Брила

Бри́ли (пра-і.є. *bhrula, *bhrila), або гли́би ((псевдорос.), прасл. сх. *glyba):

1. Необкатані безформні (від 10 см і більш) або обкатані великі (понад 1 м в діаметрі) уламки, шматки каменю, землі, глини, льоду тощо.
2. Великі уламки лави і інш. порід, викинуті при вулканічному виверженні.
3. Ділянки земної кори різноманітних розмірів (від одиниці до багатьох сотень км), обмежені розломами і зміщені в якому-небудь напрямі. Підняті вгору Г. — горсти, опущені вниз — ґрабени.

Велика розколота брила (валун) граніту на узбережжі Ffionphort, Шотландія

Див. також

• Валун

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. Брила.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. Глиба.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .