Бранденбург Ансбаське маркграфство нім Markgrafschaft Brandenburg Ansbach або Ансбаське князівство нім Fürstentum Ansbac

Бранденбург-Ансбаське маркграфство (нім. Markgrafschaft Brandenburg-Ansbach) або Ансбаське князівство (нім. Fürstentum Ansbach) — вільне імперське князівство у Священній Римській імперії з центром у франконському місті Ансбах. Правителі князівства з роду Гогенцоллернів носили титул маркграфів Бранденбурзьких, і, відповідно, князівство вважалось маркграфством.

Бранденбург-Ансбаське маркграфство/Ансбаське князівство
нім. Markgrafschaft Brandenburg-Ansbach/Fürstentum Ansbach

князівство

1398 – 1791

Бранденбург-Ансбаське князівство в 1791 році (на фоні сучасних кордонів)

Столиця

Ансбах

Мови

німецької мови

Релігії

католицизм, після 1525 року - лютеранство

Форма правління

Князівство

Історичний період

Ранній новий період

- Нюрнберг отримав права імперського міста

1219

- розділ Нюрнберзького бургграфства

1398

- персональна унія з
Бранденбурзьким курфюрством

1415–40

- об'єднання з
Байройтом

1420

- новий розділ

1440

- відновлення
персональної унії

1470–1486

- маркграфство продане Пруссії

2 грудня 1791

- формальна аннексія

28 січня 1792

Сьогодні є частиною

Німеччина

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бранденбург-Ансбаське маркграфство

Історія

Ансбаське князівство на карті Франконії 1799 року (зеленим)

Князівство було засновано 21 січня 1398 року, коли після смерті бургграфа Нюрнберзького Фрідріха V його землі були розділені між двома його синами. Молодший син Фрідріх VI отримав Ансбаське князівство, а старший Іоанн III отримав Байройтське. Після смерті Іоанна III 11 червня 1420 року, обидва князівства об'єдналися під керівництвом Фрідріха VI, який у 1415 році додатково став курфюрстом Бранденбурзьким Фрідріхом I і об'єднав франконські території навколо Нюрнберга з володіннями в Бранденбурзі в персональній унії.

Після смерті Фрідріха I 21 вересня 1440 року, його території були розділені між його синами; Іоганн отримав Байройтське князівство (Бранденбург-Кульмбах), Фрідріх — Бранденбурзьке маркграфство, а Альбрехт Ахілл — Ансбаське князівство. Після цього Ансбах перебував у володінні молодших гілок дому Гогенцоллернів, а його правителів зазвичай називали маркграфами Бранденбург-Ансбаськими.

2 грудня 1791 року правлячий князь і маркграф Ансбаський Карл Олександр, який також успадкував Байройтське князівство, продав суверенітет своїх князівств королю Пруссії Фрідріху Вільгельму II. Маркграф був бездітний, а Фрідріх Вільгельм приходився його родичем як глава дому Гогенцоллернів. Маркграф переїхав до Англії зі своєю другою дружиною-англійкою. Ансбаське князівство було офіційно анексоване Прусським королівством 28 січня 1792 року.

Князі та маркграфи Ансбаські

1398: Фрідріх VI, бургграф Нюрнберга (з 1415 також курфюрст Бранденбурзький)
1440: Альберт Ахілл (з 1470 також курфюрст Бранденбурга)
1486: Фрідріх I
1515: Георг Благочестивий
1543: Георг Фрідріх I
1603: Йоахім Ернст
1625: Фрідріх III, маркграф Бранденбург-Ансбаський
1634: Альберт II
1667: Іоганн Фредерік
1686: Крістіан Альбрехт
1692: Георг Фрідріх II Молодший
1703: Вільям Фредерік (до 1686—1723)
1723: Карл Вільям Фредерік (1712—1757)
1757: Карл Олександр (до 1791)

Посилання

The Ansbach-Bayreuth Army in America at Exulanten.com
German States to 1918, A–E on WorldStatesmen.org
Marek, Miroslav. House of Hohenzollern (1 of 2). Genealogy.EU.
Marek, Miroslav. House of Hohenzollern (2 of 2). Genealogy.EU.
Ansbach and Bayreuth on Tacitus Historical Atlas

Джерела

Johann Bernhard Fischer: Statistische und topographische Beschreibung des Burggraftums Nürnberg, unterhalb des Gebürgs, oder des Fürstentums Brandenburg-Anspach. Erster Theil. Nachrichten von dem Zustand des Fürstentums überhaupt. Selbstverlag, Ansbach 1787 (Digitalisat).
Johann Bernhard Fischer: Statistische und topographische Beschreibung des Burggraftums Nürnberg, unterhalb des Gebürgs, oder des Fürstentums Brandenburg-Anspach. Zweyter Theil. Enthaltend den ökonomischen, statistischen und sittlichen Zustand dieser Lande nach den funfzehen Oberämtern. Benedict Friedrich Haueisen, Ansbach 1790 (Digitalisat).
Georg Paul Hönn: Fürstentum Ansbach. In: Lexicon Topographicum des Fränkischen Craises. Johann Georg Lochner, Frankfurt und Leipzig 1747, OCLC 257558613, S. 311–389 (Digitalisat).
Friedrich Gottlob Leonhardi: Erdbeschreibung der Fränkischen Fürstenthümer Bayreuth und Anspach. Halle 1797. Digitalisat auf Google Books.
Gottfried Stieber: Historische und topographische Nachricht von dem Fürstenthum Brandenburg-Onolzbach. Johann Jacob Enderes, Schwabach 1761 (Digitalisat).