Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джеймс Бре́длі, або іноді Брадлей (англ. James Bradley; березень 1693 — 13 липня 1762) — англійський астроном. Член Лондонського королівського товариства (з 1718), професор Оксфордського університету (з 1721), директор Гринвіцької обсерваторії (з 1742).
| Джеймс Бредлі | |
|---|---|
| James Bradley | |
 | |
| Народився | березень 1693[1] Шерборн, Глостершир |
| Помер | 13 липня 1762[2] (69 років) або 13 березня 1762[3] , Глостершир |
| Місце проживання | Гринвіцька обсерваторія |
| Країна |  Велика Британія |
| Національність | англієць |
| Діяльність | астроном, викладач університету |
| Alma mater | Оксфордський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Оксфордський університет, Гринвіцька обсерваторія |
| Посада | Королівський астроном[4] |
| Вчене звання | професор |
| Вчителі | d[5] |
| Відомі учні | Невіль Маскелін[5] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук |
| Відомий завдяки: | Відкрив аберацію світла та нутацію земної осі |
| Нагороди | Медаль Коплі (1748) |
 Джеймс Бредлі у Вікісховищі | |
Відкрив аберацію світла (1727) і нутацію земної осі (1737). Протягом 1750—1761 років провадив меридіанні спостереження, на підставі яких пізніше було визначено сталі аберацій, прецесії і нутації.
Життєпис
Народився в Шерборні (Глостершир). 1714 року закінчив Оксфордський університет. 1719 року отримав церковний сан, посідав низку церковних посад. 1721 року відмовився від церковної кар'єри і був призначений професором астрономії Оксфордського університету. Після смерті Едмонда Галлея 1742 року обійняв посаду директора Гринвіцької обсерваторії — королівського астронома.
Наукові праці присвячені спостережній астрономії. 1719 року отримав поліпшене значення сонячного паралакса зі спостережень Марса. 1727 року зробив спробу виміряти паралактичний зсув зірок внаслідок річного обертання Землі навколо Сонця. Спостерігаючи зірку γ Дракона, виявив значний зсув у бік, протилежний паралактичному (із напів-амплітудою трохи більше 20 кутових секунд). 1729 року знайшов правильне пояснення такого зсуву: він зумовлений орбітальним рухом Землі та скінченою швидкістю світла. Відкриття аберації світла було першим безпосереднім підтвердженням теорії Коперника. З тих же спостережень Бредлі зробив правильний висновок про те, що паралакс зір має бути меншим 1" і, отже, зорі розташовані набагато далі від Землі, ніж припускали на той час. 1727 року помітив невеликі (з напів-амплітудою до 19") річні зміни розташування деяких зір, що не могли бути пояснені ані прецесією, ані аберацією. Продовжуючи спостерігати ці зорі, 1732 року припустив, що причиною річних змін їх положень є коливання земної осі, викликане впливом Місяця. Для перевірки цього припущення необхідно було продовжувати спостереження протягом 19 років (період обертання вузлів місячної орбіти). 1748 року Бредлі надав Лондонському королівському товариству результати своїх двадцятирічних спостережень і оголосив про відкриття явища, названого ним нутацією. Відкриття аберації світла та нутації земної осі висунуло Бредлі до лав видатних астрономів нового часу.
Бредлі склав таблиці, що дозволяли враховувати прецесію, нутацію та аберацію світла для точного визначення положень зір, а також докладні таблиці атмосферної рефракції з урахуванням температури повітря та атмосферного тиску. Все це разом з ретельним урахуванням можливих помилок інструментів дозволило йому досягти високої точності у спостереженнях положень зір. У 1750—1762 під керівництвом Бредлі в Гринвіцькій обсерваторії було здійснено велику програму позиційних спостережень (понад 60 000) із точністю, що робить їх корисними і для сучасної астрономії. Бредлі виконав дуже складні вимірювання діаметрів Венери, Марса, Юпітера, Сатурна та його кілець. Спостерігав комети і розрахував елементи орбіт кількох із них. 1726 року за різницею моментів спостереження затемнень одного з яскравих супутників Юпітера визначив довготи Нью-Йорка та Лісабона. Склав таблицю довжини синхронного маятника для різних широт. Поліпшив морехідні астрономічні інструменти та методи визначення довготи на морі.
Іноземний почесний член Петербурзької АН (1754), член низки інших академій наук.
Нагороджений Золотою медаллю Коплі Лондонського королівського товариства за 1748 рік.
На його честь названо астероїд 2634 Джеймс Бредлі та гору на Місяці.
Примітки
- https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-0-387-30400-7_194
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
- Mons Bradley. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Брадлей (Брэдли) Джеймс. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Bre dli abo inodi Bradlej angl James Bradley berezen 1693 13 lipnya 1762 anglijskij astronom Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva z 1718 profesor Oksfordskogo universitetu z 1721 direktor Grinvickoyi observatoriyi z 1742 Dzhejms BredliJames BradleyDzhejms Bradlej portret Tomasa Gudzona Dzhejms Bradlej portret Tomasa GudzonaNarodivsyaberezen 1693 1 Sherborn GlostershirPomer13 lipnya 1762 1762 07 13 2 69 rokiv abo 13 bereznya 1762 1762 03 13 3 GlostershirMisce prozhivannyaGrinvicka observatoriyaKrayina Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistastronom vikladach universitetuAlma materOksfordskij universitetGaluzastronomiyaZakladOksfordskij universitet Grinvicka observatoriyaPosadaKorolivskij astronom 4 Vchene zvannyaprofesorVchitelid 5 Vidomi uchniNevil Maskelin 5 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya naukVidomij zavdyaki Vidkriv aberaciyu svitla ta nutaciyu zemnoyi osiNagorodiMedal Kopli 1748 Dzhejms Bredli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bredli Vidkriv aberaciyu svitla 1727 i nutaciyu zemnoyi osi 1737 Protyagom 1750 1761 rokiv provadiv meridianni sposterezhennya na pidstavi yakih piznishe bulo viznacheno stali aberacij precesiyi i nutaciyi ZhittyepisNarodivsya v Sherborni Glostershir 1714 roku zakinchiv Oksfordskij universitet 1719 roku otrimav cerkovnij san posidav nizku cerkovnih posad 1721 roku vidmovivsya vid cerkovnoyi kar yeri i buv priznachenij profesorom astronomiyi Oksfordskogo universitetu Pislya smerti Edmonda Galleya 1742 roku obijnyav posadu direktora Grinvickoyi observatoriyi korolivskogo astronoma Naukovi praci prisvyacheni sposterezhnij astronomiyi 1719 roku otrimav polipshene znachennya sonyachnogo paralaksa zi sposterezhen Marsa 1727 roku zrobiv sprobu vimiryati paralaktichnij zsuv zirok vnaslidok richnogo obertannya Zemli navkolo Soncya Sposterigayuchi zirku g Drakona viyaviv znachnij zsuv u bik protilezhnij paralaktichnomu iz napiv amplitudoyu trohi bilshe 20 kutovih sekund 1729 roku znajshov pravilne poyasnennya takogo zsuvu vin zumovlenij orbitalnim ruhom Zemli ta skinchenoyu shvidkistyu svitla Vidkrittya aberaciyi svitla bulo pershim bezposerednim pidtverdzhennyam teoriyi Kopernika Z tih zhe sposterezhen Bredli zrobiv pravilnij visnovok pro te sho paralaks zir maye buti menshim 1 i otzhe zori roztashovani nabagato dali vid Zemli nizh pripuskali na toj chas 1727 roku pomitiv neveliki z napiv amplitudoyu do 19 richni zmini roztashuvannya deyakih zir sho ne mogli buti poyasneni ani precesiyeyu ani aberaciyeyu Prodovzhuyuchi sposterigati ci zori 1732 roku pripustiv sho prichinoyu richnih zmin yih polozhen ye kolivannya zemnoyi osi viklikane vplivom Misyacya Dlya perevirki cogo pripushennya neobhidno bulo prodovzhuvati sposterezhennya protyagom 19 rokiv period obertannya vuzliv misyachnoyi orbiti 1748 roku Bredli nadav Londonskomu korolivskomu tovaristvu rezultati svoyih dvadcyatirichnih sposterezhen i ogolosiv pro vidkrittya yavisha nazvanogo nim nutaciyeyu Vidkrittya aberaciyi svitla ta nutaciyi zemnoyi osi visunulo Bredli do lav vidatnih astronomiv novogo chasu Bredli sklav tablici sho dozvolyali vrahovuvati precesiyu nutaciyu ta aberaciyu svitla dlya tochnogo viznachennya polozhen zir a takozh dokladni tablici atmosfernoyi refrakciyi z urahuvannyam temperaturi povitrya ta atmosfernogo tisku Vse ce razom z retelnim urahuvannyam mozhlivih pomilok instrumentiv dozvolilo jomu dosyagti visokoyi tochnosti u sposterezhennyah polozhen zir U 1750 1762 pid kerivnictvom Bredli v Grinvickij observatoriyi bulo zdijsneno veliku programu pozicijnih sposterezhen ponad 60 000 iz tochnistyu sho robit yih korisnimi i dlya suchasnoyi astronomiyi Bredli vikonav duzhe skladni vimiryuvannya diametriv Veneri Marsa Yupitera Saturna ta jogo kilec Sposterigav kometi i rozrahuvav elementi orbit kilkoh iz nih 1726 roku za rizniceyu momentiv sposterezhennya zatemnen odnogo z yaskravih suputnikiv Yupitera viznachiv dovgoti Nyu Jorka ta Lisabona Sklav tablicyu dovzhini sinhronnogo mayatnika dlya riznih shirot Polipshiv morehidni astronomichni instrumenti ta metodi viznachennya dovgoti na mori Inozemnij pochesnij chlen Peterburzkoyi AN 1754 chlen nizki inshih akademij nauk Nagorodzhenij Zolotoyu medallyu Kopli Londonskogo korolivskogo tovaristva za 1748 rik Na jogo chest nazvano asteroyid 2634 Dzhejms Bredli ta goru na Misyaci Primitkihttps link springer com referenceworkentry 10 1007 978 0 387 30400 7 194 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Berry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Mons Bradley Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Astrogeology Research Program DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Bradlej Bredli Dzhejms Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros