Боша (вірм. բոշա боша, вірм. գնչու гнчу; груз. ბოშა боша) — етнографічна група циган, які проживають у Вірменії, Грузії і Туреччині. Самоназва — лом.
Опис
Вважається, що циганські групи вперше з'явилися на території Вірменії, Грузії і Туреччини в XI—XII ст. внаслідок майже трьохсотлітньої міграції з північно-західних і центральних частин Індійського півострова через Іранське нагір'я. Одна гілка циган, відірвавшись від основної маси своїх одноплемінників, залишилася у Вірменії і в Малій Азії і згодом, прийнявши християнство вірменського спрямування, поклало початок формуванню самобутньої етнографічної групи — вірменських циган — боша. Після геноциду 1915 року основна маса уцілілих від різанини боша перемістилася в Східну Вірменію і Грузію.
Самоназва вірменських циган — лом (від санскрит. демба — назви однієї з нижчих каст, пор. євр. циган. ром, азіат. циган. будинок). Мовою спілкування є виключно вірменська (західні діалекти), однак і донині існує таємна мова — ломаврен, яка використовує словниковий фонд індоарійського походження і граматику вірменської мови. Зазначена мова використовується при таємних розмовах, коли боша не хочуть, щоб оточуючі зрозуміли, про що йде мова. Хоча християнство наклало великий відбиток на психологію і світогляд боша, однак традиційні заняття і спосіб життя, що виявилися більш живучими, збереглися і понині. Всі вірменські цигани вважають себе вірменами, хоча на рівні побутової свідомості відчувають деяку відчуженість. Оскільки боша займають низьке положення в соціальній ієрархії, вони часом приховують свою приналежність до даної етнографічної групи. Так чи інакше, боша опинилися в парадоксальному становищі — знаючи, що вони не «чисті» вірмени, боша всіляко намагаються довести своє вірменське походження. Наприклад, серед боша майже повністю відсутні сторонні (європейські, російські) імена, що популярні безпосередньо у вірмен. Кожен етнос прагне до самозбереження, вірменські цигани, проте, намагаються прискорити процес асиміляції. Дослідник В. Восканян передбачає (2011), що вже в найближчому майбутньому ця група повністю зникне.
Чисельність і розселення
У кінці XIX і на початку XX століття на території налічувалося понад 50 тис. боша, які проживали в основному у районах Євдокії (Токат), Бойабада, Візир-Кепру, Карса, Ерзерума, Басена, Ахалкалакі, Ахалцихе, Олти, Сарикамишу і т. д. Є також свідчення про те, що численна колонія боша проживала в Єревані, в районі Конд.
Зараз у Вірменії цигани проживають в Єревані (в районах Сарі-Тах, Канакер, Мараш), в Гюмрі (у районі Боші-Майла), в селищі Харберд (в основному репатріанти 1947—1948 рр. з Греції). На території Грузії боша мешкають у містах Ахалкалакі і Ахалцихе, а також в інших районах. Загальна чисельність боша наближається до 10—12 тисяч, з яких близько 8—9 тис. — у Вірменії (2018 рік). В Росії живуть кілька сотень сімей. Верипланские ломи живуть по всій Росії: Сочі, Адлер, Армавір, Краснодар, Ростов, Ставрополь, Нижній Новгород, Ульяновськ, Москва, у США і Канаді, у Німеччині. Є свідчення про те, що на території Туреччини і понині проживають і прийняли іслам вірменські цигани боша, загальна чисельність яких сягає 12 тис. (за даними на 1987 р.).
Література
- Папазьян В. М. Армянские боша. Этнологическое исследование. — Тбилиси, 1899.
- Папазьян В. М. Армянские боша (цыгане). Этнографический очерк // Этнографическое обозрение. — М., 1901. — Т. XLIX, № 2. — С. 93—158.
- Восканян В. Индоиранские этнические группы в Армении (этнополитическая перспектива) [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Иран-наме. — 2011. — Вып. 1 (17). — С. 266—267.
- Marushiakova E., Popov V. Gypsies of Central Asia and Caucasus. — London : Palgrave Macmillan, 2016.
Посилання
- Національні меншини Вірменії [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Національне самосвідомість і основні заняття циган [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Forum Vardanank
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosha virm բոշա bosha virm գնչու gnchu gruz ბოშა bosha etnografichna grupa cigan yaki prozhivayut u Virmeniyi Gruziyi i Turechchini Samonazva lom Cigani bosha Fotografiya XIX stolittya Z knigi M Bezsonova ta N Demeter Istoriya cigan Novij poglyad OpisVvazhayetsya sho ciganski grupi vpershe z yavilisya na teritoriyi Virmeniyi Gruziyi i Turechchini v XI XII st vnaslidok majzhe trohsotlitnoyi migraciyi z pivnichno zahidnih i centralnih chastin Indijskogo pivostrova cherez Iranske nagir ya Odna gilka cigan vidirvavshis vid osnovnoyi masi svoyih odnopleminnikiv zalishilasya u Virmeniyi i v Malij Aziyi i zgodom prijnyavshi hristiyanstvo virmenskogo spryamuvannya poklalo pochatok formuvannyu samobutnoyi etnografichnoyi grupi virmenskih cigan bosha Pislya genocidu 1915 roku osnovna masa ucililih vid rizanini bosha peremistilasya v Shidnu Virmeniyu i Gruziyu Samonazva virmenskih cigan lom vid sanskrit demba nazvi odniyeyi z nizhchih kast por yevr cigan rom aziat cigan budinok Movoyu spilkuvannya ye viklyuchno virmenska zahidni dialekti odnak i donini isnuye tayemna mova lomavren yaka vikoristovuye slovnikovij fond indoarijskogo pohodzhennya i gramatiku virmenskoyi movi Zaznachena mova vikoristovuyetsya pri tayemnih rozmovah koli bosha ne hochut shob otochuyuchi zrozumili pro sho jde mova Hocha hristiyanstvo naklalo velikij vidbitok na psihologiyu i svitoglyad bosha odnak tradicijni zanyattya i sposib zhittya sho viyavilisya bilsh zhivuchimi zbereglisya i ponini Vsi virmenski cigani vvazhayut sebe virmenami hocha na rivni pobutovoyi svidomosti vidchuvayut deyaku vidchuzhenist Oskilki bosha zajmayut nizke polozhennya v socialnij iyerarhiyi voni chasom prihovuyut svoyu prinalezhnist do danoyi etnografichnoyi grupi Tak chi inakshe bosha opinilisya v paradoksalnomu stanovishi znayuchi sho voni ne chisti virmeni bosha vsilyako namagayutsya dovesti svoye virmenske pohodzhennya Napriklad sered bosha majzhe povnistyu vidsutni storonni yevropejski rosijski imena sho populyarni bezposeredno u virmen Kozhen etnos pragne do samozberezhennya virmenski cigani prote namagayutsya priskoriti proces asimilyaciyi Doslidnik V Voskanyan peredbachaye 2011 sho vzhe v najblizhchomu majbutnomu cya grupa povnistyu znikne Chiselnist i rozselennyaU kinci XIX i na pochatku XX stolittya na teritoriyi nalichuvalosya ponad 50 tis bosha yaki prozhivali v osnovnomu u rajonah Yevdokiyi Tokat Bojabada Vizir Kepru Karsa Erzeruma Basena Ahalkalaki Ahalcihe Olti Sarikamishu i t d Ye takozh svidchennya pro te sho chislenna koloniya bosha prozhivala v Yerevani v rajoni Kond Zaraz u Virmeniyi cigani prozhivayut v Yerevani v rajonah Sari Tah Kanaker Marash v Gyumri u rajoni Boshi Majla v selishi Harberd v osnovnomu repatrianti 1947 1948 rr z Greciyi Na teritoriyi Gruziyi bosha meshkayut u mistah Ahalkalaki i Ahalcihe a takozh v inshih rajonah Zagalna chiselnist bosha nablizhayetsya do 10 12 tisyach z yakih blizko 8 9 tis u Virmeniyi 2018 rik V Rosiyi zhivut kilka soten simej Veriplanskie lomi zhivut po vsij Rosiyi Sochi Adler Armavir Krasnodar Rostov Stavropol Nizhnij Novgorod Ulyanovsk Moskva u SShA i Kanadi u Nimechchini Ye svidchennya pro te sho na teritoriyi Turechchini i ponini prozhivayut i prijnyali islam virmenski cigani bosha zagalna chiselnist yakih syagaye 12 tis za danimi na 1987 r LiteraturaPapazyan V M Armyanskie bosha Etnologicheskoe issledovanie Tbilisi 1899 Papazyan V M Armyanskie bosha cygane Etnograficheskij ocherk Etnograficheskoe obozrenie M 1901 T XLIX 2 S 93 158 Voskanyan V Indoiranskie etnicheskie gruppy v Armenii etnopoliticheskaya perspektiva 30 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Iran name 2011 Vyp 1 17 S 266 267 Marushiakova E Popov V Gypsies of Central Asia and Caucasus London Palgrave Macmillan 2016 PosilannyaNacionalni menshini Virmeniyi 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Nacionalne samosvidomist i osnovni zanyattya cigan 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Forum VardanankPrimitkiVoskanyan 2011