Бу́бнівка (колишня назва Велика Бубнівка) — село в Україні, у Наркевицькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1099 осіб.
село Бубнівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Наркевицька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1569 |
Населення | 1099 |
Площа | 4,67 км² |
Густота населення | 235,33 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31235 |
Телефонний код | +380 3845 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°32′25″ пн. ш. 26°35′26″ сх. д. / 49.54028° пн. ш. 26.59056° сх. д.Координати: 49°32′25″ пн. ш. 26°35′26″ сх. д. / 49.54028° пн. ш. 26.59056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 310 м |
Водойми | |
Найближча залізнична станція | Наркевичі |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31260, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Наркевичі, вул. Незалежності, 2 |
Староста | Ковтун Тетяна Леонідівна |
Карта | |
Бубнівка | |
Бубнівка | |
Мапа | |
Бубнівка у Вікісховищі |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (листопад 2016) |
Спочатку село було розташоване на правому березі річки Мшанець, яка протікає із заходу на схід, беручи початок під селом Гайдайки. По руслу цієї річки утворено три ставки: Новобубнівський, Бубнівський, Пустяцький. Річка Мшанець впадає в Південний Буг, протікає через Чорний Острів.
Пізніше, з розвитком села, люди почали переселятися на лівий берег річки, тобто на місце розташування сучасного населеного пункту. Про назву села усно передаються легенди.
Назва за легендою
Перша легенда: Під час татаро-монгольських нападів у селі, на підвищеному місці, стояв дозорець, який сповіщав жителів села про наближення небезпеки, вибиваючи у великий бубон.
Друга легенда: Невеличке село розташоване було на правому березі річки Гать, а пастухи жили на лівому. Ранком вони сповіщали селян, щоб гнали худобу на пасовисько, вибиваючи у бубон.
Третя легенда: В селі жив найсильніший юнак на ім'я Бубно. Коли вороги напали на рідне село, Бубно сміливо вступив у двобій з ворогом. Багато ворогів полягло, загинув і Бубно від тяжких ран. Увічнюючи пам'ять героя, старожили назвали село його ім'ям
Четверта легенда: У невеличкому селі жили хоробрий хлопець Бубно і дівчина дивної краси Івка. Коли вороги напали на село, вожака вразила краса Івки. Хотів взяти її в полон чванливий яничар. Бубно кинувся захищати кохану. Бій був нерівний. Від важких ран помер Бубно, а Івка кинулась в глибоку річку. На честь вірного і чистого кохання село назвали Бубнівка, а влітку річка чарує білими ліліями — символом ніжного і вірного кохання. Ось що написано про Бубнівку в книзі «Список Проскуровщини».Бубнівка омивається з південної сторони річкою Гать, з північної і східної — річкою Мшанець. Бубнівка виникла з маленького хутора, який носив назву Лічмани. По дорозі в Чорний Острів були розташовані села Васильківці і Лозовики, які були зруйновані монголо-татарами. Жителі цих сіл переселились на хутір Лічмани і тут заснували село.
Історія
У 1901 році у Великій Бубнівці було 2750 жителів. Православних — 1823, католиків — 890, євреїв — 37. Жителі займалися землеробством, ткацьким ремеслом, виробляли садові меблі з лози, для якої ринок збуту був в Ярмолинцях і Одесі. Особливо славились стільці, столики, етажерки Семенових. «Церковні землі: присадибні — одна десятина 1237 сажнів, орні і сінокоси — 81 десятина. Було 3 початкові школи, міністерське народне училище, яке існувало з 1874 року». Приміщення міністерського народного училища збереглось до наших днів і знаходиться на території сучасної школи.
Ось що нотується у «Справочной книге для земледельцев и орендаров», Каменец — Подольский, 1903 год, ст. 102. «Бубновка Великая Трительницкой волости в 30-и верстах от уездного города: принадлежит Ивану Юрьевичу Йотко». Економіка села розподілялася так: земля панська, ліс і вода теж панські. Решта кращої землі належать попові, дякові і куркулеві. Розкішний палац пана Йотка розкинувся серед чудового парку над ставком. На околицях жили бідняки і середняки. Сільська глитайня експлуатувала бідноту. Лише незначна частина землі належала біднякам і середнякам, але яка це була земля?! Неродючі виснажені смужки на кручах і узгір'ях. Значна частина селян жила впроголодь, ніколи не наїдались, і тому за безцінь працювали на панських ланах.
Старий пан Йотко був людиною віруючою. За ставком знаходилась капличка, куди щоранку ішов молитися пан. До каплички він добирався через підвісний міст, який був над ставком. Старий пан просив щасливої долі для свого сина, який навчався в Петербурзі. Молодий Йотко Наркевич на початку XX століття закінчує Петербурзький університет за спеціальністю будівельний інженер. Там же, у Петербурзі, він, захопившись прогресивними ідеями, був помічений у революційних подіях 1905 року. Над Йотком нависає загроза заслання до Сибіру. За допомогою друзів зумів виїхати в Америку. Невеликі гроші, що мав з собою, дуже швидко закінчилися. Молодий пан був на грані відчаю. І тут він прочитав в газеті про конкурс на проект моста через річку Гудзон. Йотко майже за кілька тижнів розробляє проект, бере участь у конкурсі і займає перше місце. Отримавши немалі гроші, Наркевич ще кілька років живе у США. Потім повертається на батьківщину предків — в Польщу, а згодом, дізнавшись про закриття його справи, приїжджає на Поділля. В Бубнівці пан наводить порядок в господарстві, розширює його і подає до уряду прохання на будівництво полустанка на залізниці біля його маєтку. В 1912 році такий дозвіл було отримано. Важко працювали селяни сіл Бубнівка, Сергіївка, Юхимівці, Трительники на будівництві станції. І нова станція дістала назву Наркевичі. Невеличка станція Наркевичі Волочиського району і один з мостів через Гудзон у Нью-Йорку- дітища нашого земляка. Пан Йотко був автором проекту одного з мостів найбільшого міста США.
Революційні події 1917 року дійшли до Бубнівки. Налякані цими подіями, Йотки виїжджають в Польщу.
Прекрасний розкішний маєток розлючені бідняки перетворили в суцільну руїну. Знищили капличку, підвісний міст. У старовинному парку залишилося місце із кам'яною грудою, де знаходився фонтан. Важке життя, злидні…Але відбулася революція, і люди повірили у своє краще майбутнє.
Далі наступає період окупації "червоною владою".
У 1923 році 9 бідняцьких родин об'єдналися в комуну «Червона зірниця». Вони мали 35 га землі , 7 коней, 5 корів, один плуг, 3 вози. У цьому ж році в селі був проведений перший суботник. У ньому взяли участь члени тільки-що створеної комуни. Виконали вони тоді невелику, але важливу роботу: впорядкували колишній поміщицький парк, зберігши його від знищення. З того часу суботники проводились регулярно.
У вересні 1928 року в селі відкрилася Бубнівська семирічка. До цього в селі працювала початкова школа.
За підрахунками, під час Голодомору 1932-1933 років у селі постраждала 81 особа.
У 1934 році відбувся перший випуск Бубнівської семирічки. Закінчили школу 28 учнів, з них одержали вищу і середню освіту 10 учнів: Бохоновська Марія, Бохоновський Василь- вищу медичну, Кутасевич Марія, Чорна Надія-педагогічну. В цей час директором школи був Мізенко Леонід Іванович, який загинув на фронтах війни, завучем школи працював- Іван Митрофанович Мартиненко.
У 1934 році комуну «Червона зірниця» було перейменовано на колгосп імені Кірова. Пізніше, у 1947 році був в селі споруджений пам'ятник Сергію Мироновичу Кірову. "Красувалась" робота скульптора Є. Чеславського на центральній вулиці села, яка носить ім'я С.М Кірова, до підписання ЗУ "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Тут, як і біля інших пам'ятників, шелестять дерева, біля підніжжя багато квітів. Колгоспники, вірячи "червоним" у краще життя, не жаліють сили, часу, щоб перетворити наше село у розкішний край. Вирощують державі хліб, цукор. Своїми показниками в праці примножують славу колгоспу.
Настав чорний 1937 рік, який забрав життя 60-ти громадян села…Незважаючи на стан в країні, бубнівчани завзято трудяться, твердо вірячи у світлий завтрашній день. Але мирне щасливе життя було перервано страшним словом «Війна!». Майже 400 односельчан пішли боронити рідну Вітчизну. 175 з них не повернулися з доріг війни, віддали найдорожче — своє життя за мирне небо Вітчизни, за своє село, за усмішку дітей. Вдячні нащадки побудували пам'ятник загиблим.
Житель села Бубнівка Петро Гуцал каже: «Мій батько загинув у 1944 році, визволяючи рідну Вітчизну. Це пам'ятник моєму батькові і його друзям, батькам моїх однолітків. Мама виростила нас, чотирьох дітей, і завжди приносила на це святе місце перші нарциси… Щоб колосилися наші лани, щоб шуміли сади рідного Поділля, щоб завжди дзвеніли щасливі голоси наших дітей — за все це віддали життя ті, чиї імена викарбувано на гранітних плитах» Чоловіки і старші сини пішли боронити Вітчизну, а в тилу працювали їх дружини і діти. Всі працювали під гаслом: «Все для фронту, все для перемоги!» У тривозі і страху жило село, щодня викликали молодих людей до сільради, оголошуючи про примусові роботи до Німеччини. 50 юнаків і дівчат було відправлено на примусові роботи. Шістнадцятирічними були відправлені до Німеччини Борщевська Ганна Людвігівна і Машталер Франя Францівна.
Семенова Тетяна згадує про важку працю на заводі, як рвалося серце за рідними, як радісно добиралися до рідних домівок. «Коли потяг зупинився на станції Наркевичі я 5 кілометрів бігла до рідного села, не переводячи духу. Ніколи не забуду, як 5 років віддала важкій роботі на фашистів у місті Берліні на механічному заводі, не забути радісної зустрічі з батьками, з рідною землею, я ж у батьків була одиночкою…», — згадує Галина Людвиківна Борщевська.
У 1944 році важкі кровопролитні бої починалися у навколишніх селах: Юхимівцях, Дзеленцях.Поранених бійців привозили у польовий госпіталь, що знаходився у сільському клубі. Десятки колгоспників допомагали пораненим бійцям, а сільські дівчата Лисюк Ганна Іванівна, Віннічук Ганна Адамівна добровільно пішли доглядати поранених. Вісімдесятипятирічна сільська акушерка Марія Юліанівна Фурман із сльозами на очах згадує, що у госпіталі лежав вісімнадцятирічний боєць Рибачук Сергій, який був важко поранений у живіт. Юнак дуже хотів жити і пошерхлими вустами просив: «Сестричко, пиши! Жити хочу!» Від важких ран він помер.
Спочатку бійців хоронили в самому селі на тимчасових місцях захоронення. В джерелі згадуються такі місця захоронень як "по дорозі на вокзал біля школи могила№1 ряд 1-й" та "біля церкви". Пізніше всі були перепоховані в братській могилі в місцевому парку.
У цьому будинку в роки війни знаходився військовий госпіталь. Пересувний шпиталь пішов за фронтом. Пішли з пораненими і бубнівські дівчата, як їх тепер називають «бубнівські журавки». Ганна Іванівна і Ганна Адамівна живуть тепер у селі і часто розповідають про ці страшні роки. Вони відчувають турботу з боку держави, їм підвищено пенсію, на свято Перемоги вони щорічно одержують допомогу. Окрасою села Бубнівка є сільський парк. Тут, під шатром столітніх дерев були поховані у березні 1944 року 76 воїнів — побратимів, які полягли в боях за визволення Бубнівки і сусідніх сіл. Братська могила стала священним місцем для жителів села. Село було визволено 1944 року. Навесні 1967 року в Бубнівці встановили пам'ятник героям — визволителям. На високому постаменті — мужня постать солдата, який у скорботному мовчанні схилив голову над братською могилою, ніби дає клятву на вірність рідній Вітчизні.
Стоїть у парку пам'ятник вічної слави, на якому золотими літерами викарбувано 76 імен росіян і українців, вірмен і білорусів, дагестанців і казахів, туркменів і грузинів, які віддали життя за імперські амбіції Сталіна. Ці сини стали рідними нам, а їхні матері — нашими матерями. Сюди ніколи не заростає стежка. Сюди приходять діти, онуки, батьки і матері, щоб покласти свіжі квіти, і схиливши голову, хвилиною мовчання вшанувати їх пам'ять. Село було визволено, але люди жили у тривозі і чеканні довгожданої перемоги. У кожній хаті були на фронтових дорогах дорогі люди. Натхненна праця, віра в перемогу, ось чим жили люди у селі. Ось як згадує 78-річний ветеран праці Феодосій Андрійович Слободян. 16 -річним хлопцем я на клині рихлив буряки, жінки їх проривали. Раптом бачу із села наближається вершник. Він їде на дуже великій швидкості. Під'їхавши до жінок, він щось їм каже, ті кидають сапки. Хто плаче, хто заклавши руки за голову сміється. Галас великий. Я зупиняю агрегат і чую: « Перемога ! Перемога!» За північною околицею Бубнівки, біля шосе, на світанку 5 березня 1944 року перші підрозділи наступаючої 51-ї гвардійської танкової Фастівської Червонопрапорної, орденів Суворова, Кутузова та Богдана Хмельницького бригади атакували гітлерівців. Саме там і вирішено було насипати курган і встановити на ньому обеліск.
Цікаво, що обеліск прославляє 53-ю гвардійську танкову Фастівську ордена Леніна, Червонопрапорну, орденів Суворова та Богдана Хмельницького бригаду, яка згідно журналу бойових дій бригади заходила в Бубнівку вже наступного дня - 6 березня 1944 року
Проект розробив і передав односельцям молодий інженер Георгій Лепікаш. Курган Слави — символ всенародної пам'яті про доблесть і мужність радянських воїнів — створювався з небувалим піднесенням. Трудилися тут всі без винятку бубнівчани. Вони привозили землю, будували під'їзну дорогу, садили дерева. Їх приклад наслідували жителі навколишніх сіл — Новоленська, Сергіївки, Пахутинець. А незабаром в Бубнівку почали приходити посилки із землею з міст — героїв. 53 — я танкова бригада була сформована в роки війни з числа добровольців — робітників Ашинського металургійного заводу Челябінської області. Директор музею Лепікаш М. А. написав уральцям про бубнівський Курган Слави. Металурги одразу ж відгукнулися. Вони виготовили з нержавіючої сталі і привезли в Бубнівку п'ятикутну зірку, меморіальну плиту і силует танка Т-34, які було встановлені на обеліску учнями Волинського технічного училища. Біля підніжжя Кургану Слави ростуть дерева і квіти. Серед них виділяється верба і береза — символи вічної скорботи українського і російського народів і пам'яті про бойові подвиги своїх легендарних синів. Пам'ятник було встановлено на честь 30 — річчя Перемоги. У Бубнівці заслужено гордяться своїм народним музеєм, двері якого гостинно відчинені для трудящих села і їх гостей. «Ласкаво просимо !» — промовляє напис біля входу в музей. А в середині на видному місці заклик славного сина чехословацького народу Ю. Фучика: «Терпеливо збирайте свідчення про тих, хто поліг за себе і за вас. Прийде день, коли нинішнє стане минулим, коли говоритимуть про Великий час і безіменних героїв, які творили історію…Кожний, хто був вірний майбутньому і вмер за те, щоб воно було прекрасним, подібне до статуї, висіченої з каменю.» 1 жовтня 1967 року відкрилися двері першого сільського музею у Волочиському районі. Директор музею Лепікаш М, А. говорив, що створення музею це необхідність, ми повинні виховувати в молоді любов до села, до простих і скромних односельчан, які будують нове життя. Ветерани повинні наочно показувати минуле і сучасне, історію свого минулого, розкривати перспективи майбутнього. У 1976 році музею присвоєно звання «Народний». Нині в музеї понад 3000 експонатів і документів. Це плід багаторічної клопіткої роботи. Багато цінних експонатів передали музею жителі села. Ленінградець Камелій Конарський передав музею свій танкошолом і обмундирування, у якому закінчив війну, учасник боїв Павло Терентюк — посічений осколками казанок. Багато подарунків і експонатів надіслали музею робітники Челябінського металургійного заводу (набір уральських самоцвітів, мідні чеканки). Волгоградці передали шкатулку із землею і макет пам'ятника героїв Сталінградської битви. Експозиція музею складається з дев'яти розділів. Від минулого до сьогодення. В кімнаті Бойової Слави часто проводяться екскурсії, вечори-зустрічі, виховні години для школярів. Після закінчення Німецько-радянської війни важко жилося селянам, але люди, не жаліючи своїх сил і часу загоювали рани на рідній землі. А їх було багато. Сплюндрована земля чекала сильних рук, зруйновані будинки тваринницьких ферм. Потрібно було все відновити. У 1948 році головою колгоспу був обраний Василь Іванович Мельник, колишній фронтовик. Очолюваний ним колектив вніс зміни у життя. Побудували цегельний цех, випалювали цеглу, почали будувати тваринницькі ферми, зростає поголів'я худоби. У 1950 році до Бубнівського колгоспу приєднали ще три села: Новоленськ, Нова Бубнівка і Сергіївка. Збільшились земельні угіддя. Орної землі стало до 4200 гектарів. Натхненно трудяться члени колгоспу. Колгосп стає першим у Чорному Острові мільйонером по грошових доходах. У цей період було проведено радіофікацію села. У 1957 році головою колгоспу був обраний Мойсеєв Володимир Лукич, агроном з вищою освітою, який до цього працював в Юхимовецькій МТС. З приходом нового голови почалось в колгоспі економічне піднесення, а також посилився соціальний розвиток наших сіл. Було побудовано цегельний завод, насіннєвий склад, автогараж, майстерню по ремонту тракторів, будинок тваринника, хлібопекарню. А якою радістю стало відкриття млина у 1962 році. Якість борошна славилася далеко за межами району. Мельник Кушнір Іван Лук'янович розповідає, що до млина з'їжджалися люди із Дзеленець, Шмирок, Трительників, Купеля, інших сіл. А бубнівський хліб із хлібопекарні завозили у магазини сусідніх сіл. А які духмяні, запашні короваї пекли бубнівські коровайниці Яшкіна Євдокія, Купчик Галина, Машталір Анастасія.
У 1965—1970 роках була побудована двоповерхова школа на 500 місць за кошти колгоспу. До 1917 року в селі були лише церковно-приходська школа і двокласне міністерське училище, де навчалось два десятка дітей із багатих родин. Пізніше булла семирічка, а з 1970 року — середня школа. В різні роки директорами школи працювали К. Д. Гора, Е. А. Опалянчук, З. Д. Кучер, А. Я. Репетовська, Д.П Єгоров, М. С. Миколюк, В. І. Лопатинський. Тепер очолює педагогічний колектив Калинюк Г. В. Зі шкільних стін вийшли прекрасні люди — підполковники внутрішніх справ Бондар В. І.,БондарІ. І., підполковник, викладач Дніпропетровського залізничного інституту Крамар І. Є., лікар Жиганов М. І., юрист Купчик О. І., головний бухгалтер заводу «Новатор» (м. Хмельницький) Бохоновська М. І., капітани кораблів Стецький В. І., Терпяк О. В., вчителі Барабаш Н. Б., Сандурська В. Є., викладач Київського університету Врублевський В. Ф., Козак Т. В. головний бухгалтер «Агросоюз», Савчук О. Є.- викладач інформатики в інституті економіки, та багато інших.
В класі, де навчався Олег, знаходиться куточок, там зберігаються листи, фотографії колишнього випускника. У школі проводяться зустрічі з матір'ю Олега — Лідією Кіндратівною, урочисті лінійки, зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами. На війну в Афганістані було забрано 12 юнаків.
У сільському народному музеї є також куточок, присвячений учасникам Афганської війни. В Бубнівській школі під керівництвом художнього керівника СБК був створений учнівський хор. Юні хористи неодноразово ставали переможцями у районних і обласних оглядах художньої самодіяльності. Велику роботу проводила вчитель музики Ящук С. В.
Слава про Бубнівку йшла по всій Хмельницькій області. З кожним роком росте добробут колгоспників, вони прикладають всіх сил, щоб розквітало їх село.
Відбувається приплив молодих спеціалістів. У село приїжджає головний агроном Руденко Л. І., головний зоотехнік Султан В. Н. Бригадирами рільничих бригад працювали: Ключник Ф. І., Кушнір М. Г., Товарніцький Б. І. З 1 гектара цукрових буряків вирощували по 600 центнерів.
За успішну роботу були нагороджені орденами Трудового Червоного прапора Мельник В. І., Мойсеєв В. Л., Лінчевський І. С., Крамар А. Ф. Добивалися гарних приростів худоби тваринники, портрети яких красувалися на районних і обласних Дошках Пошани — Іваніцька Ніна, Крамар Галина, Івасюк Лідія, Ящук Людмила, Оржихівська Раїса.
Відгодівельниця тваринницької ферми Ніна Іванівна Калинюк, за високі показники, у праці була учасником Виставки народного господарства в Москві.
Плоди своєї праці бачили бубнівчани, бо село кращало і жили люди в достатку. Але вони вміли не тільки працювати. Вміли люди і відпочивати, вміли співати, гарно проводити своє дозвілля. Вечори відпочинку, вечори-проводів хлопців в армію, одні з перших провели вшанування солдатських вдів. Все це стало доброю традицією кіровців.
Завідувач сільського будинку культури Калинюк В. Д. організував драматичний гурток, був активним його учасником. Клуб і сільський парк — були головними в його житті. Тож з гордістю згадують односельчани дбайливе відношення Володимира Дмитровича до сільського парку. Як оберігав дерева, а які алеї там були!
Сільські аматори сцени не тільки радували виставами односельчан, а й дарували свято і гарний відпочинок для жителів району і області.
Доброю традицією стало в Бубнівці проводити свята врожаю, вшанування ветеранів праці, посвячення в хлібороби. Ці свята зацікавили київських кінодокументалістів. Режисер Олександр Криворчук створив документальний кольоровий фільм «Короваю, наш короваю..». Цей фільм про чудове свято врожаю у Бубнівці обйшов кіноекрани всієї країни. Він був дубльований французькою мовою і демонструвався в Парижі та інших містах у дні візиту у Франції Леоніда Ілліча Брежнєва.
З винятковим успіхом демонструвався в Канаді документальний фільм «Обжинки», знятий також в Бубнівці. Біля сільського Будинку культури красується пам'ятник трудової слави — символ спільної праці робітників і колгоспників. Цей пам'ятник був урочисто відкритий 7 листопада 1977 року. За дорученням активу колгоспу і виконкому сільської ради директор музею М. А. Лепікаш прочитав і заклав у постамент лист-наказ односельцям, який вони прочитають у 2023 році, у соту річницю колгоспу ім. Кірова.
Вміють кіровці відпочивати, вміють трудитися, вміють і покращувати свій побут.
З появою цегельного заводу колгоспники почали споруджувати добротні оселі. Славились в селі будівельники Трач Онуфрій, Ключник Іван, Козік Володимир, Машталір Іван, Ключник Пилип, штукатури — Машталер Клавдія, Новак Розалія, Тюменцева Віра.
За час головування Грищука К. В. було побудовано тваринницький комплекс на 2800 місць худоби, зерносклад на 5000 ц зерна, корівник на 180 корів, побудовано СБК, бібліотеку, спортзал, закуплено телефонну станцію, телефонізовано 50 будинків.
Почалось будівництво доріг з твердим покриттям. В цей час колгосп неодноразово ставав учасником Всесоюзних сільськогосподарських виставок. За високі показники нагороджувався перехідними Вимпелами українського уряду. Лауреатом премії комсомолу став тракторист Балишин В 5 колгоспників було нагороджено орденами і медалями держави за успіхи у праці. Орденом Леніна був нагороджений бригадир тракторної бригади Кушнір М. Г.
Росло і розвивалося село. Але зміни в суспільстві нанесли руйнівний відбиток і на Бубнівку. З 1990 року контроль за колгоспом був відсутній. Почалось розкрадання продукції, майна. За короткий час «нових керівників» господарство не тільки втратило всю худобу, але й всі тваринницькі ферми, був зруйнований тваринницький комплекс, розкрадено колгоспне майно.
Так безславно закінчив своє існування найкращий у минулому колгосп — тричі мільйонер. Колишні трудівники хоча й одержали земельні паї, але обробляти землю не мають чим. Земля, яка колись давала високі врожаї, заросла бур'янами. І лише у 2005 році почала освоюватись орендарем Стадніком М. В. Фірма «Стіомі-Холдінг» обробляє земельні паї трудівників коргоспу ім. Кірова, частину земель селяни обробляють самотужки.
В селі діє церква, якій вже понад 300 років.
На місці колишньої панської садиби залишився старовинний парк. В парку є дерева, які відносяться до Ботанічної пам'ятки, як ось: , , Каштан кінський, .
Село обмиває з трьох боків річка і річка Мшанець, які впадають в річку Південний Буг. Річка Гать відома своєю флорою та фауною.
Бубнівка прекрасна в усі пори року: у тихі травневі дні і в літньому буянні квітів, у золотій круговерті осіннього листя і в зимовій заметілі.
Пишучи твір про своє село, випускниця Телиця Оксана сказала: «Моє рідне село Бубнівка — щедрий промінчик чарівного Поділля… Де б я не була, я завжди буду пам'ятати своє прекрасне село, де я провела безтурботне дитинство, щасливі шкільні роки…»
Незважаючи на економічні труднощі, у бубнівчан залишилося невмируще джерело — пісня, доброзичливість, гумор.
Раніше у СБК проводилися вечори відпочинку, вечори вшанування ветеранів, проводи на пенсію. Організаторами цих заходів були директор СБК Хижинський І. О., завідувачка бібліотеки Крот Л. О., директор народного музею Новак М.І.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1256 осіб, з яких 521 чоловік та 735 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1097 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,91 % |
російська | 2,91 % |
польська | 0,09 % |
Народжені в Бубнівці
Василь Лепикаш (1887 с. Велика Бубнівка, Проскурівського повіту — 1920 Сімферополь) — художник, розстріляний більшовицькими бандами в Сімферополі.
Григорій Лепикаш (Каленик Лисюк) (18 серпня 1889 — † після 1977) — військовий діяч, підприємець, філателіст, видавець, меценат; прапорщик Першого панцерного дивізіону, козак Петроградського відділу Вільного козацтва (з червня 1917), дипломатичний кур'єр уряду УНР в екзилі (1922), отаман Закордонної станиці Українського вільного козацтва на Північну і Південну Америки (1921), директор Українського музею (м. Онтаріо коло м. Лос-Анджелес), голова Українсько-американської фундації (1959—1974), директор американських організацій «Конгрес оф Фрідом» і «Вейк ап Америка»; військові звання — старшина Армії УНР, осавул Вільного козацтва.
Примітки
- Хмельницька обласна військова адміністрація. Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933 років по Хмельницькій області.
- Память народа::Подлинные документы о Второй Мировой войне. pamyat-naroda.ru. Процитовано 11 серпня 2023.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Бубнівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bubnivka Bu bnivka kolishnya nazva Velika Bubnivka selo v Ukrayini u Narkevickij selishnij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1099 osib selo BubnivkaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Narkevicka selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1569Naselennya 1099Plosha 4 67 km Gustota naselennya 235 33 osib km Poshtovij indeks 31235Telefonnij kod 380 3845Geografichni daniGeografichni koordinati 49 32 25 pn sh 26 35 26 sh d 49 54028 pn sh 26 59056 sh d 49 54028 26 59056 Koordinati 49 32 25 pn sh 26 35 26 sh d 49 54028 pn sh 26 59056 sh d 49 54028 26 59056Serednya visota nad rivnem morya 310 mVodojmi MshanecNajblizhcha zaliznichna stanciya NarkevichiMisceva vladaAdresa radi 31260 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Narkevichi vul Nezalezhnosti 2Starosta Kovtun Tetyana LeonidivnaKartaBubnivkaBubnivkaMapa Bubnivka u VikishovishiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2016 Spochatku selo bulo roztashovane na pravomu berezi richki Mshanec yaka protikaye iz zahodu na shid beruchi pochatok pid selom Gajdajki Po ruslu ciyeyi richki utvoreno tri stavki Novobubnivskij Bubnivskij Pustyackij Richka Mshanec vpadaye v Pivdennij Bug protikaye cherez Chornij Ostriv Piznishe z rozvitkom sela lyudi pochali pereselyatisya na livij bereg richki tobto na misce roztashuvannya suchasnogo naselenogo punktu Pro nazvu sela usno peredayutsya legendi Nazva za legendoyuPersha legenda Pid chas tataro mongolskih napadiv u seli na pidvishenomu misci stoyav dozorec yakij spovishav zhiteliv sela pro nablizhennya nebezpeki vibivayuchi u velikij bubon Druga legenda Nevelichke selo roztashovane bulo na pravomu berezi richki Gat a pastuhi zhili na livomu Rankom voni spovishali selyan shob gnali hudobu na pasovisko vibivayuchi u bubon Tretya legenda V seli zhiv najsilnishij yunak na im ya Bubno Koli vorogi napali na ridne selo Bubno smilivo vstupiv u dvobij z vorogom Bagato vorogiv polyaglo zaginuv i Bubno vid tyazhkih ran Uvichnyuyuchi pam yat geroya starozhili nazvali selo jogo im yam Chetverta legenda U nevelichkomu seli zhili horobrij hlopec Bubno i divchina divnoyi krasi Ivka Koli vorogi napali na selo vozhaka vrazila krasa Ivki Hotiv vzyati yiyi v polon chvanlivij yanichar Bubno kinuvsya zahishati kohanu Bij buv nerivnij Vid vazhkih ran pomer Bubno a Ivka kinulas v gliboku richku Na chest virnogo i chistogo kohannya selo nazvali Bubnivka a vlitku richka charuye bilimi liliyami simvolom nizhnogo i virnogo kohannya Os sho napisano pro Bubnivku v knizi Spisok Proskurovshini Bubnivka omivayetsya z pivdennoyi storoni richkoyu Gat z pivnichnoyi i shidnoyi richkoyu Mshanec Bubnivka vinikla z malenkogo hutora yakij nosiv nazvu Lichmani Po dorozi v Chornij Ostriv buli roztashovani sela Vasilkivci i Lozoviki yaki buli zrujnovani mongolo tatarami Zhiteli cih sil pereselilis na hutir Lichmani i tut zasnuvali selo IstoriyaU 1901 roci u Velikij Bubnivci bulo 2750 zhiteliv Pravoslavnih 1823 katolikiv 890 yevreyiv 37 Zhiteli zajmalisya zemlerobstvom tkackim remeslom viroblyali sadovi mebli z lozi dlya yakoyi rinok zbutu buv v Yarmolincyah i Odesi Osoblivo slavilis stilci stoliki etazherki Semenovih Cerkovni zemli prisadibni odna desyatina 1237 sazhniv orni i sinokosi 81 desyatina Bulo 3 pochatkovi shkoli ministerske narodne uchilishe yake isnuvalo z 1874 roku Primishennya ministerskogo narodnogo uchilisha zbereglos do nashih dniv i znahoditsya na teritoriyi suchasnoyi shkoli Os sho notuyetsya u Spravochnoj knige dlya zemledelcev i orendarov Kamenec Podolskij 1903 god st 102 Bubnovka Velikaya Tritelnickoj volosti v 30 i verstah ot uezdnogo goroda prinadlezhit Ivanu Yurevichu Jotko Ekonomika sela rozpodilyalasya tak zemlya panska lis i voda tezh panski Reshta krashoyi zemli nalezhat popovi dyakovi i kurkulevi Rozkishnij palac pana Jotka rozkinuvsya sered chudovogo parku nad stavkom Na okolicyah zhili bidnyaki i serednyaki Silska glitajnya ekspluatuvala bidnotu Lishe neznachna chastina zemli nalezhala bidnyakam i serednyakam ale yaka ce bula zemlya Nerodyuchi visnazheni smuzhki na kruchah i uzgir yah Znachna chastina selyan zhila vprogolod nikoli ne nayidalis i tomu za bezcin pracyuvali na panskih lanah Starij pan Jotko buv lyudinoyu viruyuchoyu Za stavkom znahodilas kaplichka kudi shoranku ishov molitisya pan Do kaplichki vin dobiravsya cherez pidvisnij mist yakij buv nad stavkom Starij pan prosiv shaslivoyi doli dlya svogo sina yakij navchavsya v Peterburzi Molodij Jotko Narkevich na pochatku XX stolittya zakinchuye Peterburzkij universitet za specialnistyu budivelnij inzhener Tam zhe u Peterburzi vin zahopivshis progresivnimi ideyami buv pomichenij u revolyucijnih podiyah 1905 roku Nad Jotkom navisaye zagroza zaslannya do Sibiru Za dopomogoyu druziv zumiv viyihati v Ameriku Neveliki groshi sho mav z soboyu duzhe shvidko zakinchilisya Molodij pan buv na grani vidchayu I tut vin prochitav v gazeti pro konkurs na proekt mosta cherez richku Gudzon Jotko majzhe za kilka tizhniv rozroblyaye proekt bere uchast u konkursi i zajmaye pershe misce Otrimavshi nemali groshi Narkevich she kilka rokiv zhive u SShA Potim povertayetsya na batkivshinu predkiv v Polshu a zgodom diznavshis pro zakrittya jogo spravi priyizhdzhaye na Podillya V Bubnivci pan navodit poryadok v gospodarstvi rozshiryuye jogo i podaye do uryadu prohannya na budivnictvo polustanka na zaliznici bilya jogo mayetku V 1912 roci takij dozvil bulo otrimano Vazhko pracyuvali selyani sil Bubnivka Sergiyivka Yuhimivci Tritelniki na budivnictvi stanciyi I nova stanciya distala nazvu Narkevichi Nevelichka stanciya Narkevichi Volochiskogo rajonu i odin z mostiv cherez Gudzon u Nyu Jorku ditisha nashogo zemlyaka Pan Jotko buv avtorom proektu odnogo z mostiv najbilshogo mista SShA Revolyucijni podiyi 1917 roku dijshli do Bubnivki Nalyakani cimi podiyami Jotki viyizhdzhayut v Polshu Prekrasnij rozkishnij mayetok rozlyucheni bidnyaki peretvorili v sucilnu ruyinu Znishili kaplichku pidvisnij mist U starovinnomu parku zalishilosya misce iz kam yanoyu grudoyu de znahodivsya fontan Vazhke zhittya zlidni Ale vidbulasya revolyuciya i lyudi povirili u svoye krashe majbutnye Dali nastupaye period okupaciyi chervonoyu vladoyu U 1923 roci 9 bidnyackih rodin ob yednalisya v komunu Chervona zirnicya Voni mali 35 ga zemli 7 konej 5 koriv odin plug 3 vozi U comu zh roci v seli buv provedenij pershij subotnik U nomu vzyali uchast chleni tilki sho stvorenoyi komuni Vikonali voni todi neveliku ale vazhlivu robotu vporyadkuvali kolishnij pomishickij park zberigshi jogo vid znishennya Z togo chasu subotniki provodilis regulyarno U veresni 1928 roku v seli vidkrilasya Bubnivska semirichka Do cogo v seli pracyuvala pochatkova shkola Za pidrahunkami pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv u seli postrazhdala 81 osoba U 1934 roci vidbuvsya pershij vipusk Bubnivskoyi semirichki Zakinchili shkolu 28 uchniv z nih oderzhali vishu i serednyu osvitu 10 uchniv Bohonovska Mariya Bohonovskij Vasil vishu medichnu Kutasevich Mariya Chorna Nadiya pedagogichnu V cej chas direktorom shkoli buv Mizenko Leonid Ivanovich yakij zaginuv na frontah vijni zavuchem shkoli pracyuvav Ivan Mitrofanovich Martinenko U 1934 roci komunu Chervona zirnicya bulo perejmenovano na kolgosp imeni Kirova Piznishe u 1947 roci buv v seli sporudzhenij pam yatnik Sergiyu Mironovichu Kirovu Krasuvalas robota skulptora Ye Cheslavskogo na centralnij vulici sela yaka nosit im ya S M Kirova do pidpisannya ZU Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki Tut yak i bilya inshih pam yatnikiv shelestyat dereva bilya pidnizhzhya bagato kvitiv Kolgospniki viryachi chervonim u krashe zhittya ne zhaliyut sili chasu shob peretvoriti nashe selo u rozkishnij kraj Viroshuyut derzhavi hlib cukor Svoyimi pokaznikami v praci primnozhuyut slavu kolgospu Nastav chornij 1937 rik yakij zabrav zhittya 60 ti gromadyan sela Nezvazhayuchi na stan v krayini bubnivchani zavzyato trudyatsya tverdo viryachi u svitlij zavtrashnij den Ale mirne shaslive zhittya bulo perervano strashnim slovom Vijna Majzhe 400 odnoselchan pishli boroniti ridnu Vitchiznu 175 z nih ne povernulisya z dorig vijni viddali najdorozhche svoye zhittya za mirne nebo Vitchizni za svoye selo za usmishku ditej Vdyachni nashadki pobuduvali pam yatnik zagiblim Bratska mogila rad voyiniv Zhitel sela Bubnivka Petro Gucal kazhe Mij batko zaginuv u 1944 roci vizvolyayuchi ridnu Vitchiznu Ce pam yatnik moyemu batkovi i jogo druzyam batkam moyih odnolitkiv Mama virostila nas chotiroh ditej i zavzhdi prinosila na ce svyate misce pershi narcisi Shob kolosilisya nashi lani shob shumili sadi ridnogo Podillya shob zavzhdi dzvenili shaslivi golosi nashih ditej za vse ce viddali zhittya ti chiyi imena vikarbuvano na granitnih plitah Choloviki i starshi sini pishli boroniti Vitchiznu a v tilu pracyuvali yih druzhini i diti Vsi pracyuvali pid gaslom Vse dlya frontu vse dlya peremogi U trivozi i strahu zhilo selo shodnya viklikali molodih lyudej do silradi ogoloshuyuchi pro primusovi roboti do Nimechchini 50 yunakiv i divchat bulo vidpravleno na primusovi roboti Shistnadcyatirichnimi buli vidpravleni do Nimechchini Borshevska Ganna Lyudvigivna i Mashtaler Franya Francivna Semenova Tetyana zgaduye pro vazhku pracyu na zavodi yak rvalosya serce za ridnimi yak radisno dobiralisya do ridnih domivok Koli potyag zupinivsya na stanciyi Narkevichi ya 5 kilometriv bigla do ridnogo sela ne perevodyachi duhu Nikoli ne zabudu yak 5 rokiv viddala vazhkij roboti na fashistiv u misti Berlini na mehanichnomu zavodi ne zabuti radisnoyi zustrichi z batkami z ridnoyu zemleyu ya zh u batkiv bula odinochkoyu zgaduye Galina Lyudvikivna Borshevska Pam yatnij znak na chest voyiniv odnoselchan U 1944 roci vazhki krovoprolitni boyi pochinalisya u navkolishnih selah Yuhimivcyah Dzelencyah Poranenih bijciv privozili u polovij gospital sho znahodivsya u silskomu klubi Desyatki kolgospnikiv dopomagali poranenim bijcyam a silski divchata Lisyuk Ganna Ivanivna Vinnichuk Ganna Adamivna dobrovilno pishli doglyadati poranenih Visimdesyatipyatirichna silska akusherka Mariya Yulianivna Furman iz slozami na ochah zgaduye sho u gospitali lezhav visimnadcyatirichnij boyec Ribachuk Sergij yakij buv vazhko poranenij u zhivit Yunak duzhe hotiv zhiti i posherhlimi vustami prosiv Sestrichko pishi Zhiti hochu Vid vazhkih ran vin pomer Spochatku bijciv horonili v samomu seli na timchasovih miscyah zahoronennya V dzhereli zgaduyutsya taki miscya zahoronen yak po dorozi na vokzal bilya shkoli mogila 1 ryad 1 j ta bilya cerkvi Piznishe vsi buli perepohovani v bratskij mogili v miscevomu parku U comu budinku v roki vijni znahodivsya vijskovij gospital Peresuvnij shpital pishov za frontom Pishli z poranenimi i bubnivski divchata yak yih teper nazivayut bubnivski zhuravki Ganna Ivanivna i Ganna Adamivna zhivut teper u seli i chasto rozpovidayut pro ci strashni roki Voni vidchuvayut turbotu z boku derzhavi yim pidvisheno pensiyu na svyato Peremogi voni shorichno oderzhuyut dopomogu Okrasoyu sela Bubnivka ye silskij park Tut pid shatrom stolitnih derev buli pohovani u berezni 1944 roku 76 voyiniv pobratimiv yaki polyagli v boyah za vizvolennya Bubnivki i susidnih sil Bratska mogila stala svyashennim miscem dlya zhiteliv sela Selo bulo vizvoleno 1944 roku Navesni 1967 roku v Bubnivci vstanovili pam yatnik geroyam vizvolitelyam Na visokomu postamenti muzhnya postat soldata yakij u skorbotnomu movchanni shiliv golovu nad bratskoyu mogiloyu nibi daye klyatvu na virnist ridnij Vitchizni Stoyit u parku pam yatnik vichnoyi slavi na yakomu zolotimi literami vikarbuvano 76 imen rosiyan i ukrayinciv virmen i bilorusiv dagestanciv i kazahiv turkmeniv i gruziniv yaki viddali zhittya za imperski ambiciyi Stalina Ci sini stali ridnimi nam a yihni materi nashimi materyami Syudi nikoli ne zarostaye stezhka Syudi prihodyat diti onuki batki i materi shob poklasti svizhi kviti i shilivshi golovu hvilinoyu movchannya vshanuvati yih pam yat Selo bulo vizvoleno ale lyudi zhili u trivozi i chekanni dovgozhdanoyi peremogi U kozhnij hati buli na frontovih dorogah dorogi lyudi Nathnenna pracya vira v peremogu os chim zhili lyudi u seli Os yak zgaduye 78 richnij veteran praci Feodosij Andrijovich Slobodyan 16 richnim hlopcem ya na klini rihliv buryaki zhinki yih prorivali Raptom bachu iz sela nablizhayetsya vershnik Vin yide na duzhe velikij shvidkosti Pid yihavshi do zhinok vin shos yim kazhe ti kidayut sapki Hto plache hto zaklavshi ruki za golovu smiyetsya Galas velikij Ya zupinyayu agregat i chuyu Peremoga Peremoga Za pivnichnoyu okoliceyu Bubnivki bilya shose na svitanku 5 bereznya 1944 roku pershi pidrozdili nastupayuchoyi 51 yi gvardijskoyi tankovoyi Fastivskoyi Chervonoprapornoyi ordeniv Suvorova Kutuzova ta Bogdana Hmelnickogo brigadi atakuvali gitlerivciv Same tam i virisheno bulo nasipati kurgan i vstanoviti na nomu obelisk Cikavo sho obelisk proslavlyaye 53 yu gvardijsku tankovu Fastivsku ordena Lenina Chervonoprapornu ordeniv Suvorova ta Bogdana Hmelnickogo brigadu yaka zgidno zhurnalu bojovih dij brigadi zahodila v Bubnivku vzhe nastupnogo dnya 6 bereznya 1944 roku Proekt rozrobiv i peredav odnoselcyam molodij inzhener Georgij Lepikash Kurgan Slavi simvol vsenarodnoyi pam yati pro doblest i muzhnist radyanskih voyiniv stvoryuvavsya z nebuvalim pidnesennyam Trudilisya tut vsi bez vinyatku bubnivchani Voni privozili zemlyu buduvali pid yiznu dorogu sadili dereva Yih priklad nasliduvali zhiteli navkolishnih sil Novolenska Sergiyivki Pahutinec A nezabarom v Bubnivku pochali prihoditi posilki iz zemleyu z mist geroyiv 53 ya tankova brigada bula sformovana v roki vijni z chisla dobrovolciv robitnikiv Ashinskogo metalurgijnogo zavodu Chelyabinskoyi oblasti Direktor muzeyu Lepikash M A napisav uralcyam pro bubnivskij Kurgan Slavi Metalurgi odrazu zh vidguknulisya Voni vigotovili z nerzhaviyuchoyi stali i privezli v Bubnivku p yatikutnu zirku memorialnu plitu i siluet tanka T 34 yaki bulo vstanovleni na obelisku uchnyami Volinskogo tehnichnogo uchilisha Bilya pidnizhzhya Kurganu Slavi rostut dereva i kviti Sered nih vidilyayetsya verba i bereza simvoli vichnoyi skorboti ukrayinskogo i rosijskogo narodiv i pam yati pro bojovi podvigi svoyih legendarnih siniv Pam yatnik bulo vstanovleno na chest 30 richchya Peremogi U Bubnivci zasluzheno gordyatsya svoyim narodnim muzeyem dveri yakogo gostinno vidchineni dlya trudyashih sela i yih gostej Laskavo prosimo promovlyaye napis bilya vhodu v muzej A v seredini na vidnomu misci zaklik slavnogo sina chehoslovackogo narodu Yu Fuchika Terpelivo zbirajte svidchennya pro tih hto polig za sebe i za vas Prijde den koli ninishnye stane minulim koli govoritimut pro Velikij chas i bezimennih geroyiv yaki tvorili istoriyu Kozhnij hto buv virnij majbutnomu i vmer za te shob vono bulo prekrasnim podibne do statuyi visichenoyi z kamenyu 1 zhovtnya 1967 roku vidkrilisya dveri pershogo silskogo muzeyu u Volochiskomu rajoni Direktor muzeyu Lepikash M A govoriv sho stvorennya muzeyu ce neobhidnist mi povinni vihovuvati v molodi lyubov do sela do prostih i skromnih odnoselchan yaki buduyut nove zhittya Veterani povinni naochno pokazuvati minule i suchasne istoriyu svogo minulogo rozkrivati perspektivi majbutnogo U 1976 roci muzeyu prisvoyeno zvannya Narodnij Nini v muzeyi ponad 3000 eksponativ i dokumentiv Ce plid bagatorichnoyi klopitkoyi roboti Bagato cinnih eksponativ peredali muzeyu zhiteli sela Leningradec Kamelij Konarskij peredav muzeyu svij tankosholom i obmundiruvannya u yakomu zakinchiv vijnu uchasnik boyiv Pavlo Terentyuk posichenij oskolkami kazanok Bagato podarunkiv i eksponativ nadislali muzeyu robitniki Chelyabinskogo metalurgijnogo zavodu nabir uralskih samocvitiv midni chekanki Volgogradci peredali shkatulku iz zemleyu i maket pam yatnika geroyiv Stalingradskoyi bitvi Ekspoziciya muzeyu skladayetsya z dev yati rozdiliv Vid minulogo do sogodennya V kimnati Bojovoyi Slavi chasto provodyatsya ekskursiyi vechori zustrichi vihovni godini dlya shkolyariv Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni vazhko zhilosya selyanam ale lyudi ne zhaliyuchi svoyih sil i chasu zagoyuvali rani na ridnij zemli A yih bulo bagato Splyundrovana zemlya chekala silnih ruk zrujnovani budinki tvarinnickih ferm Potribno bulo vse vidnoviti U 1948 roci golovoyu kolgospu buv obranij Vasil Ivanovich Melnik kolishnij frontovik Ocholyuvanij nim kolektiv vnis zmini u zhittya Pobuduvali cegelnij ceh vipalyuvali ceglu pochali buduvati tvarinnicki fermi zrostaye pogoliv ya hudobi U 1950 roci do Bubnivskogo kolgospu priyednali she tri sela Novolensk Nova Bubnivka i Sergiyivka Zbilshilis zemelni ugiddya Ornoyi zemli stalo do 4200 gektariv Nathnenno trudyatsya chleni kolgospu Kolgosp staye pershim u Chornomu Ostrovi miljonerom po groshovih dohodah U cej period bulo provedeno radiofikaciyu sela U 1957 roci golovoyu kolgospu buv obranij Mojseyev Volodimir Lukich agronom z vishoyu osvitoyu yakij do cogo pracyuvav v Yuhimoveckij MTS Z prihodom novogo golovi pochalos v kolgospi ekonomichne pidnesennya a takozh posilivsya socialnij rozvitok nashih sil Bulo pobudovano cegelnij zavod nasinnyevij sklad avtogarazh majsternyu po remontu traktoriv budinok tvarinnika hlibopekarnyu A yakoyu radistyu stalo vidkrittya mlina u 1962 roci Yakist boroshna slavilasya daleko za mezhami rajonu Melnik Kushnir Ivan Luk yanovich rozpovidaye sho do mlina z yizhdzhalisya lyudi iz Dzelenec Shmirok Tritelnikiv Kupelya inshih sil A bubnivskij hlib iz hlibopekarni zavozili u magazini susidnih sil A yaki duhmyani zapashni korovayi pekli bubnivski korovajnici Yashkina Yevdokiya Kupchik Galina Mashtalir Anastasiya U 1965 1970 rokah bula pobudovana dvopoverhova shkola na 500 misc za koshti kolgospu Do 1917 roku v seli buli lishe cerkovno prihodska shkola i dvoklasne ministerske uchilishe de navchalos dva desyatka ditej iz bagatih rodin Piznishe bulla semirichka a z 1970 roku serednya shkola V rizni roki direktorami shkoli pracyuvali K D Gora E A Opalyanchuk Z D Kucher A Ya Repetovska D P Yegorov M S Mikolyuk V I Lopatinskij Teper ocholyuye pedagogichnij kolektiv Kalinyuk G V Zi shkilnih stin vijshli prekrasni lyudi pidpolkovniki vnutrishnih sprav Bondar V I BondarI I pidpolkovnik vikladach Dnipropetrovskogo zaliznichnogo institutu Kramar I Ye likar Zhiganov M I yurist Kupchik O I golovnij buhgalter zavodu Novator m Hmelnickij Bohonovska M I kapitani korabliv Steckij V I Terpyak O V vchiteli Barabash N B Sandurska V Ye vikladach Kiyivskogo universitetu Vrublevskij V F Kozak T V golovnij buhgalter Agrosoyuz Savchuk O Ye vikladach informatiki v instituti ekonomiki ta bagato inshih V klasi de navchavsya Oleg znahoditsya kutochok tam zberigayutsya listi fotografiyi kolishnogo vipusknika U shkoli provodyatsya zustrichi z matir yu Olega Lidiyeyu Kindrativnoyu urochisti linijki zustrichi z voyinami internacionalistami Na vijnu v Afganistani bulo zabrano 12 yunakiv U silskomu narodnomu muzeyi ye takozh kutochok prisvyachenij uchasnikam Afganskoyi vijni V Bubnivskij shkoli pid kerivnictvom hudozhnogo kerivnika SBK buv stvorenij uchnivskij hor Yuni horisti neodnorazovo stavali peremozhcyami u rajonnih i oblasnih oglyadah hudozhnoyi samodiyalnosti Veliku robotu provodila vchitel muziki Yashuk S V Slava pro Bubnivku jshla po vsij Hmelnickij oblasti Z kozhnim rokom roste dobrobut kolgospnikiv voni prikladayut vsih sil shob rozkvitalo yih selo Vidbuvayetsya pripliv molodih specialistiv U selo priyizhdzhaye golovnij agronom Rudenko L I golovnij zootehnik Sultan V N Brigadirami rilnichih brigad pracyuvali Klyuchnik F I Kushnir M G Tovarnickij B I Z 1 gektara cukrovih buryakiv viroshuvali po 600 centneriv Za uspishnu robotu buli nagorodzheni ordenami Trudovogo Chervonogo prapora Melnik V I Mojseyev V L Linchevskij I S Kramar A F Dobivalisya garnih prirostiv hudobi tvarinniki portreti yakih krasuvalisya na rajonnih i oblasnih Doshkah Poshani Ivanicka Nina Kramar Galina Ivasyuk Lidiya Yashuk Lyudmila Orzhihivska Rayisa Vidgodivelnicya tvarinnickoyi fermi Nina Ivanivna Kalinyuk za visoki pokazniki u praci bula uchasnikom Vistavki narodnogo gospodarstva v Moskvi Plodi svoyeyi praci bachili bubnivchani bo selo krashalo i zhili lyudi v dostatku Ale voni vmili ne tilki pracyuvati Vmili lyudi i vidpochivati vmili spivati garno provoditi svoye dozvillya Vechori vidpochinku vechori provodiv hlopciv v armiyu odni z pershih proveli vshanuvannya soldatskih vdiv Vse ce stalo dobroyu tradiciyeyu kirovciv Zaviduvach silskogo budinku kulturi Kalinyuk V D organizuvav dramatichnij gurtok buv aktivnim jogo uchasnikom Klub i silskij park buli golovnimi v jogo zhitti Tozh z gordistyu zgaduyut odnoselchani dbajlive vidnoshennya Volodimira Dmitrovicha do silskogo parku Yak oberigav dereva a yaki aleyi tam buli Silski amatori sceni ne tilki raduvali vistavami odnoselchan a j daruvali svyato i garnij vidpochinok dlya zhiteliv rajonu i oblasti Dobroyu tradiciyeyu stalo v Bubnivci provoditi svyata vrozhayu vshanuvannya veteraniv praci posvyachennya v hliborobi Ci svyata zacikavili kiyivskih kinodokumentalistiv Rezhiser Oleksandr Krivorchuk stvoriv dokumentalnij kolorovij film Korovayu nash korovayu Cej film pro chudove svyato vrozhayu u Bubnivci objshov kinoekrani vsiyeyi krayini Vin buv dublovanij francuzkoyu movoyu i demonstruvavsya v Parizhi ta inshih mistah u dni vizitu u Franciyi Leonida Illicha Brezhnyeva Z vinyatkovim uspihom demonstruvavsya v Kanadi dokumentalnij film Obzhinki znyatij takozh v Bubnivci Bilya silskogo Budinku kulturi krasuyetsya pam yatnik trudovoyi slavi simvol spilnoyi praci robitnikiv i kolgospnikiv Cej pam yatnik buv urochisto vidkritij 7 listopada 1977 roku Za doruchennyam aktivu kolgospu i vikonkomu silskoyi radi direktor muzeyu M A Lepikash prochitav i zaklav u postament list nakaz odnoselcyam yakij voni prochitayut u 2023 roci u sotu richnicyu kolgospu im Kirova Vmiyut kirovci vidpochivati vmiyut truditisya vmiyut i pokrashuvati svij pobut Z poyavoyu cegelnogo zavodu kolgospniki pochali sporudzhuvati dobrotni oseli Slavilis v seli budivelniki Trach Onufrij Klyuchnik Ivan Kozik Volodimir Mashtalir Ivan Klyuchnik Pilip shtukaturi Mashtaler Klavdiya Novak Rozaliya Tyumenceva Vira Za chas golovuvannya Grishuka K V bulo pobudovano tvarinnickij kompleks na 2800 misc hudobi zernosklad na 5000 c zerna korivnik na 180 koriv pobudovano SBK biblioteku sportzal zakupleno telefonnu stanciyu telefonizovano 50 budinkiv Pochalos budivnictvo dorig z tverdim pokrittyam V cej chas kolgosp neodnorazovo stavav uchasnikom Vsesoyuznih silskogospodarskih vistavok Za visoki pokazniki nagorodzhuvavsya perehidnimi Vimpelami ukrayinskogo uryadu Laureatom premiyi komsomolu stav traktorist Balishin V 5 kolgospnikiv bulo nagorodzheno ordenami i medalyami derzhavi za uspihi u praci Ordenom Lenina buv nagorodzhenij brigadir traktornoyi brigadi Kushnir M G Roslo i rozvivalosya selo Ale zmini v suspilstvi nanesli rujnivnij vidbitok i na Bubnivku Z 1990 roku kontrol za kolgospom buv vidsutnij Pochalos rozkradannya produkciyi majna Za korotkij chas novih kerivnikiv gospodarstvo ne tilki vtratilo vsyu hudobu ale j vsi tvarinnicki fermi buv zrujnovanij tvarinnickij kompleks rozkradeno kolgospne majno Tak bezslavno zakinchiv svoye isnuvannya najkrashij u minulomu kolgosp trichi miljoner Kolishni trudivniki hocha j oderzhali zemelni payi ale obroblyati zemlyu ne mayut chim Zemlya yaka kolis davala visoki vrozhayi zarosla bur yanami I lishe u 2005 roci pochala osvoyuvatis orendarem Stadnikom M V Firma Stiomi Holding obroblyaye zemelni payi trudivnikiv korgospu im Kirova chastinu zemel selyani obroblyayut samotuzhki V seli diye cerkva yakij vzhe ponad 300 rokiv Na misci kolishnoyi panskoyi sadibi zalishivsya starovinnij park V parku ye dereva yaki vidnosyatsya do Botanichnoyi pam yatki yak os Kashtan kinskij Selo obmivaye z troh bokiv richka i richka Mshanec yaki vpadayut v richku Pivdennij Bug Richka Gat vidoma svoyeyu floroyu ta faunoyu Bubnivka prekrasna v usi pori roku u tihi travnevi dni i v litnomu buyanni kvitiv u zolotij krugoverti osinnogo listya i v zimovij zametili Pishuchi tvir pro svoye selo vipusknicya Telicya Oksana skazala Moye ridne selo Bubnivka shedrij prominchik charivnogo Podillya De b ya ne bula ya zavzhdi budu pam yatati svoye prekrasne selo de ya provela bezturbotne ditinstvo shaslivi shkilni roki Nezvazhayuchi na ekonomichni trudnoshi u bubnivchan zalishilosya nevmirushe dzherelo pisnya dobrozichlivist gumor Ranishe u SBK provodilisya vechori vidpochinku vechori vshanuvannya veteraniv provodi na pensiyu Organizatorami cih zahodiv buli direktor SBK Hizhinskij I O zaviduvachka biblioteki Krot L O direktor narodnogo muzeyu Novak M I NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1256 osib z yakih 521 cholovik ta 735 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1097 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 96 91 rosijska 2 91 polska 0 09 Narodzheni v BubnivciVasil Lepikash 1887 s Velika Bubnivka Proskurivskogo povitu 1920 Simferopol hudozhnik rozstrilyanij bilshovickimi bandami v Simferopoli Grigorij Lepikash Kalenik Lisyuk 18 serpnya 1889 18890818 pislya 1977 vijskovij diyach pidpriyemec filatelist vidavec mecenat praporshik Pershogo pancernogo divizionu kozak Petrogradskogo viddilu Vilnogo kozactva z chervnya 1917 diplomatichnij kur yer uryadu UNR v ekzili 1922 otaman Zakordonnoyi stanici Ukrayinskogo vilnogo kozactva na Pivnichnu i Pivdennu Ameriki 1921 direktor Ukrayinskogo muzeyu m Ontario kolo m Los Andzheles golova Ukrayinsko amerikanskoyi fundaciyi 1959 1974 direktor amerikanskih organizacij Kongres of Fridom i Vejk ap Amerika vijskovi zvannya starshina Armiyi UNR osavul Vilnogo kozactva PrimitkiHmelnicka oblasna vijskova administraciya Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 rokiv po Hmelnickij oblasti Pamyat naroda Podlinnye dokumenty o Vtoroj Mirovoj vojne pamyat naroda ru Procitovano 11 serpnya 2023 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Bubnivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine