim togo v realnomu uchilishi vikladali vipuskniki Sankt Peterburzkogo tehnologichnogo institutu Kiyivskogo universitetu sered yakih istorik Dobrovolskij Leonid Pavlovich hudozhnik pedagog zasnovnik Kiyivskoyi risuvalnoyi shkoli uchitel malyuvannya i kaligrafiyi Murashko Mikola Ivanovich literaturoznavec slov yanist doslidnik cheskoyi slovenskoyi bolgarskoyi serbskoyi horvatskoyi literatur uchitel rosijskoyi movi Stepovich Andronik Onikijovich ta inshi V uchilishi navchalisya zhivopisec Krizhickij vidomi kiyivski arhitektori P Aloshin Ye Yermakov K Ivanickij O Krivosheyev V Listovichij I Nikolayev F Oltarzhevskij M Yaskevich A Straus vidomij teatralnij diyach O Sibiryakov Pochesnim popechitelem uchilisha stav cukrozavodchik i mecenat I Tereshenko koshtom yakogo bulo zbudovano cerkvu Svyatogo Oleksandra Nevskogo U 1886 1891 rr v Kiyivskomu realnomu uchilishi navchavsya Petro Kuzmich Zaporozhec diyach revolyucijnogo ruhu v Rosijskij imperiyi chlen Peterburzkogo Soyuzu borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu U zv yazku z ciyeyu istorichnoyu postattyu u 1975 r budinok buv vzyatij na oblik yak pam yatka istoriyi hocha nini istorichne znachennya diyacha pereosmislene ta zaperechuyetsya Cikavo sho u 1980 r budivlya bula vdruge vklyuchena do pereliku pam yatok istoriyi miscevogo znachennya oskilki u 1919 1920 rr tut nachebto meshkav ukrayinskij kompozitor K G Stecenko Na sogodni vstanovleno sho dana informaciya ne vidpovidaye dijsnosti oskilki kompozitor prozhivav u susidnomu budinku po vul Velika Zhitomirska 6 Svoye isnuvannya Kiyivske realne uchilishe pripinilo u 1920 roci nevdovzi pislya zakrittya uchilishnoyi cerkvi Svyatogo Oleksandra Nevskogo oformlennya yakoyi bulo majzhe vtracheno Opislya v sadibi diyala zagalnoosvitnya rosijska shkola a v pislyavoyenni roki chastina primishen vikoristovuvalas yak filial Palacu pioneriv i shkolyariv imeni 20 richchya komsomolu U 1980 1990 h rr v budivli funkcionuvalo Derzhavne uchilishe estradno cirkovogo mistectva SogodennyaRoztashovana v mezhah yadra istorichnoyi chastini Kiyeva na mezhi dvoh miskih utvoren dobi Knyazhoyi derzhavi Mista Volodimira ta Mista Izyaslava budivlya Diplomatichnoyi akademiyi Ukrayini sprijmayetsya yak mistobudivna dominanta Arhitekturni osoblivostiBudivlya tripoverhova z nadbudovanoyu mansardoyu z boku dvoru chotiripoverhova z mansardnim poverhom ta z pidvalami na visokomu cokoli Budivlya ceglyana fasadi poshtukatureni ta pofarbovani Zagalna plosha sadibi skladaye 2703 2 kv m V inter yeri budinku majzhe ne zbereglosya pervisne ozdoblennya Chastina detalej bula vidtvorena za avtentichnimi zrazkami Takozh v ansambli budivli prisutnya cerkva sho pobudovana u stili neoryus z osnovnoyu budivleyu z yednana perehodom Maye hrestopodibnu formu ta skladayetsya z kilkoh riznopoverhovih ob yemiv Ves dekor vikonanij u neovizantijskomu stili Cerkva prikrashena rozpisami lipninoyu sklepinnyami ta obramlennyam vikon Teritoriya ob yektu dobre vporyadkovana zamoshena plitkoyu ozelenena ta ogorodzhena metalevim parkanom Funkcionalne vikoristannyaNini u budivli rozmisheni Diplomatichna akademiya Ukrayini imeni Gennadiya Udovenka pri Ministerstvi zakordonnih sprav DAU pri MZS z 2002 roku Golovne upravlinnya kompleksnogo obslugovuvannya budivnictva ob yektiv diplomatichnoyi sluzhbi MZS Ukrayini ob yem kolishnoyi cerkvi ZnachennyaZa nakazom Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini vid 03 02 2010 58 0 16 10 zaneseno do derzhavnogo reyestru yak pam yatka arhitekturi za nakazom Ministerstva kulturi Ukrayini vid 16 06 2011 453 0 16 11 pam yatka arhitekturi mistobuduvannya zmina ohoronnogo nomera Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskradi narodnih deputativ vid 21 08 1975 840 rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskradi narodnih deputativ vid 04 08 1980 1102 pam yatka istoriyi Cinnist ob yektaBudivlya Diplomatichnoyi akademiyi Ukrayini im G Udovenka ye yaskravim prikladom epohi klasicizmu v arhitekturi m Kiyeva Suchasnij viglyad sporudi nadali vidomi arhitektori O Beretti V Nikolayev Ya Krivcov M Rakinta M Chekmarov Na etapi isnuvannya na comu misci realnogo uchilisha tut navchalisya i pracyuvali vidomi naukovci ta mitci M Murashko P Aloshin Ye Yermakov K Ivanickij V Listovnichij I Nikolayev F Oltarzhevskij A Straus Budinok zberig vlasnu avtentichnist yaka polyagaye v nastupnih chinnikah Misceroztashuvannya budivli dopovnyuye navkolishnye seredovishe Mihajlivskoyi ploshi ta vulic Velika Zhitomirska i Desyatinna Nayavni tri zovnishni riznochasovi ob yemi ob yektu a same golovnogo ob yemu vid pidvaliv do vinchayuchogo karnizu 3 go poverhu akademiyi ceglyana kladka vsogo narizhnogo ob yemu ta ob yemu cerkvi zi storoni vnutrishnogo dvoru Fasadi vikonni formi ta dverni prorizi mayut kompozicijne arhitekturno plastichne stilistichne ta dekorativne virishennya Zavdyaki vdalij restavraciyi bulo zberezheno ta vidtvoreno avtentichni elementi ozdoblennya inter yeru Ob yekt vidpovidaye kriteriyam sho peredbacheni v p 4 Poryadku viznachennya kategorij pam yatok zatverdzhenim postanovoyu Kabinetu ministriv Ukrayini vid 22 05 2019 452 PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2023 d Track Q28563569d Track Q4580425 mfa gov ua ua Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 21 veresnya 2020 angl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 Borovskij Ya E Kolyuk A P Syromyatnikov A K Arhipova E P Arheologicheskie issledovaniya v Verhnem Kieve v 1988 g Otchyot Arhiv instituta arheologii AN Ukrainy f 1988 17 ros Plan sadibi I Ejsmana 1858 r Nakaz Pro timchasovi rezultativni pokazniki drukovanih periodichnih vidan kulturologichnogo napryamu vid 03 02 2010 59 0 16 10 nedostupne posilannya zakon rada gov ua Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 PosilannyaRealne uchilishe 1858 61 Velika Zhitomirska 2 Zvid Istoriyi Pam yatok Kiyeva 3 serpnya 2021 u Wayback Machine new pamyatky kiev ua