У Вікіпедії є статті про та Брячислав Бретислав I чеськ Břetislav I 1002 1005 10 січня 1055 1034 1055 Прізвисько Богемсь

У Вікіпедії є статті про: та Брячислав.

Бретислав I (чеськ. Břetislav I., 1002/1005 — 10 січня 1055) — (1034—1055). Прізвисько — «Богемський Ахілл».

Бржетіслав I

Народився	1002/1005 Прага
Помер	10 січня 1055 Хрудім ·вбивство
Поховання	Собор святого Віта
Національність	чех
Діяльність	військовослужбовець
Титул	князь
Посада	^d
Термін	1034—1055 роки
Попередник	Олдржих
Наступник	Владислав II
Конфесія	католицтво
Рід	Пржемисловичі
Батько	Олдржих
Мати	Божена з роду Кршесини
У шлюбі з	Юдита фон Швайнфурт
Діти	5 синів

Медіафайли у Вікісховищі

Імена

Бже́тіслав (чеськ. Břetislav, МФА: [ˈbr̝ɛcɪslaf]) — чеський варіант.
Бретисла́в (лат. Bretislaus) — традиційний латинський і український варіант імені.
Брячисла́в — новітній український варіант .
Бржетисла́в — альтернативний московський запис, де чеське ř або польське rz передавали як рж.

Біографія

Молоді роки

Походив з династії Пржемисловичів. Позашлюбний син Олдржиха, князя Богемії, та наложниці Божени (донька фермера). У 1019 році викрав доньку маркграфа Нордгау, на який 1020 року оженився. В цей же час отримав у керування Моравію, зробивши своєю ставкою Оломоуц. У 1031 році разом з імперськими військами він брав участь в поході на Угорщину (сучасні південні райони Словаччини).

Князювання

Обставини сходження Бретислава на чеський престол не цілком ясні. Вважається, що в 1033 році Олдржих, помирившись з імператором, скинув брата Яромира, а самого Бретислава вигнав з країни. Але кілька місяців по тому Олдржих помер, і Бретислав зайняв княжий стіл. За легендою Яромир, засліплений Олдржиха, добровільно відмовився від трону на користь небожа.

1032 року Бретислав дозволив ченцю Прокопію заснувати Сазавський монастир‎, що став одним із найбільших релігійно-освітніх центрів Чеської держави.

За Бретислава I Богемія стала одним з найсильніших держав Центральної Європи. 1035 році надав допомогу імператору Конраду II у війні з лужанами. Скориставшись ослабленням Польщі, князь Богемії у 1039 році набіг на зробив цю державу, захопивши Познань, пограбувавши Гнєзно і Краків, а на зворотному шляху захопивши частину Сілезії. Після цього звернувся до папського престолу утворити в Празі окреме архієпископство, але зустрів спротив з боку примса Німеччини — архієпископа Майнцького.

Побоюючись посилення Бретислава I, імператор Генріх III в 1040 році вдерся до Богемії, але князь останньої завдав поразки ворогові у битві в Богемському лісі. У 1041 році імператор знову напав на Чехію: 3 військами з 3 боків — з півночі, заходу і півдня. Бретислав I опинився в облозі в Празі і змушений підкоритися внаслідок повстання знаті й єпископів. 15 жовтня того ж року чеський князь з'явився на імперський сейм в Регенсбурзі в покаянному одязі, склав присягу на вірність імператору, заплатив штраф у 4000 марок золотом і отримав як лен Богемію і дві польські області в Сілезії. З цього часу Чехія увійшла до складу Священної Римської імперії.

Згодом Бретислав I неодноразово бував при дворі імператора і допомагав тому в військових походах. Похід на Угорщину в 1042 році закінчився невдачею, але в 1044 році угорський король Шамуель-Аба був переможений, схоплений і страчений.

1053 року Бретислав I повернув Польщі силезькі області в обмін на обіцянку платити щорічно 500 марок сріблом і 300 марок золотом. Підтримував створений в 1033 році монастир на річці Сазава, що був важливим центром слов'янської культури. У монастирі була зібрана велика бібліотека старослов'янських книг. У монастирському скрипторії були вперше записані давньослов'янською мовою багато чеських легенд. У 1050 році провів грошову реформу, замінивши каролінзький фунт та празьку марку, чим значно зміцнив фінансовий стан Богемії. 1051 році брав участь у новому поході на Угорщину.

Сприяв подальшій християнізації держави, заборонивши багатоженство й торгівлю на свята. Щоб запобігти чварам між своїми нащадками, 1054 року видав закон сеньйорат: князем Богемії повинен був стати старшим з роду Пржемисловічів, а інші князі наділялися феодами в Моравії. Згідно з цим законом Бретислав I розділив Чеське князівство: Вратислав отримав Оломоуц, Конрад — Брно, Ота — Зноймо, Спитігнев став старшим над ними, а Яромир почав церковну кар'єру.

1054 року підготував новий похід на Угорщину, але внаслідок хвороби не здійснив цей намір. Помер 10 січня 1055 року в Хрудімі під час походу на Угорщину.

Родина

Дружина — Юдита, донька Генріха фон Швайнфурта, маркграфа Нордгау.

Діти:

Спитігнєв (1031—1061)
Вратислав (д/н-1092), король Богемії у 1086—1092 роках
Конрад (1036—1092), князь Богемії у 1092 року
Яромир (бл. 1040—1090), Празький єпископ
Ота (д/н-1087), князь Зноємський

Примітки

Копистянський 1914, с. 42.
Руданський 1921, с. 4.
Софонович, Ф.; Смолій, В. Хроніка з літописів стародавніх. Київ, 1992, с. 309.
Войтович, Л.; Овсійнський, Ю. Від зачатків військової організації до професійних найманих армій. Київ, 2019, Т. 1, С. 398.
Králík, Oldřich. Sázavské písemnictví 11. století. Praha: Nakladatelství Československé akademie věd, 1961.

Бібліографія

Krzemieńska, Barbara (1999). Břetislav I.: Čechy a střední Evropa v prvé polovině XI. století (2nd. ed.). Prague: Garamond. .
ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. 2. vyd. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. .
Копистянський, А. Оповідання з історії Австро-Угорської монархії. Калуш, 1914.
Руданський, С. Галичина й нові держави Европи. Відень, 1921.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бржетислав I

[1] Копистянський 1914, с. 42.

[2] Руданський 1921, с. 4.

[3] Софонович, Ф.; Смолій, В. Хроніка з літописів стародавніх. Київ, 1992, с. 309.

[4] Войтович, Л.; Овсійнський, Ю. Від зачатків військової організації до професійних найманих армій. Київ, 2019, Т. 1, С. 398.

[5] Králík, Oldřich. Sázavské písemnictví 11. století. Praha: Nakladatelství Československé akademie věd, 1961.