Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варвара Дмитрівна Бубнова (нар. 15 травня 1886, Санкт-Петербург — 28 березня 1983, Санкт-Петербург) — російська художниця, педагог, мистецтвознавець.
| Бубнова Варвара Дмитрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 17 травня 1886[1] Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Смерть | 28 березня 1983[2][3][1] (96 років) | |||
| Ленінград, РРФСР, СРСР | ||||
| Поховання | Сухумі | |||
| Країна |  Російська імперія Російська СФРР Японія СРСР | |||
| Релігія | православна церква | |||
| Діяльність | художниця, графікеса, вчителька, критикиня | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Брати, сестри | d | |||
| | ||||
 Бубнова Варвара Дмитрівна у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася Варвара Бубнова 17 травня 1886 року в Санкт-Петербурзі. Можна сказати, що вже за фактом народження вона не була звичайнісінькою дівчинкою, так як її мати, Ганна Миколаївна, походила з відомого дворянського роду Вульфів, колись дружньому близького О. С. Пушкіну. Ганна Миколаївна, велика шанувальниця мистецтв, мала сильний характер і була людиною обдарованою, яка зуміла створити в будинку атмосферу, наповнену музикою, поезією, живописом.
У Варвари було дві сестри — старша Марія і молодша Ганна. Діти росли в маєтку Бернове Тверської губернії, де колись бував великий поет, автор «Мідного вершника» і «Євгенія Онєгіна».
З великою часткою ймовірності можна припустити, що як вплив батьків, так навколишнє оточення сприяли тому, що в дітях рано розвинулися закладені від народження здібності — Марія стала піаністкою, Ганна — скрипалем, а Варвара віддала перевагу образотворчому мистецтву. Спочатку вона навчалася в Художній школі Товариства заохочення мистецтв, а в 1914 році успішно закінчила Петербурзьку академію мистецтв.
Під час навчання в Академії мистецтв Варвара Дмитрівна вийшла заміж за Вольдемара Матвейса (13.10.1877 — 16.05.1914), художника і теоретика мистецтва. Він чинив на дружину певний вплив і допомагав формуванню її неординарної особистості і розвитку різних талантів.
Творчість
З ранніх років Варвара, як губка, вбирала все нове і незвичайне. Тому не дивно, що допитлива панянка досить рано захопилася модним в ту пору авангардним мистецтвом. Вона влилася до лав товариства художників «Союз молоді» та перевела з французького знаменитий «Маніфест футуризму».
На виставках живопису початку 20 століття, де виставлялися члени різних груп і об'єднань (в тому числі «Бубновий валет» (1910 р.) і «Віслючий хвіст» (1912 р.)), ім'я Варвари Бубнової сусідувало з такими гучними прізвищами, як Д. Бурлюк, В. Маяковський, К. Малевич, Н. Гончарова, М. Ларіонов, П. Філонов, В. Татлін і ін.
Але новаторськими і радикальними напрямками інтереси Варвари Бубнової не обмежувалися.
У 1913 вона разом з чоловіком зробила вояж по етнографічним музеям Західної Європи, а в 1915 році закінчила Петербурзький археологічний інститут. У сфері її уваги опинилися давньоруська культура, мистецтво північних народів, пам'ятки давніх цивілізацій (в тому числі Африки), російський іконопис і багато іншого.
Після раптової смерті чоловіка в 1914 році Варвара Дмитрівна підготувала до видання його книгу «Мистецтво негрів», а також співпрацювала з друкованими виданнями, близько п'яти років пропрацювала науковим співробітником в Державному історичному музеї в Москві і одночасно — в Інституті художньої культури. А ще виставляла свої картини і ліногравюри.
Країна, де сходить сонце
У 1922 році життя Варвари Дмитрівни зробила несподіваний зигзаг. Разом з матір'ю вона відбула до Японії, щоб відвідати сестру Анну Бубнову-Оно, яка вийшла заміж за японця і влаштувалася з новою сім'єю в далекій країні.
Їхала молода жінка з ентузіазмом — вона хотіла не тільки побачити сестру, але й ознайомитися з древньою і такою незвичайною культурою «країни Сонця що сходить». Але їй і в голову не приходило, що подорож, яка мала тривати не більше двох років, розтягнеться майже на чотири десятиліття.
Але спочатку все складалося чудово. Прибули в Японію мати і дочка Бубнови на початку літа. І діяльна Варвара Дмитрівна тут же знайшла, чим зайнятися. По-перше, вона малювала. І вже у вересні їй було що показати на виставці авангардистів, що проходила в Токіо. По-друге, вона поступила в художньо-прикладне училище і стала вивчати традиційне японське мистецтво — друковану гравюру.
Чим би Варвара Бубнова не займалася, все вона робила ґрунтовно й майстерно. Напевно, саме про таких людей кажуть, що те, до чого вони торкаються, перетворюється в золото. Так вийшло і з гравюрами. Незвичайно швидко освоївши ази, а потім випробувавши різні техніки друку, кольору і фарби, молода жінка зосередилася на літографії (як різновиду друкованої графіки) і вибрала оптимальний на її погляд чорно-біле зображення.
При цьому вона знайшла власні прийоми роботи і виробила оригінальний стиль письма, за що і була пізніше визнана кращим літографом Японії. Фахівці вважали, що її роботи відрізняють високий професіоналізм, авторська техніка і «нежіноча» манера виконання, а також свіжість сприйняття, поетичність і енергійність зображення.
Ще одним творчим захопленням художниці став японський живопис тушшю (суйбоку-га). Варвара Бубнова відзначала, що в цьому напрямку мистецтва надзвичайно гармонійно поєднуються висока духовність і мудра простота, велика порожнеча фону, яка створює легкість неба і мрячну даль, і чорні плями зображених речей.
Перша персональна виставка художніх робіт Варвари-сан пройшла в Японії в 1932 році. І у її творчості відразу з'явилося безліч шанувальників і послідовників. Японцям було цікаво, як іноземка бачить і зображує їх країну. При цьому вони визнавали мистецтво Варвари Бубнової самобутнім та справжнім, а не спробою підробитися під чужу для неї екзотику. Завдяки цьому її з розпростертими обіймами прийняли в різні художні об'єднання (Японську асоціацію гравюри, Інститут японської гравюри, Товариство вітчизняного живопису та ін.) і навіть включали до складу виставкових журі.
Але і цього невтомної Варварі Дмитрівні здавалося мало. Вона вважала своїм обов'язком познайомити японців з російською культурою, тому писала статті про російське мистецтво для енциклопедій і довідників, займалася перекладацькою діяльністю, викладала російську мову і літературу в різних навчальних закладах і виростила кілька поколінь русистів. Саме учні Бубнової надалі перекладали кращі зразки російської і радянської літератури на японську мову, і, що характерно, їх переклади визнані кращими. Так що не дивно, що Варвару Дмитрівну до сих пір звуть в Японії учителем (сен-сеєм).
Завдяки Бубнової в Японії вийшли книги О. С. Пушкіна, Ф. М. Достоєвського, М. В. Гоголя, Л. М. Толстого, а до багатьох з них вона власноруч зробила ілюстрації.
Але не варто думати, що життя Варвари Дмитрівни складалося легко і просто. Разом з японським народом вона пережила сумно знаменитий землетрус 1923 року, тяготи Другої світової війни, американські бомбардування і багато іншого. Були не раз зруйновані її будинок і майстерня, загинули майже всі роботи, зроблені за довгі роки творчості…
Чоловік Варвари Дмитрівни Володимир Головщіков (1897—1947), з яким вона зв'язала свою долю в Японії в 1927 році, був визнаний ворогом радянської влади. В 1936 р. після «Путчу молодих офіцерів», японська влада на деякий час додала їх до списку «небажаних іноземців».
Пізніше необґрунтовані підозри були відкинуті, а за внесок у розвиток міжнародних культурних зв'язків і за заслуги в галузі вивчення в Японії російської мови і літератури Варвару Бубнову нагородили японським орденом Дорогоцінної Корони четвертого ступеня.
В кінці 2-ї світової війни Уряд Японії переселив сім'ю Бубнової з Токіо в гірське селище Каруїдзава. Швидше за все, це врятувало їй життя — будинок в Токіо і все їхнє майно, включаючи бібліотеку і літографії, загинули в результаті бомбардування.
Повернення на батьківщину
У Радянський Союз вона повернулася в 1958 році у віці 72 років. Оселилася в Сухумі у сестри Марії та тут же почала знайомити співгромадян з величезним культурним багажем, який привезла з Країни сонця, що сходить. Варвара Дмитрівна вважала, що просто зобов'язана ділитися «скарбами і віддавати знання».
Авторству В.Д Бубнової належить безліч творів — пейзажі, побутові замальовки, портрети, натюрморти, які вона виконувала аквареллю, гуашшю, темперою, пастеллю, маслом, олівцем. Варвара Дмитрівна писала про себе: «Навіть в старості живопис і літературна праця дають радість. Коли любиш свою роботу і любиш людей, жити цікаво, звідси народжується оптимізм».
За її життя було влаштовано 20 персональних виставок (в тому числі шість у Японії — дві в 1932, в 1938, 1948, 1954, 1958).
Творчість Бубнової знають і цінують не тільки в Росії і Японії, але і в США, Франції та інших країнах. Її літографії дуже вплинули на розвиток японської гравюри в 20-му столітті, але при цьому не можна не відзначити очевидний вплив японської культури і мистецтва на творчість російської художниці. Японськими в її роботах стали не тільки пейзажі і люди, але розуміння і тлумачення простору, будова композиції, сприйняття кольору.
Померла Варвара Дмитрівна Бубнова 28 березня 1983 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург), трохи не доживши до 97 років. Але, згідно з її заповітом, була похована в Сухумі на Михайлівському кладовищі.
Галерея
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- RKDartists
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
| Ця стаття не містить . (січень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varvara Dmitrivna Bubnova nar 15 travnya 1886 18860515 Sankt Peterburg 28 bereznya 1983 Sankt Peterburg rosijska hudozhnicya pedagog mistectvoznavec Bubnova Varvara DmitrivnaNarodzhennya17 travnya 1886 1886 05 17 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert28 bereznya 1983 1983 03 28 2 3 1 96 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannyaSuhumiKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR Yaponiya SRSRReligiyapravoslavna cerkvaDiyalnisthudozhnicya grafikesa vchitelka kritikinyaU shlyubi zdBrati sestrid Bubnova Varvara Dmitrivna u VikishovishiBiografiyaNarodilasya Varvara Bubnova 17 travnya 1886 roku v Sankt Peterburzi Mozhna skazati sho vzhe za faktom narodzhennya vona ne bula zvichajnisinkoyu divchinkoyu tak yak yiyi mati Ganna Mikolayivna pohodila z vidomogo dvoryanskogo rodu Vulfiv kolis druzhnomu blizkogo O S Pushkinu Ganna Mikolayivna velika shanuvalnicya mistectv mala silnij harakter i bula lyudinoyu obdarovanoyu yaka zumila stvoriti v budinku atmosferu napovnenu muzikoyu poeziyeyu zhivopisom U Varvari bulo dvi sestri starsha Mariya i molodsha Ganna Diti rosli v mayetku Bernove Tverskoyi guberniyi de kolis buvav velikij poet avtor Midnogo vershnika i Yevgeniya Onyegina Z velikoyu chastkoyu jmovirnosti mozhna pripustiti sho yak vpliv batkiv tak navkolishnye otochennya spriyali tomu sho v dityah rano rozvinulisya zakladeni vid narodzhennya zdibnosti Mariya stala pianistkoyu Ganna skripalem a Varvara viddala perevagu obrazotvorchomu mistectvu Spochatku vona navchalasya v Hudozhnij shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv a v 1914 roci uspishno zakinchila Peterburzku akademiyu mistectv Pid chas navchannya v Akademiyi mistectv Varvara Dmitrivna vijshla zamizh za Voldemara Matvejsa 13 10 1877 16 05 1914 hudozhnika i teoretika mistectva Vin chiniv na druzhinu pevnij vpliv i dopomagav formuvannyu yiyi neordinarnoyi osobistosti i rozvitku riznih talantiv TvorchistZ rannih rokiv Varvara yak gubka vbirala vse nove i nezvichajne Tomu ne divno sho dopitliva panyanka dosit rano zahopilasya modnim v tu poru avangardnim mistectvom Vona vlilasya do lav tovaristva hudozhnikiv Soyuz molodi ta perevela z francuzkogo znamenitij Manifest futurizmu Na vistavkah zhivopisu pochatku 20 stolittya de vistavlyalisya chleni riznih grup i ob yednan v tomu chisli Bubnovij valet 1910 r i Vislyuchij hvist 1912 r im ya Varvari Bubnovoyi susiduvalo z takimi guchnimi prizvishami yak D Burlyuk V Mayakovskij K Malevich N Goncharova M Larionov P Filonov V Tatlin i in Ale novatorskimi i radikalnimi napryamkami interesi Varvari Bubnovoyi ne obmezhuvalisya U 1913 vona razom z cholovikom zrobila voyazh po etnografichnim muzeyam Zahidnoyi Yevropi a v 1915 roci zakinchila Peterburzkij arheologichnij institut U sferi yiyi uvagi opinilisya davnoruska kultura mistectvo pivnichnih narodiv pam yatki davnih civilizacij v tomu chisli Afriki rosijskij ikonopis i bagato inshogo Pislya raptovoyi smerti cholovika v 1914 roci Varvara Dmitrivna pidgotuvala do vidannya jogo knigu Mistectvo negriv a takozh spivpracyuvala z drukovanimi vidannyami blizko p yati rokiv propracyuvala naukovim spivrobitnikom v Derzhavnomu istorichnomu muzeyi v Moskvi i odnochasno v Instituti hudozhnoyi kulturi A she vistavlyala svoyi kartini i linogravyuri Krayina de shodit sonceU 1922 roci zhittya Varvari Dmitrivni zrobila nespodivanij zigzag Razom z matir yu vona vidbula do Yaponiyi shob vidvidati sestru Annu Bubnovu Ono yaka vijshla zamizh za yaponcya i vlashtuvalasya z novoyu sim yeyu v dalekij krayini Yihala moloda zhinka z entuziazmom vona hotila ne tilki pobachiti sestru ale j oznajomitisya z drevnoyu i takoyu nezvichajnoyu kulturoyu krayini Soncya sho shodit Ale yij i v golovu ne prihodilo sho podorozh yaka mala trivati ne bilshe dvoh rokiv roztyagnetsya majzhe na chotiri desyatilittya Ale spochatku vse skladalosya chudovo Pribuli v Yaponiyu mati i dochka Bubnovi na pochatku lita I diyalna Varvara Dmitrivna tut zhe znajshla chim zajnyatisya Po pershe vona malyuvala I vzhe u veresni yij bulo sho pokazati na vistavci avangardistiv sho prohodila v Tokio Po druge vona postupila v hudozhno prikladne uchilishe i stala vivchati tradicijne yaponske mistectvo drukovanu gravyuru Chim bi Varvara Bubnova ne zajmalasya vse vona robila gruntovno j majsterno Napevno same pro takih lyudej kazhut sho te do chogo voni torkayutsya peretvoryuyetsya v zoloto Tak vijshlo i z gravyurami Nezvichajno shvidko osvoyivshi azi a potim viprobuvavshi rizni tehniki druku koloru i farbi moloda zhinka zoseredilasya na litografiyi yak riznovidu drukovanoyi grafiki i vibrala optimalnij na yiyi poglyad chorno bile zobrazhennya Pri comu vona znajshla vlasni prijomi roboti i virobila originalnij stil pisma za sho i bula piznishe viznana krashim litografom Yaponiyi Fahivci vvazhali sho yiyi roboti vidriznyayut visokij profesionalizm avtorska tehnika i nezhinocha manera vikonannya a takozh svizhist sprijnyattya poetichnist i energijnist zobrazhennya She odnim tvorchim zahoplennyam hudozhnici stav yaponskij zhivopis tushshyu sujboku ga Varvara Bubnova vidznachala sho v comu napryamku mistectva nadzvichajno garmonijno poyednuyutsya visoka duhovnist i mudra prostota velika porozhnecha fonu yaka stvoryuye legkist neba i mryachnu dal i chorni plyami zobrazhenih rechej Persha personalna vistavka hudozhnih robit Varvari san projshla v Yaponiyi v 1932 roci I u yiyi tvorchosti vidrazu z yavilosya bezlich shanuvalnikiv i poslidovnikiv Yaponcyam bulo cikavo yak inozemka bachit i zobrazhuye yih krayinu Pri comu voni viznavali mistectvo Varvari Bubnovoyi samobutnim ta spravzhnim a ne sproboyu pidrobitisya pid chuzhu dlya neyi ekzotiku Zavdyaki comu yiyi z rozprostertimi obijmami prijnyali v rizni hudozhni ob yednannya Yaponsku asociaciyu gravyuri Institut yaponskoyi gravyuri Tovaristvo vitchiznyanogo zhivopisu ta in i navit vklyuchali do skladu vistavkovih zhuri Ale i cogo nevtomnoyi Varvari Dmitrivni zdavalosya malo Vona vvazhala svoyim obov yazkom poznajomiti yaponciv z rosijskoyu kulturoyu tomu pisala statti pro rosijske mistectvo dlya enciklopedij i dovidnikiv zajmalasya perekladackoyu diyalnistyu vikladala rosijsku movu i literaturu v riznih navchalnih zakladah i virostila kilka pokolin rusistiv Same uchni Bubnovoyi nadali perekladali krashi zrazki rosijskoyi i radyanskoyi literaturi na yaponsku movu i sho harakterno yih perekladi viznani krashimi Tak sho ne divno sho Varvaru Dmitrivnu do sih pir zvut v Yaponiyi uchitelem sen seyem Zavdyaki Bubnovoyi v Yaponiyi vijshli knigi O S Pushkina F M Dostoyevskogo M V Gogolya L M Tolstogo a do bagatoh z nih vona vlasnoruch zrobila ilyustraciyi Ale ne varto dumati sho zhittya Varvari Dmitrivni skladalosya legko i prosto Razom z yaponskim narodom vona perezhila sumno znamenitij zemletrus 1923 roku tyagoti Drugoyi svitovoyi vijni amerikanski bombarduvannya i bagato inshogo Buli ne raz zrujnovani yiyi budinok i majsternya zaginuli majzhe vsi roboti zrobleni za dovgi roki tvorchosti Cholovik Varvari Dmitrivni Volodimir Golovshikov 1897 1947 z yakim vona zv yazala svoyu dolyu v Yaponiyi v 1927 roci buv viznanij vorogom radyanskoyi vladi V 1936 r pislya Putchu molodih oficeriv yaponska vlada na deyakij chas dodala yih do spisku nebazhanih inozemciv Piznishe neobgruntovani pidozri buli vidkinuti a za vnesok u rozvitok mizhnarodnih kulturnih zv yazkiv i za zaslugi v galuzi vivchennya v Yaponiyi rosijskoyi movi i literaturi Varvaru Bubnovu nagorodili yaponskim ordenom Dorogocinnoyi Koroni chetvertogo stupenya V kinci 2 yi svitovoyi vijni Uryad Yaponiyi pereseliv sim yu Bubnovoyi z Tokio v girske selishe Karuyidzava Shvidshe za vse ce vryatuvalo yij zhittya budinok v Tokio i vse yihnye majno vklyuchayuchi biblioteku i litografiyi zaginuli v rezultati bombarduvannya Povernennya na batkivshinuU Radyanskij Soyuz vona povernulasya v 1958 roci u vici 72 rokiv Oselilasya v Suhumi u sestri Mariyi ta tut zhe pochala znajomiti spivgromadyan z velicheznim kulturnim bagazhem yakij privezla z Krayini soncya sho shodit Varvara Dmitrivna vvazhala sho prosto zobov yazana dilitisya skarbami i viddavati znannya Avtorstvu V D Bubnovoyi nalezhit bezlich tvoriv pejzazhi pobutovi zamalovki portreti natyurmorti yaki vona vikonuvala akvarellyu guashshyu temperoyu pastellyu maslom olivcem Varvara Dmitrivna pisala pro sebe Navit v starosti zhivopis i literaturna pracya dayut radist Koli lyubish svoyu robotu i lyubish lyudej zhiti cikavo zvidsi narodzhuyetsya optimizm Za yiyi zhittya bulo vlashtovano 20 personalnih vistavok v tomu chisli shist u Yaponiyi dvi v 1932 v 1938 1948 1954 1958 Tvorchist Bubnovoyi znayut i cinuyut ne tilki v Rosiyi i Yaponiyi ale i v SShA Franciyi ta inshih krayinah Yiyi litografiyi duzhe vplinuli na rozvitok yaponskoyi gravyuri v 20 mu stolitti ale pri comu ne mozhna ne vidznachiti ochevidnij vpliv yaponskoyi kulturi i mistectva na tvorchist rosijskoyi hudozhnici Yaponskimi v yiyi robotah stali ne tilki pejzazhi i lyudi ale rozuminnya i tlumachennya prostoru budova kompoziciyi sprijnyattya koloru Pomerla Varvara Dmitrivna Bubnova 28 bereznya 1983 roku v Leningradi nini Sankt Peterburg trohi ne dozhivshi do 97 rokiv Ale zgidno z yiyi zapovitom bula pohovana v Suhumi na Mihajlivskomu kladovishi GalereyaPrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 RKDartists d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018