Бренн (лат. Brennus) — вождь галльського племені сенонів кінця V — початку IV ст. до н. е., яке мешкало між сучасними ріками Сеною та Іонною на півночі Франції, засновник держави сенонів у Центральній Італії.
Бренн | |
---|---|
лат. Brennus | |
Народився | 5 століття до н. е. Галлія |
Помер | невідомо |
Діяльність | військовий вождь |
Посада | монарх |
|
Життєпис
Справжнє ім'я невідоме. Бренн — це визначення титулу головного вождя, особливо під час великого походу. Ймовірно він прийшов до влади у 410—405 році до н. е. Був досвідченою та поважною людиною серед сенонів. Втім невідомо, що змусило його розпочати похід свого племені до Італії. Можливо боротьба з іншими племенами або у пошуках нових родючих земель.
У 401 році Бренн розпочав похід через всю Галлію, вийшовши з Агедінка, головного міста сенонів, через Мелодун та Веллавнодун.
У 400 році до н. е. сенони на чолі із Бренном вдерлися до північної Італії, звідси вони витіснили етрусків. захопивши столицю Паданської Етрурії — Мардзаботто. Тут вони були недовго, незабаром зайняли землі між Анконою та Аріміном, збудувавши головне місце, яке римляни називали Сена Галльська (сучасна Сенігаллія).
У 391 році до н. е. сенони взяли в облогу етруське місто Клузій, який був союзний Риму. Втручання Римської республіки призвело до війни між Римом та сенонами. Вирішальна битва відбулася 18 липня 390 року до н. е. на річці Алія. Тут римська армія на чолі із Квінтом Сульпіцієм Лонгом (військовим трибуном з консульськими повноваженнями) була розбита вщент. Після цього сенони на чолі із Бренном захопили Рим, окрім Капітолія. Тоді галли вбили сенатора Марка Папірія і ще 79 сенаторів у приміщенні сенату, після чого піддали місто нищівному вогню. Облога укріпленого пагорба тривала 7 місяців. Врешті-решт було укладено угоду, згідно з якою римляни сплатили Бренну та сенонам 327 кг золота. Розповідь про те, що військовий та політичний діяч ранньої Римської республіки Марк Фурій Камілл розбив після цього галів й повернув золото є пізнішою римською патріотичною легендою.
Слідом за цим Бренн відступив до Сени Галльської. Після цього він ще 5 разів вдирався до Лаціуму. Утворена ним держава сенонів ще у 360-х роках до н. е. продовжувала успішні війни в Апулії та Самніумі, поки спільні дії італійських та латинських племен не змусили сенонів відступити на північ.
Бренн також відомий за висловом «Горе переможеним!».
Див. також
Джерела
- Тит Лівій, Ab Urbe Condita, 5, 34-49 (лат.)
- Hans Georg Gundel: Brennus 1. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 1, Stuttgart 1964, Sp. 942. (нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бренн (вождь сенонів) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brenn lat Brennus vozhd gallskogo plemeni senoniv kincya V pochatku IV st do n e yake meshkalo mizh suchasnimi rikami Senoyu ta Ionnoyu na pivnochi Franciyi zasnovnik derzhavi senoniv u Centralnij Italiyi Brennlat BrennusNarodivsya5 stolittya do n e GalliyaPomernevidomoDiyalnistvijskovij vozhdPosadamonarh Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Brenn znachennya ZhittyepisSpravzhnye im ya nevidome Brenn ce viznachennya titulu golovnogo vozhdya osoblivo pid chas velikogo pohodu Jmovirno vin prijshov do vladi u 410 405 roci do n e Buv dosvidchenoyu ta povazhnoyu lyudinoyu sered senoniv Vtim nevidomo sho zmusilo jogo rozpochati pohid svogo plemeni do Italiyi Mozhlivo borotba z inshimi plemenami abo u poshukah novih rodyuchih zemel U 401 roci Brenn rozpochav pohid cherez vsyu Galliyu vijshovshi z Agedinka golovnogo mista senoniv cherez Melodun ta Vellavnodun U 400 roci do n e senoni na choli iz Brennom vderlisya do pivnichnoyi Italiyi zvidsi voni vitisnili etruskiv zahopivshi stolicyu Padanskoyi Etruriyi Mardzabotto Tut voni buli nedovgo nezabarom zajnyali zemli mizh Ankonoyu ta Ariminom zbuduvavshi golovne misce yake rimlyani nazivali Sena Gallska suchasna Senigalliya U 391 roci do n e senoni vzyali v oblogu etruske misto Kluzij yakij buv soyuznij Rimu Vtruchannya Rimskoyi respubliki prizvelo do vijni mizh Rimom ta senonami Virishalna bitva vidbulasya 18 lipnya 390 roku do n e na richci Aliya Tut rimska armiya na choli iz Kvintom Sulpiciyem Longom vijskovim tribunom z konsulskimi povnovazhennyami bula rozbita vshent Pislya cogo senoni na choli iz Brennom zahopili Rim okrim Kapitoliya Todi galli vbili senatora Marka Papiriya i she 79 senatoriv u primishenni senatu pislya chogo piddali misto nishivnomu vognyu Obloga ukriplenogo pagorba trivala 7 misyaciv Vreshti resht bulo ukladeno ugodu zgidno z yakoyu rimlyani splatili Brennu ta senonam 327 kg zolota Rozpovid pro te sho vijskovij ta politichnij diyach rannoyi Rimskoyi respubliki Mark Furij Kamill rozbiv pislya cogo galiv j povernuv zoloto ye piznishoyu rimskoyu patriotichnoyu legendoyu Slidom za cim Brenn vidstupiv do Seni Gallskoyi Pislya cogo vin she 5 raziv vdiravsya do Laciumu Utvorena nim derzhava senoniv she u 360 h rokah do n e prodovzhuvala uspishni vijni v Apuliyi ta Samniumi poki spilni diyi italijskih ta latinskih plemen ne zmusili senoniv vidstupiti na pivnich Brenn takozh vidomij za vislovom Gore peremozhenim Div takozhBitva pri Aliyi Vae victisDzherelaTit Livij Ab Urbe Condita 5 34 49 lat Hans Georg Gundel Brennus 1 Der Kleine Pauly KlP Band 1 Stuttgart 1964 Sp 942 nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brenn vozhd senoniv Portal Starodavnij Rim