Броніслав Залеський | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Bronisław Zaleski, біл. Браніслаў Францавіч Залескі | ||||
Зліва направо — Броніслав Залеський, Людвік Турно, Тарас Шевченко. Робота Тараса Шевченка. Кольоровий папір, сепія, китайське білило. Липень — серпень 1851 року. | ||||
Псевдонім | Lićwin (Литвин) | |||
Народився | 21 червня 1819 Красна Слобода, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 2 січня 1880 (60 років) Ментона ·туберкульоз | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Національність | поляк | |||
Діяльність | громадський діяч, журналіст, видавець, історик, художник | |||
Alma mater | d | |||
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Мова творів | польська | |||
Рід | Q63531301? | |||
Батько | Q125166996? | |||
У шлюбі з | d | |||
| ||||
Броніслав Залеський у Вікісховищі | ||||
Бронісла́в Фра́нцович Зале́ський (пол. Bronisław Zaleski; біл. Браніслаў Францавіч Залескі; *21 червня 1819 або 1820, Визна, Мінська губернія; нині Червона Слобода Солігорського району Мінської області — 2 січня 1880, Ментона) — польський і білоруський громадський діяч, журналіст, видавець, історик і художник.
Біографія
Броніслав Залеський народився в шляхетській сім'ї. Здобув домашню освіту, пройшов курс гімназії. У 1837 році вступив до Дерптського (Тартуського) університету. Наступного року за участь у гуртку польських студентів, пов'язаному з конспіративною організацією Шимона Конарського, був виключений і заарештований.
Після двох років ув'язнення Залеського заслали до Чернігова. У 1842-му він закінчив Харківський університет. Заслання тривало до 1845 року.
Відбувши кару, оселився у Вільні й налагодив зв'язок з учасниками польського визвольного руху. В 1846 Залеського заарештували вдруге й після слідства послали служити рядовим в Окремому Оренбурзькому корпусі. З 1848 по 1856 він служив у другому (Оренбург), четвертому (Ак-Мечеть), сьомому (Златоуст) і дев'ятому (Богословський завод) лінійних батальйонах. Тут Залеський подружився із засланцями Зиґмунтом Сєраковським та Олексієм Плещеєвим. З Тарасом Шевченком познайомився і заприятелював у листопаді 1849 року в Оренбурзі. Як художник Залеський був прикомандирований допомагати Шевченкові завершувати малюнки, що їх поет виконав під час Аральської описової експедиції. У 1851 році вони разом із Людвіком Турном узяли участь у Каратауській експедиції Олександра Антипова. У цей час український митець намалював Залеського на картині «Шевченко серед товаришів». У цій експедиції вони удвох понад три місяці жили в одному наметі. Згодом «за відмінно ретельну службу» Залеський дістав звання унтер-офіцера. У 1853 році, відзначившись під Ак-Мечеттю, він став офіцером, а 12 червня 1856 року звільнився зі служби в другому лінійному батальйоні, маючи звання прапорщика. З 1853-го тривало листування друзів. Збереглося шістнадцять листів Шевченка до Залеського і одинадцять — Залеського до Шевченка. Шевченко надсилав Залеському свої малюнки, і той, бажаючи матеріально допомогти поетові, продавав їх. Востаннє вони зустрілися 1859 року, коли Залеський у службових справах приїхав до Петербурга. Примітки Залеського до листів Шевченка у 1890-му опублікував Іван Франко.
Повернувшись у Мінську губернію, Броніслав Залеський мешкав у родовому маєтку під Слуцьком, у Барановичах і Гродні, служив у редакційних комісіях (у Мінську та Москві), що провадили підготовчу роботу для селянської реформи 1861 року. У 1860 році він дістав закордонну відпустку й уже не повернувся в Росію. Жив у Дрездені, Римі та Парижі.
За кордоном Залеський підтримував зв'язок з революційними організаціями. Зокрема, у 1863 році допомагав закупити зброю для учасників польського визвольного повстання 1863–1864 років. Упродовж багатьох років співпрацював з польською емігрантською пресою, здобув популярність як історик і художник. З 1866 року він був секретар Історико-літературного товариства (пол. Towarzystwo Historyczno-Literackie) і редактор «Анналів Історико-літературного товариства» (пол. Rocznik Towarzystwa Historyczno-Literackiego). Цього ж року Залеський видав книжку Wygnańcy polscy w Orenburgu («Польські засланці в Оренбурзі»).
У 1868 Залеський став директором . Був член Академії знань (попередниці Польської академії наук), автор і видавець біографічних та мемуарних робіт, присвячених Адамові Єжи Чарторийському, та Людвіку Орпішевському. 1865 року видав у Парижі альбом «Життя киргизьких степів» французькою мовою. У цьому виданні він відтворив кілька малюнків Шевченка.
Залеський належав до членів польського політичного салону «Отель Ламбер» у Парижі, був другом Ципріана Каміля Норвіда.
Помер від туберкульозу в Ментоні.
Митецькі твори Залеського
- «Понесли коні» — за картиною Юлія Коссака. Малюнок, друга половина ХІХ століття, Краківський національний музей.
- «Пейзаж із будинком» — за картиною Рембрандта. Аквафорт, після 1863 року.
- Зиґмунт Сєраковський у в'язниці, Малюнок, 1863 рік.
- «В юрті». Ілюстрація в книжці «Життя киргизьких степів».
Бібліографія
- Michał Bakunin i odezwa jego do przyjaciół rossyjskich i polskich. Księgarnia Polska, 1862
- Ignacy Krasicki, Bronisław Zaleski, Ksawery Pillati. Bajki i przypowieści. Nakładem Bolesława Maurycego Wolffa, 1880
- Michał Zaleski, Bronisław Zaleski. Pamiętniki Michała Zaleskiego, wojskowego wielkiego ksiestwa Litewskiego, posła na Sejm czteroletni, 1879
- Z źycia Litwinki 1827–1874: Z listów i notatek zloźył Bronisław Zaleski. 1876. Білоруський переклад: «З жыцця літвінкі» (про Гелену Скірмунт). Мінск, 2009
- La vie des Steppes Kirghizes. Paris, J. B. Vasseur, 1865. Пер. з фр.: Залесский, Бронислав. Қазақ сахарасына саяхат: Алматы: ӨНЕР, 1991.- 131 бет.
- Залеский Б. Ф. Из заметок о Шевченко. (1849–1852. Шевченко в ссылке. Его участие в экспедиции А. И. Бутакова по составлению карты Аральского моря и в поездке на Мангышлак. В тексті — коментарі до листів Шевченка, адресованих автору за 1853–1857 рр. з відомостями про творчість Шевченка в засланні). В кн.: Т. Г. Шевченко в воспоминаниях современников. М., 1962, с. 237–241. Прим.: с. 444–446
- Залесский Б. Қазақ сахарасына саяхат. Алматы, 1991.- 132 бет.
- Залесский Б. Қазақ даласының өмірі. Астана: Аударма, 2003. — 264 б
- Александровіч С. Старонкі братняй дружбы. Мн., 1960. С. 173–181
- Грыцкевіч В. Сябар Кабзара па ссылцы // Грыцкевіч В. Нашы славутыя землякі. Мн., 1984; PSB; ЭГБ, т. 3; АЗБ
Джерела та література
- П. В. Голобуцький. Залєський (Zaleski) Броніслав [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 228. — .
- Wiesław Caban, Z Orenburga do Paryża. Bronisław Zaleski 1820—1880, 2006, 248 s. + 12 s. nlb. + mapa, format B5, (biografią Bronisława Zaleskiego — jego działalności jako uczestnika spisków niepodległościowych lat 40. XIX wieku na Litwie, ukazującą losy zesłania na linii orenburskiej w latach 1848—1856 na Syberię, a także przedstawiającą postać B. Zaleskiego jako działacza obozu Czartoryskich w dobie powstania styczniowego, a po jego upadku organizatora życia kulturalnego emigracji polskiej w Paryżu)
- Паламарчук Г. П. Матеріали до біографії Шевченка за листами Броніслава Залєського. В кн.: Питання шевченкознавства, в. 1. К., 1958
- Дьяков В. А. Деятели русского и польского освободительного движения. М., 1967
- Полотай А. Новознайдені автографи листів Т. Г. Шевченка до Броніслава Залеського. «Радянське літературознавство», 1971, № 6
- Белорусская ССР: крат. энцикл. Т. 5. — Мн., 1982. (рік народження точно не встановлено: 1819 або 1820)
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т. 3. — Мн., 1996. (рік народження 1820)
- Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998 (рік народження 1820)
- Зұлхаров Ғ. «Қазақты ат үстінде тану керек» Мәтін: Поляк суретшісі Бронислав Залесскийдің туғанына 180 жыл. // Дидар. 2000
Посилання
- Стаття «Залеський Броніслав» у «Шевченківському словнику» [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Броніслав Залеський [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] у довідковому виданні «Оренбургская Шевченковская энциклопедия»
- Броніслав Залеський [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] у довідковому виданні «Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія i культурныя дзеячы Беларусі. 1794–1991. Том I»
- Енциклопедична стаття про Залеського на сайті «Культурна асветніцкі клуб „Спадчына“»
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
- «Листочки до вінка на могилу Шевченка в XXIX роковини його смерти» (Львів, 1890, с. 23-56)
- La vie des Steppes Kirghizes. Descriptions, recits & contes. Zaleski Bronislas. Paris, J. B. Vasseur, 1865, з описовими текстами і 22 гравюрами (21 офорт і літографований фронтиспіс)
- Дьяков В. А. «Тарас Шевченко и его польские друзья», с. 63-64; ГАОО, ф. 6, оп. 12, д. 1044, 1388)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaleskij Lib Bronislav Zaleskij 1875 Bronislav Zaleskijpol Bronislaw Zaleski bil Branislay Francavich ZaleskiZliva napravo Bronislav Zaleskij Lyudvik Turno Taras Shevchenko Robota Tarasa Shevchenka Kolorovij papir sepiya kitajske bililo Lipen serpen 1851 roku PsevdonimLicwin Litvin Narodivsya21 chervnya 1819 1819 06 21 Krasna Sloboda Sluckij povit Minska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 sichnya 1880 1880 01 02 60 rokiv Mentona tuberkulozGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistpolyakDiyalnistgromadskij diyach zhurnalist vidavec istorik hudozhnikAlma materdZakladHNU im V N KarazinaMova tvorivpolskaRidQ63531301 BatkoQ125166996 U shlyubi zd Bronislav Zaleskij u Vikishovishi Bronisla v Fra ncovich Zale skij pol Bronislaw Zaleski bil Branislay Francavich Zaleski 21 chervnya 1819 18190621 abo 1820 Vizna Minska guberniya nini Chervona Sloboda Soligorskogo rajonu Minskoyi oblasti 2 sichnya 1880 Mentona polskij i biloruskij gromadskij diyach zhurnalist vidavec istorik i hudozhnik BiografiyaBronislav Zaleskij narodivsya v shlyahetskij sim yi Zdobuv domashnyu osvitu projshov kurs gimnaziyi U 1837 roci vstupiv do Derptskogo Tartuskogo universitetu Nastupnogo roku za uchast u gurtku polskih studentiv pov yazanomu z konspirativnoyu organizaciyeyu Shimona Konarskogo buv viklyuchenij i zaareshtovanij Pislya dvoh rokiv uv yaznennya Zaleskogo zaslali do Chernigova U 1842 mu vin zakinchiv Harkivskij universitet Zaslannya trivalo do 1845 roku Bronislav Zaleskij 1850 Vidbuvshi karu oselivsya u Vilni j nalagodiv zv yazok z uchasnikami polskogo vizvolnogo ruhu V 1846 Zaleskogo zaareshtuvali vdruge j pislya slidstva poslali sluzhiti ryadovim v Okremomu Orenburzkomu korpusi Z 1848 po 1856 vin sluzhiv u drugomu Orenburg chetvertomu Ak Mechet somomu Zlatoust i dev yatomu Bogoslovskij zavod linijnih bataljonah Tut Zaleskij podruzhivsya iz zaslancyami Zigmuntom Syerakovskim ta Oleksiyem Plesheyevim Z Tarasom Shevchenkom poznajomivsya i zapriyatelyuvav u listopadi 1849 roku v Orenburzi Yak hudozhnik Zaleskij buv prikomandirovanij dopomagati Shevchenkovi zavershuvati malyunki sho yih poet vikonav pid chas Aralskoyi opisovoyi ekspediciyi U 1851 roci voni razom iz Lyudvikom Turnom uzyali uchast u Karatauskij ekspediciyi Oleksandra Antipova U cej chas ukrayinskij mitec namalyuvav Zaleskogo na kartini Shevchenko sered tovarishiv U cij ekspediciyi voni udvoh ponad tri misyaci zhili v odnomu nameti Zgodom za vidminno retelnu sluzhbu Zaleskij distav zvannya unter oficera U 1853 roci vidznachivshis pid Ak Mechettyu vin stav oficerom a 12 chervnya 1856 roku zvilnivsya zi sluzhbi v drugomu linijnomu bataljoni mayuchi zvannya praporshika Z 1853 go trivalo listuvannya druziv Zbereglosya shistnadcyat listiv Shevchenka do Zaleskogo i odinadcyat Zaleskogo do Shevchenka Shevchenko nadsilav Zaleskomu svoyi malyunki i toj bazhayuchi materialno dopomogti poetovi prodavav yih Vostannye voni zustrilisya 1859 roku koli Zaleskij u sluzhbovih spravah priyihav do Peterburga Primitki Zaleskogo do listiv Shevchenka u 1890 mu opublikuvav Ivan Franko Povernuvshis u Minsku guberniyu Bronislav Zaleskij meshkav u rodovomu mayetku pid Sluckom u Baranovichah i Grodni sluzhiv u redakcijnih komisiyah u Minsku ta Moskvi sho provadili pidgotovchu robotu dlya selyanskoyi reformi 1861 roku U 1860 roci vin distav zakordonnu vidpustku j uzhe ne povernuvsya v Rosiyu Zhiv u Drezdeni Rimi ta Parizhi Za kordonom Zaleskij pidtrimuvav zv yazok z revolyucijnimi organizaciyami Zokrema u 1863 roci dopomagav zakupiti zbroyu dlya uchasnikiv polskogo vizvolnogo povstannya 1863 1864 rokiv Uprodovzh bagatoh rokiv spivpracyuvav z polskoyu emigrantskoyu presoyu zdobuv populyarnist yak istorik i hudozhnik Z 1866 roku vin buv sekretar Istoriko literaturnogo tovaristva pol Towarzystwo Historyczno Literackie i redaktor Annaliv Istoriko literaturnogo tovaristva pol Rocznik Towarzystwa Historyczno Literackiego Cogo zh roku Zaleskij vidav knizhku Wygnancy polscy w Orenburgu Polski zaslanci v Orenburzi U 1868 Zaleskij stav direktorom Buv chlen Akademiyi znan poperednici Polskoyi akademiyi nauk avtor i vidavec biografichnih ta memuarnih robit prisvyachenih Adamovi Yezhi Chartorijskomu ta Lyudviku Orpishevskomu 1865 roku vidav u Parizhi albom Zhittya kirgizkih stepiv francuzkoyu movoyu U comu vidanni vin vidtvoriv kilka malyunkiv Shevchenka Zaleskij nalezhav do chleniv polskogo politichnogo salonu Otel Lamber u Parizhi buv drugom Cipriana Kamilya Norvida Pomer vid tuberkulozu v Mentoni Mitecki tvori Zaleskogo Ponesli koni za kartinoyu Yuliya Kossaka Malyunok druga polovina HIH stolittya Krakivskij nacionalnij muzej Pejzazh iz budinkom za kartinoyu Rembrandta Akvafort pislya 1863 roku Zigmunt Syerakovskij u v yaznici Malyunok 1863 rik V yurti Ilyustraciya v knizhci Zhittya kirgizkih stepiv BibliografiyaMichal Bakunin i odezwa jego do przyjaciol rossyjskich i polskich Ksiegarnia Polska 1862 Ignacy Krasicki Bronislaw Zaleski Ksawery Pillati Bajki i przypowiesci Nakladem Boleslawa Maurycego Wolffa 1880 Michal Zaleski Bronislaw Zaleski Pamietniki Michala Zaleskiego wojskowego wielkiego ksiestwa Litewskiego posla na Sejm czteroletni 1879 Z zycia Litwinki 1827 1874 Z listow i notatek zlozyl Bronislaw Zaleski 1876 Biloruskij pereklad Z zhyccya litvinki pro Gelenu Skirmunt Minsk 2009 La vie des Steppes Kirghizes Paris J B Vasseur 1865 Per z fr Zalesskij Bronislav Қazak saharasyna sayahat Almaty ӨNER 1991 131 bet Zaleskij B F Iz zametok o Shevchenko 1849 1852 Shevchenko v ssylke Ego uchastie v ekspedicii A I Butakova po sostavleniyu karty Aralskogo morya i v poezdke na Mangyshlak V teksti komentari do listiv Shevchenka adresovanih avtoru za 1853 1857 rr z vidomostyami pro tvorchist Shevchenka v zaslanni V kn T G Shevchenko v vospominaniyah sovremennikov M 1962 s 237 241 Prim s 444 446 Zalesskij B Қazak saharasyna sayahat Almaty 1991 132 bet Zalesskij B Қazak dalasynyn omiri Astana Audarma 2003 264 b Aleksandrovich S Staronki bratnyaj druzhby Mn 1960 S 173 181 Gryckevich V Syabar Kabzara pa ssylcy Gryckevich V Nashy slavutyya zemlyaki Mn 1984 PSB EGB t 3 AZBDzherela ta literaturaP V Golobuckij Zalyeskij Zaleski Bronislav 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 228 ISBN 966 00 0610 1 Wieslaw Caban Z Orenburga do Paryza Bronislaw Zaleski 1820 1880 2006 248 s 12 s nlb mapa format B5 ISBN 83 7133 303 X biografia Bronislawa Zaleskiego jego dzialalnosci jako uczestnika spiskow niepodleglosciowych lat 40 XIX wieku na Litwie ukazujaca losy zeslania na linii orenburskiej w latach 1848 1856 na Syberie a takze przedstawiajaca postac B Zaleskiego jako dzialacza obozu Czartoryskich w dobie powstania styczniowego a po jego upadku organizatora zycia kulturalnego emigracji polskiej w Paryzu Palamarchuk G P Materiali do biografiyi Shevchenka za listami Bronislava Zalyeskogo V kn Pitannya shevchenkoznavstva v 1 K 1958 Dyakov V A Deyateli russkogo i polskogo osvoboditelnogo dvizheniya M 1967 Polotaj A Novoznajdeni avtografi listiv T G Shevchenka do Bronislava Zaleskogo Radyanske literaturoznavstvo 1971 6 Belorusskaya SSR krat encikl T 5 Mn 1982 rik narodzhennya tochno ne vstanovleno 1819 abo 1820 Encyklapedyya gistoryi Belarusi T 3 Mn 1996 rik narodzhennya 1820 Belaruskaya encyklapedyya T 6 Mn 1998 rik narodzhennya 1820 Zulharov Ғ Қazakty at үstinde tanu kerek Mәtin Polyak suretshisi Bronislav Zalesskijdin tuganyna 180 zhyl Didar 2000PosilannyaPortal Biografiyi Stattya Zaleskij Bronislav u Shevchenkivskomu slovniku 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Bronislav Zaleskij 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine u dovidkovomu vidanni Orenburgskaya Shevchenkovskaya enciklopediya Bronislav Zaleskij 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine u dovidkovomu vidanni Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Tom I Enciklopedichna stattya pro Zaleskogo na sajti Kulturna asvetnicki klub Spadchyna Primitki Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 28 sichnya 2014 Listochki do vinka na mogilu Shevchenka v XXIX rokovini jogo smerti Lviv 1890 s 23 56 La vie des Steppes Kirghizes Descriptions recits amp contes Zaleski Bronislas Paris J B Vasseur 1865 z opisovimi tekstami i 22 gravyurami 21 ofort i litografovanij frontispis Dyakov V A Taras Shevchenko i ego polskie druzya s 63 64 GAOO f 6 op 12 d 1044 1388