Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нюрнберзьке бургграфство (нім. Burggrafschaft Nürnberg) — держава Священної Римської імперії з початку XII до кінця XV століття. Як бургграфство, це було графство з центром у місті Нюрнберг. З 1219 року Нюрнберг отримав пряме імперське підпорядкування і бургграфство втратило владу над містом. Згодом бургграфство було розділено на Бранденбург-Ансбаське і Бранденбург-Байройтське князівства.
| Нюрнберзьке бургграфство | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 1105 |
|---|---|
| Континент | Європа |
| Член у | Священна Римська імперія |
| Час/дата припинення існування | 1440 |
 Нюрнберзьке бургграфство у Вікісховищі | |
Історія
Згідно з першою документальною згадкою про місто в 1050 році, Нюрнберг, ймовірно, був заснований на початку XI століття як місце розташування імператорського замку між Східним Франкським королівством та Баварською маркою Нордгау. З 1050 по 1571 рік місто розширювалося і швидко набуло важливості завдяки своєму розташуванню на ключових торгових шляхах. Король Конрад III заснував бургграфство та першу адміністрацію та суди на навколишніх імперських територіях. Перші бургграфи походили з австрійського дому Раабів, але після вимирання їхньої чоловічої лінії, близько 1190 року бургграфство успадкував зять останнього графа з дому Гогенцоллернів. Проте з кінця XII століття до міжцарів'я (1254—1273 рр.) влада бургграфів зменшилася, оскільки імператори з дому Штауфенів передали більшість невійськових повноважень каштеляну, а з 1173/74 року передали міську адміністрацію та муніципальні суди імперському меру (Reichsschultheiß). Каштелян не лише керував імперськими землями навколо Нюрнберга, але й стягував податки та був найвищою судовою інстанцією у справах, пов'язаних з браконьєрством і лісовим господарством; він також був призначений захисником різних церковних установ, церков і монастирів, навіть Бамберзького єпископства. Привілеї цього каштелянства були передані місту наприкінці XIV — на початку XV ст. Напружені стосунки між бургграфами та каштелянами зрештою переросли у відкриту ворожнечу, яка значно вплинула на історію міста.
Нюрнберг часто називають «неофіційною столицею» Священної Римської імперії, переважно через те, що в Нюрнберзькому замку збиралися імперські сейми (рейхстаги) і суди. Нюрнберзькі рейхстаги були важливою частиною адміністративної структури імперії. Зростаючий попит королівського двору та зростаюче значення міста привернули до Нюрнберга активну торгівлю, яку підтримували імператори з дому Гогенштауфенів. Фрідріх II (правління 1212—1250) надав місту у 1219 році Großen Freiheitsbrief (Великий лист свободи), включаючи міське самоуправління, імперську безпосереднє підпорядкування (Reichsfreiheit), привілей карбувати монети та незалежну митну політику, майже повністю вивівши місто з компетенції бургграфів. Незабаром Нюрнберг разом з Аугсбургом став одним із двох великих торгових центрів на шляху з Італії до Північної Європи.
Список бургграфів
Дім Раабс
- 1105 — прибл. 1137 Готфрід II Раабський (правив до прибл. 1137)
- прибл. 1137 – c. 1143 Конрад I (прибл. 1100 – c. 1143)
- прибл. 1143 – c. 1160 Готфрід III (правив до прибл. 1160)
- прибл. 1160 – c. 1191 Конрад II (прибл. 1125 /30 — 1191/92, помер без нащадків чоловічої статі)
- 1192—1200/1204 Фрідріх I (1139—1200/1204), спочатку Фрідріх III, граф Цоллерна, одружився з Софією, дочкою Конрада II, згодом став бургграфом завдяки цьому союзу.
- 1204—1218 Фрідріх II (1188—1255, молодший син Фрідріха I)
- 1218—1261/1262 Конрад I дер Фромм (бл. 1186—1261/2, старший син Фрідріха I і брат Фрідріха II). Граф Цоллерн як Конрад III
- 1262—1297 Фрідріх III дер Ербер (бл. 1218—1297, син Конрада I)
- 1297—1300 Іоанн I (бл. 1279—1300, старший син Фрідріха III). Правив разом зі своїм братом Фрідріхом IV.
- 1297—1332 Фрідріх IV (1287—1332, молодший син Фрідріха III і брат Іоанна I). Перебрав одноосібне правління міщанського графства після смерті брата.
- 1332—1357 Іоанн II Ервербер (1309—1357, син Фрідріха IV)
- 1357—1397 Фрідріх V (1333—1397, син Івана II)
- 1397—1420 Іоанн III (1369—1420, син Фрідріха V). Також маркграф Бранденбург-Кульмбаський з 1398 року.
- 1398—1427 Фрідріх VI (1371—1440, син Фрідріха V). Як Фрідріх I, також маркграф Бранденбург-Ансбаський з 1398 р., курфюрст Бранденбурга з 1415 р., маркграф Бранденбурга з 1417 р. і маркграф Бранденбург-Кульмбаський з 1420 р.
Примітки
- (нім.) Nürnberg, Reichsstadt: Politische und soziale Entwicklung [Архівовано 2015-11-18 у Wayback Machine.] (Political and Social Development of the Imperial City of Nuremberg), Historisches Lexikon Bayerns
- CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Nuremberg. www.newadvent.org. Процитовано 13 листопада 2024.
Джерела
- Sigmund Benker, Andreas Kraus (ed.): Geschichte Frankens bis zum Ausgang des 18. Jahrhunderts. 3rd edition. Beck, Munich 1997. ISBN 3-406-39451-5
- Max Spindler, Gertrude Diepolder: Bayerischer Geschichtsatlas. Bayerischer Schulbuch-Verlag, Munich 1969
- Gerhard Taddey: Lexikon der deutschen Geschichte. 3rd edition. Kröner, Stuttgart 1998. ISBN 3-520-81303-3
- Markus Twellenkamp: Die Burggrafen von Nürnberg und das deutsche Königtum (1273—1417). Korn und Berg, Nuremberg 1994. ISBN 3-87432-129-0
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nyurnberzke burggrafstvo nim Burggrafschaft Nurnberg derzhava Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z pochatku XII do kincya XV stolittya Yak burggrafstvo ce bulo grafstvo z centrom u misti Nyurnberg Z 1219 roku Nyurnberg otrimav pryame imperske pidporyadkuvannya i burggrafstvo vtratilo vladu nad mistom Zgodom burggrafstvo bulo rozdileno na Brandenburg Ansbaske i Brandenburg Bajrojtske knyazivstva Nyurnberzke burggrafstvo PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1105 KontinentYevropa Chlen uSvyashenna Rimska imperiya Chas data pripinennya isnuvannya1440 Nyurnberzke burggrafstvo u Vikishovishi Gerb Gogencollerniv yak burggrafiv u vitrazhi zamku Gogencollerniv Nyurnberzkij imperskij zamok Burggrafskij zamok Zamok Kadolcburg z 1260 r rezidenciya burggrafiv Zmist 1 Istoriya 2 Spisok burggrafiv 2 1 Dim Raabs 2 2 Gogencollerni 3 Primitki 4 DzherelaIstoriyared Zgidno z pershoyu dokumentalnoyu zgadkoyu pro misto v 1050 roci Nyurnberg jmovirno buv zasnovanij na pochatku XI stolittya yak misce roztashuvannya imperatorskogo zamku mizh Shidnim Frankskim korolivstvom ta Bavarskoyu markoyu Nordgau 1 Z 1050 po 1571 rik misto rozshiryuvalosya i shvidko nabulo vazhlivosti zavdyaki svoyemu roztashuvannyu na klyuchovih torgovih shlyahah Korol Konrad III zasnuvav burggrafstvo ta pershu administraciyu ta sudi na navkolishnih imperskih teritoriyah Pershi burggrafi pohodili z avstrijskogo domu Raabiv ale pislya vimirannya yihnoyi cholovichoyi liniyi blizko 1190 roku burggrafstvo uspadkuvav zyat ostannogo grafa z domu Gogencollerniv Prote z kincya XII stolittya do mizhcariv ya 1254 1273 rr vlada burggrafiv zmenshilasya oskilki imperatori z domu Shtaufeniv peredali bilshist nevijskovih povnovazhen kashtelyanu a z 1173 74 roku peredali misku administraciyu ta municipalni sudi imperskomu meru Reichsschultheiss 1 Kashtelyan ne lishe keruvav imperskimi zemlyami navkolo Nyurnberga ale j styaguvav podatki ta buv najvishoyu sudovoyu instanciyeyu u spravah pov yazanih z brakonyerstvom i lisovim gospodarstvom vin takozh buv priznachenij zahisnikom riznih cerkovnih ustanov cerkov i monastiriv navit Bamberzkogo yepiskopstva Privileyi cogo kashtelyanstva buli peredani mistu naprikinci XIV na pochatku XV st Napruzheni stosunki mizh burggrafami ta kashtelyanami zreshtoyu pererosli u vidkritu vorozhnechu yaka znachno vplinula na istoriyu mista 2 Nyurnberg chasto nazivayut neoficijnoyu stoliceyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi perevazhno cherez te sho v Nyurnberzkomu zamku zbiralisya imperski sejmi rejhstagi i sudi Nyurnberzki rejhstagi buli vazhlivoyu chastinoyu administrativnoyi strukturi imperiyi Zrostayuchij popit korolivskogo dvoru ta zrostayuche znachennya mista privernuli do Nyurnberga aktivnu torgivlyu yaku pidtrimuvali imperatori z domu Gogenshtaufeniv Fridrih II pravlinnya 1212 1250 nadav mistu u 1219 roci Grossen Freiheitsbrief Velikij list svobodi vklyuchayuchi miske samoupravlinnya impersku bezposerednye pidporyadkuvannya Reichsfreiheit privilej karbuvati moneti ta nezalezhnu mitnu politiku majzhe povnistyu vivivshi misto z kompetenciyi burggrafiv 1 Nezabarom Nyurnberg razom z Augsburgom stav odnim iz dvoh velikih torgovih centriv na shlyahu z Italiyi do Pivnichnoyi Yevropi Spisok burggrafivred Dim Raabsred 1105 pribl 1137 Gotfrid II Raabskij praviv do pribl 1137 pribl 1137 c 1143 Konrad I pribl 1100 c 1143 pribl 1143 c 1160 Gotfrid III praviv do pribl 1160 pribl 1160 c 1191 Konrad II pribl 1125 30 1191 92 pomer bez nashadkiv cholovichoyi stati Gogencollernired 1192 1200 1204 Fridrih I 1139 1200 1204 spochatku Fridrih III graf Collerna odruzhivsya z Sofiyeyu dochkoyu Konrada II zgodom stav burggrafom zavdyaki comu soyuzu 1204 1218 Fridrih II 1188 1255 molodshij sin Fridriha I 1218 1261 1262 Konrad I der Fromm bl 1186 1261 2 starshij sin Fridriha I i brat Fridriha II Graf Collern yak Konrad III 1262 1297 Fridrih III der Erber bl 1218 1297 sin Konrada I 1297 1300 Ioann I bl 1279 1300 starshij sin Fridriha III Praviv razom zi svoyim bratom Fridrihom IV 1297 1332 Fridrih IV 1287 1332 molodshij sin Fridriha III i brat Ioanna I Perebrav odnoosibne pravlinnya mishanskogo grafstva pislya smerti brata 1332 1357 Ioann II Erverber 1309 1357 sin Fridriha IV 1357 1397 Fridrih V 1333 1397 sin Ivana II 1397 1420 Ioann III 1369 1420 sin Fridriha V Takozh markgraf Brandenburg Kulmbaskij z 1398 roku 1398 1427 Fridrih VI 1371 1440 sin Fridriha V Yak Fridrih I takozh markgraf Brandenburg Ansbaskij z 1398 r kurfyurst Brandenburga z 1415 r markgraf Brandenburga z 1417 r i markgraf Brandenburg Kulmbaskij z 1420 r Primitkired a b v nim Nurnberg Reichsstadt Politische und soziale Entwicklung Arhivovano 2015 11 18 u Wayback Machine Political and Social Development of the Imperial City of Nuremberg Historisches Lexikon Bayerns CATHOLIC ENCYCLOPEDIA Nuremberg www newadvent org Procitovano 13 listopada 2024 Dzherelared Sigmund Benker Andreas Kraus ed Geschichte Frankens bis zum Ausgang des 18 Jahrhunderts 3rd edition Beck Munich 1997 ISBN 3 406 39451 5ISBN 3 406 39451 5 Max Spindler Gertrude Diepolder Bayerischer Geschichtsatlas Bayerischer Schulbuch Verlag Munich 1969 Gerhard Taddey Lexikon der deutschen Geschichte 3rd edition Kroner Stuttgart 1998 ISBN 3 520 81303 3ISBN 3 520 81303 3 Markus Twellenkamp Die Burggrafen von Nurnberg und das deutsche Konigtum 1273 1417 Korn und Berg Nuremberg 1994 ISBN 3 87432 129 0ISBN 3 87432 129 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nyurnberzke burggrafstvo amp oldid 43899623